07 лютого 2025 року Справа № 480/9924/24
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася через представника до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просила:
1) визнати протиправною рішення 959330154004 від 05.09.2024 Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у розмірі 1,197 згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» №168, та у розмірі 1,0796 згідно Постанови Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 24.02.2024 №185,
2) зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням індексації пенсії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», нарахованої із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197, та Постанови Кабінету Міністрів України “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» від 24.02.2024 №185 із застосуванням коефіцієнта у розмірі 1,0796.
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у відповідача витребувано додаткові докази у справі. У подальшому ухвалою суду повторно витребовувалися додаткові докази у відповідача.
Поряд з цим після відкриття провадження у справі судом було встановлено, що позовну заяву було подано без додержання вимог ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвалою суду від 21.01.2025 позовну заяву на підставі ч.13 ст.171 КАС України залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду із зазначенням у ній підстав та наданням доказів поважності його пропуску в частині вимог, що стосуються періоду з 2023 року по 13.05.2024 включно.
У порядку усунення недоліків позовної заяви представник позивача подав заяву, в якій вказав, що висновки Верховного Суду у постанові від 13.01.2025 у справі №160/28752/23 стосовно обмеження строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів права громадян, пенсія яким призначена у 2020 - 2023 роках, на індексацію пенсії, на які послався суд при залишенні позову без руху, не може застосуватися до цієї справи, провадження в якій було відкрито 19.11.2024, адже станом на дату відкриття провадження такої практики та цього висновку Верховного Суду не існувало. При цьому наголосив на протиправності дій відповідача щодо встановлення позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 135грн. у 2022р. та 100грн. у 2023р.
Перевіривши матеріали справи, а також оцінюючи доводи заяви представника позивача, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 2008р. отримувала пенсію за вислугу років, а на підставі заяви від 23.08.2024 була переведена на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У позові позивач, крім іншого, просить зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити їй пенсію з урахуванням індексації пенсії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197, та Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 із застосуванням коефіцієнта у розмірі 1,0796.
Враховуючи, що зазначеними постановами Уряду передбачено перерахунок пенсії з 01.03.2023 та з 01.03.2024 позовні вимоги позивача фактично заявлені в межах періоду, який починається, зокрема, з 01.03.2023.
Втім з позовом позивач звернулася через представника 14.11.2024, тобто з пропуском 6-місячного строку, з дня коли особа дізналася або мати дізнатися про порушення своїх прав.
За обставин цієї справи суд зауважує, що згідно зі статтею 87 Закону України “Про пенсійне забезпечення» нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії. Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком та відповідно до статті 46 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Буквальне тлумачення наведених норм права дає підстави вважати, що ці норми стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини ПФУ.
При цьому, вирішуючи питання чи можуть суди не застосовувати відповідний процесуальний строк, а використовувати як аналогію закону до всіх зазначених вище спорів, серед іншого вказані положення статті 87 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а, зробила висновок, що норми, зокрема статті 87 Закону України “Про пенсійне забезпечення», статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
У справі, що розглядається, позивач звернулася до суду з позовом, у зв'язку з тим, що пенсійний орган не провів індексацію її пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у розмірі 1,197 згідно постанови КМУ від 24.02.2023 №168 у 2023 році та із застосуванням коефіцієнта у розмірі 1,0796 Постанови КМУ від 24.02.2024 №185 у 2024році.
Отже, ці суми не нараховані і є спірними.
Втім у цій справі позивачем не надано доказів будь-якого звернення позивача до пенсійного фонду із спірним питанням. Позивачем, зокрема додано рішення відповідача, яке було прийнято 05.09.2024 з підстави “приведення у відповідність» вид перерахунку “у зв'язку з уточненням даних в ЕПС 23.08.202024», також в матеріалах справи є заява позивача від 23.08.2024 про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
Поряд з цим суд зауважує, що пенсія є щомісячною виплатою, її розмір щомісяця відомий особі, яка її отримує, та отримуючи її у неналежному на думку особи розмірі вона має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про складові виплати, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання виплати особою вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо причин визначення спірного розміру виплати звернулась до вповноваженої особи із заявою про надання відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від такого органу відповіді на подану заяву.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб'єктивних дій самого позивача, а не об'єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі №420/3001/19, від 25.02.2020 у справі №360/1870/19.
Вирішуючи питання щодо застосування до спірних правовідносин строку звернення до суду, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а звертає увагу на те, що застосування строку звернення до адміністративного суду передує вирішенню спору по суті.
Так, встановивши, що позивач пропустила строк на звернення з цим позовом до суду судом ухвалою від 21.01.2025 позов було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду із зазначенням підстав поважності строку звернення.
На усунення недоліків представником позивача заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду надано не було. Втім представник позивача подав пояснення, в яких звернув увагу на те, що позов було залишено через 2 місяців з дня відкриття провадження у справі та із застосуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23.
