07.02.2025
Справа № 497/233/25
Провадження № 3/497/132/25
07.02.2025 року суддя Болградського районного суду Одеської області Раца В.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від військової частини НОМЕР_1 відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Старокозаче Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянина України, матроса за мобілізацією, резервіста, зареєстроване місце проживання якого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України (книжка) серії НОМЕР_2 , виданий 11.02.2002 року Білгород-Дністровським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_3 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу серія ОД/І №653 про військове адміністративне правопорушення від 27 листопада 2024 року, 26 листопада 2024 року о 21:20 годині матрос ОСОБА_1 перебував на території діяльності підрозділу військової частини НОМЕР_4 АДРЕСА_2 , в умовах особливого періоду під час правового режиму воєнного стану у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічного засобу від 26.11.2024 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Протокол складено начальником відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_2 .
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце проведення якого був сповіщений шляхом надіслання судового виклику в електронній формі на мобільний номер зазначений в заяві (заявці) на отримання такої кореспонденції, також в матеріалах наданих військовою частиною міститься заява про розгляд справи без його ( ОСОБА_1 ) участі, у зв'язку із чим, керуючись ст. 268 КУпАП, суддя вважає можливим справу розглянути в його відсутності.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Частина 1 ст. 172-20 КУПАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Частиною 3 ст. 172-20 КУПАП передбачено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Порядок проходження огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції визначений ст. 266-1 КУпАП.
Згідно з ч.ч.3,4 ст. 266-1 КУпАП, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
У разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Частиною 6 ст. 266-1 КУпАП передбачено, що під час проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
На підтвердження вини ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено акт №9 огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу від 26.11 (без зазначення року), при цьому в акті відсутне місце проведення огляду, а тільки вказано, що за допомогою АлКонт V8300 було оглянуто ОСОБА_1 та результат становив 2,388%о, при цьому були присутні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а матрос ОСОБА_1 погодився з результатами. Посадова особа яка склала акт - ОСОБА_5 - начальник групи відділення ВСП.
До матеріалів додано коринець тестування в якому зазначено, що 26.11.2024 року о 21.35 приладом №83014101 було проведено тестування особи, прізвище не вказано, місце проведення тесту в/ч НОМЕР_4 , номер посвідчення водія (військового квітку) - НОМЕР_5 та результат тесту склав 2,388%о при цьому підпис в корінці та підпис в акті №9 (нібито особи яка проходить освідування) відрізняються.
До матеріалів справи не додано доказів (наказу) про зарахування ОСОБА_1 до складу в/ч НОМЕР_4 , а є тільки витяг із наказу командира війської частини НОМЕР_6 від 20.09.2024 року за №273 про виключення з 20.09.2024 року ОСОБА_1 із списків особового складу, тобто суд не може встановити підстав знаходження ОСОБА_1 не території підрозділу в/ч НОМЕР_4 АДРЕСА_2 .
Також не підтверджено належними доказами, ким, де та коли був виявлений військовослужбовець з ознаками алкогольного сп'яніння, тобто не надано відповідного рапорту службової особи; доказів технічної справності приладу, яким було проведено тестування ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння та посадові обов'язки особи, яка проводила огляд на стан алкогольного сп'яніння, так як такій огляд може проводити тільки посадова особа, уповноважена на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 не зібрано, не дотримано вимог КУпАП про огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, передбачених ст. 266-1 КУпАП.
Відповідно до ч.9 ст. 266-1 КУпАП, огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Таким чином протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 172-20 КУпАП, додані до нього письмові докази, вказують на ті обставини, що було порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява № 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 51 КУпАП стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням». Тим більше «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, санкція якої передбачає стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (тоді як за КК України мінімальний штраф становить тридцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). На даний час санкція ч.1 ст. 130 КУпАП та санкція ч.3 ст. 172-20 КУпАП є тотожними, у саме передбачений однаковий розмір штрафу.
Також Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1,2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Встановлені вищевикладені обставини свідчать про те, що по справі немає належних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю у відповідності до п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КК України.
Керуючись ст. 245, 247, 251-252, 284 КУпАП,-
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області.
Суддя В.А.Раца