Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
06 лютого 2025 року № 520/22611/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" до Кропивницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними і скасування рішення і картки відмови, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТІ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати протиправними та скасувати:
- визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № А901000/2024/000142/2 від 29.07.2024;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови Кропивницької митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901020/2024/000349 від 29.07.2024.
В обґрунтування позову зазначено, що рішення про коригування митної вартості № А901000/2024/000142/2 від 29.07.2024 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901020/2024/000349 від 29.07.2024 року Кропивницької митниці Державної митної служби України є необґрунтованими та безпідставними, оскільки під час митного оформлення позивачем надано всі документи на підтвердження вартості товарів і обраного методу її визначення.
Ухвалою суду від 19.08.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі.
Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечував з підстав його необґрунтованості та недоведеності. При цьому, представником відповідача зазначено, що заявлена до митного оформлення вартість заявлених до митного оформлення товарів не підтверджується поданими документами, а додаткових підтверджуючих доказів підприємством позивача до митного оформлення подано не було.
Суд зазначає, що згідно положень ч.ч.1, 2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТІ", код ЄДРПОУ - 25185087, зареєстровано у відповідності до чинного законодавства України як суб'єкт господарювання.
У позовній заяві представником позивача вказано, що Товариством з обмеженою відповідальністю «АРТІ» подано для митного оформлення митну декларацію № 24UA901020005877U7 від 29.07.2024 з метою ввезення в Україну конвеєрних стрічок з вулканізованої гуми. Вартість товару була визначена за ціною контракту № ARSH-0917 від 11.09.2017 у розмірі 1489742,91 грн (31002,00 доларів США).
Разом із митною декларацією підприємством позивача було надав до Кропивницької митниці ДМС України відповідні документи для підтвердження митної вартості товару. Було обрано метод її визначення (основний метод - за ціною, визначеною у договорі).
З метою митного оформлення товару та на підтвердження заявленої митної вартості товару позивач надав відповідачу пакет документів та інформації, передбачений ст. 53 Митного кодексу України, а саме: пакувальний лист № SHB240112В від 27.04.2024; проформу-інвойс № SHB240112В від 12.01.2024 та її переклад українською мовою; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) №SHB240112В від 27.04.2024 та її переклад українського мовою; коносамент (Non-negotiale waybill) № 238167010 від 27.04.2024; коносамент (Bill of lading) № UTRUST24041533 від 27.04.2024; автотранспортну накладну (Road consignment note) №8201 від 19.07.2024; сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № С24МА1К3ААR50008 від 17.05.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару (МUR) № 00789020240403 від 03.04.2024; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг № 2768 від 22.07.2024; довідку про транспортні та складські витрати № 2207-3 від 22.07.2024; прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/п від 15.12.2023 та його переклад українською мовою; розрахунок ціни (калькуляцію) № SHB240112В від 27.04.2024 га її переклад українською мовою; договір (контракт) купівлі-продажу № ARSH-0917 від 11.09.2017; додаткову угоду № 1 від 28.12.2018 до контракту № ARSH-0917 від 11.09.2017; додаткову угоду № 2 від 24.12.2019 до контракту № ARSH-0917 від 11.09.2017; додаткову угоду № 3 від 17.11.2020 до контракту № ARSH-0917 від 11.09.2017; додаткову угоду № 4 від 02.08.2022 до контракту № ARSH-0917 від 11.09.2017; додаткову угоду № 5 від 16.12.2022 до контракту № ARSH-0917 від 11.09.2017; додаткову угоду № 6 від 17.12.2022 до контракту № ARSH-0917 від 11.09.2017; специфікацію № 36 від 26.12.2023 до контракту № ARSH-0917 від 11.09.2017; договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 050918/1 від 05.09.2018 між ТОВ «АЙ СІ ЕС» а ТОВ «Хіллдом Логістікс»; договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 204018-118 від 04.01.2018 між ТОВ «Хіллдом Логістікс» та ТОВ «АРТІ»; договір транспортного експедирування № UА00200214 від 01.01.2021 між ТОВ «Мерск Україна Лтд» та ГОВ «Хіллдом Логістікс»; лист ТОВ «Хіллдом Логістікс» № 0407-24 від 04.07.2024; копію митної декларації країни відправлення № 310120240518527414 від 22.04.2024 та її переклад українською мовою.
Після подання митної декларації та аналізу наданих до неї документів та інформації відповідачем було розпочато процедуру консультацій із декларантом шляхом формування електронних повідомлення за наступним ідентифікатором: №8с91696а-7fаd-45а3-911е-114а819997с1 від 29.07.2024 року. Зазначеним повідомленням відповідач на підставі результатів спрацювання АСУР, для виконання митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи за митною декларацією необхідно: відповідно до ст. 69 Митного кодексу України надати відомості для підтвердження заявлених кодів товарів.
Позивач у відповідь на це повідомлення надіслав відповідачу опис імпортованого товару з кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД.
