17.01.2025 Справа №607/26586/24 Провадження №2/607/573/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
за участю секретаря судового засідання Баб'як Н. О.,
позивача ОСОБА_1 , (в режимі відеоконференції)
відповідачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
У грудні 2024 року позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася із позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, визначених судовим наказом від 18 листопада 2024 року Волочиського районного суду Хмельницької області (справа №671/2145/24) та постановити: стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що ОСОБА_1 з 28 вересня 2008 року по 09 вересня 2011 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 від спільного шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_5 , про що 16 березня 2009 року Відділом РАЦС Тернопільського міського управління юстиції, складено відповідний актовий запис № 556, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . Донька ОСОБА_5 проживає разом з ОСОБА_2
09 вересня 2011 року рішенням Тернопільського міськрайонного суду, за зверненням з позовною заявою ОСОБА_4 шлюб було розірвано.
Судовим наказом Волочиського районного суду Хмельницької області від 18 листопада 2024 року, справа № 671/2145/24, на користь ОСОБА_2 з заробітної плати позивача стягуються аліменти на утримання неповнолітньої доньки сторін ОСОБА_5 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 листопада 2024 року і до її повноліття, про що відкрито виконавче провадження № 76684216 від 02 грудня 2024 року.
Позивач працює провідним інспектором Хмельницького районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області. Розмір його заробітної плати коливається в межах 13 000,00 - 14 000,00 грн.
З 19 жовтня 2014 року і по теперішній час ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Від спільного шлюбу в подружжя народилось двоє дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , які додаються до позовної заяви. Позивач не в змозі сплачувати аліменти на утримання своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_5 у розмірі, вказаному у судовому наказі Волочиського районного суду Хмельницької області від 18 листопада 2024 року, справа № 671/2145/24. Дохід його сім'ї виключно базується на заробітній платі, отриманій за основним місцем роботи ОСОБА_1 (Хмельницький районний сектор № 2 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області), інших доходів сім'я позивача не має. Дружина не працює, 15 липня 2024 року у неї закінчилася відпустка по догляду за дитиною до 3-х років, шукає роботу самостійно. Проживають вони у квартирі, яка знаходиться у спільній власності (позивача - 25 % та його батьків 75 %), де і зареєстровані. Крім утримання та сплати аліментів, витрати ОСОБА_1 на утримання сім'ї наступні: оплата за харчування в ЗДО (заклад дошкільної освіти) «Зірочка» сином ОСОБА_9 , що складає 600-660 грн. на місяць; комунальні послуги, домофон та інтернет оплачуються також з його заробітної плати, що становить орієнтовно 2 200,00 - 3 000,00 грн щомісяця. В зимовий період сума за сплату комунальних послуг буде ще вищою, в зв'язку із зростанням енергоспоживання на обігрів житла. Також витрачаються кошти на харчування, навчання, одяг, засоби гігієни, ліки, навчальні посібники для навчання в школі сина ОСОБА_10 та ЗДО « ОСОБА_11 » сина ОСОБА_9 .
В судовому наказі при визначенні розміру аліментів не враховані підстави, що стосуються позивача і які мають значення при визначенні розміру аліментів, а саме: його матеріальне становище як платника аліментів; наявність у ОСОБА_1 двох малолітніх дітей, інші обставини, що мають істотне значення. Тому стягнення з нього аліментів в розмірі 1/4 суми його доходів на утримання доньки та необхідність утримувати свою сім'ю, сплачувати комунальні послуги, здійснювати витрати на своє забезпечення та забезпечення дружини призводить до того, що на утримання синів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , витрачається менше, ніж третина його доходів, що є дискримінаційним в порівнянні з розміром аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 та порушує права молодших синів на належне матеріальне утримання, принаймні на однаковий розмір утримання з донькою 1/6 частини заробітку (доходу) позивача на кожну дитину.
Аналіз ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України (далі - СК України) дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому так і положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Відтак, позивач вважає, що наявні всі законні підстави для зменшення розміру аліментів, які стягуються з нього на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , оскільки на утриманні ОСОБА_1 3 дітей, серед яких: донька ОСОБА_3 , на яку він сплачує аліменти у розмірі 1/4 доходу і сини: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , яких позивач утримує добровільно, що становить 65 % його заробітної плати, складає більше половини сукупного заробітку. Тому, з урахуванням зазначених норм права, зокрема ч. 5 ст. 183 СК України, згідно яких законодавець визначив розмір аліментів на трьох і більше дітей, позивач вважає, що з нього необхідно стягувати 1/6 частину його заробітку (доходу) на кожну дитину, що буде становити 1/2 частини його заробітку (1/6 + 1/6 + 1/6). Отже, на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , необхідно стягувати з ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/6 частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 грудня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала та просила у його задоволенні відмовити, врахувати, що в неї на утриманні також перебуває ще одна дитина, вона також несе витрати по оплаті комунальних послуг та інші необхідні витрати, додаткових доходів, окрім заробітної плати, не має.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, встановив наступні обставини.
ОСОБА_5 , яка є спільною дитиною сторін, народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками записано: ОСОБА_1 та ОСОБА_12 , що слідує зі змісту свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 , виданого 16 березня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції.
Судовим наказом Волочиського районного суду Хмельницької області від 20 листопада 2024 року у справі № 671/2145/24 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 листопада 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
02 грудня 2024 року головним державним виконавцем Волочиського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Стаднійчук В. Ю. відкрито виконавче провадження ВП № 76684216, про що винесено постанову з виконання судового наказу №671/2145/24.
Повідомлення про відкриття виконавчого провадження ОСОБА_1 отримав 02 грудня 2024 року № 41279.
