06 лютого 2025 рокусправа №380/20226/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Підставою позову є протиправність, на переконання позивача, рішення про відмову у перерахунку пенсії викладене у вигляді листа №21398-22702/З-52/8-1300/24 від 09.09.2024.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що з 22.02.2018 отримувала пенсію за вислугу років за умовами Закону України «Про пенсійне забезпечення». За результати розгляду заяви від 03.07.2024 позивачу призначено пенсію за віком. Втім, при призначенні пенсії відповідач протиправно, на переконання позивача, застосував показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки. Позивач вважає, що у спірній ситуації відбулось первинне призначення пенсії по віку, відтак відповідач повинен був врахувати показник середньої заробітної плати за три роки, що передували зверненню із заявою про призначення пенсії за віком, тобто 2021, 2022 та 2023 роки. Наведене зумовило звернення до суду із цим позовом.
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.
Ухвалою судді від 07.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказує, що з 22.02.2017 позивачу призначено пенсію за вислугу років, а 03.07.2024 ОСОБА_1 звернулась із заявою про перехід на інший вид пенсії - пенсію за віком відповідно до Закону №1058. Наголошує на тому, що у спірному випадку відбулось переведення з одного виду пенсії на інший, а не призначення пенсії вперше, відтак підстав для врахування показника середньої заробітної плати за 2021-2023 роки немає.
Ухвалою суду від 09.01.2025 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; ЄДРПОУ 13814885) належним чином засвідчені матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .
Витребувані матеріали надійшли до суду 16.01.2025 під вхідним номером №3704.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Згідно з матеріалами пенсійної справи позивач з 22.02.2017 отримувала пенсію за вислугу років (умови призначення плавскл.мор/річ.флот) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII.
На підставі заяви позивача від 03.07.2024 їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Розмір пенсії був визначений із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за три попередні роки за 2014-2016 роки, що вбачається із розрахунку заробітку.
Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, у якій просила здійснити перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три попередні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто 2021-2023 роки у розмірі 13 559,41 грн.
Листом від 09.09.2024 №21398-22702/З-52/8-1300/24 Головне управління Пенсійного фону України у Львівській області повідомило про відсутність підстав для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021-2023 роки при переведенні позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернулась до суду із цим позовом.
Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ) гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Статтею 52 Закону №1788-ХІІ передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають, серед іншого, механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення).
Згідно з п. «д» ч. 1 ст. 55 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення) - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону;
працівники окремих видів суден, професій і посад плавскладу суден морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості - за списком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку при стажі роботи на цих суднах, за цими професіями і посадами станом на 1 квітня 2015 року не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок та після цієї дати при стажі роботи на цих суднах, за цими професіями і посадами:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років у чоловіків і не менше 25 років у жінок.
За матеріалами пенсійної справи позивач з 22.02.2017 отримувала пенсію за вислугу років (умови призначення плавскл.мор/річ.флот) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI (далі - Закон №1058-VI) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Частиною 1 ст. 9 Закону №1058-VI передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно зі статтею 10 Закону №1058-IV особа, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.
Тобто, Законом № 1058-ІV передбачено такі пенсійні виплати, як пенсію за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та врегульовано переведення між цими видами пенсії. Таким чином, законодавцем визначено чіткий перелік видів пенсії, що призначаються за Законом № 1058-ІV.
Відповідно до частин першої та другої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з положеннями частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
03.07.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, в якій просила призначити пенсію за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
З огляду на рішення 913090191025 від 11.07.2024, позивачу призначено пенсію за віком на умовах, визначених Законом №1058-IV, починаючи з 03.07.2024.
Розмір пенсії був визначений із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки, що не заперечується відповідачем.
Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, у якій просила здійснити перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три попередні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто 2021-2023 роки у розмірі 13 559,41 грн.
Листом від 09.09.2024 №21398-22702/З-52/8-1300/24 Головне управління Пенсійного фону України у Львівській області повідомило про відсутність підстав для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2021-2023 роки при переведенні позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Таку відмову позивач обґрунтовує тим, що у спірній ситуації відбулось переведення з одного виду пенсії на інший, а не призначення пенсії вперше.
Оцінюючи таке твердження відповідача, суд виходить з такого.
Частиною 3 ст. 45 Закону №1058-IV України встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Виходячи з аналізу вищевикладеного, частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника), на інший. Тобто, вказана норма застосовується до тих видів пенсій, які визначені саме Законом № 1058-IV. Відтак, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV.
Водночас, з матеріалів справи встановлено, що первинно позивачу було призначено пенсію за вислугу років у зв'язку з наявністю підстав, передбачених пунктом «д» статті 55 Закону №1788-ХІІ.
В подальшому, з 03.07.2024 позивачу призначено пенсію за віком на умовах, визначених Законом №1058-IV.
При цьому, статтею 9 Закону №1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років.
Тобто, в спірному випадку має місце призначення іншого виду пенсії позивачу за іншим законом, а не переведення його з одного виду пенсії на інший вид в межах одного закону.
Отже застосування відповідачем у спірних правовідносинах норм частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що регламентує порядок переведення з одного виду пенсії на інший, є безпідставним.
Правова позиція щодо необхідності пенсійного органу діяти в подібних обставинах як при призначенні пенсії, а не переведенні на іншу пенсію, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 по справі №876/5312/17.
Вказана позиція також підтримана Верховним Судом у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
Наведене свідчить про протиправність відмови відповідача у перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.
У позовних вимогах позивач просить скасувати рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії. Втім, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, рішення відповідачем у відповідь на заву позивача не приймалось, а про відмову у здійсненні перерахунку таку повідомлено листом, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в цій частині у спосіб: визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, за 2021-2023 роки.
Разом з тим, зважаючи на встановлений факт первинного призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV, суд приходить висновку про наявність у позивача права на перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, за 2021-2023 роки з моменту призначення пенсії.
Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сума у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 293, 295-297 КАС України, суд
позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, за 2021-2023 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, за 2021-2023 роки з моменту призначення пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885).
СуддяСидор Наталія Теодозіївна