В подальшому митним органом на адресу позивача було надіслано повідомлення №с04bb746-еа8е-45f2-80с8-87be2739е0сс від 29.07.2024 із запитом про надання додаткових документів, в якому зазначено наступне: «Системою управління ризиками за митною декларацією від 29.07.2024 № 2411А901020005877117 згенеровано форми митного контролю: 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» та 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів. У відповідності до ст. 53, 336, 337 МК України, при проведенні перевірки документів, що були надані до митного оформлення, виявлено наступне. Поставка оцінюваного товару проводиться на підставі укладеного між ТОВ «АРТІ» та компанією SHANGHAI SHOUHUO RUBBER & PLASTIC CO., LTD, Китай контракту № АRSН-0917 від 11.09.2017, специфікації № 36 від 26.12.2023, комерційного інвойсу № SНВ240112В від 27.04.2024. Згідно з розділом 4 Контракту № АRSН-0917 від 11.09.2017, комерційного інвойсу № SHВ240112В від 27.04.2024 - умови поставки товару FОВ NINGBO (Китай). Умовами додаткової угоди № 6 від 17.12.2023 до контракту передбачено, що ціна товару, який постачається, вказується в інвойсах та/або в проформах інвойсах на кожну партію і включає вартість пакування та маркування товару, а також вартість навантаження, доставки в порт, експортні формальності і завантаження на борт судна. В калькуляції вартості № SHВ240112В від 27.04.2024 (наданому перекладі) зазначено наступні складові: вартість матеріалу, вартість процесу виробництва та вулканізації, собівартість продукції, вартість упаковки та маркування, вартість доставки до порту, навантаження/роботи в порту/експорт. Вартість експортних формальностей в калькуляції не відображена. Представлений прайс-лист (наданий переклад) датовано 15.12.2023 та він не містить терміну дії чи дати до якої чинна пропозиція. Згідно з положенням п. 2 ч. 2 ст. 55 МК України, у відповідності до заходів передбачених Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби від 01.07.2021 № 476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару «конвеєрні стрічки» виробника SHANGHAI SHOUHUO RUBBER & PLASTIC СО., LTD з рівнем митної вартості товарів з максимально наближеними характеристиками товарів, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж рівні митних вартостей всіх вищезгаданих товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт». З урахуванням зазначеного, подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи вищезазначене, для підтвердження заявленої митної вартості товару №1 у відповідності до ІІІ «Митна вартість товарів та методі її визначення», ч.3 ст.53 «Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості» МКУ, декларанту було повідомлено, що протягом 10 календарних днів необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи, наприклад: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (у тому числі щодо транспортних витрат у разі здійснення); за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями».
Позивачем у відповідь на вказане повідомлення надіслано до митного органу лист № 1/29/07/2024 від 29.07.2024, у якому надав наступні пояснення: банківські платіжні документи з відмітками банку, що стосується оцінюваного товару, вже були надані до митного оформлення; надання виписок з бухгалтерської документації можливе лише після поставки та реалізації товару; законодавством України не передбачено отримання якісних та вартісних характеристик товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, для ввезення імпортованих товарів, а договір купівлі-продажу також не містить згадки таких документів. Також у вказаному листі позивач роз'яснив відповідачу, що експортні формальності відображені у калькуляції вартості № SНВ240112В від 27.04.2024, оскільки у ній зазначено наступні складові вартості: «Сost of material, Cost of process of production and vulcanization, Cost of production,Cost of packing, Cost of loading & delivery to the port, Loading & operations in the port & ехрогt» (в перекладі: вартість матеріалу, вартість процесу виробництва та вулканізації, собівартість продукції, вартість упаковки, вартість доставки до порту, навантаження/роботи в порту/експорт). Також позивач повідомив, що всі наявні у декларанта документи, що підтверджують митну вартість товару були подані разом із митною декларацією, а надати інші додаткові документи на даний момент та впродовж наступних 10 діб немає можливості, та попросив розглянути надані документи і надати рішення щодо підтвердження або коригування митної вартості товару для уникнення простою автотранспортного засобу.
В подальшому відповідач у відповідь на лист позивача надіслав повідомлення №3f993326-93аd-435е-8760-аа30с3е210е7 від 29.07.2024, у якому повідомив про наступне: враховуючи зазначені в повідомленні № с04bb746-еа8е-45f2-80с8-87bе2739е0сс від 29.07.2024 року митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару, та визначених АСУР ФМК; неподання декларантом або уповноваженою ним особою інших документів згідно з переліком, результати порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнями митної вартості товарів з ідентичними та подібними характеристиками товарів, в тому числі здійснених ТОБ «АРТІ» в попередні періоди - основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати, відповідно до частини шостої ст. 54 МК України, частини другої ст.58 МК України. Також відповідач повідомив про проведення консультації з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. Цінова інформація (ціни договорів) щодо вартості ідентичних товарів в розумінні ст. 59, 61 МК України у максимально наближений до дати експорту товару в Україну термін у митниці не виявлено. У відповідності до положень ст. 54, 55 МК України, на підставі інформації, яка міститься в ПІК «Інспектор» та враховуючи встановлену ст. 57 МК України послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно ст. 59 МК України за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні 3,9186 USD за кг з врахуванням інформації щодо товаровиробника «SHANGHAI SHOUHUO RUBBER & PLASTIC CO., LTD» та торгівельної марки «ЕХСЕLLENT». Для визначення митної вартості використані відомості з наступних митних оформлень: МД від 24.07.2024 №24UА901020005786U5, за якою здійснено митне оформлення ТОВ «АРТІ» товару «конвеєрні стрічки, торгівельна марка «ЕХСЕLLENT», виробник товару «SHANGHAI SHOUHUO RUBBER & PLASTIC СО., LTD», МВВ 1, умови поставки FОВ Ningbo, вага нетто 9000 кг, країна походження та виробництва - Китай.
За результатами проведеного контролю визначення митної вартості митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА901000/2024/000142/2 від 29.07.2024.
