про залишення позовної заяви без руху
07 лютого 2025 року справа № 580/1302/25
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича про визнання протиправними та скасування постанов,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області, Недоступа Дмитра Миколайовича, ВП № 76670256 від 27.11.2024 року про арешт коштів боржника ОСОБА_1 ;
- визнати протиправною та скасувати постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника ОСОБА_1 у банку для здійснення видаткових операцій у виконавчому провадженні ВП № 76670256 від 27.12.2024 року про арешт коштів боржника в частині накладення арешту на грошові кошти на рахунку НОМЕР_1 МФО 305299 ІПН/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк» призначений для виплати позивачу заробітної плати.
Відповідно до статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов пред'являється до адміністративного суду шляхом подання позовної заяви.
Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Ознайомившись із матеріалами позову, виявлено недоліки позовної заяви, які перешкоджають відкриттю провадження у справі.
Згідно зі статтею 5 КАС України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до частини першої статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За змістом частин першої, другої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Відповідно, до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, предметом оскарження у цій справі є постанови приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича у ВП № 76670256 від 27.11.2024 про арешт коштів боржника та від 27.12.2024 про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника у банку для здійснення видаткових операцій.
При цьому, у позовній заяві позивач стверджує, що 16.12.2024 звернулась до приватного виконавця із заявою, зокрема щодо зняття арешту з рахунку, тобто станом на 16.12.2024 позивачу було відомо про винесену приватним виконавцем постанову ВП №76670256 від 27.11.2024 про арешт коштів боржника.
Водночас, з вказаними позовними вимогами до суду позивач звернулась 06.02.2025. Тобто, з пропуском встановленого пунктом 1 частини 2 статті 287 КАС України, десятиденного строку.
Однак, в порушення частини 6 статті 161 КАС України, до позову заява про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску не додані.
Таким чином, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з поясненнями та доказами в підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Крім того, відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною четвертою статті 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частиною другою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що приватним виконавцем накладено арешт на рахунок, який призначений для виплати позивачу заробітної плати.
Проте, позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, на які вона посилається, а саме доказів того, що рахунок НОМЕР_1 МФО 305299 ІПН/ЄДРПОУ: 2736404583 у в АТ КБ «ПриватБанк» призначений для виплати позивачу заробітної плати.
З огляду на зазначене, позивачу необхідно надати належні докази того, що рахунок НОМЕР_1 МФО 305299 ІПН/ЄДРПОУ: 2736404583 в АТ КБ «ПриватБанк» призначений для виплати позивачу заробітної плати.
До того ж, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною 2 статті 132 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розмірі 3028 грн.
Частиною 2 статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із частиною 3 статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, враховуючи, що позовну заяву подано через систему "Електронний суд", розмір судового збору за подання позивачем до суду даного позову, який містить дві вимоги немайнового характеру (визнати протиправними та скасувати дві постанови приватного виконавця) становить 1937,92 грн (1211,20 грн х 2 х 0,8).
З урахуванням часткової сплати судового збору (605,20 грн), позивачу необхідно доплатити судовий збір у сумі 1332,72 грн та надати до суду докази сплати судового збору.
Відповідно до ч. ч. 1-2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 160-161 КАС України, що має наслідком на підставі ст. 169 КАС України залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича про визнання протиправними та скасування постанов - залишити без руху.
Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