06 лютого 2025 рокусправа № 380/6349/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку спрощеного позовного справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівський області, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ПФ України у Львівській області), в якому просить:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду навчання на денній формі у Львівському музично педагогічному училищі імені Філарета Колесси з 01.09.1988 по 09.07.1990 (1 рік 10 місяців 9 днів) та з 16.05.1991 по 01.09.1991 (3 місяці 17 днів), що разом складає (2 роки 1 місяць 26 днів);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу для призначення пенсії період навчання на денній формі у Львівському музично педагогічному училищі імені Філарета Колесси з 01.09.1988 по 09.07.1990 (1 рік 10 місяців 9 днів) та з 16.05.1991 по 01.09.1991 (3 місяці 17 днів), що разом складає (2 роки 1 місяць 26 днів).
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач зверталася до відповідача із заявами про попередній розрахунок пенсії для дострокового призначення пенсії за віком відповідно до пункту 5 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак згідно з протоколом розрахунку пенсії стаж позивача складає 16 років 08 місяців 11 днів, а до стажу не зараховано період навчання.
Ухвалою суду від 29.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін.
Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві. Вказав, що позивач зверталася із заявами 29.12.2023 та 24.01.2024 про попередній розрахунок. За результатами розгляду заяв позивача в усній формі повідомлено про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу період її навчання на денній формі у Львівському музично-педагогічному училищі імені Філарета Колесси у зв'язку із відсутністю наказу про відрахування з цього навчального закладу. До своїх заяв позивач жодного разу не долучала наказ про її відрахування із згаданого навчального закладу. Зауважив, що відсутність такого наказу унеможливлює пенсійний орган правильно та чітко визначити період навчання позивача, у зв'язку із чим, відповідач позбавлений можливості включити спірний період до страхового стажу позивача та здійснити попередній розрахунок пенсії.
Представник позивача подав відповідь на відзив, в якій вказав, що для підтвердження періоду навчання позивач подала відповідачу диплом молодшого спеціаліста та архівну довідку, на підставі яких можна встановити чіткий період навчання позивача, що повинен зараховуватися до страхового стажу.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (частина 2 статті 262 КАС України).
Суд на підставі позовної заяви, відзивів, відповіді на відзив, а також долучених письмових доказів,-
ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФ України у Львівській області 29.12.2023 із заявою «за призначенням/перерахунком пенсії» в якій просила здійснити попередній розрахунок пенсії /арк.спр. 48-49/, також позивач 24.01.2024 звернулася до відповідача із аналогічною заявою /арк.спр. 51-52/.
Згідно з розпискою-повідомленням від 29.12.2023 /арк.спр. 50/ перелік документів долучених до заяви: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, заява про призначення/перерахунок пенсії, паспорт, диплом (свідоцтво, атестат) про навчання, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про «переміну прізвища, імені, по батькові» у кількості 3-х документів, свідоцтво про шлюб, трудова книжка.
Відповідно до розписки-повідомлення від 24.01.2024 /арк.спр. 53/ перелік документів долучених до заяви: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, заява про призначення/перерахунок пенсії, паспорт, довідка про прийняття на роботу (навчання).
Позивачу проведено попередній розрахунок пенсії, відповідно до протоку №134350008910 від 30.01.2024 /арк.спр. 20-21/ страховий стаж складає 16 років 08 місяців 11 днів.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулася за захистом свої прав до суду.
Вирішуючи справу, суд застосовує такі норми права.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI (далі - Закон №1058-VI) визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 1 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 26 Закону №1058-IV встановлено умови призначення пенсії за віком. Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31.12.2017. Починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01.01.2024 по 31.12.2024 не менше 31 року.
У разі відсутності, починаючи з 01.01.2018, страхового стажу, передбаченого частиною 1 цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 01.01.2024 по 31.12.2024 - від 21 до 31 року.
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 115 Закону №1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, діти, які стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття, і батьки, яким надано статус сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пункту 1 статті 10 зазначеного Закону - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За змістом статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Також до стажу роботи зараховується, зокрема, навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі (пункт д).
