м. Вінниця
07 лютого 2025 р. Справа № 120/10792/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Крапівницької Н.Л.,
розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, -
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі- відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виходячи з 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виходячи з 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Ухвалою від 19.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи. Також даною ухвалою встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечив щодо задоволення позову. Зазначив, що в матеріалах пенсійної справи Позивача наявні документи, які підтверджують період роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 на шахті «Червоногвардійська» ПО «Макєєввугілля» з 22.07.1983 по 17.01.1991 та на ПАТ «Шахта імені О.Ф.Засядька» з 29.01.1991 по 30.03.1995 та з 13.12.1995 по 10.08.1997, що становить 13 років 03 місяці 25 днів.
Вказав, що порядок обчислення стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 на підземних роботах не передбачає застосування кратності. Інших будь-яких документів, які б підтверджували зайнятість позивача на роботах, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення позивачем не надавались.
Зазначив, що відповідно до статті 25 Закону №1058 індивідуальний коефіцієнт страхового стажу позивача становить 0,46333, що відповідає 46 рокам 04 місяцям 08 дням страхового стажу (стаж зараховано по 29.02.2024).
Відповідно до статті 40 Закону №1058 в розрахунок середньомісячного заробітку врахована заробітна плата за період з 01.04.1990 по 31.03.1995 та за даними системи персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 31.03.2001, з 01.08.2001 по 28.02.2002, з 01.05.2002 по 31.07.2002, з 01.06.2005 по 30.06.2010 та з 01.01.2011 по 28.02.2011.
Індивідуальний коефіцієнт заробітку становить 2,54634, який застосовано до проіндексованого показника середньої заробітної плати по Україні за 3 попередні роки перед зверненням за призначенням пенсії 2014-2016 роки - 7994,47 грн.
З огляду на це, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становить:7994,47 грн х 2,54634 = 20356,64 грн.
Розрахунок пенсії з 01.04.2024 наступний: 9431,84 грн - основний розмір пенсії, обчислений відповідно до пункту 1 статті 27 Закону № 1058 (20356,64 грн х 0,46333); 230,23 грн - доплата за 11 років понаднормового стажу, обчислена відповідно до абз.2 ч.1 ст.28 Закону №1058 (2093,00 грн х 11%).
Розмір пенсії - 9662,07 грн.
Відповідно до статті 8 Закону України від 02.09.2008 № 345 «Про підвищення престижності шахтарської праці» та ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону № 345, та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Вказав, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 «Про Порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на яке посилається позивач у своїй заяві, не є нормативно-правовим актом і носить лише рекомендаційний характер щодо застосування норм Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Отже, на думку відповідача, пенсія призначена та виплачується позивачу у відповідності до чинного законодавства України.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та з 23.08.2012 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В травні 2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок його пенсії за ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Листом від 03.06.2024 відповідач повідомив позивачеві, що його загальний стаж склав 46 років 04 місяців 08 днів, пільговий стаж роботи по списку № 1 склав 13 років 03 місяці 25 днів (зараховано періоди з 22.07.1983 по 17.01.1991, з 29.01.1991 по 30.03.1995, з 12.12.1995 по 10.08.1997). Ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Позивач наголосив, що його трудовою книжкою підтверджено пільговий стаж на підземних роботах в розмірі 13 років 03 місяці та 25 днів. На думку позивача, відповідач не визнає ту обставину, що зарахування пільгового стажу при застосуванні Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" має відбуватись в кратному співвідношенні.
Також вказав, що відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 року № 8, основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10 - річного стажу на підземних роботах.
Відповідно, вважає, що наявний у нього пільговий стаж по списку № 1 на підземних роботах має зараховуватись в кратному співвідношенні 1, 25, що в сукупності складає більше 15 років і дає йому право на перерахунок пенсії згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, виходячи з 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Вважаючи відмову протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
За змістом абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Отже, мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком №1.
Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі №640/4469/17.
Крім того, Верховний Суд у справах №345/4616/16 (постанова від 20.11.2018), №345/4570/16-а (постанова від 06.02.2019), №345/4462/16-а (постанова від 05.12.2019), №345/3954/16-а (постанова від 11.07.2019), 345/2562/17 (постанова від 29.12.2021) та інших дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв'язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
З матеріалів справи судом встановлено, що пільговий стаж позивача за Списком №1 складає 13 років 03 місяці 25 днів.
При цьому, позивач вважає, що наявний у нього пільговий стаж по Списку №1 на підземних роботах має зараховуватись в кратному співвідношенні 1,25, що в сукупності складає більше 15 років і дає йому право на перерахунок пенсії згідно ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, виходячи з 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, суд зазначає, що в межах даної справи позивачем не оскаржуються дії відповідача щодо обчислення його стажу та, відповідно, це питання й не досліджується судом.
Щодо посилання позивача на застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення із зараховуванням до пільгового стажу кожного повного року роботи за 1 рік роботи 3 місяці суд зазначає таке.
За правилами ч. 5 ст. 114 Закону № 1058-IV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до ч. ч. 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону № 1788, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього:
- кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці;
- кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 200/591/19-а зазначив, що посилання на обов'язковість застосування роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є необґрунтованими з огляду на положення статті 7 КАС України, в якій закріплено перелік джерел права, які застосовуються судом.».
Отже, враховуючи висновки Касаційного суду у справі № 200/591/19-а, суд критично оцінює посилання позивача на обов'язковість застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8, оскільки цей документ за своєю суттю і юридичною природою не належить до актів законодавства, в тому числі до актів нормативно - правового характеру, а носить лише рекомендаційний характер.
Таким чином, враховуючи, що позивач має стаж на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 - 13 років 03 місяці 25 днів, то він не набув необхідного стажу на підземних роботах, що дає право на призначення пенсії у розмірі, передбаченому ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Відтак у відповідача не було підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача у відповідності до положень ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Отже, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 згідно статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виходячи з 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно ч. 1ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч. 1ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та, відповідно, про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
В задоволенні адміністративного позову, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)
Суддя Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя:
Секретар: