07 лютого 2025 року Справа № 580/10717/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи №580/10717/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538), Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
30.10.2024 вх.№50680/24 представник позивача - адвокат Дзісь Андрій Романович (ордер серії АВ №1162490) у позовній заяві просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не здійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії за період з 15.01.2015 до 31.07.2021, виходячи із 6 мінімальних пенсій за віком пенсії годувальника;
- стягнути з держави Україна на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 320951,66 грн, заподіяної прийняттям неконституційного правового акта, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з відповідного рахунку Державного бюджету.
Ухвалою суду 28.01.2025 продовжений строк для усунення недоліків.
04.02.2025 вх.№5550/25 представник позивача надав до суду клопотання про усунення недоліків, проте власного обґрунтованого розрахунку вимоги про стягнення матеріальної шкоди у сумі 320951,66 грн саме з якого відповідного рахунку державного бюджету та визначення заподіювача шкоди не надає.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Матеріали позовної заяви не містять звернень позивача до відповідача, починаючи з 15.01.2015 до 31.07.2021.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 - звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлений позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Під час тлумачення термінопоняття «вимога» має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб'єктний склад правовідносин.
Позивач просить стягнути з держави Україна на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 320951,66 грн, заподіяної прийняттям неконституційного правового акта, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з відповідного рахунку Державного бюджету, проте надає копію заяви до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з проханням: відшкодування матеріальної шкоди у розмірі завданою дією ч.3 ст.54 Закону в редакції Закону №76 за період з 15.01.2015 до 30.07.2019.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.
Представник позивача формує позовну вимогу про стягнення з держави Україна на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у сумі 320951,66 грн, заподіяної прийняттям неконституційного правового акта, проте Верховна Рада України (політична відповідальність) не є учасником адміністративної справи щодо оприлюдненого акта законодавства.
Позивач просить застосувати спосіб захисту відповідно до п.6 ч.1 ст.5 КАС України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з відповідного рахунку Державного бюджету, проте не надає доказ про нарахування такої суми відповідним суб'єктом публічної адміністрації.
Справа №300/2457/19 за касаційної скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2020 у справі №300/2457/19 за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про стягнення шкоди - повернута відповідній колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду (ЄДРСР 119818953). Частина третя статті 152 Конституції України визначає право особа на компенсацію матеріальної чи моральної шкоди, що заподіяна фізичній чи юридичній особі, актом, який визнаний неконституційним, однак на реалізацію зазначеної норми відповідний закон, що би визначав порядок відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, яка завдана фізичній або юридичній особі актами і діями, що визнані неконституційними, на цей час не прийнятий.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Верховний Суд у постанові від 13.03.2019 у справі №814/218/14 зазначив, що під зловживанням процесуальними правами варто розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав усупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц вказано: належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав (п. 43). Факт стягнення коштів із Державного бюджету України не може бути підставою для обов'язкового залучення до участі у справі відповідачем ДКСУ чи її територіального органу.
Постанова ВС у справі №240/1121/24 адміністративне провадження № К/990/33477/24 надіслана судом в ЄДРСР: 11.12.2024, зареєстрована 12.12.2024, забезпечено надання загального доступу: 12.12.2024, дата набрання законної сили: 10.12.2024 (ЄДРСР 123697656); окремі думки висловили: суддя Берназюк Я.О. - ЄДРСР 123917014, суддя Стародуб О.П. - ЄДРСР 123869529.
Верховний Суд у постанові від 31.01.2025 у справі № 240/1126/24 ЄДРСР 124846905 зазначив: враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 10.12.2024 у справі № 240/1121/24, позивач має право на отримання пенсії, передбаченої статтею 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону № 230/96-ВР, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, визначених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. У п.75 ВС вказав: Конституційний Суд України зауважив, що у разі не приведення нормативного регулювання, встановленого статтею 54 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала унаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим рішенням через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, застосуванню підлягатиме частина четверта статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР.
Верховний Суд висновує у справі №6-951цс16: вимога вчинити дії у майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту належить тільки порушене право.
Керуючись ст.2, 121, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 КАС України, суд
Продовжити строк для усунення недоліків за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви додатково п'ять днів з дати отримання копії ухвали. Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обгрунтування змісту і характеру порушеного права та обрання відповідача/співвідповідача у спірних правовідносинах щодо відшкодування/стягнення шкоди; власного обґрунтованого розрахунку вимоги про стягнення матеріальної шкоди у сумі 320951,66 грн саме з якого відповідного рахунку державного бюджету та визначення заподіювача шкоди, доказ про нарахування суми суб'єктом публічної адміністрації.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується. Копію ухвали надіслати позивачеві.
СуддяЛариса ТРОФІМОВА