Справа № 138/2259/22
Провадження №:2/138/14/25
06.02.2025 м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі:
головуючого судді Київської Т.Б.,
за участю: секретаря Бугери І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя,
Позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що з відповідачем вони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 10.11.2012. Шлюбні відносини між ними не склались. Від спільного подружнього життя у сторін спору народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . За час перебування у шлюбі сторони придбали квартиру АДРЕСА_1 , яка зареєстрована на відповідача та транспортний засіб - автомобіль марки «Opel Zafira», 2002 року випуску, який був придбаний за 3800,00 доларів США, що еквівалентно 162894,00 грн., який зареєстрований на ім'я відповідача. Вказаним автомобілем користується відповідач, а право позивача на вказаний автомобіль вона не визнає. В добровільному порядку поділити набуте за час подружнього життя майно сторони спору не можуть. Відтак позивач звернувся до суду з даним позовом в якому просить поділити спільне майно подружжя та визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 та право власності на 1/2 частину транспортного засобу марки «Opel Zafira», д.н.з. НОМЕР_1 , 2002 року випуску.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 07.11.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
25.11.2022 представник відповідача подав зустрічний позов про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ, який мотивовано тим, що з 10.11.2012 по день звернення до суду, перебуваючи у шлюбі сторонами було придбано: трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 64,7 м.кв.; легковий автомобіль «Opel Zafira», 2002 року випуску; легковий автомобіль ВАЗ-21063 седан-в, 1988 року випуску (право власності за ОСОБА_1 ); трактор колісний МТЗ-82, 1994 року випуску (право власності за ОСОБА_1 ); сільськогосподарська техніка (трактор Т-150, сівалка С3-36, сівалка СПЧ-6, діскова борона БДТ-3, культиватор КПС4.2, оприскувач навісний, причеп 2ПТС, плуг трьохкорпусний, навігатор RAVEN Cruiser II, мінімийка високого тиску Vitals Masters Am7,2-165W, вологомір зерна Wile 55, шнековий навантажувач зерна 4м., шнековий навантажувач зерна 6м.); зібраний та отриманий в 2021-2022 роках врожай (сільськогосподарська продукція); меблі, побутова техніка, що знаходиться у спільній квартирі. Після фактичного припинення шлюбних відносин ОСОБА_1 розпорядився вказаним вище майном на власний розсуд та продав вказані транспорті засоби та сільськогосподарську продукцію, з метою не ділити останню та зменшення обсягу спільної сумісної власності. Крім того, враховуючи те, що разом з ОСОБА_2 проживають двоє малолітніх дітей сторін спору та вони перебувають на її повному утриманні, інвалідність малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її лікування та потреба у протезуванні, на підставі ст.70 СК України просить суд збільшити її частку у майні подружжя, а саме визнати за нею 2/3 частки в праві власності на трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_2 , легковий автомобіль «Оpel Zefira» 2002 року випуску, легковий автомобіль ВАЗ-21063 1988 року випуску, трактор колісний МТЗ-82 1994 року випуску.
Також під час судового розгляду стороною відповідача було збільшено позовні вимоги, відповідно до яких, відповідач просить суд визнати спільною сумісною власністю подружжя трактор колісний Т-150К, заводський № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , 1990 року випуску, орієнтовною вартістю 219000,00 грн. та розділити між сторонами вказане майно набуте подружжям за час спільного сумісного проживання в шлюбі за спільні кошти подружжя у наступному порядку: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошовому компенсацію вартості 2/3 частки колісного трактора, який є спільною сумісною власністю у розмірі 146000,00 грн. і припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_2 на 2/3 частини колісного трактора. Крім того, просить суд визнати сумісною власністю подружжя причіп марки 2ПТС-4, заводський номер 365284, 1986 року випуску орієнтовною ринковою вартістю 80000,00 грн. та розділити між сторонами вказане майно набуте подружжям за час спільного сумісного проживання в шлюбі за спільні кошти подружжя, а саме стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості 2/3 частки причіпу марки 2ПТС-4, який є спільною сумісною власністю у розмір 53000,00 грн. і припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_2 на 2/3 частини вказаного причіпу.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 10.01.2023 прийнято зустрічний позов та здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим судовим засіданням.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 09.03.2023 витребувано докази та продовжено строк підготовчого провадження.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 03.05.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 23.05.2023 задоволено клопотання представника відповідача та постановлено в подальшому розглядати справу з урахуванням збільшених позовних вимог.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 17.10.2023 за клопотання представника відповідача призначено судову будівельно-технічну та автотоварознавчу експертизи проведення якої доручено Вінницькому відділенню КНДІСЕ, відкладено судове засідання до отримання висновку експерта.
