07 лютого 2025 року Справа № 480/1031/25
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Глазько С.М., розглянувши заяву Головного управління ДПС у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна,
07.02.2025 о 15:15 годині до Сумського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.
Як встановлено судом, підставою для звернення до суду із вказаною заявою слугувало рішення в.о. начальника Головного управління ДПС у Сумській області від 06.02.2025 16:30 год. про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Вказане рішення прийняте у результаті відмови платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від допуску 06.02.2025 посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, на підставі наказу Головного управління ДПС у Сумській області від 23.01.2025 №156-КП «Про проведення документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_1 ».
Суд зазначає, що відмова платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від допуску 06.02.2025 посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, оформлена актом про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної планової виїзної перевірки від 06.02.2025 №153/18-28-24-04-07/ НОМЕР_1 .
У акті про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної планової виїзної перевірки встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 06.02.2025 об 11:30 год. відмовлено у допуску до проведення перевірки, в порушення абзацу шостого пункту 81.1 статті 81 ПК України.
Дослідивши заяву, суд зазначає про таке.
Справи за зверненням податкових та митних органів включені до категорії термінових адміністративних справ, правила щодо розгляду яких визначає параграф 2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
Особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів встановлені у статті 283 КАС України.
Відповідно до пункту 2 частини першої вказаної статті провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Згідно з частиною другою статті 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими вказаним Кодексом.
В частинах першій, п'ятій статті 270 КАС України передбачено, що на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283-1 КАС України, не поширюються правила частин другої-десятої статті 120 КАС України.
Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених вказаною статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
З аналізу наведених слід дійти висновку про те, що строк подання заяви щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків становить 24 години з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, та є преклюзивним. Окрім цього, заява щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків вважається поданою в день надходження її до суду.
Відповідно до пункту 94.1. статті 94 Податкового кодексу України (далі - ПК України) адміністративний арешт майна платника податків (далі арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (підпункт 94.2.3 пункт 94.2 статті 94 ПК України).
Суд встановив, що акт про відмову в допуску до проведення/відмову від проведення документальної планової виїзної перевірки складено 06.02.2025.
У такому акті зафіксовано, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 06.02.2025 об 11:30 год. відмовлено у допуску до проведення перевірки, в порушення абзацу шостого пункту 81.1 статті 81 ПК України.
Отже, обставини, що зумовлюють звернення до суду із цією заявою Головне управління ДПС у Сумській області встановило 06.02.2025 об 11:30 год.
Згідно зі штемпелем суду заява Головного управління ДПС у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна надійшла (задана до суду) на адресу Сумського окружного адміністративного суду 07.02.2025 о 15:15 год.
Таким чином, зважаючи на подання Головним управлінням ДПС у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна до суду після спливу встановленого 24 годинного строку, який не підлягає поновленню незалежно від причин його пропуску, така заява у відповідності до частини п'ятої статті 270 КАС України підлягає залишенню без розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 13.02.2019 у справі №819/2388/17, від 15.07.2021 по справі №200/1874/21-а та в ухвалі від 16.01.2023 у справі №380/12545/22 щодо застосування норми частини другої статті 283 КАС при зверненні контролюючого органу до суду із заявою про підтвердження адміністративного арешту.
Керуючись статтями 248, 256, 270, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Головного управління ДПС у Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження адміністративного арешту майна платника податків - залишити без розгляду.
Копії ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.М. Глазько