07.02.2025 Справа №607/26052/24 Провадження №2-з/607/7/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді - Якімця Т.І.,
за участю секретаря судового засідання - Трембач С.О.,
без участі сторін,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі заяву представника Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області - адвоката Созанської Тетяни Іванівни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, в інтересах якої діє адвокат Созанська Тетяна Іванівна, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування рішень органу місцевого самоврядування, скасування записів про Державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, вилучення з Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки та витребування земельних ділянок та
І. Описова частина
1. Стислий зміст заяви
04 грудня 2024 року до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшла позовна заява Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, в інтересах якої діє адвокат Созанська Тетяна Іванівна, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування рішень органу місцевого самоврядування, скасування записів про Державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, вилучення з Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки та витребування земельних ділянок.
06 лютого 2025 року представник позивача - адвокат Созанська Т.І. - подала заяву про забезпечення позову, в якій просить забезпечити позов Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування рішень органу місцевого самоврядування, скасування записів про Державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, вилучення з Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки та витребування земельних ділянок, шляхом: 1) накладення арешту на земельну ділянку, площею 0,1250 га, з реєстраційним номером 2146806061252, кадастровий номер: 6125286700:02:001:0477, заборонивши її відчуження та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії; 2) накладення арешту на земельну ділянку, площею 0,1250 га, з реєстраційним номером 2146599661252, кадастровий номер: 6125286700:02:001:0476, заборонивши її відчуження та заборони вчиняти будь-які реєстраційні дії; 3) заборони відповідачам та будь-яким іншим особам проведення будь-яких підготовчих та будівельних робіт на земельних ділянках з кадастровими номерами: 6125286700:02:001:0477, яка належить ОСОБА_1 та 6125286700:02:001:0476, яка належить ОСОБА_2 .
В обґрунтування вказаної заяви представник позивача зазначила, що позов обґрунтований тим, що спірні земельні ділянки передані відповідачам із порушенням вимог щодо зміни цільового призначення земельних ділянок, а саме: статті 20 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), порушено вимог статті 83 ЗК України щодо заборони передання у приватну власність земель загального користування та земель водного фонду. Адвоат наголошує, що як вказано у позовній заяві, відповідачі після отримання земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства змінили цільове призначення земельних ділянок під будівництво та обслуговування будівель торгівлі, розташованої в с. Петриків Тернопільського району. Представник позивача також зазначає, що після передання відповідачам спірних земельних ділянок рішеннями Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області №2557 та №2556 від 24 липня 2020 року, останні звернулися із заявами до ТОВ «Геоземсервіс», у яких просили виготовити проєкти землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною її цільового призначення загальною площею 0,1250 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі за адресою: с. Петриків (в межах населеного пункту) Тернопільського району Тернопільської області. Автор заяви посилається на те, що відповідачі мають намір використовувати ці земельні ділянки для спорудження на них будівель торгівлі, тобто існує ризик забудови спірних земельних ділянок, зведення на них об'єктів нерухомості та відчуження цих об'єктів на користь третіх осіб, що в силу статті 120 ЗК України слугуватиме підставою для переходу права власності на спірні земельні ділянки до таких осіб. Вказане у подальшому утруднить виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Крім того, на думку представника позивача, існує очевидна імовірність та небезпека для позивача вчинення відповідачами дій щодо подальшого переходу права власності на ці земельні ділянки. Майно може бути продано або переоформлено відповідачами, що суттєво ускладнить виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог або зробить неможливим його виконання. Відтак, наявні всі підстави для застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки.
Також адвокат Созанська Т.І. вважає, що забезпечення позову у вказаний спосіб не завдасть шкоди сторонам, оскільки майно залишається у повному володінні та користуванні власника такого майна, та у разі відмови у позові заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.
Щодо застосування зустрічного забезпечення позову, то у разі необхідності для вжиття заходів зустрічного забезпечення позову позивач може внести на депозитний рахунок суду 10 000 гривень.
У заяві про забезпечення позову також вказано, що на час розгляду судом заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною третьою статті 154 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
2. Процесуальні дії суду
Відповідно до частини першої статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
У зв'язку з неявкою учасників справи, з підстав, передбачених частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши доводи поданої заяви про забезпечення позову, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
ІІ. Мотивувальна частина
1. Фактичні обставини встановлені судом.