28.05.2024 до суду надійшли висновки експерта.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 21.08.2024 за клопотання представника відповідача викликано в судове засідання експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 02.12.2024 відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про призначення повторної судової транспортно-товарознавчої експертизи.
Позивач в судове засідання не з'явився. Представник позивача подав до суду заяву про проведення розгляду справи без його та позивача участі. Позовні вимоги підтримав та просив визнати за позивачем право власності на частину квартири АДРЕСА_2 , а також стягнути з відповідача на його користь компенсацію за частину вартості транспортного засобу «Оpel Zefira» відповідно до оцінки експерта. Щодо вимог зустрічного позову зазначив, що вимоги визнає частково та просить суд визнати за ним право особистої власності на автомобіль ВАЗ 21063 і стягнути з нього на користь відповідача компенсацію за частину вартості даного автомобіля. Також просив стягнути на користь відповідача частину вартості трактора колісного МТЗ-82, Т-150К та причепа 2ПТС-4. Крім того, зазначив про намір подати заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, протягом строк передбаченого ЦПК України.
Відповідач в судове засідання вкотре не з'явилася, так, як і її представник.
Так, судом призначались судові засідання у даній цивільній справі, зокрема, на 13.12.2024, 09.01.2025 та 06.02.2025. Разом з тим, представником відповідача щоразу подавались клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з тим, що сторони проводять досудове врегулювання спору.
При вирішенні питання щодо можливості розгляду даної цивільної справи по суті, суд враховує позицію викладену у постанові ВП ВС від 12.12.2024 у справі № 990SCGC/20/24 (провадження № 11-222сап24), в якій зроблено висновок, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та своєчасного (без невиправданих зволікань) розгляду і вирішення справи.
Зважаючи на викладені обставини, суд дійшов висновку, що сторонам було надано достатньо часу з моменту відкриття провадження та прийняття зустрічного позову для можливості досудового врегулювання спору, однак сторони таким правом фактично не скористались та в матеріалах справи станом на момент проведення судового засідання відсутні відомості про досудове врегулювання спору. Крім того, стороною позивача подано заяву про підтримання позову та зазначено свою позицію щодо вимог первісного та зустрічного позову, що також дає суду підстави для вирішення даного спору по суті. При цьому, позицію відповідача відображено в зустрічному позові.
Дослідивши матеріали позовної заяви, оцінивши докази суд, дійшов таких висновків.
Встановлено, що 10.11.2012 ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 . Після реєстрації шлюбу прізвище дружини « ОСОБА_6 » (Т.1, а.с.7).
У сторін є малолітні діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 (Т.1, а.с.8-9).
Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 29.11.2022 шлюб між сторонами було розірвано. Рішення набрало законної сили 30.12.2022 (Т.2, а.с.21).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно то Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 305480836 від 30.08.2022, ОСОБА_2 належить квартира АДРЕСА_2 загальною площею 64,7 кв.м., житловою площею 29,6 кв.м., набута відповідачем у власність на підставі договору купівлі-продажу від 28.09.2015, посвідченим приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області Орлюком В.К., зареєстрованим в реєстрі за № 11133 28.09.2015 (Т.1, а.с.10).
Згідно висновку незалежного оцінювача ОСОБА_7 від 19.09.2022 № 49/22 середньо - ринкова вартість вказаної квартири станом на 19.09.2022 становить становить 4000,00 доларів США, що еквівалентно 146274,00грн (Т.1, а.с.15). На підтвердження повноважень на проведення оцінки середньо - ринкової вартості квартири незалежним оцінювачем ОСОБА_7 до позовної заяви додані кваліфікаційне свідоцтво оцінювача серії МФ № 4141 від 24.12.2011, свідоцтво про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів від 26.01.2012 №9013, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 127/21 від 22.02.2021, посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача серії НОМЕР_7 від 17.06.2021 (Т.1, а.с.16-19).