Зі змісту вказаного рішення, а саме графи 31 вбачається таке: «Відповідно до частини 1 ст. 320 Митного кодексу України, форми та обсяги митного контролю обираються: 1. Посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2. Автоматизованою системою управління ризиками. Системою управління ризиками за митною декларацією від 29.07.2024 № 24UА901020005877117 згенеровано форми митного контролю: 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» та 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів». Положення Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року передбачають, що ніщо в Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документу або декларації, поданої для цілей митного оцінювання (ст. 17 та додаток III). Положення МКУ передбачають ( п.1 ч.5 ст.54), що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 МКУ митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до п.2 ч.2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У відповідності до ст.53, 336, 337 МКУ, при проведенні перевірки документів, що були надані до митного оформлення, виявлено наступне. Поставка оцінюваного товару проводиться на підставі укладеного між ТОВ «АРТІ» та компанією SHANGHAI SHOUHUO RUBBET & РLASТІС СО., LTD Китай контракту № АRSН-0917 від 11.09.2017, специфікації № 36 від 26.12.2023, комерційного інвойсу № SHВ240112В від 27.04.2024. Згідно з розділом 4 контракту № АRSН-0917 від 11.09.2017, комерційного інвойсу № SНВ240112В від 27.04.2024 - умови поставки товару FОВ NINGBO (Китай). Умовами додаткової угоди № 6 від 17.12.2023 до контракту передбачено, що ціна товару, який постачається, вказується в інвойсах та/або в проформах інвойсах на кожну партію і включає вартість пакування та маркування товару, а також вартість навантаження, доставки в порт, експортні формальності і завантаження на борт судна. В калькуляції вартості №SHВ240112В від 27.04.2024 (наданому перекладі) зазначено наступні складові: вартість матеріалу, вартість процесу виробництва та вулканізації, собівартість продукції, вартість упаковки та маркування, вартість доставки до порту, навантаження/роботи в порту/експорт. Вартість експортних формальностей в калькуляції не відображена. Представлений прайс-лист (наданий переклад) датовано 15.12.2023 та не містить терміну дії чи дати до якої чинна пропозиція. Згідно з положенням п. 2 частини 2 статті 55 МКУ, у відповідності до заходів передбачених Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби від 01.07.2021 № 476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару «конвеєрні стрічки» виробника SHANGHAI SHOUHUO RUBBET & РLASТІС СО., LTD з рівнем митної вартості товарів з максимально наближеними характеристиками товарів, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж рівні митних вартостей всіх вищезгаданих товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт». З урахуванням зазначеного, подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Враховуючи вищезазначене, для підтвердження заявленої митної вартості товару №1 у відповідності до III «Митна вартість товарів та методи її визначення», ч. 3 ст. 53 «Документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості» МКУ, декларанту було повідомлено, що протягом 10 календарних днів необхідно надати (за наявності) такі додаткові документи, наприклад: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (у тому числі щодо транспортних витрат у разі здійснення); - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; Також доведено до відома декларанта наступну інформацію: - у відповідності до ч.5 ст.55 МКУ декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі та у відповідності ч. 4 ст.57 МКУ в рамках процедури консультування митниця та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності; - згідно ч. 6 ст. 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Додатково повідомлено, що у відповідності до пункту 6 частини 2 статті 255 Митного кодексу України, пункту 2.5 наказу Міністерства фінансів України від 22.05.12 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», у разі відмови подати додаткові документи декларант або уповноважена ним особа робить відповідний письмовий запис. При електронному декларуванні декларант або уповноважена ним особа надсилає повідомлення про відмову у подачі документів у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним підписом. Про відмову від подання додаткових документів або про бажання надати додаткові наявні у Вас документи, прошу повідомити шляхом надіслання електронного повідомлення».
Також відповідачем надано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА901020/2024/000349 від 29.07.2024. Таку відмову було обґрунтовано неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МК України, відсутністю у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З урахуванням коригувань, визначених у рішенні про коригування митної вартості товарів № UА901000/2024/000142/2 від 29.07.2024, позивач того ж дня подав скориговану митну декларацію № 24UА901020005905U4.
Позивач, вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, прийнятими із порушенням порядку, передбаченого митним законодавством та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
При цьому, п.23 ч.1 ст.4 Митного кодексу України передбачено, що митним оформленням є виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митні формальності, відповідно до п.29 ч.1 ст.4 Митного кодексу України, становлять сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Як передбачено положеннями ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.8 ст.257 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.
Вартість товарів, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та використовується для митних цілей, виходячи з положень ч.1 ст. 49 Митного кодексу України, є митною вартістю товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до ч.1 ст.52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно з ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або надання органу доходів і зборів додаткової інформації.
Одночасно з митною декларацією у випадках, передбачених митним кодексом України, виходячи з ч.1 ст.53 Митного кодексу України, декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно з ч.1 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до приписів ч.3 ст.53 Митного кодексу України підставами для видання органом доходів і зборів письмової вимоги про подання платником додаткових документів є: 1) розбіжності у вже наданих документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; 2) наявність ознаки підробки поданих документів; 3) відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім того, положеннями ч.4 ст.53 Митного кодексу України визначено, що обґрунтоване припущення Митниці про існування взаємозв'язку між продавцем і покупцем дозволяє додатково витребувати інформацію, зокрема, про вартість товару в звичайних умовах.
Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму Імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Суд вважає необхідним зазначити, що якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, керуючись ч.1 ст.55 Митного кодексу України, органом доходів і зборів приймається рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, відповідно до ч.2 ст.55 Митного кодексу України, має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Отже, виходячи з положень ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є визначення митної вартості товарів за ціною договору.
Суд вказує, що якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Згідно із ч.4 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
При цьому, відповідно до п.п.5, 6, 7 ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, 1) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 2) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 3) витрати на страхування цих товарів.
Згідно з ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Суд зазначає, що приписами ч.3 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч.1 ст.64); митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях (ч.2 ст.64).
Відтак, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості Митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.
До таких факторів законодавцем віднесені і параметри, згадані у положеннях ст.60 Митного кодексу України, де, зокрема, вказано, що під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними (ч.2 ст.60); для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку (ч.3 ст.60); ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч.4 ст.60); у разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена (ч.5 ст.60).
Суд зазначає, що зі змісту оскаржуваних у даній справі рішень про коригування митної вартості товару вбачається, що останні містять висновки митного органу про встановлення порушень під час митного оформлення товарів, а саме: заявлення митної вартості, яка є нижчою, порівняно з митною вартістю подібних товарів за попередні періоди, не надання документів на письмову вимогу митниці та не подання до митного оформлення усіх необхідних документів.
Надаючи оцінку вказаному, суд стосовно оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів зазначає наступне.
Митним органом було направлено на адресу позивача листи, якими витребовувались такі додаткові документи: відповідно до ст. 69 Митного кодексу України надати відомості для підтвердження заявлених кодів товарів, а також додаткові документи, наприклад: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (у тому числі щодо транспортних витрат у разі здійснення); за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями».
Однак, після направлених позивачем на адресу митного органу листів, останнім було прийнято спірне у даній справі рішення про коригування митної вартості, в якому вказано на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.
