Справа № 308/13443/23
1-кп/308/39/25
05 лютого 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,
за участі учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11
захисників ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження за №12022070000000140 від 03.06.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255-1 та ч.1 ст. 255-2 Кримінального кодексу України, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.255-2 Кримінального кодексу України, за № 12023070000000153 від 21.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.255-2 Кримінального кодексу України -
У провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходяться матеріали об'єднаного кримінального провадження за №12022070000000140 від 03.06.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255-1 та ч.1 ст. 255-2 Кримінального кодексу України, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.255-2 Кримінального кодексу України, за № 12023070000000153 від 21.06.2023 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.255-2 Кримінального кодексу України.
Прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_11 у зв'язку продовженням існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції під час обрання та неодноразового продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказав, що встановлені ризики не відпали і не зменшились.
При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_6 просив врахувати, що підсудному 45 років, відомості, які б свідчили про неможливість його утримання в місцях несвободи, відсутні, останній не має постійного джерела доходу, тісних соціальних зв'язків в місці постійного проживання, розлучений, осіб на утриманні не має, є обвинуваченим у інших особливо тяжких та тяжких злочинах, обвинувальні акти щодо яких розглядаються судами області. Крім того, вказав, що раніше за вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.09.2020 по справі № 303/3224/20 ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 189 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Вказане покарання ним відбуте, проте останній має судимість за вчинення тяжкого злочину.
Зазначив, що відповідно до характеристики, наданої керівництвом ДУ «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)», ОСОБА_6 , раніше судимий, утримувався в установі з 23.03.2020 по 13.06.2023 та з 17.11.2023 по 06.06.2024. За вказані періоди характеризувався негативно, допускав п'ятнадцять порушень вимог режиму утримання, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності начальником установи. Допущенні правопорушення виражались у зберіганні заборонених предметів, нетактовної поведінки та не виконанні законних вимог адміністрації. На момент звільнення з установи мав діюче дисциплінарне стягнення у вигляді попередження від 30.05.2024 за зберігання забороненого предмету (мобільний телефон). Адміністрацією установи не заохочувався. Підтримував стосунки із засудженими негативної спрямованості. Перебував на профілактичному обліку, як особа схильна до дезорганізації роботи установи та членоушкодження.
Щодо доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_11 прокурор просив врахувати, що обвинуваченому 25 років, відомості, які б свідчили про неможливість його утримання в місцях несвободи, відсутні, останній не має постійного джерела доходу, тісних соціальних зв'язків в місці постійного проживання, не одружений, осіб на утриманні не має. Крім того, ОСОБА_11 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення різних кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 185 та 186 КК України, востаннє вироком Свалявського районного суду від 23.12.2020 до 4 років позбавлення волі. Вказане покарання ним відбуте, проте останній має судимість за вчинення тяжкого злочину.
Зазначив, що відповідно до характеристики, наданої керівництвом ДУ «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)», ОСОБА_11 , раніше судимий, утримується в установі з 26.01.2024 по теперішній час. За час перебування зарекомендував себе наступним чином: до дисциплінарної відповідальності не притягався; не заохочувався. Участі у самодіяльних організаціях не приймає, до праці не залучався. У взаємовідносинах з іншими ув'язненими не конфліктний, підтримує стосунки із ув'язненими негативної спрямованості. По відношенню до представників адміністрації стриманий не завжди. Правила поведінки та розпорядку дня дотримується під наглядом. На оперативно-профілактичному обліку не перебуває.
Зауважив, що особливо тяжкі злочини, які інкримінуються обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , вчиненні на території установи виконання покарань, в умовах ізоляції від суспільства, в період розгляду щодо них інших кримінальних проваджень та відбування покарання. Вказане явно не свідчить про те, що особи, під час перебування у місцях несвободи, зробили для себе належні висновки, стали на шлях виправлення, а тому визначення останнім розміру застав або більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти існуючим ризикам та забезпечити їх належну процесуальну поведінку із врахуванням тяжкості та обставин вчинення злочинів. Тим більше, вказані особи, відповідно до матеріалів кримінальних проваджень, мають певний статус у злочинному світі та сповідують злодійські традиції.
З огляду на викладене, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, дієвості кримінального провадження та запобігання передбаченим п. п.1,3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризикам, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, фактичні обставини їх вчинення та покарання, яке загрожує, реакцію суспільства та соціальні наслідки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються обвинувачені, з огляду на осіб обвинувачених, прокурор просив продовжити обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив відмовити в його задоволенні у зв'язку з відсутністю ризиків, зазначених прокурором у клопотанні.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_17 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив відмовити в його задоволенні, так як не доведено, що обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення, відсутні підстави вважати, що обвинувачений буде переховуватись від суду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 адвокат ОСОБА_16 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу ОСОБА_11 , оскільки прокурор вшосте подає одне і те ж клопотання, не підтверджує існування ризиків, які зазначені в клопотанні. Зазначив, що ОСОБА_11 не причетний до вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується. Вважає, що тримання обвинуваченого під вартою спрямоване на те, щоб він надав викривальні покази у справі.
Обвинувачений ОСОБА_11 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
В судовому засіданні захисники ОСОБА_12 , ОСОБА_15 та ОСОБА_13 підтримали позицію захисників, просили відмовити в задоволенні клопотань прокурора.
Обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 підтримали позицію захисників, просили відмовити в задоволенні клопотань прокурора.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з положеннями ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.
Так, запобіжні заходи загалом, в тому числі тримання під вартою як один з їх видів, застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилитися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого тощо, знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, які передбачені вказаною статтею.
Оцінюючи аргументацію сторін щодо наявності чи відсутності ризиків, які є підставою тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , суд приходить до висновку, що ризики передбачені ст. 177 КПК України, які були в основі обрання даного виду запобіжного заходу, не відпали. При цьому оцінка наявності існування ризиків проводиться у контексті чинників, перелічених у ч. 1 ст. 178 КПК. Така позиція суду базується на основі практики ЄСПЛ. Зокрема, у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява №9190/03 від 04.10.2005, зазначено: «Ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню».
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_11 суд враховує, що такі обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину за ч.1 ст.255-2 КК України, та ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.255-1 КК України, що характеризуються значною суспільною небезпечністю та передбачають покарання виключно у виді позбавлення волі.
Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він раніше судимий, протягом перебування в ДУ «Закарпатська установа виконання покарань (№9)» характеризувався негативно. Колегією суддів також враховано, що обвинувачений має на утриманні двох дітей та матір з інвалідністю.
Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_11 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, протягом перебування в ДУ «Закарпатська установа виконання покарань (№9)» характеризувався нейтрально.
Виходячи з сутності обвинувачення, тяжкості покарання, яке загрожуватиме ОСОБА_6 та ОСОБА_11 у разі визнання їх винними, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, ризики того, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні продовжують існувати.
Враховуючи викладене, а саме тяжкість інкримінованих обвинуваченим злочинів, їх суспільну небезпечність, а також виходячи з сукупності обставин, що характеризують особи обвинувачених, суд приходить до переконання, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, наведеним прокурором у клопотанні. Саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні. А тому клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Крім того, суд враховує практику ЄСПЛ, відповідно до якої особлива тяжкість деяких злочинів виправдовує попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу (справа «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року).
Отже, таке судове рішення не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Доводи сторони захисту, які б свідчили на користь зменшення раніше встановлених ризиків неналежної процесуальної поведінки обвинувачених, судом під час розгляду клопотання не встановлені.
Таким чином, наведені прокурором ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, є обґрунтованими, об'єктивно існують та можуть бути реалізовані обвинуваченими без застосування до них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. З огляду на що, колегія суддів приходить до висновку про задоволення клопотань прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_11 . Застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, в даному випадку, не зможе запобігти наявним ризикам та досягнути мети застосування запобіжного заходу, а забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених можливо шляхом застосування відносно таких осіб виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Керуючись ст.ст. 176-178,183, 194, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначений ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 03.07.2024, обвинуваченому ОСОБА_6 на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів - до 4 квітня 2025 року включно без визначення розміру застави.
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_11 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначений ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 03.07.2024, обвинуваченому ОСОБА_11 на період судового розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів - до 4 квітня 2025 року включно без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Копію ухвали надіслати начальнику Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№9)».
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3