Крім того, в матеріалах справи також є договір купівлі-продажу від 28.09.2015 посвідченого Орлюком В.К., приватним нотаріусом Могилів-Подільського районного нотаріального округу Вінницької області, зі змісту якого слідує, що ОСОБА_2 належить АДРЕСА_2 , загальною площею 64,7 м.кв. та за домовленістю сторін купівля квартири вчинена за 324239,87 грн. 87 коп., що є еквівалентом суми 15000,00 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на день укладення цього договору купівлі-продажу із розрахунку 1 долар США = 21,615991 грн. (Т.1, а.с.60-62).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 12.12.2020 ОСОБА_2 належить транспортний засіб марки «Opel Zafira», 2002 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_8 (Т.1, а.с.11). До позовної заяви долучено скрін-шот сторінки веб-сайту https://auto.ria.com/uk/, згідно якого ціна на транспортний засіб «Opel Zafira», 2002 року випуску 3850,00 доларів США, що еквівалентно 162894,00 гривень (Т.1, а.с.13-14)
Також, в матеріалах справи наявна копія договору купівлі-продажу від 12.12.2020, в якому, зокрема, зазначено, що ОСОБА_2 придбала транспортний засіб «Opel Zafira», 2002 року випуску, колір синій та за домовленістю сторін ціна його складає 35000,00 грн. (Т.1, а.с.66).
Під час судового розгляду судом було встановлено, що даний транспортний засіб після розірвання шлюбу було відчужено відповідачем третій особі. Дана обставина була визнана представником відповідача.
Згідно договору купівлі-продажу №70 від 27.06.2017 ОСОБА_1 придбав трактор колісний МТЗ-82, 1994 року випуску, заводський номер НОМЕР_9 , двигун номер НОМЕР_10 та ціна договору складає 6240,00 грн., у тому числі 1040,00 грн. ПДВ (Т.1, а.с.67-68). З доданого до матеріалів справи скін-шоту сторінки веб-сайту https://auto.ria.com/uk/ вартість вказаного ТЗ становить 6450 доларів США (Т.1, а.с.70).
Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 02.04.2018 ОСОБА_1 придбав транспортний засіб ВАЗ 21063, 1989 року випуску, колір бежевий та за домовленістю сторін ціна транспортного засобу складає 37000,00 грн. (Т.1, а.с.69). З доданого до матеріалів справи скрін-шоту сторінки веб-сайту https://auto.ria.com/uk/ вартість даного ТЗ становить 1000 доларів США (Т.1, а.с.71).
Згідно відповіді Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 01.06.2023 відомо, зокрема, що документи, які стали підставою реєстрації трактора МТЗ-82 відповідно до чинного законодавства списані та знищенні.
Відповідно до договору купівлі-продажу №1140-150 від 24.11.2021 позивач придбав причіп 2ПТС 4 1986 року випуску та вартість якого визначена в розмірі 4200,00 грн.(Т.1, а.с.171). Також дана обставина підтверджується копією договору купівлі-продажу №1140-150 від 24.11.2021 (Т.1, а.с.191)
Згідно договору купівлі-продажу №1139-150 від 24.11.2021 позивачем придбано трактор колісний Т-150К, 1990 року виготовлення, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 та вартість його визначена у розмірі 32200,00 грн. (Т.1, а.с.176).
Крім того, в матеріалах справи наявні заяви про зняття з обліку вказаних вище транспортних засобів та причепу, датовані 08.08.2022 (Т.1, а.с.204-206).
Згідно листа Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області від 27.03.2023 в реєстрі машин за ОСОБА_1 станом на 23.03.2023 транспортні засоби не зареєстровані. Разом з тим, 08.08.2022 вказаною особою 3 одиниці було знято з обліку для реалізації в межах України (Т.1, а.с.129). Відповідно до додатку до вказаного вище листа, ОСОБА_1 зняв з обліку трактор колісний марки Т-150К 1990 року випуску, причіп марки 2ПТС 4 1986 року випуску та трактор колісний МТЗ-82 1994 року випуску (Т.1, а.с.130).
