Справа №705/4598/16-ц
2/705/22/25
04.02.2025 м. Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Єщенко О.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Щербакової Л.А.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 (у режимі відеоконференції),
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні житлом, спонукання вчинити дії,
У провадженні суду перебуває вищезазначена справа.
Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач просив суд:
- зобов'язати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за власні кошти привести у першопочатковий житловий стан двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 , яка має наступні характеристики: загальна площа 60,6 кв.м, житлова площа 31,0 кв.м, розташована на першому поверсі одноповерхового будинку і складається з приміщень: кімнати площею 15,3 кв.м, кімнати площею 15,7 кв.м, кухні площею 8,9 кв.м, туалет площею 1,3 кв.м, коридору площею 4,0 кв.м, коридору площею 3,8 кв.м, коридору площею 10,4 кв.м, 1/2 частини коридору площею 1,2 кв.м, частини сараю «Д» та сараю «В» у дворі, здійснивши відповідну реконструкцію та знесши самовільно добудовані приміщення і перелаштовані кімнати;
- зобов'язати ОСОБА_4 за власні кошти привести у першопочатковий житловий стан двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 , яка, згідно з Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, що видане Уманським БТІ від 14.03.2007 за № 13871018 має наступні характеристики: загальна площа 43,1 кв.м, житлова 31,4 кв.м, розташована на першому поверсі одноповерхового будинку і складається з приміщень: кімнати площею 1,3 кв.м, кімнати площею 18,1 кв.м, кухні площею 1,5 кв.м, коридору площею 2,3 кв.м в спільному користуванні, та частини сараїв «Б» і «Д» у дворі, здійснивши відповідну реконструкцію та знесши самовільно добудовані приміщення і переплановані кімнати.
20.09.2024 позивачем ОСОБА_3 подано до суду заяву про зміну предмету позову, в якій він зазначив, що під час перебування позову ОСОБА_3 на розгляді в суді вони з відповідачем ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_2 подарували своєму сину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З огляду на вказане предмет спору у вигляді вищевказаної квартири відпав по зазначеній вище причині, так як він вибув із нашого володіння за їх спільної згодою. Разом з тим, ще 14.01.2008 позивач ОСОБА_3 разом з відповідачкою ОСОБА_4 за кошти спільної сумісної власності подружжя, виділивши для цього із сімейного бюджету суму в 45000 доларів США, придбали шляхом укладення договору купівлі-продажу в ОСОБА_7 та ОСОБА_8 двохкімнатну квартиру АДРЕСА_3 . Придбанням вказаної квартири займалася на той час його дружина, відповідач ОСОБА_4 , яка оформила її частку в розмірі 1/2 ідеальної частки на себе, а ще 1/2 частку цієї квартири оформила на себе інша відповідачка ОСОБА_5 . Тобто в даному випадку вказана квартира АДРЕСА_1 належить на праві часткової спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та відповідачу ОСОБА_4 в розмірі 1/2 частки, а інша 1/2 частка цієї квартири належить відповідачу ОСОБА_5 . Постановою Черкаського апеляційного суду у справі № 705/3891/16-ц визнано, крім іншого, спільною сумісною власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 1/2 частину квартири АДРЕСА_4 . З огляду на зазначене він не ставить у своєму позові питання про визнання вищевказаної частини квартири спільною сумісною власністю подружжя. Разом з тим, він вимушений ставити позовні вимоги про визнання права особистої приватної власності на 1/4 частину цієї квартири за ним, ОСОБА_3 . Відповідачі після придбання вищезазначеної квартири самовільно без його згоди та без погодження з відповідними органами місцевого самоврядування, переобладнали її в магазин, здійснивши різного роду зовнішні добудови, перепланування внутрішніх стін тощо, чим фактично з житлової квартири перетворили майно в комерційне. З огляду на зазначене його позовні вимоги підлягають зміні.
Просив суд:
- змінити заявлені позовні вимоги про усунення перешкод в користуванні житлом, спонукання вчинити дії, в частині визнання права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_2 , оскільки зазначений предмет спору вибув із їх володіння за їх спільною згодою сторін, виключивши цю позовну вимогу;
- визнати право особистої приватної власності на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 ;
- зобов'язати відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за власні кошти привести двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1 у її першопочатковий (житловий) стан: знести самовільно добудовані ними зовнішні приміщення та внутрішньо квартирні перебудови тощо;
- усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_3 1/4 частиною квартири АДРЕСА_1 та вселити його, ОСОБА_3 в квартиру АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не здійснювати ніяких заходів щодо перешкоджання йому будь-яким способом в користуванні квартирою АДРЕСА_1 .
У підготовчому засіданні представник позивача ОСОБА_1 подану заяву про зміну предмету позову підтримав, просив суд її задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_9 у підготовчому засіданні зазначив, що позивачем у заяві про зміну предмету позову змінено як предмет, так і підстави позову. Щодо задоволення такого клопотання поклався на розсуд суду.
Суд, вислухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.
Частина 3 статті 49 ЦПК України визначає, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у рішенні від 13.03.2018 у справі № 916/1764/17.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі №910/18389/20.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: заміна одних позовних вимог іншими; доповнення позовних вимог новими; вилучення деяких із позовних вимог; пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Дослідивши редакцію первісного позову та заяву позивача від 20.09.2024 про зміну предмету позову, суд вбачає, що останнім змінено не лише предмет позовних вимог, а і його підстави, викладено нові обґрунтування та обставини позовних вимог, визначено нові правові підстави позовних вимог.
Отже, суд вбачає, що у заяві від 20.09.2024 фактично змінено як предмет, так і підстави позову, що суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, та не допускається.
За викладеного, суд доходить висновку про відмову у прийняті заяви позивача про зміну предмету позову від 20 вересня 2024 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 84, 189, 197, 259, 260 ЦПК України,
Відмовити у прийнятті заяви позивача ОСОБА_3 про зміну предмету позову від 20 вересня 2024 року.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Суддя О.І.Єщенко