Справа № 192/43/25
Провадження № 1-в/192/69/25
Ухвала
Іменем України
17 січня 2025 року
Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у селищі Солоному Солонянського району Дніпропетровської області клопотання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час відбуває покарання у Державній установі «Солонянська виправна колонія (№ 21)», про застосування закону про декриміналізацію, засудженого
19.12.2023 вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі;
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, просить застосувати до нього закон про декриміналізацію ч. 4 ст. 185 КК України.
Засуджений також подав заяву, у якій просить розглядати його заяву щодо застосування до нього ч. 2 ст. 74 КК України без його участі.
Начальник установи виконання покарань також подав заяву, за змістом якої просить здійснювати розгляд без його участі.
Прокурор подав клопотання, у якому просить відмовити у звільненні ОСОБА_4 від призначеного покарання за вироком, яке відбуває у ДУ «Солонянська виправна колонія (№ 21)», посилається на те, що діяння засудженого не підпадають під дію положень ст. 5, ч.ч. 2, 3 ст. 74 КК України.
Проводити розгляд клопотання прокурор просить без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
09.08.2024 набрав чинності Закон України від 18.07.2024 № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким, зокрема були внесені зміни до ст. 51 КУпАП.
Статтею 51 КУпАП у редакції Закону від 18.07.2024 № 3886-ІХ встановлена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України передбачено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
За змістом п.п. 169.1.1 п.169.1 ст. 169 розділу IV ПК України сума податкової пільги дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Судом встановлено, що 19 грудня 2023 року вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_4 був засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до заново призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 14 листопада 2022 року із застосуванням положень ст. 72 КК України у вигляді 1 (одного) місяця позбавлення волі остаточно визначено покарання у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі з відбуванням в умовах кримінально-виконавчої установи закритого типу.
Згідно з цим вироком ОСОБА_4 03 листопада 2023 року вчинив крадіжку майна на суму 2700,00 грн.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатної особи в розрахунку на місяць встановлений у розмірі 2684 гривня, отже сума податкової пільги складає 1342 грн, а 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з огляду на податкову соціальну пільгу 2684 грн (1342 грн х 2).
Тобто, вартість викраденого ОСОБА_4 майна 03 листопада 2023 року була більшою 2-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, на засудженого ОСОБА_4 не поширюється дія Закону України від 18.07.2024 № 3886-ІХ, яким частково декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
За таких обставин суд доходить висновку, що у задоволенні клопотання засудженого потрібно відмовити.
Керуючись ст.ст. 5, 74 КК України, ст. 539 КПК України,
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про застосування закону про декриміналізацію.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення, а засудженим з моменту вручення йому її копії.
Суддя ОСОБА_1