Сторони спору не надала суду доказів про те, що будь-яке інше майно крім зазначеного вище, слід вважати їх спільним сумісним майном та слід відповідно віднести до об'єкту поділу.
Також представником відповідача надано ряд доказів, що стосуються звернень відповідача до правоохоронних органів щодо вчинення майнових злочинів позивачем (Т.2, а.с.37-49). Разом з тим, зважаючи на те, що предмет даного спору є саме поділ спільного майна подружжя, суд вважає, що вказані докази є неналежними оскільки не містять інформацію, що стосується предмету спору.
За змістом частин першої та сьомої статті 41 Конституції України, частин першої та п'ятої статті 319 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і таке використання не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (речення перше абзацу другого частини першої статті 71 СК України).Тобто суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору, зокрема, щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 368 ЦК України).
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) (частина перша статті 60 СК України).
Відповідно до ч.1 ст.61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.
Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України (стаття 68 СК України).
Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України).
Відповідач зазначила, що квартиру АДРЕСА_2 та транспортний засіб марки «Opel Zafira», 2002 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 вона придбала за власні кошти.
Разом з тим, жодних доказів на підтвердження зазначених вище обставин відповідачем суду не надано, а тому її твердження про те, що квартиру АДРЕСА_2 та транспортний засіб марки «Opel Zafira», 2002 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 вона придбала за власні кошти не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
Крім того, стороною відповідача стверджувалась та обставина, що частка відповідача у спільному майні подружжя має становити 2/3, оскільки майно, що перебувало у позивача було відчужено без її відома, позивач не бере участі в утриманні спільних дітей, а також на утриманні відповідача перебуває спільна донька сторін, яка є особою з інвалідністю.
Відповідно до ч.2, 3 ст.70 СК України при вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема, якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Суду надано докази, що стосуються сплати аліментів позивачем на утримання дітей сторін спору, а також на утримання самої ж відповідачки (Т.2, а.с.2-17). З даних документів слідує, що аліменти позивач сплачує, оскільки офіційно працевлаштований. При цьому, відповідач не довела, що розмір аліментів є недостатнім.
Стороною відповідача не доведено належними та допустимими доказами наявність обставин, передбачених ст.70 СК України для відступлення від презумпції рівності часток позивача у спільному сумісному майні. При цьому, та обставина, що на утриманні відповідача перебуває донька, яка є особою з інвалідністю сама по осіб, не є підставою достатньою для відступлення від засад рівності часток подружжя в розумінні положень вказаної вище статті СК України.
Зважаючи на положення вказаної норми, та те, що вказане вище майно було придбано сторонами за час перебування у шлюбі, то таке майно є їх спільною сумісною власністю, а частки сторін у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 та транспортного засобу марки «Opel Zafira», 2002 року випуску, транспортного засобу ВАЗ-21063, 1988 року випуску, трактора колісного МТЗ-82, трактора колісного Т-150К, 1990 року випуску, причіпа марки 2ПТС-4, 1986 року випуску, слід вважати рівними, а саме по 1/2 частини кожного з об'єктів рухомого та нерухомого майна.
Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу (частина третя статті 370 ЦК України).
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою (абзаци перший і другий частини другої статті 364 ЦК України).
Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (частина друга статті 183 ЦК України).
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема, на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (частини друга, четверта та п'ята статті 71 СК України).
Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї (частина перша статті 365 ЦК України). Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду (частина друга статті 365 ЦК України).
Метою звернення сторін до суду є поділ спільного сумісного майна подружжя. Таким майном є, зокрема, неподільні речі - автомобілі.