Представник позивача звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з цивільним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про: 1) скасування рішення Петриківської сільської ради Тернопільської області №2556 від 24 липня 2020 року «Про передачу у власність земельної ділянки»; 2) скасування рішення Петриківської сільської ради Тернопільської області №2557 від 24 липня 2020 року «Про передачу у власність земельної ділянки»; 3) скасування запису про Державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 11 серпня 2020 року на земельну ділянку площею 0,1250 га, з реєстраційним номером 2146806061252, кадастровий номер: 6125286700:02:001:0477, що належить ОСОБА_1 ; 4) скасування запису про Державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень від 11 серпня 2020 року на земельну ділянку площею 0,1250 га, з реєстраційним номером 2146599661252, кадастровий номер: 6125286700:02:001:0476, що належить ОСОБА_2 ; 5) вилучення з Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, площею 0,1250 га з кадастровим номером: 6125286700:02:001:0477, що знаходиться в с. Петрики, Тернопільського району, Тернопільської області; 6) вилучення з Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, площею 0,1250 га з кадастровим номером: 6125286700:02:001:0476, що знаходиться в с. Петрики, Тернопільського району, Тернопільської області; 7) витребувати у користь Великоберезовицької селищної ради (код ЄДРПОУ: 04393462) з незаконного володіння громадянином ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) земельну ділянку, площею 0,1250 га з кадастровим номером: 6125286700:02:001:0477, що знаходиться в с. Петрики, Тернопільського району, Тернопільської області; 8) витребувати у користь Великоберезовицької селищної ради (код ЄДРПОУ: 04393462) з незаконного володіння громадянином ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) земельну ділянку, площею 0,1250 га з кадастровим номером: 6125286700:02:001:0476, що знаходиться в с. Петрики, Тернопільського району, Тернопільської області.
Разом із позовом 02 січня 2025 року представником позивачем було подано заяву про забезпечення позову, однак, ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 січня 2025 року було відмовлено у задоволенні цієї заяви.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 січня
2025 року відкрито провадження у цій цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Таким чином, представник позивача повторно подав заяву про забезпечення позову, що відповідає вимогам процесуального законодавства.
2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Конституцією України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи (частина третя статті 124). Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав основоположних прав та свобод
1950 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом (§ 77).
Як зазначено в частинах першій та другій статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно із пунктами 4, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів; особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 зазначено: «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2022 року у справі №726/822/21.
Верховним Судом в постановах від 08 травня 2019 року у справі №487/7097/18 та від 25 вересня 2019 року у справі №320/3560/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 сформульована правова позиція відповідно до якої обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову; заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі № 212/7106/21 вказано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Отже, мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, спрямовані на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
Судом встановлено, що Великоберезовицька селищна рада Тернопільського району Тернопільської області звернулася до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки вважають, що земельна ділянка площею 0,1250 га, з реєстраційним номером 2146806061252, кадастровий номер: 6125286700:02:001:0477, що належить ОСОБА_1 та земельна ділянка площею 0,1250 га, з реєстраційним номером 2146599661252, кадастровий номер: 6125286700:02:001:0476, що належить ОСОБА_2 , безпідставно передано земельні ділянки із зазначенням земель сільськогосподарського призначення, а не із земель рекреаційного призначення, до категорії яких ці земельні ділянки належали та належать. Також те, що Петриківською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області рішення про передачу вказаних земельних ділянок були прийняті всупереч вимогам земельного законодавства України.
Однак, як вказано в цій же заяві про забезпечення позову, рішенням 6 сесії Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області 8 скликання від 27 квітня 2021 року №242 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення ОСОБА_1 , площею 0,1250 га з кадастровим номером: 6125286700:02:001:0477, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташованої в с. Петриків Тернопільського району. Змінено цільове призначення земельної ділянки площею 0,1250 га з кадастровим номером: 6125286700:02:001:0477, яка перебуває у власності ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування будівель торгівлі, розташованої в с. Петриків Тернопільського району.
Також, рішенням 5 сесії Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області 8 скликання від 05 квітня 2021 року №125 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення ОСОБА_2 , площею 0,1250 га з кадастровим номером: 6125286700:02:001:0476, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташованої в с. Петриків Тернопільського району. Змінено цільове призначення земельної ділянки площею 0,1250 га з кадастровим номером: 6125286700:02:001:0476, яка перебуває у власності ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування будівель торгівлі, розташованої в с. Петриків Тернопільського району.