Згідно із статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 01.01.2004.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 8 Порядку №637 період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження періоду навчання за денною формою здобуття освіти приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Системний аналіз викладених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.09.2022 у справі №569/16691/16-а, від 21.05.2020 у справі №550/927/17 та від 19.06.2020 у справі №359/2076/17.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З доказів у справі суд встановив, що позивач зверталася до ГУ ПФ України у Львівській області із заявами 29.12.2023 та 24.01.2024, в яких просила здійснити попередній розрахунок пенсії /арк.спр. 48-49, 51-52/.
Відповідач здійснив попередній розрахунок пенсії позивача та відповідно до протоку №134350008910 від 30.01.2024 /арк.спр. 20-21/ страховий стаж складає 16 років 08 місяців 11 днів.
Спірним питанням у справі є правомірність не зарахування до стажу позивача період навчання у Львівському музично педагогічному училищі імені Філарета Колесси під час здійснення попереднього розрахунку пенсії.
Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд зазначає, що згідно з положеннями пункту 8 Порядку №637 належними доказами для зарахування періоду навчання до страхового стажу є диплом, посвідчення, свідоцтво, а також довідки та інші документи, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Відповідач у відзиві вказав, що позивачу в усній формі повідомлено про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу період її навчання на денній формі у Львівському музично-педагогічному училищі імені Філарета Колесси у зв'язку із відсутністю наказу про відрахування з цього навчального закладу.
Сторонами не заперечується, що до позивач надавала відповідачу архівну довідку №109 від 26.12.2023 /арк.спр. 22/.
Суд дослідив зміст архівної довідки Відокремленого структурного підрозділу «Педагогічний фаховий коледж Львівського національного університету імені Івана Франка» №109 від 26.12.2023, в якій вказано, що позивач в період з 01.09.1988 навчалася у Львівському музично-педагогічному училищі імені Філарета Колесси на денній формі навчання за спеціальністю «Музичне виховання». Довідка містить посилання на наказ про зарахування №149 від 22.08.1988.
Водночас у довідці вказано, що в травні 1990 року позивач відрахована з 3-го курсу училища за невиконання вимог навчального плану. При цьому, відсутнє посилання на наказ про відрахування позивача із начального закладу.
Після чого позивача 16.05.1991 поновлено на навчанні на 3-Д курсі (наказ №146 від 16.05.1991), а вже 02.09.1991 позивач відрахована з музично-педагогічного училища у зв'язку із переведенням до Львівського педагогічного училища №1 на заочну форму навчання (наказ №221 від 11.09.1991).
Тобто із змісту наданої довідки суд висновує, що в порушення пункту 8 Порядок №637 зі змісту вказаної довідки неможливо встановити закінчення позивачем повного навчального періоду або окремих його етапів, оскільки у довідці міститься інформація лише щодо її відрахування за невиконання вимог навчального плану.
При цьому, позивач наказу, зокрема, про відрахування з навчального закладу до своїх заяви жодного разу не надала.
Копії наказів та лист-відповідь (в якій вже міститься посилання на наказ про відрахування позивача із навчального закладу) представник позивача отримав у відповідь на адвокатський запит від 23.02.2024, тобто, вже після проведеного попереднього розрахунку пенсії.
Таким чином, суд вважає правомірними доводи пенсійного органу щодо відсутності підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду навчання у Львівському музично-педагогічному училищі імені Філарета Колесси.
Крім того, суд критично оцінює покликання представника позивача, що відповідача фактично позбавив позивача можливості реалізації свого права на добровільну участь в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та зазначає таке.
Відповідно до змісту заяв ОСОБА_1 від 29.12.2023 та 24.01.2024 /арк.спр. 48-49, 51-52/ позивач в яких просила здійснити попередній розрахунок пенсії
Згідно зі статтею 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: - пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1).
Згідно з пунктом 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/ перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.
Додатком 1 до Порядку №22-1 передбачена форма заяви про призначення/ перерахунок пенсії.
Пунктами 1.8, 1.9 Порядку №22-1 встановлено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява про призначення пенсії подається через веб-портал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на веб-порталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій, якщо інше не передбачено цим Порядком), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через веб-портал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача веб-порталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на веб-порталі або засобами Порталу Дія.
Згідно з пунктом 2.23 Порядку №22-1 передбачено, що при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.
Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.