Згода відповідача на виплату грошової компенсації позивачеві, право власності якого на частку у праві спільної сумісної власності припиняється, не є обов'язковою. За змістом частини четвертої статті 71 СК України згоду на отримання такої компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно при його поділі має надати той із подружжя, на чию користь таку компенсацію присуджує суд. Цей припис узгоджується з приписом частини другої статті 364 ЦК України, за змістом якого саме той співвласник, який бажає виділу, має надати згоду на одержання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки у неподільній речі (близькі за змістом висновки висловлені, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 квітня 2020 року у справі № 210/4854/15-ц, від 24 березня 2021 року у справі № 501/2211/18, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від3 лютого 2020 року у справі № 235/5146/16-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 3 червня 2020 року у справі № 487/6195/16-ц і від 9 червня 2021 року у справі № 760/789/19).
Якщо за позовом одного із подружжя (який відмовляється від його частки у праві спільної сумісної власності на неподільну річ на користь відповідача - іншого із подружжя - та просить стягнути відповідну грошову компенсацію за таку частку) суд визначить кожному з подружжя ідеальні частки у цьому майні, бо відповідач не погодився на присудження грошової компенсації позивачеві та не вніс відповідну суму на депозитний рахунок, таке судове рішення не буде ефективним для захисту прав та інтересів позивача як співвласника. Залишення неподільної речі у спільній власності не позбавить того із подружжя, хто фактично користується річчю, можливості це робити надалі. Але інший із подружжя, який формально залишається співвласником, усупереч частинам першій і сьомій статті 41 Конституції України за відсутності окремої домовленості фактично позбавляється можливості такого користування, впливу на долю речі, а також грошової компенсації, яку інша сторона добровільно на депозитний рахунок не внесла.
Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у своїй постанові від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21).
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи №7129/23-21 від 20.05.2024 ринкова вартість квартири АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 , визначена із застосуванням порівняльного методичного підходу, базуючись на вартості пропозицій продажу квартир-аналогів, в цінах сформованих станом на час проведення дослідження, становить 1986391,00 грн. (Т.2, а.с.81-94).
Як слідує з висновку за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи №7130/23-21 від 22.05.2024 розрахункова вартість трактора колісного Т-150К, 1990 року випуску станом на час проведення експертизи з наданими відомостями про його технічний стан, на час зняття з обліку (08.08.2022), складає 118397,15 грн.; розрахункова вартість причепа 2ПТС-4, 1986 року випуску, станом на час проведення експертизи з наданими відомостями про його технічний стан, на час зняття з обліку (08.08.2022) складає 32726,70 грн.; розрахункова ринкова вартість трактора колісного МТЗ-82, 1994 року випуску, станом на час проведення експертизи з наданими відомостями про його технічний стан, на час взяття з обліку (08.08.2022), складає 149589,42 грн.; середня ринкова вартість транспортного засобу марки «Оpel Zafira», 2002 року випуску у технічно справному стані, станом на час проведення експертизи складає 149917,86 грн; ринкова вартість наданого на дослідження автомобіля ВАЗ 21063, 1988 року випуску, д.н.з НОМЕР_11 станом на час проведення експертизи складає 29182,45 грн. (Т.2, а.с.97-102).
Як встановлено судом під час судового розгляду, усе вказане вище рухоме майно було відчужено сторонами, окрім автомобіля ВАЗ 21063.
Зважаючи на викладене вище, оскільки суд дійшов висновку, що частки сторін у спірному сумісному майні подружжя становить по , то поділ такого майна слід здійснити таким чином.
Так, нерухоме майно у виді квартири АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 , слід поділити в рівних частках. Автомобіль ВАЗ 21063, 1988 року випуску, залишити у особистій власності позивача, припинивши право спільної сумісної власності на нього та стягнувши з позивача на користь відповідача грошову компенсацію вартості його частки у розмірі 14591,23 грн. відповідно до ринкової вартості визначеної судовим експертом. Також слід стягнути з відповідача на користь позивача частину середньої ринкової вартості автомобіля «Opel Zafira», 2002 року випуску, який було відчужено відповідачем, у розмірі 74958,93 грн. відповідно до висновку експерта. Так само слід стягнути з позивача на користь відповідача частину розрахункової вартості трактора колісного Т-150К, 1990 року випуску, причепа 2ПТС-4, 1986 року випуску, трактора колісного МТЗ-82, 1994 року випуску, у загальному розмірі 150356,64 грн. (118397,15 грн. +32726,70 грн. + 149589,42 грн.= 300713,27 грн. /2).