Так, представником відповідача вказано на обставини наявності недоліків у поданих до митного оформлення документів, а саме:
- поставка оцінюваного товару проводиться на підставі укладеного між ТОВ «АРТІ» та компанією SHANGHAI SHOUHUO RUBBET & РLASТІС СО., LTD Китай контракту № АRSН-0917 від 11.09.2017, специфікації № 36 від 26.12.2023, комерційного інвойсу № SHВ240112В від 27.04.2024. Згідно з розділом 4 контракту № АRSН-0917 від 11.09.2017, комерційного інвойсу № SНВ240112В від 27.04.2024 - умови поставки товару FОВ NINGBO (Китай). Умовами додаткової угоди № 6 від 17.12.2023 до контракту передбачено, що ціна товару, який постачається, вказується в інвойсах та/або в проформах інвойсах на кожну партію і включає вартість пакування та маркування товару, а також вартість навантаження, доставки в порт, експортні формальності і завантаження на борт судна. В калькуляції вартості №SHВ240112В від 27.04.2024 (наданому перекладі) зазначено наступні складові: вартість матеріалу, вартість процесу виробництва та вулканізації, собівартість продукції, вартість упаковки та маркування, вартість доставки до порту, навантаження/роботи в порту/експорт. Вартість експортних формальностей в калькуляції не відображена;
- представлений прайс-лист (наданий переклад) датовано 15.12.2023 та не містить терміну дії чи дати до якої чинна пропозиція;
- згідно із положенням п. 2 частини 2 статті 55 МКУ, у відповідності до заходів передбачених Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби від 01.07.2021 № 476, проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару «конвеєрні стрічки» виробника SHANGHAI SHOUHUO RUBBET & РLASТІС СО., LTD з рівнем митної вартості товарів з максимально наближеними характеристиками товарів, та виявлено, що заявлений рівень митної вартості товару нижчий, ніж рівні митних вартостей всіх вищезгаданих товарів по митним оформленням проведеним митницями України в митному режимі «імпорт». З урахуванням зазначеного, подані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Представником позивача під час розгляду справи було надано пояснення та вказано, що відповідно до умов контракту № АRSН-0917 від 11.09.2017 найменування, номенклатура, кількість, одиниця виміру товару зазначаються Імпортером для кожної партії товару в замовленні. Замовлення та ціна товару узгоджується сторонами в інвойсах та/або у проформах інвойсах, що передбачено у п. 1.2 контракту. Ціна товару, що постачається, вказується в інвойсах та/або у проформах інвойсах на кожну партію і включає вартість пакування та маркування товару, а також вартість навантаження, доставки в порт, експортні формальності і завантаження на борт судна, що визначено у п. 5.1 контракту в редакції додаткової угоди №6 від 17.12.2022. Поставки товару здійснюються морським транспортом на умовах FОВ NINGBO, Китай чи FОВ-інший порт, Китай із додаванням транспортних витрат за погодженням сторін, що сторонами передбачено у п. 4.1 контракту.
Також представником позивача у наданих поясненнях вказано, що за умовами поставки FОВ згідно Інкотермс 2010 на продавця покладаються обов'язки з митного очищення товару для експорту і всі витрати до перетину товаром поручнів борта судна в порту країни-експортера. Усі витрати та ризики несе покупець. Витрати щодо митного очищення несе продавець згідно терміну FОВ, застосовується тільки для перевезення вантажу морським транспортом. Згідно ст. «А.6 Розподіл витрат» Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2010 року), ІНКОТЕРМС 2010, продавець зобов'язаний з урахуванням положень статті Б.6 нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження; сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та Інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару. Згідно із ст. Б.6 «Розподіл витрат» покупець зобов'язаний сплатити - всі витрати, пов'язані з товаром, із моменту його переходу через поручні судна в названому порту відвантаження; будь-які додаткові витрати, що виникають внаслідок того, що судно, призначене покупцем, не прибуває своєчасно, чи не може прийняти товар, чи припиняє прийняття вантажів до настання часу, про який було повідомлено у відповідності з статтею Б. 7, або внаслідок неподання покупцем належного повідомлення у відповідності зі статтею Б.7, але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору; - у випадках, де це належить, - усі мита податки й інші збори, а також витрати на виконання митних процедур, що підлягають сплаті при імпорті товару та його транзитному перевезенні через будь-яку країну.
Представником позивача повідомлено суду, що під час розрахунку ціни товару продавець (експортер) заклав вартість понесених експортних формальностей до ціни товару відповідно до умов поставки FОВ (ІНКОТЕРМС 2010) і зазначив їх в калькуляції під назвою «Експорт» разом з витратами на навантаження та роботи в порту. Таким чином, стовпчик калькуляції із назвою «Навантаження/роботи в порту/експорт, дол. СІІІА» відображає витрати на навантаження, роботи в порту та виграти на експортні формальності.
Враховуючи надані представником пояснення пояснення, наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає, що зауваження відповідача щодо ненадання інформації щодо вартості митних формальностей в калькуляції є необґрунтованими та недоведеними.
Тим більше, матеріали справи свідчать на користь того, що позивач під час проведення консультації звернув увагу відповідача, що експортні формальності відображені у калькуляції вартості товару, про що свідчить лист № 1/29/07/2024 від 29.07.2024.
Крім того, калькуляцію від 27.04.2024 року позивач надав відповідачу одночасно з іншими документами під час митного оформлення товарів, а не на окрему вимогу.
Відтак слід дійти висновку про те, що відповідач у своїх повідомленнях та оскаржуваному у цій справі рішенні про коригування не обґрунтував наявності порушень в поданих позивачем документів в цій частині.
Також стосовно доводів відповідача щодо відсутності зазначення строку дії та дати, до якої чинна пропозиція у прайс-листі судом встановлено таке.
Відповідно до п. 5.1 контракту № АRSН-0917 від 11.09.2017 ціна товару, що поставляється, вказується у інвойсах та/або проформах інвойсах на кожну партію та включає в себе вартість пакування та маркування товару, а також вартість навантаження, доставки в порт, експортні формальності та навантаження на борг судна.
Згідно із п. 5.2 контракту № АRSН-0917 від 11.09.2017 ціни, що були виставлені у підтвердженій проформі інвойсі, залишаються незмінними.
