03.02.2025 Справа №607/2207/25 Провадження №1-кс/607/729/2025
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі скаргу ОСОБА_3 , подану в порядку ст. 206 КПК України, в інтересах ОСОБА_4 , на незаконне затримання особи,
03.02.2025 ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із скаргою в порядку ст. 206 КПК України, в якій просить доставити ОСОБА_4 до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення волі та негайно звільнити його з-під незаконного утримання працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Скарга мотивована тим, що 29.01.2025 о 08 год. 30 хв. ОСОБА_4 було зупинено працівниками поліції разом із представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , після чого останні здійснили перевірку його документів та супроводили до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_4 направлено на військово-лікарську комісію, за наслідками проходження якої його визнано придатним до військової служби, попри те, що ОСОБА_4 є священнослужителем релігійної організації Свідків Єгови, віровчення якої не допускає користування зброєю, про що він повідомив працівникам ІНФОРМАЦІЯ_1 , втім вказані обставини ними до уваги взяті не були. Крім того, просила врахувати, що з 29.01.2025 по 31.01.2025 ОСОБА_4 утримували в ІНФОРМАЦІЯ_1 , після чого відвезли на полігон в Рівненську область, однак у військову частину його не прийняли, а тому на момент звернення з даною скаргою ОСОБА_4 продовжує незаконно утримуватись в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду скарги, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про причини неявки не повідомила, із заявою про відкладення розгляду скарги не зверталася.
За вказаних обставин, слідчим суддею визнано можливим розгляд скарги ОСОБА_3 у відсутності особи, яка подала скаргу.
03.02.2025 на адресу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області надійшло повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що ОСОБА_4 станом на 15 год. 00 хв 03.02.2025 на території ІНФОРМАЦІЯ_1 не перебуває, будь-яка інформація щодо місця його перебування у ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється, оскільки в судове засідання не прибули всі особи, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя доходить таких висновків.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому ч. ч. 1, 3 ст. 206 КПК України визначає, що кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи (ч. 2 ст. 206 КПК України).
При цьому положення ст. 206 КПК України, якою регламентовано загальні обов'язки слідчого судді щодо захисту прав людини, належить застосовувати у комплексі із іншими нормами КПК України, в тому числі із загальними положеннями КПК України, які визначають статус слідчого судді та межі його повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України).
Положеннями п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України передбачено, що досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Аналіз наведених вище положень КПК України свідчить про те, що слідчий суддя уповноважений на здійснення ним судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у конкретному кримінальному провадженні на стадії його досудового розслідування та його повноваженнями не охоплюється вирішення питання щодо законності позбавлення особи свободи, яке здійснюється у межах процедур, врегульованих іншими, окрім КПК України, нормативно-правовими актами (у тому числі Законам України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов'язок і військову службу» тощо).
Так, слідчий суддя за наслідками розгляду клопотання, поданого у порядку ст. 206 КПК України на стадії досудового розслідування кримінального провадження, наділений правом ухвалити рішення про звільнення особи, лише яка тримається під вартою, та за наявності двох підстав: ненадання органом державної влади чи відповідною службовою особою судового рішення, яке набрало законної сили, яке би уповноважувало їх на таке утримання особи під вартою; недоведення органом державної влади чи відповідною службовою особою наявності інших правових підстав для позбавлення особи свободи шляхом її тримання під вартою.
Одночасно слідчий суддя зазначає, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до норм Положення №154 від 23.02.2022 не є правоохоронними органами чи органами державної влади, на яких покладено функцію затримання чи утримання осіб під вартою, а також службові чи посадові особи не є уповноваженими особами, що уповноважені затримати особу в силу ст. 208 КПК України.
Аналіз положень статті 206 КПК України передбачає як незаконне затримання особи - тримання особи під вартою, позбавлення свободи без судового рішення, або не звільнення - під варти після внесення застави, в той час як призов громадянина на військову службу під час мобілізації не є позбавлення особи права на свободу та особисту недоторканість, гарантоване Конституцією України, а є обов'язком громадянина України на захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
До того ж, як вбачається з листа ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 станом на час розгляду скарги не перебуває на території ІНФОРМАЦІЯ_1 , будь-яка інформація щодо місця його перебування у ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня.
Таким чином, в ході розгляду даної скарги слідчим суддею не встановлено факту незаконного затримання ОСОБА_4 . Даних, які б свідчили про протилежне, особою, яка подала скаргу, не доведено.
За таких підстав скарга ОСОБА_3 на незаконне затримання ОСОБА_4 є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Поряд з цим, слідчий суддя зазначає, що рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку призову на військову службу під час мобілізації можуть бути оскаржені заінтересованою особою в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст. 2, 206, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 щодо незаконного затримання ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1