про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
07 лютого 2025 р. Справа № 120/1284/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Юлія Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Хліб Вінниця" до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Хліб Вінниця" до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
За приписами статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з частиною 3 статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Відтак, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв'язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб'єктом владних повноважень порушуються права позивача.
При цьому, таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у відповідних законодавчих актах право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Як вбачається зі змісту адміністративного позову, позивач оскаржує анулювання ІНФОРМАЦІЯ_2 відстрочки від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час працівникам ТОВ "Наш Хліб Вінниця", яке викладене у листі № 15311 від 21.11.2024.
Так, враховуючи підстави звернення до суду з цим адміністративним позовом, суд зауважує, що відповідно до п. 1 постанови КМУ від 05.06.2024 за № 560 "Деякі питання бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану", яким визначено механізм бронювання під час воєнного стану військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу: - в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування;
- на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період;
- на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
- у спеціалізованих установах ООН, міжнародних судових органах, міжнародних та неурядових організаціях та установах, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів України.
Згідно п. 2 Порядку, бронювання військовозобов'язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час (далі - список), погодженими Міноборони (військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку в СБУ, Службі зовнішньої розвідки, розвідувальному органі Міноборони, - за списками, погодженими СБУ, Службою зовнішньої розвідки, розвідувальним органом Міноборони), в паперовій та/або електронній формі або в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) відповідно до Порядку бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 2024 р. № 650 “Деякі питання бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану» (далі - Порядок бронювання засобами Єдиного державного вебпорталу).
Заброньованим військовозобов'язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації (далі - відстрочка).
У рішенні Мінекономіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати: - строку проведення мобілізації, - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці другому пункту 1 цього Порядку;
- строку дії контракту (договору) на поставку товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці третьому пункту 1 цього Порядку;
- 12 місяців, - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці четвертому пункту 1 цього Порядку;
- строк договору (контракту) або строку, на який їх обрано (призначено), - для військовозобов'язаних, зазначених в абзаці п'ятому пункту 1 цього Порядку.
Також, п. 3 Порядку визначено, що керівники органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій відповідають за включення військовозобов'язаних працівників до списків, а також за відповідність облікових даних військовозобов'язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам.
У разі потреби звіряння відповідності військово-облікових даних військовозобов'язаних, зазначених у списку, їх військово-обліковим документам та з обліковими документами відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки, розвідувального органу Міноборони, в яких вони перебувають на військовому обліку, здійснюється в установленому законодавством порядку.
Пунктом 13 Порядку передбаченні підстави для анулювання відстрочки, якими є - закінчення строку її дії; - завершення підприємством, установою, організацією виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань; - позбавлення підприємства, установи та організації статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період органом, який прийняв рішення про визначення такого підприємства, установи та організації критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період; - ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації; - звільнення військовозобов'язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації (крім звільнення з посади з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації); - тимчасового припинення дії трудового договору військовозобов'язаного з підприємством; - обґрунтованого подання керівника органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації; - надання відстрочки з інших причин, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; - припинення укладеного договору (контракту) або закінчення строку призначення - для працівників спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних та неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, відповідно до укладених міжнародних договорів України.
У випадках, зазначених у підпунктах 2-9 цього пункту, анулювання відстрочки здійснюється за рішенням Мінекономіки на підставі обґрунтованого подання органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації. Відповідно до зазначеного рішення органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації у п'ятиденний строк з дня його прийняття вилучають у військовозобов'язаного витяг, виданий відповідно до пункту 12 цього Порядку, та надсилають його територіальному центру комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку (відповідному підрозділу Центрального управління та/або регіональному органу СБУ, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки, відповідному підрозділу розвідувального органу Міноборони), з відміткою у відомості видачі бланків спеціального військового обліку (додаток 4).
Надана військовозобов'язаному рішенням Мінекономіки відстрочка, строк дії якої не закінчився, вважається анульованою з дня прийняття Мінекономіки іншого рішення про бронювання такого військовозобов'язаного.
Отже, із зазначеного слідує, що відстрочка від мобілізації, надається конкретному військовозобов'язаному працівнику, а не підприємству, на якому він працює.
При цьому, з урахуванням положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та нормативних актів, що регулюють процедуру бронювання, рішення про надання або анулювання відстрочки ухвалюється щодо окремої особи, а не щодо підприємства в цілому. При цьому, суд акцентує увагу, що відстрочка вважається анульованою з дня прийняття Мінекономіки іншого рішення про бронювання такого військовозобов'язаного. Однак, враховуючи, що відстрочка є правом конкретного працівника, її анулювання впливає на його правовий статус та зобов'язання перед державою. Таким чином, у разі оскарження рішення про анулювання відстрочки належним суб'єктом звернення до суду є саме військовозобов'язаний працівник, а не підприємство.
З огляду на викладене, звернення до суду з приводу анулювання відстрочки має здійснюватися тим працівником, якого це рішення стосується, оскільки воно безпосередньо впливає на його права та обов'язки.
Враховуючи, що у даній справі позивачем є ТОВ "Наш Хліб Вінниця", підприємству необхідно належним чином обґрунтувати, яким чином рішення про анулювання відстрочки працівників порушує саме його права та законні інтереси.
Окремо, належним буде також проаналізувати правову природу листа № 15311 від 21.11.2024, з підстав чого слід дійти висновку, що він не є актом індивідуальної дії в розумінні чинного законодавства України, скільки такий не містить владних приписів та правових наслідків.
Враховуючи приписи ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), предметом оскарження в адміністративному судочинстві можуть бути рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які породжують юридичні наслідки для певних осіб, однак, зі змісту листа № 15311 від 21.11.2024 вбачається, що він не містить інформації про правові підстави анулювання відстрочки працівників ТОВ "Наш Хліб Вінниця"; не встановлює, не змінює та не припиняє прав чи обов'язків конкретних осіб; є виключно інформаційним повідомленням про вчинення дій щодо повернення посвідчень про бронювання.
Таким чином, лист не має обов'язкового характеру, не є владним рішенням і не створює правових наслідків для працівників підприємства, а відтак зазначений лист не може бути предметом судового оскарження.
Тому, згідно норм ч. 4 ст.161 Кодексу позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У зв'язку із зазначеним, позивачу необхідно надати до суду саме рішення Мінекономіки, яким анульовано відстрочки працівників ТОВ "Наш Хліб Вінниця".
Як наслідок, наведене свідчить про те, що позовна заява подана без дотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України, що у свою чергу зумовлює необхідність усунення вказаних недоліків позовної заяви. Наявність вказаних недоліків створює перешкоди для подальшого вирішення даної справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи зазначене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- деталізованих пояснень та доказів на їх підтвердження щодо того, яким чином порушені права ТОВ "Наш Хліб Вінниця" з боку ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- надати рішення Мінекономіки, яким анульовано відстрочки працівників ТОВ "Наш Хліб Вінниця".
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Наш Хліб Вінниця" до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна