Справа № 638/5206/21
Провадження № 2/638/613/25
Іменем України
04 лютого 2025 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Щепіхіної В.В.,
при секретарі - Луценко Д. О.,
за участю позивача - ОСОБА_1
представника відповідача 2- Кислицька Ю.О.,
розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача 1 - Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації, відповідача 2 - Міністерства охорони здоров'я України, про визнання недійсним висновку клініко - експертної оцінки клініко - експертної комісії Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації від 05.04.2017 року та висновку клініко - експертної оцінки клініко-експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України від 19.02.2019 року, -
До Дзержинського районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 з позовними вимогами до Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації, Міністерства охорони здоров'я України щодо визнання недійсним висновку клініко - експертної оцінки клініко - експертної комісії Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації від 05.04.2017року та висновку клініко - експертної оцінки клініко - експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України від 19.02.2019 року.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.12.2021 року провадження у справі №638/5206/21 закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 19.07.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 20.12.2021 року - задоволено, ухвалу про закриття провадження у справі скасовано та постановлено цивільну справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова Щепіхіної В. В. від 20.02.2023 року справу № 638/5206/21 прийнято до провадження, призначено підготовче судове засідання. Ухвалою Дзержинского районного суду м. Харкова від 05.09.2023 підготовче провадження закрито, справи призначено до судового розгляду.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що підставою для визнання недійсним висновку КЕО від 05.04.2017 КЕК Департаменту охорони здоров?я ХОДА є порушення процедури проведення клініко - експертної оцінки (КЕО) клініко - експертною комісією (КЕК) Відповідача 1. Зокрема, відсутній наказ про проведення КЕО, тобто оцінка проведена без законних на це підстав. Порушено вимоги пункту 3 розділу І, пункту 9 розділу IV Положення про КЕК у структурних підрозділах з питань охорони здоров?я Наказу N?69 щодо утворення, складу комісії та призначенння її членів. КЕО проведено в неповному складі членів КЕК. Висновки спеціалістів не затверджені експертами КЕК. Фахівці ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Новікова І. В. не є експертами в розумінні вимог Положення про клініко-експертну комісію, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.02.2016 № 69. Експертний висновок Божко О. П. є незаконним, оскільки складений спеціалістом, а не експертом та не затверджений висновком за результатами клініко-експертної оцінки КЕК. Висновок КЕО від 05.04.2017 КЕК Департаменту охорони здоров?я ХОДА не містить інформарції про стандарти та протоколи, яких необхідно дотримуватись при наданні медичної допомоги. Також, він не містить інформації щодо відповідності кваліфікаційним вимогам медичних працівників ТОВ «Он Клінік Харків», які надавали медичні послуги, в тому числі директора ТОВ «Он Клінік Харків». Відповідач 1 взагалі не витребував медичну документацію для проведення якісної клініко-експертної оцінки КЕК.
Підставою для визнання недійсним висновку КЕО від 19.02.2019 КЕК Міністерства охорони здоров'я України позивач вважає те, що вказаний висновок не підписано ані головою, ані заступником КЕК, що є грубим порушенням процедури проведення такої оцінки якості надання медичної допомоги. Експертні висновки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не затверджені висновком за результатами клініко-експертної оцінки КЕК Відповідача 2. Висновок уролога відсутній. Висновок КЕО від 19.02.2019 КЕК Відповідача 2 не містить інформарції про стандарти та протоколи, яких необхідно дотримуватись при наданні медичної допомоги. Також, він не містить інформації щодо відповідності кваліфікаційним вимогам медичних працівників ТОВ «Он Клінік Харків», і не надано оцінки факту фальсифікації медичних документів з боку директора ТОВ «Он Клінік Харків». Також, висновок КЕО не містить жодної відповіді на питання, які поставлені до КЕК у заяві-скарзі позивача від 26.04.2017. Не містить висновків щодо законності проведення лабораторних досліджень ФОП ОСОБА_6 та підтвердження або спростування висновку органу охорони здоров'я нижчої ланки. На думку позивача висновки КЕО КЕК Відповідача 1 та відповідача 2 є незаконними та протиправними з підстав порушення процедури проведення оцінки, були предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства. Моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 250 000,0 грн. через неефективне оскарження висновку КЕО від 05.04.2017 на протязі 4 років і вважає це компенсацією за перенесені душевні страждання та глибоке відчуття несправедливості, незручності, розчарування, негативні емоції впродовж тривалого часу, з приводу протиправних висновків КЕО КЕК та 4-ох річного неефективного періоду оскарження їх з вини Відповідача 2.
Відповідач 1, Департамент охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації (ДОЗ ХОДА, до 17.01.2019 року - Управління охорони здоров'я Харківської ОДА) надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав в повному обсязі. В обгрунтування своїх заперечень зазначив, що питання дотримання процедури проведення перевірки якості наданої медичної допомоги та прийняття оскаржуваного Висновку відповідача 1 було предметом судового розгляду у справі N? 520/4577/19. Окремо зазначає, що у порядку цивільного судочинства була розглянута справа N 643/4417/16-ц, за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Он Клінік Харків», МЦ «Глорі» ФОП ОСОБА_6 про захист прав споживачів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, у якій зміст самої медичної допомоги було перевірено у межах зазначеної цивільної судової справи як елемент виконання цивільно-правових зобов'язань за вчиненими договорами з медичного обслуговування. Суди всіх інстанцій встановили, що підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні. Одночасно, визнання недійсним судом висновку КЕО КЕК органу охорони здоров?я можливе у разі виявлення фактів порушення процедури перевірки якості надання медичної допомоги, що також зазначено у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 по справі N? 520/4577/19. Суд під час розгляду вищезазначеної справи за позовом ОСОБА_1 до Відповідача 1 та Відповідача 2 про визнання протиправними та скасування висновків, що є предметом спору у даній справі, встановив, що порушень Департаментом охорони здоров'я процедури прийняття оскаржуваного висновку не виявлено. Верховний Суд вказав, що судами встановлено, що оскаржуваний висновок КЕО КЕК ДОЗ ХОДА складено та затверджено відповідно до Положення про КЕК відповідного органу охорони здоров?я, а з його змісту слідує, що суб?єкт владних повноважень надав відповіді по суті на питання, що були порушені заявником у скарзі від 07 березня 2017 року. Тобто, Верховний Суд у справі N? 520/4577/19 погодився із висновком суду першої інстанції про дотримання Департаментом охорони здоров?я процедури проведення перевірки якості наданої медичної допомоги ОСОБА_1 , а повторне окарження висновку є зловживанням процесуальними правами з боку позивача.
Відповідач 2, Міністерство охорони здоров'я України, направив відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав в повному обсязі. В обгрунтування своїх заперечень зазначив, що вимоги є безпідставними та необгрунтованими. Міністерство охорони здоров'я України своєчасно та в повному обсязі надавало відповіді на питання, порушені в скаргах та зверненнях позивача, процедура проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування була повністю дотримана згідно норм діючого законодавства.
Позивач ОСОБА_1 направив відповідь на відзив, в якій навів обгрунтування за змістом аналогічні тим, що зазначені у позовній заяві.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив та поданих заявах, просив позов задовольнити.
Представник відповідача 1, Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації в судове засідання, не з'явився, надіслав заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати без участі представника.
Представник відповідача 2, Міністерства охорони здоров'я, в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила суд відмовити у позові. Також, додала, що рішенням суду по справі №520/4577/19, яким було зобов'язано відповідача 2 повторно розглянути питання якості надання ТОВ «Он Клінік Харків» медичної допомоги ОСОБА_1 , виконано в повному обсязі. Повторний висновок КЕО КЕК МОЗ України, складений 11.04.2024, позивач не оскаржував. Позивач не довів які саме були порушення при наданні йому медичної допомоги ТОВ «Он Клінік Харків», що підлягали перевірці та клініко-експертній оцінці з боку КЕК відповідача 2.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, у їх сукупності та взаємозв'язку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Статтями 10, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов'язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових, електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.
Так, судом встановлено, що 07.03.2012 ОСОБА_1 звернувся з відповідною заявою до Управління охорони здоров'я Харківської ОДА щодо проведення клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування, які він отримував, починаючи з 2011 року в ТОВ «Он Клінік Харків».
За результатами розгляду заяви був складений "Висновок за результатами клініко-експертної оцінки Клініко-експертної комісії за профілем «хірургічна допомога» Управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації від 05.04.2017 щодо надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_1 у ТОВ "Он Клінік Харків" (далі за текстом - Висновок №1).
Не погодившись з вказаним висновком, позивач звернувся з заявою (скаргою) до Міністерства охорони здоров'я України на дії Клініко-експертної комісії Управління охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації та оскарження висновку клініко-експертної комісії (висновку 1). Просив оцінити якість наданих йому медичної допомоги та медичного обслуговувавння у ТОВ "Он Клінік Харків", надавши висновок КЕК МОЗ України та скасувати висновок КЕК Управління охорони здоров'я Харківської ОДА.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15.02.2019 року №14-Адм було оформлено рішення про проведення клініко-експертної оцінки надання медичної допомоги та медичного обслуговування, зокрема і заявникові, та призначено засідання постійно діючої клініко-експертної комісії МОЗ України на 19.02.2019 року.
Результати виконання цього наказу та проведення клініко-експертної оцінки оформлені Висновком КЕК МОЗ України від 19.02.2019 року (далі за текстом - Висновок №2), відповідно до якого надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_7 у ТОВ «Он Клінік Харків» відповідає стандартам та протоколам надання медичної допомоги.
Позивач як на підставу своїх вимог посилається на грубе порушення Відповідачем 1 та Відповідачем 2 процедури розгляду в питанні оцінки якості наданих медичних послуг, а саме не дотримання положень "Порядку контролю якості медичної допомоги", затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.09.2012 № 752 та "Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій", затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.02.2016 N?69. Вказане вважає підставою для визнання недійсними Висновку № 1 та Висновку №2 та підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки складання незаконних та протиправних висновків призвело до душевних страждань, глибокого відчуття несправедливості, незручностей, викликаних необхідністю тривалого 4-хрічного неефективного оскарження цих висновків.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.1992 № 2801-XII (далі - Закон № 2801-XII) законодавство України про охорону здоров'я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров'я.
Згідно із приписами статті 6 Закон № 2801-XII кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає, зокрема, оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я.
Відповідно до положень статті 7 Закон № 2801-XII, зокрема, держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їх прав у сфері охорони здоров'я шляхом, серед іншого, здійснення державного і можливості громадського контролю та нагляду в сфері охорони здоров'я.
Частина перша статті 14 Закону № 2801-XII встановлює, що реалізація державної політики охорони здоров'я покладається на органи виконавчої влади.
Так, наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.09.2012 № 752 затверджено Порядок контролю якості медичної допомоги (далі- Порядок № 752), який згідно його пункту 1 було розроблено з метою впровадження та організації роботи щодо управління якістю медичної допомоги.
Згідно пункту 2 Порядку № 752 цей порядок спрямований на забезпечення одержання пацієнтами медичної допомоги належної якості.
За приписами пунктів 7 та 8 Порядку № 752 контроль якості надання медичної допомоги здійснюється за такими складовими: структура, процес та результати медичної допомоги; організація надання медичної допомоги; контроль за реалізацією управлінських рішень; відповідність кваліфікаційним вимогам медичних працівників, у тому числі керівників закладів охорони здоров'я; вивчення думки пацієнтів щодо наданої медичної допомоги; забезпечення прав та безпеки пацієнтів під час надання їм медичної допомоги.
Контроль якості наданої медичної допомоги проводиться у випадках смерті пацієнтів, первинного виходу на інвалідність осіб працездатного віку, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання закладами охорони здоров'я стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами пацієнтів та/або близьких осіб, які доглядають за пацієнтами, шляхом клініко-експертної оцінки якості та обсягів медичної допомоги.
Клініко-експертна оцінка якості та обсягів медичної допомоги здійснюється шляхом експертизи клінічних питань діагностики, лікування та реабілітації медичними радами закладів охорони здоров'я, клініко-експертними комісіями Міністерства охорони здоров'я України та/або управлінь охорони здоров'я протягом 30 днів з дня надходження відповідного звернення або з ініціативи Міністерства охорони здоров'я України, про що складається висновок за результатами клініко-експертної оцінки за формою, наведеною в додатку до цього Порядку.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України «Про організацію клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування» від 05.02.2016 № 69, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.02.2016 за № 285/28415 (далі - Положення про КЕК) було затверджено Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - Положення про КЕК).
Згідно пункту 1 розділу І Положення про КЕК клініко-експертна комісія Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - КЕК) є консультативно-дорадчим органом, діючим на постійній (без виїзду на місце конкретного випадку) або тимчасовій основі (у разі виїзду на місце конкретного випадку), що утворюється для колегіального розгляду звернень фізичних та юридичних осіб, правоохоронних органів щодо клініко-експертних питань профілактики, діагностики, медичного лікування, реабілітації, оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування за конкретними випадками у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування (далі - ЗОЗ) та фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність у сфері охорони здоров'я у відповідній адміністративно-територіальній одиниці України (далі - ФОП).
Підставою для розгляду КЕК відповідних клінічних питань профілактики, діагностики, медичного лікування та реабілітації у ЗОЗ та ФОП і здійснення клініко-експертної оцінки якості медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до цього Положення є наказ Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - відповідний орган охорони здоров'я) (пункт 2 розділу І Положення про КЕК).
Аналізуючи вищезазначені норми можна дійти висновку, що порядок проведення клініко-експертної оцінки клініко-експертною комісією як Відповідача 1 так Відповідача 2 регулюються одними нормативними актами - це Порядком №752 та Положенням про КЕК (затвердженим Наказом №69).
Пунктом 1 розділу ІІ Положення про КЕК встановлено, що основним завданням КЕК є проведення експертної оцінки запитуваної КЕК документації, яка передбачає клініко-експертну оцінку якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування шляхом експертизи первинної облікової документації, клінічних питань профілактики, діагностики, лікування та реабілітації, наявності відповідної кваліфікації спеціалістів за напрямом надання медичної допомоги та медичного обслуговування відповідно до вимог клінічних протоколів надання медичної допомоги, нормативно-правових актів у сфері охорони здоров'я.
Згідно пунктів 2, 4-6 розділу ІІ Положення про КЕК клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування проводиться у випадках смерті пацієнтів, розбіжності встановлених діагнозів, недотримання ЗОЗ або ФОП стандартів медичної допомоги та медичного обслуговування, клінічних локальних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення, а також у випадках, що супроводжувалися скаргами заявника та/або особи, яка представляє інтереси заявника. За результатами проведеної клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування складається Експертний висновок за формою, наведеною у додатку до цього Положення, який затверджується висновком за результатами клініко-експертної оцінки КЕК за формою, наведеною у додатку до Порядку контролю якості медичної допомоги, затвердженого наказом МОЗ України від 28 вересня 2012 року N 752, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2012 року за N 1996/22308 (далі - висновок КЕО). Повторна клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування одного й того самого громадянина з одного й того самого питання не проводиться.
Відповідно до положень пунктів 21-26 розділу IV Положення про КЕК за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування експерти КЕК надають Експертний висновок. Висновок КЕО, складений за результатами проведення КЕК клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування, підписується всіма членами КЕК. Висновок КЕО ухвалюється простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів КЕК. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні. КЕК подає копію висновку КЕО до структурного підрозділу МОЗ України, що є відповідальним за організацію та координацію діяльності КЕК, який контролює виконання рекомендацій, вказаних у висновку КЕО. Копії висновку КЕО направляються для виконання до ЗОЗ або ФОП, щодо яких проводилася клініко-експертна оцінка якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування, структурного підрозділу МОЗ, який є відповідальним за організацію та координацію діяльності КЕК, а також видаються заявникам на їх вимогу. Висновок КЕО може бути оскаржено в установленому законодавством порядку.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що управлінська діяльність Відповідача 1 та Відповідача 2 з приводу розгляду звернень громадян (або правоохоронних органів) стосовно якості надання медичних послуг за своєю правовою суттю є специфічним проявом вирішення цих звернень, у формі здійснення аналізу та надання Висновків за результатами проведення експертної оцінки запитуваної документації.
У постанові від 21.12.2021 у справі № 640/11087/19 Верховний Суд зазначив, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються висновок КЕК, суд не може здійснювати власну оцінку обґрунтованості прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка висновку КЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку КЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Наказу № 69, затверджених ним Положення про КЕК МОЗ, Положення про КЕК відповідного органу охорони здоров'я та Порядку № 752.