Отже, Великоберезовицькій селищній раді Тернопільського району Тернопільської області ще з квітня 2021 року було відомо про зміну цільового призначення земельних ділянок: площею 0,1250 га з кадастровим номером: 6125286700:02:001:0476, та площею 0,1250 га з кадастровим номером: 6125286700:02:001:0477, адже саме цей орган місцевого самоврядування ухвалив відповідні рішення.
Крім того, заява про забезпечення позову не містить посилання заявника на обставини щодо вчинення відповідачами у справі дій, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, і до заяви не долучено доказів на їх підтвердження щодо того, що вчиняються будь-які дії відповідачами чи третіми особами щодо купівлі-продажу, здачі в оренду чи інший дій оспорюваних земельних ділянок. Суд зауважує, що представником позивача не долучено матеріалів, які б свідчили про намір відчужити ці ділянки (оголошення щодо продажу ділянок, відомості про укладення договорів з агенціями нерухомості, будь-які попередні угоди).
Суд критично оцінює долучені фотоматеріали до заяви, оскільки на вказаних земельних ділянках лише помітно розгорнутий на ділянці щебінь та чотири насипи. Фотографії датовані січнем 2025 року, проте, не вказано коли саме проведено роботи щодо розрівняння насипів та завіз нових. Суду для порівняння додані фотографії з сервісу «Google maps» станом на травень
2015 року, які не дають можливість встановити час початку робіт, їх інтенсивність. Тож з наданих доказів суд не може прослідкувати динаміку зміни вигляду території цих ділянок. Не можливо також з'ясувати чи йдеться про роботи з благоустрою, вчинені ще до 2021 року, коли позивач змінив цільове призначення оспорюваних ділянок. Крім того, на цих фотоматеріалах не вбачається ознак будь-якого капітального будівництва чи початку проведення різного роду будівельних робіт.
Мотивуючи цю заяву, як і попередню заяву про забезпечення позову, представник послалася винятково на загальні підстави щодо необхідності забезпечити позов, втім, жодних відомостей про те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в заяві не відображено і доказів не подано; не доведено реального наміру відповідачів відчужити оспорювані земельні ділянки чи те, що на них проводяться відповідачами чи будь-якими іншими особами певні підготовчі чи будівельні роботи. Більше того, не надано жодного доказу, що хтось звертався в інституції, які здійснюють реєстрацію дозвільних документів щодо проведення підготовчих робіт, будівництва об'єктів нерухомості і введення їх в експлуатацію на земельних ділянках з кадастровими номерами: 6125286700:02:001:0477, та 6125286700:02:001:0476, що свідчило б про бажання відповідачів навмисно ухилитися від виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Обов'язок доведення обставин, які б указували на необхідність вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача для забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення, покладено на позивача відповідно до положень статті 81 ЦПК України, а оцінка доказів, наданих позивачем, є компетенцією суду.
Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2021 року в справі №755/5333/20 (провадження №61-17180св20), вказав, що звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник повинен не лише навести, але й довести наявність підстав для вжиття заходів забезпечення цивільного позову, а також спроможну вірогідність саме таких обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі №914/1570/20 (провадження №1290гс20) вказала, що особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому, важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.
Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду заяви
Враховуючи вищенаведене, оскільки стороною позивача не наведено обґрунтованих підстав для застосування вказаних у заяві заходів забезпечення позову, а також не надано належних і достатніх доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області - адвоката Созанської Т.І. - про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, в інтересах якої діє адвокат Созанська Т.І., до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування рішень органу місцевого самоврядування, скасування записів про Державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, вилучення з Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки та витребування земельних ділянок.
З огляду на це, суд вважає, що заява про забезпечення позову на цей час є передчасною та у її задоволенні слід відмовити.
Відповідно до частин сьомої, одинадцятої статті 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову не позбавляє позивача, в подальшому звернутися з такою заявою до суду.
Враховуючи те, що судом відмовлено заявнику в його заяві про забезпечення позову, таким чином, судові витрати покласти на Великоберезовицьку селищну раду Тернопільського району Тернопільської області в межах ними понесених.
Керуючись статтями 2, 4, 149 - 153, 258 - 261, 352-355 ЦПК України, суд
1. У задоволенні заяви представника Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області - адвоката Созанської Тетяни Іванівни - про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Великоберезовицької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, в інтересах якої діє адвокат Созанська Тетяна Іванівна, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування рішень органу місцевого самоврядування, скасування записів про Державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, вилучення з Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки та витребування земельних ділянок - відмовити.
2. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
3. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.
5. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
6. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Повний текст виготовлено 07 лютого 2025 року.
Головуючий суддя Т. І. Якімець