До заяви, поданої в електронній формі через веб-портал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 установлено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Пунктом 4.2 Порядку №22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через веб-портал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Також приписами пунктів 4.3 і 4.7 Порядку №22-1 передбачено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Аналіз викладених норм дає підстави виснувати, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії, є відповідна заява особи та долучені до неї необхідні документи, у тому числі про стаж, вік та заробітну плату, які подаються до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому законом порядку.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на призначення пенсії повинна здійснюватися у встановленому законодавством порядку, визначеному, зокрема, у Законі №1058-IV затвердженому на виконання його положень Порядку №22-1.
Зміст викладених норм права свідчить про те, що обов'язок прийняти рішення про призначення пенсії або про відмову в призначенні пенсії (тобто прийняти рішення по суті), виникає у територіального органу Пенсійного фонду за наслідками розгляду заяви особи, яка складена у формі, установленій вказаним Порядком №22-1, та яка може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - веб-портал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID.
Отже, наведеними нормами чинного законодавства, а саме вказаним Порядком №22-1, визначено чіткий алгоритм дій щодо подання та оформлення документів для призначення пенсії.
При цьому, розрахунок страхового стажу є складовою процедури призначення особі пенсії за віком, яка відбувається з прийняттям органом, що призначає пенсію, відповідного рішення, яке може бути оскаржене у встановленому законодавством порядку, в тому числі і до суду.
Згідно із статтею 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 5 КАС України установлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 16 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Статтею 4 КАС України надано визначення терміну «індивідуальний акт», яким є акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Згідно із частинами 2 та 6 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Як роз'яснено Рішенням Конституційного Суду України від 25.11.1997 №6-зп частину 2 статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.
У Рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 дано визначення поняттю «охоронюваний законом інтерес». Зокрема, зазначено, що у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «право» (інтерес у вузькому розумінні цього слова) означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Тобто, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Отже, суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.
Суд звертає увагу представника позивача, що в межах цієї справи позивач не зверталась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.
Отже і відповідач не приймав жодного рішення щодо призначення або відмови у призначенні позивачу пенсії.
Надання відповідачем на заяви позивача протоколу щодо попереднього розрахунку пенсії, яку позивач теоретично могла би отримувати у випадку призначення пенсії за віком, на думку суду, не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення її прав.
Юридично значимим для позивача у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення може бути рішення відповідача, прийняте за наслідками розгляду заяви позивача про призначення пенсії за віком.
Натомість, суд зауважує, що попередній розрахунок пенсії є формою надання консультації пенсіонеру, яка не має обов'язкового значення і не є підставою для виникнення в особи певних прав чи обов'язків, тому такий розрахунок не є рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень, які можуть оскаржуватися до адміністративного суду згідно з статтями 5, 19 КАС України.
Обраний представником позивача спосіб захисту шляхом зобов'язання пенсійного органу зарахувати до страхового стажу позивача певний період навчання, за відсутності факту звернення із заявою про призначення пенсії, наявності рішення про призначення пенсії або рішення про відмову у такому призначенні, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права.
З врахуванням суті позовних вимог та відсутності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які б створювали певні правові наслідки для позивача або порушували його права, суд не може перевіряти правильність обчислення страхового стажу позивача в межах попереднього розрахунку її пенсії та давати правову оцінку оскаржуваним діям відповідача.
Таким чином, оскільки відповідач не приймав жодного рішення про призначення або відмову у призначенні позивачу пенсії за віком, суд дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача та відповідно про необґрунтованість позовних вимог.
Викладене узгоджується із висновками Верховного Суду щодо правового регулювання подібних правовідносин, викладених у постанові від 31.01.2019 у справі №465/3058/15-а.
Водночас суд звертає увагу, що питання щодо правомірності зарахування/незарахування стажу та правильності нарахування пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» може бути вирішеним в майбутньому у разі прийняття пенсійним органом передбаченого законодавством рішення щодо призначення/відмови у призначенні позивачу пенсії за віком та оскарження такого рішення в судовому порядку.
Згідно з статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог. Отже, у задоволені позову слід відмовити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС відшкодування судових витрат позивачу, якому у задоволенні позову відмовлено повністю, не передбачено.
Керуючись статтями 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 293, 295 КАС України, суд, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судовий збір покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяКравців Олег Романович