Відповідно до ч.3 ст.372 ЦК України слід припинити право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 , а також автомобіль ВАЗ 21063, 1988 року випуску.
Враховуючи те, що на момент звернення до суду з первісним та зустрічним позовом сторонами спору не вірно зазначено ціну вартості спірного майна, то відповідно вони не доплатити судовий збір за пред'явлення своїх позовів, а тому різницю належної суми судового збору слід стягнути зі сторін на користь держави, під час ухвалення рішення у справі.
Так, вартість спірного майна право власності на яке просить визнати позивач у загальному розмірі становить 2136308,86 грн. Зважаючи на те, що позивач просив суд визнати право власності на частину квартири та автомобіля «Оpel Zafira», то ціна його позову повинна була становити 50% від зазначеного розміру вартості майна, тобто 1068154,43 грн, а тому з позивача на користь Державної судової адміністрації України слід стягнути 1% від зазначеної ціни позову, з вирахуванням раніше сплаченої суми судового збору, а саме 7589,86 грн. (10681,54 грн. (1% від 1068154,43 грн.) - 3091,68 грн. (сума судового збору сплаченого при подачі позову до суду) = 7589,86 грн.).
Крім того, вартість спірного майна право власності на яке просила визнати відповідача у загальному розмірі становить 2461684,57 грн. Зважаючи на те, що відповідач просила суд визнати право власності на 2/3 частини вказаного вище майна, то ціна її зустрічного позову повинна була становити 2/3 від зазначеного розміру вартості майна, тобто 1641122,38 грн., а тому з відповідача на користь Державної судової адміністрації України слід стягнути 1% від зазначеної ціни позову, з вирахуванням раніше сплаченої суми судового збору, а саме 10544,25 грн. (16411,22 грн. (1% від 1641122,38 грн.) - 5866,97 грн. (загальна сума судового збору сплаченого при подачі зустрічного позову та заяви про збільшення позовних вимог) = 10544,25 грн.
Враховуючи викладене вище, положення ст. 60, 69, 70, 71 СК України, ст.183, 355, 368, 372 ЦК України, керуючись ст. 12, 76-81, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд
Первісний позов задовольнити.
Зустрічний позов задовольнити частково.
Визнати квартиру АДРЕСА_2 ; транспортний засіб марки «Opel Zafira», 2002 року випуску, номер шасі НОМЕР_8 ; автомобіль ВАЗ 21063, 1988 року випуску, д.н.з. НОМЕР_11 ; трактор колісний Т-150К (1990 року виготовлення, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ); трактор колісного МТЗ-82 (1994 року випуску, заводський номер НОМЕР_9 , двигун номер НОМЕР_10 ); причіп 2ПТС 4 (1986 року випуску) спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Поділити спільне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме:
1) визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартиру АДРЕСА_2 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 , залишивши за ОСОБА_2 право власності на частки даної квартири.
2) стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості частини транспортного засобу ВАЗ 21063, 1988 року випуску, д.н.з. НОМЕР_11 , у розмірі 14591 (чотирнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто одну) гривню 23 копійки;
3) стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість частини трактора колісного Т-150К (1990 року виготовлення, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), трактора колісного МТЗ-82 (1994 року випуску, заводський номер НОМЕР_9 , двигун номер НОМЕР_10 ), причіп 2ПТС 4 (1986 року випуску) в розмірі 150356 (сто п'ятдесят тисяч триста п'ятдесят шість) гривень 64 копійки.
4) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості частини транспортного засобу марки «Opel Zafira», 2002 року випуску, номер шасі НОМЕР_8 у розмірі 74958 (сімдесят чотири гривні дев'ятсот п'ятдесят вісім) гривень 93 копійок;
Припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2 , транспортний засіб марки ВАЗ 21063, 1988 року випуску, д.н.з. НОМЕР_11 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 7589 (сім тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять) гривні 86 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 10544 (десять тисяч п'ятсот сорок чотири) гривні 25 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_12 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_13 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя: Т.Б.Київська