Дата документу 04.02.2025
Справа № 334/8800/24
Провадження № 1-р/334/1/25
04 лютого 2025 року Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_2, розглянувши заяву ОСОБА_1 щодо роз'яснення ухвали про відвід судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя
28 січня 2025 року до Ленінського районного суду м.Запоріжжя з ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» надійшла заява ОСОБА_1 щодо роз'яснення ухвали суду про відвід судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_3 від розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.4 ст.187 КК України.
Ознайомившись з заявою про роз'яснення ухвали суду вважаю, що вона підлягає поверненню виходячи з наступного:
Відповідно до частин 1 і 2 ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Конвенція 1950 року, ратифікована Законом від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, є одним із видів міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Крім цього, також ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У підпункті "а" п. 3 ст. 35 Конвенції визначено, що Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява несумісна з положеннями Конвенції або протоколів до неї, явно необґрунтована або є зловживанням правом на подання заяви.
Відповідно до положення п. 4 цієї статті Конвенції Суд відхиляє будь-яку заяву, яку він вважає неприйнятною згідно із цією статтею. Він може зробити це на будь-якій стадії провадження у справі.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 29.07.2021 (справа № 264/6844/20, провадження №51-572 км 21) у розумінні ЄСПЛ звернення до суду з використанням нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, Суд, застосовуючи пп. "а" п. 3 ст. 35 Конвенції, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників ( "Ржегак проти Чеської Республіки" від 14 травня 2004 року (Rehak v. the Czech Republic), заява № 67208/01, "Дюрінже та Грандж проти Франції" від 4 лютого 2003 року (Duringer and Grunge v. France), заяви № 61164/00 і № 18589/02).
У свою чергу аналогічної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду, (справа № 199/6713/14-ц, справа № 9901/324/19), а саме, що учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
Прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом (ст. 129 Конституції та ст. 50 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Повага до суду і його рішень зміцнюють державність, правопорядок і законність, та ведуть до справді правової держави.
Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Водночас використання учасниками судового процесу та їх представниками нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні з судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій свідчать про очевидну неповагу до їх честі та гідності з боку осіб, які такі дії вчиняють, оскільки вказані дії суперечать основним засадам (принципам) кримінального провадження, а також його завданню.
Учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Заяви та скарги, що подаються до суду, мають відповідати вимогам чинного законодавства. У тексті цих документів не можна використовувати образливі та лайливі слова, символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду. У протилежному випадку це свідчить про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку автора документа. Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами.
Не зважаючи на те, що КПК України не містить відповідного окремого положення, яке визначає випадки та наслідки такого зловживання, заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства. Вважаю, що використання ОСОБА_1 у тексті заяви про роз'яснення ухвали про відвід неприпустимих та образливих висловлювань і порівнянь на адресу суду та суддів вказує на таке зловживання
Крім того, суд наголошує, що ОСОБА_1 за аналогічних фактичних обставин неодноразово звертається до суду, що безсумнівно вказує на зловживання процесуальними правами через фактичне намагання з ігноруванням положень статей 36, 216, 218 КПК України. Дії заявника, пов'язані зі зловживанням процесуальними правами, є неприйнятними. Таку правову позицію висловив Верховний Суд в ухвалі ККС ВС від 30.05.2018 у справі № 676/7346/15-к, зазначаючи, що заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права. Процесуальний закон забезпечує дотримання прав осіб, а не використання їх для зловживання (постанова ККС ВС від 09.04.2019 у справі № 306/1602/16-к).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що призначення до розгляду в судовому засіданні та розгляд по суті заяви про роз'ясненнях ухвали суду про відмову у відводі судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_3 не спрямований на досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
За таких обставин вважаю, що заява ОСОБА_1 щодо роз'яснення ухвали суду про відвід судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя підлягає поверненню заявнику.
Керуючись ст. 1, 2, 36, 216, 218 КПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали про відвід судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 28.01.2025 року повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення заяви надіслати особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_2