Зі змісту наданих представником позивача пояснень встановлено доводи стосовно того, що за умовами поставки ціни товару були погоджені відповідно до п. 5.1, 5.2 контракту № АRSН-0917 від 11.09.2017, а тому претензії відповідача до оформлення прайс-листа, спрямовані на обґрунтування рішення про коригування митної вартості, є протиправним.
Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що зазначений документ є таким, що складається виробником товару у процесі здійснення його господарської діяльності та не є технічним, товаросупровідним документом або документом, що засвідчує якість товару. Обов'язкової вимоги щодо отримання від суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної вище документації чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.
Вказане є свідченням того, що відомості, наведені у вказаному документі виробника товару, не мають імперативного характеру, а, отже, у разі їх наявності можуть прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації.
Щодо доводів митного органу про те, що представлений прайс-лист (наданий переклад) датовано 15.12.2023 та такий не містить терміну дії чи дати до якої чинна пропозиція, суд зазначає, що таке твердження відповідача не засновано на жодних доказах та не може вважатися доведеним, оскільки відсутні законодавчі вимоги до форми та змісту таких документів, як прайс-лист.
Також суд зазначає, що в постанові від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 Верховний Суд вказує, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.
Аналогічний за змістом висновок зазначено Верховним Судом і у постанові від 08 грудня 2022 року у справі № 420/2792/19, де закцентовано, що наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, не може свідчити про заниження митної вартості товарів.
Водночас, суд зазначає, що прайс-лист від виробника товару може опосередковано бути корисним при визначенні митної вартості за другорядними методами ніж перший.
В рамках спірних правовідносин прайс-лист доповнює доведену митну вартість товару разом з іншими наданими документами та сам по собі не підтверджує та не спростовує митну вартість товару як такого.
Відтак, доводи представника відповідача в цій частині є необґрунтованими та недоведеними.
Стосовно доводів представника відповідача щодо відсутності належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості та проведеного розрахунку митної вартості, визначеної за основним методом суд зазначає таке.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У ході розгляду справи встановлено, що 11.09.2017 між ТОВ “Арті», в якості покупця, та компанією «SHANGHAI SHOUHUO RUBBET & РLASТІС СО., LTD» (Китай), в якості постачальника, укладено контракт № ARSH-0917, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виготовити та передати у власність імпортеру гумотехнічні вироби, а імпортер зобов'язується прийняти та оплатити товар згідно з умовами контракту. Відповідно до н. 1.2 контракту найменування, номенклатура, кількість, одиниця виміру товару відображається імпортером для кожної партії товару у замовленні. Замовлення і ціна товару узгоджуються сторонами в інвойсах та/або у проформах-інвойсах. Пунктом 4.1 контракту передбачено, що поставка товару здійснюється морським транспортом на умовах FOB Нінгбо, Китай або FOB інший порт, Китай з додаванням сторін (ІНКОТЕРМС 2010). Часом поставки по контракту є дата відвантаження постачальником товару, що пройшов митне очищення для експорту на судно, вказане імпортером та з цього часу до імпортера переходять всі ризики втрати або пошкодження товару, а також всі зобов'язання нести витрати, пов'язані з товаром. Згідно із п.4.2 контракту (у редакції додаткової угоди № 6 від 17.12.2022 до контракту № ARSH-0917 від 11.09.2017) постачальник зобов'язується здійснити поставку товару не пізніше 40 днів з моменту отримання передоплати на замовлення на розрахунковий рахунок постачальника. Датою поставки вважається дата відвантаження товару на борт судна, вказаного імпортером. Згідно із п. 5.1 контракту ціна товару, що поставляється зазначається у інвойсах та/або в проформах інвойсах на кожну партію та включає вартість упаковки та маркування товару. Відповідно до п. 5.2 контракту ціни, виставлені у підтвердженій проформі-інвойс, залишаються незмінними. Відповідно до пунктів 5.3, 5.4 контракту загальна сума контракту складається із суми специфікацій та/або інвойсів, по яким поставлений товар протягом строку дії контракту. Валютою контракту є долар США. Згідно із пунктом 6.3 контракту імпортер здійснює передоплату 30% перед виготовленням згідно проформи інвойсу, погодженого з постачальником та баланс 70% - згідно комерційного інвойсу після отримання коносаменту, отриманого шляхом факсимільного зв'язку або електронного зв'язку або інші умови оплати можуть бути обумовлені в проформі інвойсі на кожну окрему поставку.
Відтак, під час розгляду справи встановлено, що згідно із умовами контракту № ARSH-0917 від 11.09.2017 та додаткових угод до нього, остаточна вартість продукції зазначається в наступних документах: проформі-інвойсі № SHВ240112В від 12.01.2024; комерційному інвойсі №SHВ240112В від 27.04.2024; специфікації № 36 від 26.12.2023 до договору (контракту) купівлі-продажу № ARSH-0917 від 11.09.2017.
Вказані документи, як свідчать матеріали справи містять ідентичну інформацію щодо ціни товарів - 31002,00 дол. США, яка також зазначена у графі 22 митної декларації № 24UА901020005877U7 від 29.07.2024, за якою відповідачем було відмовлено у митному оформленні.
Під час розгляду справи встановлено, що сторони узгодили проформу-інвойс №SHВ240112В від 12.01.2024, у якій зазначено, що термін оплати - 100% оплата перед відправкою, коносамент №UTRUST24041533 датовано 27.04.2024.
Відповідно до банківського документу (МUR) № 00789020240403 позивач 03.04.2024 року здійснив оплату за товар 31002,00 дол. США.
Отже, сума, фактично сплачена за товар становить 31002,00 дол. США, що відповідає сумі, зазначеній у проформі-інвойсі, комерційному інвойсі та специфікації.
Відтак враховуючи викладене вище, слід дійти висновку про те, що сторони не порушили умов контракту № ARSH-0917 від 11.09.2017, а надані до митного оформлення документи не містять числових розбіжностей щодо ціни імпортованого товару.