При цьому, як виснував Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зміст самої медичної допомоги та оскаржуваного висновку не є предметом судової перевірки у порядку адміністративного судочинства. З'ясуванню підлягає саме правомірність винесення відповідачем оскаржуваного висновку у відповідності до вимог чинного законодавства, тобто в межах повноважень та у спосіб, передбачений відповідними нормативно-правовими актами.
Як зазначив позивач та підтверджується відповідачами оскарження Висновку 1 та Висновку 2 ОСОБА_1 вже було предметом розгляду Харківським окружним адміністративним судом у справі №520/4577/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації, Міністерства охорони здоров'я про визнання протиправними та скасування висновків КЕО КЕК.
Рішенням ХОАС від 11.07.2019 по справі №520/4577/19 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково - зобов'язано Міністерство охорони здоров'я України в особі Клініко-експертної комісії повторно розглянути питання якості надання ТОВ «Он Клінік Харків» медичної допомоги ОСОБА_1 з дотриманням вимог п.2 розділу IV Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров'я України (затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України №69 від 05.02.2016р.) та п.7 Порядку контролю якості медичної допомоги (затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України №752 від 28.09.2012р.
Під час розгляду вказаної справи суд дійшов висновку, що Міністерством в особі Клініко-експертної комісії була порушена процедура розгляду скарги пацієнта на якість медичної допомоги, скарга не була розглянута за усіма складовими елементами перевірки, вжиті дії управлінського характеру не свідчать про повноту та об'єктивність перевірки, а завдання спростування сумнівів особи відносно Висновку №1 у процедурі оскарження залишилось невиконаним.
Щодо Висновку 1 суд зазначив, що позивачем не надано достатніх, належних та допустимих доказів порушення Департаментом охорони здоров'я Харківської ОДА процедури проведення перевірки якості наданої медичної допомоги. При цьому зазначив, що зміст самої медичної допомоги може бути перевірений виключно у межах відповідної цивільної судової справи як елемент виконання цивільно-правових зобов'язань за вчиненими договорами з медичного обслуговування.
З такими доводами суду погодився і Верховний суд під час перегляду вказаної справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення судів першої та апеляційної інстанції.
У постанові Верховного Суду від 25.03.2021 по вказаній справі №520/4577/19 Верховний Суд звернув увагу, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються висновок КЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка висновку КЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку КЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Наказу № 69, затверджених ним Положення про КЕК, Положення про КЕК відповідного органу охорони здоров'я та Порядку № 752.
Аналізуючи факти, на які посилався позивач як на підставу своїх позовних вимог про захист права на охорону здоров'я у даній справі, суд констатує, і про це наголошував сам позивач, що обставини, якими позивач доводить неправомірність складання висновків КЕО КЕК, пов'язані саме з порушенням процедури проведення такої клініко-експертної комісії, тобто проведення в порушення вимог чинного законодавства (Положення про КЕК та Порядку №752)
Таким обставинам надана належна правова оцінка під час розгляду справи №520/4577/19 в порядку адміністративного судочинства. Так, судами встановлено, що оскаржуваний Висновок № 1 складено та затверджено відповідно до Положення про КЕК відповідного органу охорони здоров'я (Відповідача 1), а з його змісту слідує, що суб'єкт владних повноважень надав відповіді по суті на питання, що були порушені заявником у скарзі від 07 березня 2017 року. Крім того, Верховний Суд погодився із висновком суду першої інстанції про дотримання Департаментом охорони здоров'я процедури проведення перевірки якості наданої медичної допомоги, а Відповідач 1 у даному випадку діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Інших обставин в обгрунтування своїх позовних вимог щодо визнання Висновку 1 недійсним у даній справі позивач не навів, тому у суду відсутні підстави для задоволення вимог в цій частині.
Щодо позовної вимоги про визнання недійсним Висновку 2, складеного клініко-експертною комісією МОЗ України, то як зазначав вище суд, дотримання процедури проведення клініко-експертної оцінки КЕК МОЗ України також було предметом судового дослідження під час розгляду справи №520/4577/19.