ОСОБА_1 та ОСОБА_13 зареєструвати шлюб 19 жовтня 2014 року, прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_14 , про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Волочиського районного управління юстиції у Хмельницькій області складено відповідний актовий запис № 225 та видано свідоцтво про шлюб Серія НОМЕР_4 .
Від цього шлюбу народилися двоє синів: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьки - ОСОБА_1 та ОСОБА_15 , про що 28 жовтня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Волочиського районного управління юстиції у Хмельницькій області складено відповідний актовий запис № 233 та видано свідоцтво про народження Серія НОМЕР_5 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьки - ОСОБА_1 та ОСОБА_15 , про що 20 липня 2021 року Волочиським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) складено відповідний актовий запис № 107 та видано свідоцтво про народження Серія НОМЕР_6 .
Позивач ОСОБА_1 з дружиною ОСОБА_15 та синами ОСОБА_16 проживають та зареєстровані в АДРЕСА_1 , що вбачається із копії паспорта позивача, серія НОМЕР_7 , виданий Волочиським РВ УМВС України в Хмельницькій області 23 лютого 2008 року, та довідки № 971 від 21 травня 2021 року про реєстрацію місця проживання особи Відділу із забезпечення діяльності ЦНАП Волочиської міської ради, витягами з реєстру Волочиської територіальної громади № 2024/014850684, № 2024/014850685 від 10 грудня 2024 року.
Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 02 грудня 2024 року, які складено стосовно ОСОБА_1 , джерелом його доходу за цей період є заробітна плата та профспілкові витрати з Центру апробації.
Відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 02 грудня 2024 року, які складено стосовно ОСОБА_15 , джерелом її доходу за цей період є соціальні виплати.
Згідно довідки про доходи № 8/2-386 від 26 грудня 2024 року, виданої Державною установою «Центр пробації», ОСОБА_1 працює в цій установі провідним інспектором, сума його нарахованого доходу за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - 208 727,11 грн.
Надані позивачем копія рішення виконавчого комітету Волочиської міської ради від 20 грудня 2022 року № 480 «Про встановлення плати за харчування дітей в закладах освіти Волочиської міської ради», копії платіжних інструкцій за період листопад - грудень 2024 року, свідчать про те, що ОСОБА_1 оплачує квартплату, за вивіз твердих побутових відходів, за споживання та доставку газу, за телекомунікаційні послуги, за воду та стоки, за обслуговування домофонної системи, за навчання англійської мови ОСОБА_17 , за відвідування ЗДО «Зірочка» ОСОБА_18 .
За вказаних вище обставин, до правовідносин, які виникли між сторонами підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Виходячи зі змісту частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено статтею 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України), згідно з положеннями якої жінка та чоловік мають рівні права й обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей, передбачений частиною 2 статті 51 Конституції України є одним з головних конституційних обов'язків. Такий обов'язок послідовно визначений в сімейному законодавстві.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (частина 2 статті 182 СК України).
Згідно із частинами 1-3 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Проте, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.
Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі №6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Судом беззаперечно було встановлено, що сімейний стан відповідача змінився, у нього народилося двоє синів - ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , які є малолітніми та перебувають на утриманні ОСОБА_1 .
Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отож, суд враховує той факт, що після визначення судовим наказом Волочиського районного суду Хмельницької області від 20 листопада 2024 року у справі № 671/2145/24 розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 листопада 2024 року і до досягнення дитиною повноліття, сімейний стан відповідача змінився у зв'язку із народженням синів: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що сторонами визнається, та на підставі положень статті 192 СК України є підставою для зміни розміру аліментів.
Ці обставини існували на день винесення судового наказу, однак не були з'ясовані судом через те, що процесуальна процедура ухвалення такої форми рішення як судовий наказ не передбачає виклику сторін. Питання стягнення аліментів за судовим наказом вирішується на підставі поданої заяви, без виклику учасників та без з'ясування обставин, які можуть вплинути на розмір аліментів, а тому суд покликається на зміну сімейного стану ОСОБА_1 після ухвалення судового наказу, адже про наявність на утриманні позивача двох малолітніх дітей від наступного шлюбу стало відомо після його звернення із позовом про зміну розміру аліментів, що відповідає змісту ч. 7 ст. 170 ЦПК України.
Відтак, у даній справі встановлено наявність підстав для зміни розміру аліментів є зміна сімейного стану.
Суд зазначає, що вищевказані обставини відповідно до положень статті 192 СК України є самостійною підставою для зміни розміру аліментів. Так, конструкція зазначеної статті визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22, від 10 жовтня 2023 року у справі № № 682/2454/22, від 19 червня 2024 року у справі № 686/22677/23.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, слід зменшити розмір аліментів, визначений судовим наказом Волочиського районного суду Хмельницької області від 20 листопада 2024 року у справі № 671/2145/24, та стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, що буде розумним та не суперечитиме нормам сімейного права, а також буде справедливим балансом щодо захисту прав всіх малолітніх дітей позивача.
Суд не застосовує обмеження розміру аліментів - не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, оскільки таке рішення може прийматися при винесенні судового наказу, що вбачається зі змісту ч. 5 ст. 183 СК України.
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отож, із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню 968,96 грн судового збору.
Керуючись статтями 4, 10, 12, 76, 81, 141, 263-265, 279 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 180-182, 184, 192 Сімейного кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Зменшити розмір аліментів, визначений судовим наказом Волочиського районного суду Хмельницької області від 20 листопада 2024 року у справі № 671/2145/24, та стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 968,96 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Позивач: ОСОБА_1 ,реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_9 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення суду складено 22 січня 2025 року.
Головуючий суддя Герчаківська О.Я.