Також суд зазначає, що положеннями ч.10 ст. 58 Митного кодексу України визначено витрати, які декларант повинен додатково включити до ціни товару при визначенні митної вартості товарів та з цих витрат позивач мав включити лише витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України а саме до м/п Орлівка Одеської митниці, що підтверджується відмітками у автотранспортній накладній № 8201 від 19.07.2024 року.
Положеннями ч.2 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:
- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;
- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;
- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Під час розгляду справи встановлено, що для підтвердження витрат на транспортування позивач подав до митного оформлення наступні документи: рахунок на оплату № 2768 від 22.07.2024 від ТОВ «Хіллдом Логістікс»; довідку про транспортні та складські витрати № 2207-3 від 22.07.2024 від ТОВ «Хіллдом Логістікс»; договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 204018-118 від 04.01.2018 між ТОВ «Хіллдом Логістікс» та ТОВ «АРТІ»; договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 050918/1 від 05.09.2018 між ТОВ «АЙ СІ ЕС» та ТОВ «Хіллдом Логістікс»; договір транспортного експедирування № UА00200214 між ТОВ «Мерск Україна Лтд» та ТОВ «Хіллдом Логістікс»; лист ТОВ «Хіллдом Логістікс» № 0407-24 від 04.07.2024.
Зі змісту наданих представником позивача пояснень та наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що поставка товару здійснювалася морським транспортом на умовах FОВ NINGBO, Китай. Зазначені умови поставки також підтверджуються наступними документами: проформою-інвойсом №SHВ240112В від 12.01.2024; комерційним інвойсом № SHВ240112В від 27.04.2024; прайс-листом № б/н від 15.12.2023; митною декларацією країни відправлення № 310120240518527414 від 22.04.2024.
Також встановлено, що для доставки товару з порту м. Нінгбо, Китай до порту м. Констанца, Румунія позивач, в якості замовника, 04.01.2018 уклав із ТОВ «Хіллдом Логістікс», в якості виконавця, договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 204018-118.
Отже, відповідно до п. 1.1 вказаного договору виконавець зобов'язується за відповідну плату та за рахунок замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу. Відповідно до пп. 2.1.2 п. 2.1 договору № 204018-118 виконавець укладає від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, в тому числі переупакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію та страхування вантажів і контейнерів. За рахунок коштів замовника, проводить розрахунки з ними, оплачує збори та інші обов'язкові платежі. За п. 3.1 договору № 204018-118 вартість послуг зазначається у рахунку виконавця. Сторонами у п. 3.2 договору № 204018-118 визначено, що ціна договору складає сукупність платежів зі сплати належної плати виконавцю та витрат, понесених виконавцем в інтересах замовника в цілях виконання цього договору. Відповідно до п. 3.3 договору № 204018-118 оплата робіт та послуг здійснюється замовником протягом 14 календарних днів з часу пред'явлення рахунку. Рахунки, що пред'являються виконавцем за цим договором, можуть направлятися засобами електронної пошти, факсимільним зв'язком, за допомогою поштових служб або вручаються особисто представнику клієнта. Згідно із п. 3.5 договору № 204018-118 виконавець оплачує перевезення та інші послуги третіх осіб з коштів за рахунок і за дорученням замовника (вантажоодержувачів, вантажовідправників та інших осіб).
Зі змісту наданих під час розгляду справи пояснень та доказів встановлено, що для організації перевезення вантажу з Нінгбо, Китай до Констанци, Румунія, ТОВ «Хіллдом Логістікс», в якості замовника/еспедитора, залучило ТОВ «АЙ СІ ЕС», в якості виконавця, за договором про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 050918/1 від 05.09.2018. Відповідно до п. 1.1 договору № 050918/1 виконавець зобов'язується за відповідну плату та за рахунок замовника падати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу.
Зі змісту наданих представником позивача під час розгляду справи пояснень встановлено, що з огляду на вказані обставини ТОВ «АЙ СІ ЄС» (ISC LTD) зазначено у графі «Consignee» необоротної накладної (Non-negotiable waybill) № 238167010 від 27.04.2024 та у графі «For delivery Please apply to» коносаменту (Bill of landing) № UTRAST24041533 від 27.04.2024.
Для доставлення товару з Румунії до України ТОВ «Хіллдом Логістікс», в якості замовника, уклало договір транспортного експедирування № UA00200214 від 01.01.2021 з ТОВ «Мерск Україна Лтд», в якості виконавця/експедитора. Відповідно до п. 1.1 вказаного договору в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, експедитор зобов'язується за плазу та за рахунок замовника організовувати виконання наступних послуг стосовно вантажів замовника, які постачаються в контейнерах: організація та забезпечення зберігання та перевезення вантажів; укладання від імені замовника або від власного імені договорів перевезення вантажів з перевізниками, іншими підприємствами, організаціями; організація та забезпечення відправлення та/або отримання вантажів в пунктах відправлення та/або призначення; організація митного оформлення вантажів замовника. Відповідно до п. 2.1 договору до обов'язків експедитора належить укладання договорів з транспортними та іншими організаціями на перевезення, проводити з ними розрахунки за надані послуги.
У свою чергу ТОВ «Мерск Україна Лтд», що діє як агент Мaersk А/S, уклало договір з ТОВ «МАРІН ВЕЙ», яке є кінцевим перевізником, що підтверджується графами 16 «Перевізник» та 23 «Підпис та штамп перевізника» автотранспортної накладної № 8201 від 19.07.2024.
Під час розгляду справи встановлено, що позивач подав до митного оформлення також повідомлення ТОВ «Хіллдом Логістікс» № 0407-24 від 04.07.2024, в якому зазначено, що ТОВ «Мерск Україна Лтд» не може надати ланцюжок копій договорів до кінцевих перевізників у зв'язку із тим, що зміст цих договорів становість комерційну таємницю.
Вказані обставини є свідченням правомірності того, що рахунки за надані транспортні послуги безпосередньо позивачу виставляє лише ТОВ «Хіллдом Логістікс».