Так, Верховний Суд у своїй постанові зазначив, що погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Міністерством охорони здоров'я в особі КЕК була порушена процедура розгляду скарги пацієнта ( ОСОБА_1 ) на якість медичної допомоги, скарга не була розглянута за усіма складовими елементами перевірки, вжиті дії управлінського характеру не свідчать про повноту та об'єктивність перевірки, а завдання спростування сумнівів особи відносно Висновку №1 у процедурі оскарження залишилося невиконаним.
З метою захисту права позивача суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог ОСОБА_1 та зобов'язав Міністерство охорони здоров'я України в особі Клініко-експертної комісії повторно розглянути питання якості надання ТОВ «Он Клінік Харків» медичної допомоги ОСОБА_1 з дотриманням вимог п.2 розділу IV Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров'я України (затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України №69 від 05.02.2016р.) та п.7 Порядку контролю якості медичної допомоги.
Рішення суду в цій частині виконано в повному обсязі, проведена повторно клініко-експертна оцінка КЕК МОЗ України якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_1 . Так, в матеріалах справи міститься Висновок за результатами клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги та медичного обслуговування ОСОБА_1 в умовах ТОВ ""Он Клінік Харків" від 11.04.2024, складений КЕК МОЗ України.
Таким чином, станом на час ухвалення остаточного рішення у даній справі предмет позову, як матеріально-правова вимога в частині визнання недійсним висновку КЕО КЕК МОЗ України від 19.02.2019, як спосіб захисту порушеного права, вже вичерпав себе та не є ефективним, оскільки на виконання рішення суду для дотримання вимог Положення про клініко-експертну комісію Міністерства охорони здоров'я України та Порядку контролю якості медичної допомоги Відповідачем 2 в особі КЕК складений інший Висновок з цього ж самого питання, про оскарження якого позивач суду не повідомив.
При виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
У Постанові Верховного суду від 25.03.2021 по справі №520/4577/19, де брали участь ті ж самі сторони у спорі з тих же самих підстав (інших підстав позивач не навів у своєму позові), суд зазначив, що висновок КЕО КЕК органу охорони здоров'я не може бути скасований, водночас, передбачена законодавством можливість оскарження такого висновку не виключає підстав для визнання його недійсним судом - у разі виявлення фактів порушення процедури перевірки якості, а КЕК Міністерства - у разі виявлення невідповідності приписам пункту 2 розділу IV Положення про КЕК МОЗ та пункту 7 Порядку № 752.
Оскільки під час розгляду даної справи порушень процедури перевірки якості надання ОСОБА_7 медичної допомоги та медичного обслуговування КЕК Відповідача 1 не встановлено, а невідповідності приписам Положення про КЕК та Порядку № 752 процедури перевірки якості, яка була здійснена КЕК Відповідача 2, вже знайшли своє підтвердження під час розгляду іншої справи, в рамках якої позивач реалізував своє право на оскарження спірних висновкі, суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.
Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.
У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 судам роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Позивач як на підставу стягнення моральної шкоди з Відповідача 1 та Відповідача 2 посилається на складання ними неправомірних висновків та на довготривалий розгляд питання перевірки якості надання медичної допомоги Відповідачем 2, не виконання відповідачами рішень адміністративних судів, порушення принципу належного врядування, що призвело до негативних емоцій та душевних страждань, глибокого відчуття несправедливості.
Проаналізувавши доводи позивача, дослідивши матеріали справи та встановивши обставини щодо інших позовних вимог, приймаючи до уваги положення наведених вище норм та співвідносячи їх з встановленими в судовому засіданні фактами, суд вважає, що доказів спричинення відповідачами моральної шкоди позивачу останнім суду не надано. Зокрема, відсутні докази спричинення шкоди винними діями відповідачів та не встановлено причинного зв'язку між завданою шкодою та протиправними діями заподіювача такої шкоди.
Посилання позивача, зазначені у позові, суд вважає необґрунтованими, та такими, що не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позову.
Питання розподілу судових витрат суд вирішує на підставі ст.141 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3-5, 11-13, 43,76-81, 83, 89, 141, 258, 259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача 1 - Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації, відповідача 2 - Міністерства охорони здоров'я України, щодо визнання недійсним висновку клініко - експертної оцінки клініко - експертної комісії Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації від 05.04.2017 року та висновку клініко - експертної оцінки клініко-експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України від 19.02.2019 року - відмовити повністю.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя Щепіхіна В. В.