Стосовно вказаних пояснень суд зауважує, що відповідно до ч.13,14,15 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Згідно із ч.3 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Тобто вказаними нормами передбачено прямий обов'язок суду, у разі встановлення після відкриття провадження у справі, факту подання позовної заяви без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановити ухвалу, в якій зазначити підстави залишення заяви без руху.
Щодо посилання представника позивача на відсутність підстав у суду для застосування висновків Верховного Суду від 13.01.2025 року у справі № 160/28752/23, суд звертає увагу, що посилання судом в ухвалі від 21.01.2025 на постанову Верховного Суду є виконанням вимог процесуального закону, відповідно до якого при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При цьому під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (правова позиція, висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 в справі №755/10947/17 та підтримана у постановах Верховного Суду, зокрема у постанові від 22.06.2023 у справі №420/26813/21).
Поряд з цим суд зауважує, що обставини пропуску строку на звернення з цим позовом позивачем існували і на час подання позову, при цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Відтак, вказані доводи судом не беруться до уваги.
Поряд з цим судом враховано, що у додаткових поясненнях, поданих суду на виконання вимог ухвали суду від 21.01.2025, представник позивача вказує, що встановлюючи щомісячну доплату до пенсії в розмірі 135,00 грн. у 2022 році та 100,00 грн. у 2023 році, замість застосування коефіцієнта збільшення 1,14 та 1,197, відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідач діяв неправомірно (а.с.33-35). Однак, суд зауважує, що у позові вимоги позивача стосувалися виключно періодів 2023-2024рр., а не 2022-2023рр.
Крім того, у позові в обґрунтування вимог представник позивача вказує, що позивачу з 27.03.2008 було призначено пенсію за віком, однак, матеріалами справи підтверджується, що позивачу з цієї дати було призначено пенсію за вислугу років як працівнику охорони здоров'я відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ (а.с.1, 50), а в подальшому, позивача з 23.08.2024 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (а.с.12, 41).
Позивачем не надано будь-якого обґрунтування позовних вимог щодо протиправності не проведення у період часу отримання позивачем пенсії за вислугою років, призначеної відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення», індексації згідно із Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» , відповідно до якого перерахунку підлягають пенсії відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі відшкодування фактичних збитків; з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Відтак, вимоги у вказаній частині не є зрозумілими.
Відповідно до ч.1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п.4 ч.5 ст.160 КАС України).
Крім того, суд звертає уваги, що стверджуючи у позові про те, що позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, відповідно до постанов КМУ №168 від 24.02.2023 та №185 від 24.02.2024, такої заяви позивач не надав. Такої заяви не надано і на виконання вимог ухвали суду відповідачем. На виконання вимог ухвали суду надано лише заяву про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
Поряд з цим згідно із ч.4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.2 ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги не надання позивачем заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду, з метою забезпечення права позивача на доступ до суду, суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 21.01.2025, на 10 днів з дня отримання цієї ухвали суду, та зобов'язати позивача надати суду:
- заяву про поновлення строку на звернення з позовом до суду із зазначенням у ній підстав та надання доказів поважності його пропуску в частині вимог, що стосується періоду з 01.03.2023 по 13.05.2024;
- позовну заяву приведеної у відповідність до вимог до ч.1 ст.160 та п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням спірного періоду і дати, з якими позивач пов'язує порушення своїх прав та просить провести позивачу індексацію пенсії, та відповідним обґрунтуванням заявлених вимог щодо такого періоду, відповідно до кількості учасників справи, з доданими до такої позовної заяви матеріалами.
- заяву про перерахунок пенсії позивача згідно постанов Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, від 24.02.2024 №185, на яку йде посилання у позовній заяві.
Керуючись ст. 118, 121, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, встановлений ухвалою суду від 21.01.2025, на 10 днів з дня отримання цієї ухвали суду, та зобов'язати позивача надати суду:
- заяву про поновлення строку на звернення з позовом до суду із зазначенням у ній підстав та надання доказів поважності його пропуску в частині вимог, що стосується періоду з 01.03.2023 по 13.05.2024;
- позовну заяву приведеної у відповідність до вимог до ч.1 ст.160 та п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, із зазначенням спірного періоду і дати, з якими позивач пов'язує порушення своїх прав та просить провести позивачу індексацію пенсії, та відповідним обґрунтуванням заявлених вимог щодо такого періоду, відповідно до кількості учасників справи, з доданими до такої позовної заяви матеріалами.
- заяву про перерахунок пенсії позивача згідно постанов Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, від 24.02.2024 №185, на яку йде посилання у позовній заяві.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде залишена без розгляду.
Копію цієї ухвали направити особі, що звернулась з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Г. Шевченко