Відтак, ТОВ «Хіллдом Логістікс» 22.07.2024 року виставлено замовнику рахунок на оплату № 2768, за умовами якого сплаті підлягали: - морський фрахт за межами митної території України: Нінгбо, Китай - Констанца, Румунія (140005,00 грн), навантажувально- розвантажувальні роботи за межами території України (31865,24 грн), оформлення транзитної ВМД за межами митної території України (10040,87 грн), міжнародні транспортні послуги за маршрутом м. Констанца (Румунія) - м/п Орлівка (Україна) (33711,60 грн), міжнародні транспортні послуги за маршрутом м/п Орлівка (Україна) - м. Харків (Україна) (101134,80 грн), експедиторська винагорода на території України (6143,06 грн). Загальна вартість наданих послуг становить 322900,57 грн без ПДВ та сума ПДВ 1228,61 грн.
Також виконавець 22.07.2024 видав замовнику довідку про транспортні та складські витрати №2207-3, за якою вартість морського фрахту за маршрутом Нінгбо, Китай - Констанца, Румунія складає 140005,00 грн без ПДВ, вартість міжнародного автоперевезення вантажу за маршрутом м. Констанца (Румунія) - м/п Орлівка (Україна) складає 33711,60 грн без ПДВ, вартість міжнародного автоперевезення вантажу за маршрутом м/п Орлівка (Україна) - м. Харків (Україна) складає 101134,80 грн без ПДВ, локальні витратні, а саме: навантажувально-розвантажувальні роботи, оформлення транзитної декларації за межами митної території України (Констанца, Румунія) складає 41906,11 грн без ПДВ. Виконавець зазначив у довідці, що згідно з умовами судноплавної лінії є 7 вільних днів від зберігання в порту, тому вартість зберігання товару не нараховувалась.
Зі змісту наданих під час розгляду справи пояснень встановлено, що платіжне доручення до митного оформлення не подавалось у зв'язку з тим, що на момент митного оформлення оплата по рахунку ще не проводилась, оскільки згідно із п. 3.3 договору № 204018-118 строк оплати по рахунку № 2768, спливав лише 06.08.2024.
Враховуючи викладене вище, представником позивача повідомлено суду про те, що до митного оформлення було надано достатній пакет транспортних документів для встановлення взаємозв'язку між усіма суб'єктами господарювання, ж і здійснювали доставку товару з Китаю до України.
При цьому, числові значення передбачених ч.10 ст.58 Митного кодексу України витрат підтверджені наступними документами: рахунком ТОВ «Хіллдом Логістікс» на оплату № 2768 від 22.07.2024; довідкою ТОВ «Хіллдом Логістікс» про транспортні та складські витрати № 2207-3 від 22.07.2024.
З аналізу змісту вказаних документів слід дійти висновку про те, що позивач зобов'язаний був включити до митної вартості товарів лише витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, а саме до м/п Орлівка у розмірі 215622,71 грн.
Відповідні до Порядку заповнення митних декларацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2012, у митній декларації на імпорт товарів у графі 12 «Відомості про вартість» зазначається у валюті України сума наведених у графах 45 ЄАД і додаткових аркушів митних вартостей задекларованих товарів.
У МД на імпорт у графі 22 «Валюта та загальна сума за рахунком» у лівому підрозділі наводиться відповідно до класифікації валют літерний код валюти, у якій складено рахунки-фактури (інвойси) або інші документи, які визначають вартість товару. У правому підрозділі графи зазначається сума наведених у графах 42 ЄАД і додаткових аркушів МД фактурних вартостей задекларованих товарів у валюті, код якої зазначений у лівому підрозділі графи (або сума фактурних вартостей за ЄАД і аркушами специфікації).
У МД на Імпорт у графі 42 «Ціна товару» з точністю до чотирьох знаків у дробовій частині наводиться фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, які визначають вартість товару.
У МД на імпорт у графі 45 «Коригування» зазначається у валюті України митна вартість товару, визначена Декларантом самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом.
Під час розгляду справи встановлено, що позивач у митній декларації №24UА901020005877U7 від 29.07.2024 у графі 12 зазначив, що митна вартість імпортованих товарів станом на момент подачі митної декларації складає 1489742,91 грн. У графі 22 зазначено, що вартість товару становить 31002,00 дол. США. У графі 23 зазначено встановлений Національним банком України курс валюти дол. США до гривні станом на 29.07.2024 - 41,198.
Позивачам було включено вартість перевезення товару до державного кордону України у розмін 215622,71 грн, що підтверджується наступними розрахунками: щодо товару №1 - вартість товару в USD - 27451,00, вартість товару в грн - 1128181,20, коригування - 1317948,58, різниця між коригуванням та вартістю товару в грн - 189767,38; товар №2 - вартість товару в USD - 3551,00, вартість товару в грн - 145939,00, коригування - 171794,33, різниця між коригуванням та вартістю товару в грн - 25855,33.
Суд зазначає, що відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).
Відтак позивачем надано до митного оформлення усі документи, які документально підтверджують числові значення митної вартості товару, а також аргументовано додано до митної вартості товарів витрати на транспортні послуги за доставлення товарів до місця ввезення на митну територію України, у зв'язку з чим доводи представника відповідача щодо відсутності документального підтвердження числового значення складових митної вартості товарів не можуть вважатися судом доведеними та обґрунтованими.
Стосовно доводів представника відповідача щодо використання митних оформлень ідентичних товарів за вищими рівнями митної вартості у якості підстави для коригування митної вартості товарів суд зазначає таке.
Зі змісту спірного у цій справі рішення вбачається, що відповідач, обґрунтовуючи останнє наголошує на існуванні митних оформлень ідентичного товару за вищими рівнями митної вартості.
Однак, зі змісту спірного у цій справі рішення не вбачається наведення відповідачем того які конкретно відомості митної вартості товарів не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні, а також відповідачем не зазначено про відсутність хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Усі документи, що підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України були надані позивачем разом з митною декларацією № 24UА901020005877U7 від 29.07.2024 року.
