Номер провадження: 11-кп/813/647/25
Справа № 946/198/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
22.01.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції між Одеським апеляційним судом та з використанням системи «Електронний суд» за участю прокурора ОСОБА_6 клопотання захисника ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14.02.2024 року, у кримінальному провадженні №62023150020000794 від 14.10.2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Тимково Кодимського району Одеської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця за мобілізацією - старшого хіміка відділення радіаційного, хімічного та біологічного захисту ВЧ НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України,
встановив:
оскарженим вироком суду ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Строк відбування покарання рахується з часу затримання з 15.10.2023 року.
Не погоджуючись з вироком суду, захисник ОСОБА_7 звернувся з апеляційною скаргою, в якій не оспорюючи доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання та звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням.
Разом з цим, в апеляційній скарзі захисником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції, яке мотивоване тим, що видане захиснику доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області від 15.10.2023 року №015-150001844 діє протягом строку тримання ОСОБА_8 під вартою.
Судовий розгляд клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали в суді апеляційної інстанції, відповідно до положень ч.4 ст.405 КПК України, проведено без участі потерпілого ОСОБА_9 , який будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду, в судове засідання не з?явився, клопотань про відкладення не подавав.
Апеляційний розгляд проведено також без участі обвинуваченого ОСОБА_8 , оскільки клопотань про забезпечення його участі у судовому засіданні не надходило.
Апеляційний суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення. судом були створені всі умови для реалізації права учасників процесу на доступ до правосуддя та приймаючи до уваги те, що учасники кримінального провадження, будучи повідомленими про дату та час розгляду клопотання до суду не з'явилися, суд оцінює таку поведінку, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши суддю-доповідача; думку захисника ОСОБА_7 , який підтримав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження; прокурора, який заперечував проти поновлення строку на апеляційне оскарження; вивчивши доводи клопотання; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Положеннями п.8 ч.3 ст.129 Конституції України визначено одну з основних засад судочинства - забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення і таким чином закріплено гарантії перевірки в апеляційному порядку судових рішень.
Право особи на апеляційне оскарження спрямоване насамперед на реалізацію гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
З цього приводу Конституційний Суд України у Рішенні від 25 грудня 1997 року №9-зп зазначив, що суд не може відмовити у правосудді, якщо ущемляються права і свободи громадян, інакше це було б порушенням права на судовий захист, яке згідно зі ст. 64 Конституції Українине може бути обмежене.
Відповідно до ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Також гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави - учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини).
Колегія суддів вважає слушними доводи сторони захисту про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, з огляду на таке.
Відповідно до положень п.1 ч.2 ст. 395 КПК, апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно ч.3 ст.395 КПК, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК, поновленню, за клопотанням заінтересованої особи, підлягає строк, пропущений із поважних причин.
Частина 1 ст. 24 КПК передбачає, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом.
Посилаючись на поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження вироку суду першої інстанції захисник вказує, що апеляційну скаргу подав в межах строку на апеляційне оскарження 06.03.2024 року, проте, вона була повернута апелянту з підстав невідповідності вимогам ст.396 КПК України.
Колегією суддів встановлено, що оскаржений вирок ухвалений 14.02.2024 року.
05.03.2024 року через систему «Електронний суд» захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.
25.04.2024 року ухвалою Одеського апеляційного суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 повернуто особі, яка її подала, як таку, що не відповідає вимогам ст.396 КПК, оскільки на підтвердження своїх повноважень захисник не долучив до скарги копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, а доручення для надання БПД обвинуваченому від 15.10.2023 року №015-150001844 не містило вказівки про надання захиснику права на участь в даному кримінальному провадженні на стадії апеляційного розгляду.
26.04.2024 року копію ухвали апеляційного суду від 25.04.2024 року надіслано захиснику автоматизованою системою документообігу суду на його електронну адресу.
16.05.2024 року захисник ОСОБА_7 повторно подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити йому строк на апеляційне оскарження. До апеляційної скарги захисник долучив всі необхідні документи на підтвердження своїх повноважень.
Приймаючи до уваги, встановлені апеляційним судом обставини, колегія суддів вважає, що доводи захисника про поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження заслуговують на увагу, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне поновити захиснику строк на апеляційне оскарження.
Керуючись ст.ст. 117, 395, 404, 405, 419 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Задовольнити клопотання захисника ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження вирокумісцевого суду.
Поновити захиснику ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження вирокуІзмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14.02.2024 року у кримінальному провадженні №62023150020000794 від 14.10.2023 року, яким ОСОБА_8 засуджений за ч.1 ст.121 КК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4