Справа №592/3967/22 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/553/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Встановлення або поширення злочинного впливу
13 січня 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
розглянувши, у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми, кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 06 грудня 2024 року, якою обвинуваченому ОСОБА_7 було продовжено обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави,
У провадженні Зарічного районного суду м. Суми перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст.189, ч. 2 ст.190, ч. 2 ст.255-1, ч. 1 ст. 255-2 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 1 ст. 255-2 КК України..
У судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 2 місяці, без права внесення застави.
Своє клопотання прокурор обґрунтував тим, що до спливу строку дії попередньої ухвали, якою обвинуваченому було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11 грудня 2024 року, закінчити розгляд даного провадження неможливо, а ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на час застосування вказаного запобіжного заходу, не зменшились та існують.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 06 грудня 2024 року дане клопотання прокурора було задоволено.
Продовжено обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 03 лютого 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Не погодившись з таким судовим рішенням, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 06 грудня 2024 року - скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати її підзахисному більш м'який запобіжний захід.
В обґрунтування своїх вимог, захисник вказує на те, що задовольняючи клопотання прокурора, суд послався на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що є, фактично, безпідставним. При цьому, приймаючи оскаржувану ухвалу, суд послався на те, що ОСОБА_7 офіційно не працює, раніше неодноразово судимий, відбував реальне покарання у виді позбавлення волі, проте, не врахував, що останній ОСОБА_7 тривалий час восени 2023 року та взимку 2024 року перебував на лікуванні, був у стані коми, внаслідок чого мав розлади пам'яті і на даний час має вкрай тяжкий стан здоров'я, у зв'язку з чим потребує нагляду лікарів та стаціонарного лікування. Крім того, суд не врахував і ті обставини, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі тривалий час, жодних дій щодо впливу на свідків та потерпілу не вчиняв, постійно залишався за місцем свого мешкання у м. Конотоп, має міцні соціальні зв'язки - батьків, дружину та двох неповнолітніх дітей, з якими разом проживає.
На думку апелянта, вказані обставини свідчать про те, що до її підзахисного можливо застосувати більш м'який запобіжний захід.
Про призначення даного кримінального провадження до апеляційного розгляду обвинувачений ОСОБА_7 був повідомлений завчасно, у передбачений законом спосіб, клопотання про розгляд провадження за його участі чи про його відкладення не заявив, і на цьому, також, не наполягала присутня у судовому засіданні захисник ОСОБА_6 .
Від прокурора у кримінальному провадженні надійшла заява, в якій останні просив здійснити розгляд справи у його відсутність, з зазначенням того, що вважає ухвалу суду законною та обгрунтованою.
Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів вважає за можливе розглядати дане провадження в порядку ч.4 ст.422-1 КПК України, за відсутності обвинуваченого та прокурора.
А тому, заслухавши доповідь головуючого - судді щодо змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги, захисника ОСОБА_6 на підтримку апеляційних доводів та вимог, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Так, відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Перевіряючи доводи поданого прокурором клопотання на предмет існування заявлених ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд дійшов вірного висновку про їх наявність, та що вони не зменшились, з врахуванням конкретних обставин даного кримінального провадження.
При цьому, на спростування доводів апелянта з приводу того, що вказані ризики є необґрунтованими, колегія суддів зауважує, що при їх встановленні, судом було враховано, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів із застосуванням насильства або погрозою його застосування, спосіб вчинення даних кримінальних правопорушень, відсутність у останнього постійного джерела доходу та міцних соціальних зв'язків.
Також, судом було враховано і те, що справа перебуває на стадії судового розгляду, не допитані потерпіла, обвинувачені, не досліджено письмові докази.
Саме з огляду як на зазначені обставини, так і на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі доведеності його вини, суд і дійшов висновку, що в даному випадку прокурором доведено те, що на даний час заявлені під час обрання запобіжного заходу зазначені у ст. 177 КПК України ризики не змінились та зменшились, та задовольнив вимоги поданого клопотання.
Таким чином, рішення суду про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку дії раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є законним та цілком обґрунтованим, з яким колегія суддів погоджується в повному обсязі.
Що стосується доводів апелянта про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом не було враховано, що обвинувачений на даний час має вкрай тяжкий стан здоров'я, у зв'язку з чим потребує нагляду лікарів та стаціонарного лікування, то вони є безпідставними, оскільки доказів на підтвердження того, що стан здоров'я обвинуваченого є настільки незадовільним, що його слід звільнити з-під варти, доказів надано не було, як і не було надано доказів на підтвердження того, що належна процесуальна поведінка останнього саме у цьому кримінальному провадженні буде забезпечена при застосуванні до нього більш м'яких запобіжних заходів.
Крім того, колегія суддів зауважує, що в матеріалах даного провадження відсутні докази і на підтвердження того, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки - батьків, дружину та двох неповнолітніх дітей, з якими разом проживає, на що посилається захисник у поданій апеляційній скарзі.
Інших доводів, які не були враховані судом та за яких клопотання прокурор не підлягало б до задоволення, захисником в апеляційній скарзі не наведено і таких обставин під час апеляційного розгляду встановлено не було.
Крім того, при прийнятті даної ухвали колегія суддів враховує і практику Європейського суду з прав людини, який, у своїх рішеннях, неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
З огляду на те, що злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 , становлять небезпеку для суспільства, враховуючи їх фактичні обставини, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку суспільний інтерес має більшу вагу над повагою до свободи особи, а тому, і з цих підстав, продовження останньому запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою є виправданим.
Враховуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому, вказане судове рішення слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 404,405,407,419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 06 грудня 2024 року, якою обвинуваченому ОСОБА_7 було продовжено обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4