При цьому суд зазначає, що під час розгляду справи не надано доказів того, що відповідач під час проведення консультування не встановив наявність розбіжностей щодо вартості, кількості та асортименту товару у проформі-інвойсі № SHB240112В від 12.01.2024, комерційному інвойсі № SHB240112В від 27.04.2024, специфікації № 36 від 26.12.2023 та калькуляції SHB240112В від 27.04.2024.
Крім того, під час розгляду справи не надано доказів проведення відповідачем порівняння умов поставки з попередніх митних оформлень та поставки, якої стосуються позовні вимоги у цій справі.
Відтак зазначені доводи відповідача не можуть вважатися судом обґрунтованими та доведеними.
Також, представником відповідача у рішенні про коригування митної вартості зазначено, що враховуючи наведені в повідомлені митниці № с04bb746-еа8e-45f2-80с8-87bе2739е0сс від 29.07.2024 результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару та визначених АСУР ФМК; неподання декларантом або уповноваженою ним особою інших документів згідні з переліком, результати порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнями митної вартості товарів з ідентичними та подібними характеристиками товарів, в тому числі здійснених ТОВ «АРТІ» в попередні періоди - основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати, відповідно до частини шостої ст. 54 Митного кодексу України, ч.2 ст. 58 Митного кодексу України.
При цьому проведена консультація з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. Цінова інформація (ціни договорів) щодо вартості ідентичних товарів в розумінні ст. 59, 61 Митного кодексу України у максимально наближений до дати експорту товару в Україну термін у митниці не виявлено. У відповідності до положень ст. 54, 55 МК України, на підставі інформації, яка міститься в ПІК «Інспектор» та враховуючи встановлену ст. 57 Митного кодексу України послідовність застосування методів визначення митної вартості, митну вартість товару визначено згідно статті 59 Митного кодексу України за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні 3,9186 дол. СІІІА/кг з врахуванням інформації щодо товаровиробника «SHANGHAI SHOUHUO RUBBET & РLASТІС СО., LTD» та торгівельної марки «ЕХСЕLLЕNТ».
При цьому вказано, що джерелом інформації для коригування митної вартості для товару слугувала наступна митна декларація: від І4.07.2024 №24UА901020005786U5, за якою здійснено митне оформлення ТОВ «АРТІ» товару «конвеєрні стрічки, торгівельна марка «ЕХСЕLLЕNТ», виробник товару «SHANGHAI SHOUHUO RUBBET & РLASТІС СО., LTD», МВВ 1, умови поставки FОВ Ningbo, вага нетто 9000 кг, країна походження та виробництва - Китай.
Отже, відповідачем у графі 31 «Код МВВ митного органу» визначено, що коригування відбудеться за 2 методом, тобто за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до статті 59 Митного кодексу України, проте у графі 33 спірного у цій справі рішення про коригування вказано, що митну вартість визначено за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, тобто за 3-м методом відповідно до ст. 60 Митного кодексу України, що свідчить на користь наявності у такому рішенні розбіжностей.
При цьому, оскільки відповідачем не надано жодних доводів та доказів стосовно подібності вказаних товарів, то зазначене свідчить про необґрунтованість вказаних доводів відповідача.
Суд зазначає, що вказане підтверджується Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (затверджені наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012р. за №883/21195; далі за текстом - Правила №598), оскільки у графі 33 рішення про коригування митної вартості "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у цій справі рішення вбачається, що останнє не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.
Так, відповідачем у направленому на адресу позивача повідомленні було вказано номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17.
Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості в цій частині.
Стосовно доводів представника відповідача, викладених у спірному у цій справі рішенні, щодо не підтвердження декларантом документально всіх складових митної вартості товарів та документи містять розбіжності, що послугувало підставою для запиту додаткових документів в порядку, передбаченому ч.3 cт.53 Митного кодексу України суд зазначає наступне.
Під час розгляду справи зі змісту наявних в матеріалах справи доказів встановлено, що підприємством позивача було надано до митного оформлення необхідний перелік документів, передбачений ч.ч. 1-2 ст. 53 Митного кодексу України.
Однак, як встановлено судом, відповідачем під час винесення спірних у даній справі рішень не було наведено належних обґрунтувань щодо наявності сумніву в числових значеннях наданих документів, що могло б бути підставою для запиту додаткових документів. При цьому, такий запит повинен містити як обґрунтування причин запиту, так і конкретизацію того які саме складові митної вартості не підтверджені або викликали сумніви, в чому саме полягають розбіжності, чи впливають вони на митну вартість, які додаткові документи можуть спростувати ці сумніви.
Як свідчать наявні в матеріалах справи докази, зазначених обґрунтувань митним органом під час листування із декларантом наведено не було, проте наведено у спірному у цій справі рішенні про коригування митної вартості.
Відтак, суд приходить до висновку про те, що доводи митного органу стосовно наявності підстав, передбачених ч.3 ст. 53 Митного кодексу України, для витребування від позивача додаткових доказів, визначених приписами п.1 ч.3 ст.53 Митного кодексу України, стосовно спірних у даній справі митних декларацій не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Вищевикладені обставини свідчать про не підтвердження під час розгляду справи правомірності рішення Кропивницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № А901000/2024/000142/2 від 29.07.2024.
Також, з огляду на обставини того, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901020/2024/000349 від 29.07.2024 була прийнята на підставі рішення Кропивницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № А901000/2024/000142/2 від 29.07.2024, то з огляду на висновки суду у даній справі суд приходить до висновку, що така картка підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із положеннями ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ".
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" (Салтівське шосе, 67-А, м. Харків, 61038) до Кропивницької митниці Державної митної служби України (вул. Лавандова, буд. 27Б, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25030) про визнання протиправними і скасування рішення і картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № А901000/2024/000142/2 від 29.07.2024.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Кропивницької митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901020/2024/000349 від 29.07.2024.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТІ" (Салтівське шосе, 67-А, м. Харків,61038, код ЄДРПОУ - 25185087) сплачену суму судового збору у розмірі 7672 (сім тисяч шістсот сімдесят дві) грн 02 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці Державної митної служби України (вул. Лавандова, буд. 27Б, м. Кропивницький, Кіровоградська обл., 25030, код ЄДРПОУ - 44005668).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Мельников Р.В.