Справа № 216/630/25
провадження 1-кп/216/493/25
іменем України
03 лютого 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі судових засідань приміщення суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42025041330000084 від 21.01.2025, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Клинці Кропивницького району Кіровоградської області, громадянина України, який має середню освіту, є військовослужбовцем військової служби за призовом військової частини НОМЕР_1 , на посаді номеру обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 4 аеромобільної роти НОМЕР_2 аеромобільного батальйону у військовому званні «солдат», у зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, мобільний телефон НОМЕР_3 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,-
До Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у відповідності до вимог ст.ст. 291, 302 КПК України, надійшов обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 з клопотанням прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 про його розгляд у спрощеному провадженні.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали судом встановлено, що клопотання прокурора про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні відповідає вимогам ст. 302 КПК України.
Зокрема, обвинуваченому ОСОБА_3 та представнику потерпілої юридичної особи ОСОБА_5 роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вони будуть позбавлені права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
До обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні прокурором додані:
1 ) письмова заява ОСОБА_3 складена в присутності захисника ОСОБА_6 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
2) письмова заява представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_5 , щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні;
3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання ОСОБА_3 своєї винуватості.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи.
ОСОБА_3 на момент вчинення інкримінованого проступку проходив військову службу на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05 травня 2023 року №128 (по стройовій частині) на посаді номеру обслуги гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 4 аеромобільної роти НОМЕР_2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , яка має місце постійної дислокації (фактичне розташування) в АДРЕСА_2 , де відповідно до діючих нормативно-правових актів, а саме відповідно до вимог положень ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Постанови Кабінету Міністрів України віл 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та «Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260 на систематичній основі отримував грошове забезпечення. В подальшому, перебуваючи на території Центрально-Міського району міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у невстановлений дізнанням час та місці, але не пізніше кінця вересня 2023 року у ОСОБА_3 виник умисел на протиправне заволодіння бюджетними коштами, які виділялись військовій частині НОМЕР_1 відповідно до встановленого порядку та обсягах для нарахувань та виплат грошового забезпечення військовослужбовцям, шляхом здійснення обману посадових осіб військової частини за наступних обставин.
Так, ОСОБА_3 будучи обізнаним із порядком проходження військової служби, несення внутрішньої Служби, в порушення вимог ст.ст.17, 65 Конституції України, ст.ст. 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту Внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 1, 17 Закону України «Про оборону України» з 20 вересня 2023 року був незаконно відсутнім на службі без поважних причин та не з'являвся до військової частини НОМЕР_1 . При цьому, будучи обізнаним з вимогами Законів України, зокрема Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», перебуваючи на території Центрально-Міського району міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, більш точної адреси органу дізнання встановити не надалось можливим, з вересня 2023 року фактично не перебуваючи на військовій службі, у ОСОБА_3 виник протиправний умисел на незаконне заволодіння бюджетними коштами, шляхом введення в оману посадових осіб військової частини НОМЕР_1 , про нібито його перебування на лікуванні, задля здійснення подальших нарахувань та виплат як військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 . Реалізуючи вказаний протиправний умисел, направлений на заволодіння бюджетними грошовими коштами, що належать військовій частини НОМЕР_1 у вигляді безпідставно нарахованого грошового забезпечення, солдат ОСОБА_3 , шляхом обману, фактично не перебуваючи на військовій службі, переслідуючи корисливу мету, вирішив не повертатися до військової частини НОМЕР_1 та повідомив командуванню військової частини, в якій він проходив службу, про своє лікування, що не відповідало дійсності та продовжив повідомляти командуванню неправдиві відомості про поважність причин не з'явлення до місця несення служби. За таких обставин, ОСОБА_3 постійно вводячи в оману своє безпосереднє керівництво військової частини НОМЕР_1 , щодо поважності причин не прибуття до військової частини, діючи умисно, в період часу з 20 жовтня 2023 року по 12 листопада 2023 року, безпідставно отримав грошове забезпечення у розмірі 23500 гривень 97 копійок. Таким чином, з 20 жовтня 2023 року по 12 листопада 2023 року ОСОБА_3 діючи умисно, з корисливою метою, усвідомлюючи протиправний характер своїх шахрайських дій, діючи шляхом обману, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою неправомірного заволодіння чужим майном - бюджетними коштами, які виділялись для військової частини НОМЕР_1 , достовірно знаючи, що у зв'язку з перебуванням військовослужбовця на лікуванні в лікарняних закладах такому військовослужбовцю продовжується виплата грошового забезпечення, всупереч дійсності, ввів в оману командування військової частини НОМЕР_1 , повідомляючи неправдиві відомості про своє перебування на лікуванні у медичних закладах, внаслідок чого останній продовжував отримувати грошове забезпечення як військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , що призвело до безпідставного отримання ним грошового забезпечення за період з 20 жовтня 2023 року по 12 листопада 2023 року у розмірі 23500 гривень 97 копійок, чим завдав матеріальних збитків державному бюджету України на загальну суму 23500 гривень 97 копійок в особі військової частині НОМЕР_1 .
Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями вчинив заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 190 КК України.
Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини, встановлені під час судового розгляду, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 доведена повністю, а дії його відповідають складу кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, і правильно кваліфіковані як заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), у зв'язку із чим, обвинувачений підлягає кримінальному покаранню.
Вивчаючи особу винною, шляхом з'ясування стану його здоров'я, поведінки до вчинення кримінального проступку, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_3 на момент вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення, раніше не судимий, має середню освіту, є військовослужбовцем, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, на утриманні неповнолітніх дітей не має, згідно зі службовою характеристикою характеризується посередньо, за медичною допомогою до лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не звертався.
Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, суд виходить з класифікації кримінальних правопорушень, особливостей та обставин його вчинення, й приходить до висновку, що обвинуваченим вчинено кримінальний проступок.
Обговорюючи питання про міру покарання відносно обвинуваченого суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, а також особу обвинуваченого та його майновий стан, у зв'язку з чим, враховуючи санкцію ч. 1 ст. 190 КК України, приходить до висновку про доцільність призначення покарання у вигляді штрафу, саме таке покарання, сприятиме його виправленню і попередженню вчиненню нових кримінальних правопорушень, а також буде необхідним і достатнім.
Крім того, разом з обвинувальним актом до суду надійшов цивільний позов прокурора в інтересах Військової частини НОМЕР_1 в якому прокурор просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь Військової частини НОМЕР_1 завдані матеріальні збитки в розмірі 23500,97 грн.
Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження і докази, здобуті у даній справі в частині цивільного позову, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з частинами 1, 5 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Крім того в силу вимог ч.ч. 1 та 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, в пред'явленому обвинуваченні, не заперечував, що при вказаних вище обставинах вчинив даний кримінальний проступок, цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 53, 65, 190 ч. 1 Кримінального кодексу України, ст.ст. 128, 349, 369-376, 382, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України,-
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень).
Цивільний позов прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 в інтересах Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків, завданих кримінальним правопорушенням - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Військової частини НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ: 26632832, матеріальні збитки, завдані кримінальним правопорушенням в розмірі 23500,97 грн (двадцять три тисячі п'ятсот гривень 97 копійок).
Копію вироку надіслати обвинуваченому, його захиснику та прокурору.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі її подання - вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, є обов'язковим для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, підлягає виконанню на всій території України й звертається до виконання не пізніш як через три дні з дня набрання ним законної сили або повернення матеріалів кримінального провадження до суду першої інстанції із суду апеляційної чи касаційної інстанції.
Вирок ухвалено, виготовлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя ОСОБА_1