Справа № 461/1081/25
Провадження № 1-кс/461/966/25
про застосування запобіжного заходу
10.02.2025 року місто Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , її захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання старшого слідчого - криміналіста відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваної
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у м. Березне, Рівненської області, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
встановив:
Відділом розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я СУ ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12023141390001207, відомості про яке 17.12.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ст. 138, ч. 2 ст. 140 КК України.
Старший слідчий - криміналіст відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Львівської обласної прокуратури, звернулась до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, покликаючись на необхідність забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на останню процесуальних обов'язків, а також на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам переховування підозрюваної від органу досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, з чого вбачається необхідність у застосуванні до підозрюваної запобіжного заходу у виді домашнього арешту, з обмеженням права покидати місце постійного проживання цілодобово.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала, з мотивів наведених у ньому.
Підозрювана та її захисник у судовому засіданні клопотання заперечили з мотивів безпідставності та необґрунтованості. З цього приводу захисник подав суду письмові заперечення, які підтримав в судовому засіданні.
Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти ризикам, передбаченим у вказаній статті.
Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Органом досудового розслідування дії підозрюваної кваліфікуються за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ст. 138, ч. 2 ст. 140 КК України, за викладених у повідомленні про підозру обставин. Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 4 ст. 358 та ч. 2 ст. 140 КК України, відповідно до ст.12 КК України, віднесено до категорії нетяжких злочинів.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з вимогами пунктів 3 і 4 статті п'ятої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи.
Пред'явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема:
-протоколом прийняття заяви про вичинене кримінальне правопорушення від 17.12.2023;
-протоколом допиту потерпілих ОСОБА_7 від 17.12.2023 та ОСОБА_8 від 04.01.2024;
-протоколом огляду відеозапису від 30.01.2024;
-висновком за результатами клініко-експертної оцінки надання медичної допомоги ОСОБА_8 , від 11.04.2024;
-висновком судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_8 ;
-висновком експерта за результатами проведеної судово-почеркознавчої експертизи № Л 119 від 19.04.2024;
-висновком експерта за результатами проведеної судово-технічної експертизи Л 101 від 23.04.2024;
-висновком експерта (комісійна судово-медична експертиза) №19;
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Отже, обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування засвідчується долученими до матеріалів клопотання доказами зібраним в процесі досудового розслідування, які досліджені слідчим суддею. При цьому, обсяг і зміст наведених доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, є достатнім, в тому числі для переконання стороннього спостерігача, у тому, що підозрюваним могло бути вчинено інкриміноване кримінальне правопорушення.
Таким чином, на даній стадії розслідування слідчою та прокурором наведено переконливі факти та доводи на підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_4 .
Вагомість наявних доказів того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, з врахуванням обставин встановлених у ході розгляду клопотання, даних про особу підозрюваної, її вік та стан здоров'я, майнового стану, ступеня її соціальних зв'язків, характеру інкримінованого злочину, обсягу та змісту доказів долучених до клопотання, свідчить про достатньо високу ймовірність того, що підозрювана може:
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.
У даному конкретному випадку, ризики визначені ст. 177 КПК України є обґрунтованими, оскільки підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Характер інкримінованого особі правопорушення, санкція статей за якими кваліфіковано дії підозрюваної, дані про її соціальні зв'язки вказують на ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.
Стосовно доводів сторони захисту про відсутність відповідних ризиків та необґрунтованість клопотання, виходжу з наступного.
Оцінюючи ризик незаконного впливу на інших учасників даного провадження, зокрема свідків слідчий суддя враховує положення ст. ст. 23, 94 КПК України, згідно яких суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а жоден доказ не має наперед встановленої сили. Отже, виходячи зі стадії даного кримінального провадження, має місце реальний ризик, впливу на свідків, які станом на момент розгляду даного клопотання не допитані судом.
Слідчий суддя виходить з того, що ризиком у контексті кримінального провадження є певний ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню чи судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
У свою чергу, доводи слідчого та прокурора про необхідність застосування практики Європейського Суду з прав людини є важливим аспектом захисту прав людини, але в даному кримінальному провадженні посилаючись на зазначену у клопотанні практику Європейського Суду з прав людини, прокурор та слідчий намагаються використати її не на користь особи, а з метою обтяження та погіршення її становища, а саме застосування більш суворого запобіжного заходу, що може становити ризики для справедливості кримінального провадження та дотримання прав, свобод та законних інтересів його учасників, відтак такі доводи відхиляються судом.
Позитивні характеристики підозрюваної за місцем праці оцінюються слідчим суддею у сукупності з усіма обставинами справи, зокрема тим, що підозрюваний інкриміноване кримінальне правопорушення пов'язане з виконанням професійних обов'язків з підробленими сертифікатом та посвідченням.
Більше того, прокурором під час розгляду клопотання не спростовано доводи сторони захисту щодо нерелевантності відповідної практики ЄСПЛ наведеної у клопотанні до обставин даної справи.
При вирішенні питання застосування запобіжного заходу слідчим суддею беруться до уваги дані про вік, стан здоров'я підозрюваної, характер вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваної, її соціальні зв'язки та сімейне становище.
Оцінюючи матеріали клопотання та обставини справи у їх сукупності, беручи до уваги наявність вагомих доказів того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого злочину, зважаючи на наявність ризиків, передбачених пп. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, беручи до уваги характер інкримінованого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні інкримінованого злочину, а також необхідність виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, приходжу до висновку, що до останньої слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Разом з тим, слідчим у клопотанні належним чином не обґрунтовано можливість виконання підозрюваною обов'язку утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні, адже перелік таких слідчим у клопотанні не наведений та прокурором зазначений факт залишено поза увагою. Таким чином, клопотання у цій частині задоволенню не підлягає.
Крім того, погоджуюсь з доводами сторони захисту, які не були спростовані в ході розгляду клопотання, що застосування цілодобового арешту позбавить підозрювану, яка проживає сама, належних засобів для існування, а тому у даному випадку такий арешт слід застосувати у нічний час.
Водночас, оцінюючи наявність відповідного ризику у цілому виходжу з того, що не зазначення слідчим переліку таких осіб у клопотанні само по собі не свідчить про його відсутність, адже свідки у кримінальному провадженні можуть бути встановлені протягом усього часу його проведення.
Таким чином, зважаючи на те, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваної та тяжкості пред'явленої їй підозри, може забезпечити належне виконання останньою процесуальних обов'язків, приходжу до висновку, що клопотання слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 181, 193, 194, 196 КПК України,
постановив:
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло (місце постійного проживання) щоденно з 22-ої години до 6-ої години.
Покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
-прибувати до старшого слідчого - криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_6 або іншого слідчого з числа групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні, прокурорів групи прокурорів та суду за викликом;
-щоденно з 22-ої години до 6-ої години не залишати місце фактичного проживання, що за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу старшого слідчого- криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_6 або іншого слідчого з числа групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні, прокурорів групи прокурорів або суду;
-повідомляти старшого слідчого-криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_6 або іншого слідчого з числа групи слідчих у вказаному кримінальному провадженні, прокурорів групи прокурорів або суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній її обов'язки та наслідки їх невиконання.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної.
Строк дії ухвали до 10 квітня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1