Справа № 2016/1718/2012
Провадження № 6/638/73/25
30 січня 2025 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді Цвірюка Д.В.,
за участю секретаря Рудської В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дублікату виконавчого листа, -
встановив:
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова із заявою, в якій просить з урахуванням уточнень видати дублікат виконавчого листа №2016/1718/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу у розмірі 195 329 гривень 74 копійки за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу по договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11381654000 від 08.08.2008 року; поновити строк на пред'явлення до виконання виконавчого листа №2016/1718/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу у розмірі 195 329 гривень 74 копійки.
В обґрунтування заяви посилається на те, що 26.06.2012 року рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області у цивільній справі №2016/1718/2012, що набрало законної сили, задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» по договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11381654000 від 08.08.2012 року у розмірі 195 329,74 грн. та судовий збір. Згідно даних автоматизованої системи документообігу суду КП «Діловодство-3» на виконання запиту ТОВ «ФК «Фінрайт» від 12.01.2022 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області 19.01.2022 року надіслано на адресу товариства рекомендованим листом з повідомленням копію ухвали суду від 16.12.2021 року та дублікат виконавчого листа. 21.01.2022 року згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, запитувані документи суду заявником отримані. Перевіркою журналу вхідної кореспонденції товариства за 2022 рік та номера поштового відправлення у системі ДП «Укрпошта» встановлено, що ухвала суду, та дублікат виконавчого листа не надходили, дані про поштове відправлення в системі Укрпошти на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі. Строк пред'явлення виконавчого листа до 17.12.2024 року.
В судове засідання представник заявника не з'явився, просив справу розглядати без участі представника ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт».
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялись, причини неявки суд не повідомили.
У відповідності до ч.3 ст.433, ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження та вирішення питання про поновлення пропущеного строку.
Суд, розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи та надані докази, дійшов висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.
Крім того, відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковими до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно із статтею 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Складовою справедливого судового розгляду, згідно даної Конвенції та практики Європейського суду з прав людини, є своєчасне та повне виконання судових рішень, з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.
Як зазначається у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Войтенко проти України» неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном.
У справі «Чіжов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивний обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії § 1 ст. 6 Конвенції.
Отже, відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно затримувати його виконання. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.
Крім того, відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковими до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно із статтею 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Складовою справедливого судового розгляду, згідно даної Конвенції та практики Європейського суду з прав людини, є своєчасне та повне виконання судових рішень, з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.
Як зазначається у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Войтенко проти України» неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном.
У справі «Чіжов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивний обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії § 1 ст. 6 Конвенції.
Отже, відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно затримувати його виконання. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.
Так, згідно ч.ч.1,2 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV, що діяв на момент видачі судового наказу у цивільній справі №638/15542/13-ц та набрання ним законної сили, встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016.
Відповідно до п.5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Згідно ч.ч.1,2 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» в діючий редакції встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.12 ЗУ «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання. Після переривання строк пред'явлення виконавчого документа до виконання починається заново.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Аналогічне положення містить ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Метою ст. 433 ЦПК України про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.
Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об'єктивно, так і від чинників, що не пов'язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.
Суд не може безпідставно поновити строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.
Судом встановлено, що рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 26.06.2012 року у справі № 2016/1718/2012, що набрало законної сили, задоволено позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» по договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11381654000 від 08.08.2008 року, з яких: заборгованість за кредитом в сумі 15826,36 дол. США, що по курсу НБУ станом на 26 червня 2012 року складає 126452,62 гривні; прострочена заборгованість за кредитом 4477,06 дол. США, що по курсу НБУ станом на 26.06.2012 року складає 35771,71 гривню; прострочена заборгованість по відсоткам 3654,22 дол. США що по курсу НБУ станом на 26.06.2012 року складає 29197,18 гривень; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту 276,43 дол. США, що по курсу НБУ станом на 26.06.2012 року складає 2208,68 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 212,71 дол. США, що по курсу НБУ станом на 26.06.2012 року складає 1699,55 гривень, а всього 195329 гривень 74 копійки та сплачений судовий збір в сумі 1952 гривні 08 копійок. (а.с.41).
Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду від 20.11.2019 року замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» у виконанні рішення суду у цивільній справі № 2016/1718/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу по договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11381654000 від 08 серпня 2008 року. (а.с.142-145).
Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16.12.2021 року поновлено строк пред'явлення до виконання виконавчого листа та видано дублікати виконавчого листа на підставі рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі №2016/1718/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу по договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11381654000 від 08 серпня 2008 року, з яких: заборгованість за кредитом в сумі 15826,36 дол. США, що по курсу НБУ станом на 26 червня 2012 року складає 126452,62 гривні; прострочена заборгованість за кредитом 4477,06 дол. США, що по курсу НБУ станом на 26.06.2012 року складає 35771,71 гривню; прострочена заборгованість по відсоткам 3654,22 дол. США що по курсу НБУ станом на 26.06.2012 року складає 29197,18 гривень; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту 276,43 дол. США, що по курсу НБУ станом на 26.06.2012 року складає 2208,68 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 212,71 дол. США, що по курсу НБУ станом на 26.06.2012 року складає 1699,55 гривень, а всього 195329 гривень 74 копійки.
З листа Ізюмського міськрайонного суду Харківської області №623/01-40/133/2024 від 24.06.2024 року вбачається, що згідно даних автоматизованої системи документообігу суду КП «Діловодство-3» на виконання запиту ТОВ «ФК «Фінрайт» від 12.01.2022 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області 19.01.2022 року надіслано на адресу товариства рекомендованим листом з повідомленням копію ухвали суду від 16.12.2021 року та дублікат виконавчого листа. 21.01.2022 року згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, запитувані документи суду заявником отримані.
Зі змісту заяви вбачається, що перевіркою журналу вхідної кореспонденції товариства за 2022 рік та номера поштового відправлення у системі ДП «Укрпошта» встановлено, що ухвала суду, та дублікат виконавчого листа не надходили, дані про поштове відправлення в системі Укрпошти на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі.
Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об'єктивної можливості подати виконавчий документ до виконання у встановлені строки.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Сферою регулювання статті 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків; таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства Права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
В рішенні Європейського суду «Горнсбі проти Греції» від 10.03.1997 року (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «суду».
Щодо поновлення процесуальних строків національними судами Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд одним із аспектів якого є право доступу до суду ( рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21.02.1975 р. п. 36) не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі «Герін проти Франції» від 29.07.1998 р., п. 37).
З огляду на викладене, приймаючи до уваги введення на території України воєнного стану з 24.02.2022 року, який триває і по теперішній час, строки пред'явлення виконавчого листа, виданого у цивільній справі № 2016/1718/2012, пропущено стягувачем з поважних причин, тому їх слід поновити.
Згідно з п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
В постанові Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі № 2-6471/06 зазначено, що при розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.
За таких підстав суд вважає, що заява про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа підлягає задоволенню, оскільки рішення суду не виконано та не втратило своєї законної сили.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.258, 260, 353, 354, 433, 442, п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд -
ухвалив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» - задовольнити повністю.
Поновити строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа №2016/1718/2012, виданого 10.06.2013 року Ізюмським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» боргу у розмірі 195 329,74 грн..
Видати дублікат виконавчого листа №2016/1718/2012, виданого 10.06.2013 року Ізюмським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» боргу у розмірі 195 329,74 грн у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу по договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11381654000 від 08.08.2008 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст ухвали суду складено 06.02.2025 року
Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк