Справа № 760/21031/24 Головуючий в суді І інстанції Мозолевська О.М.
Провадження № 33/824/695/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції Писана Т.О.
30 січня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Писаної Т.О.,
За участі секретаря судового засідання Савченко К.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом'янськогорайонного суду міста Києва від 27 листопада 2024 року у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №119532 від 29.08.2024 відносно водія, ОСОБА_1 , згідно з яким остання, 29.08.2024 о 12 год. 30 хв., керуючи автомобілем марки «КІА» моделі «Sportage» державний номерний знак НОМЕР_2 , по Севастопольській площі, 3, що в м. Києві, виїжджаючи з другорядної дороги на нерегульоване перехрестя з Чоколівським бульваром, не надала дорогу автомобілю марки «ГАЗ» моделі «3309-357», державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався по головній дорозі, у результаті чого сталось зіткнення транспортних засобів, чим порушила вимоги п.п. 2.3б, 16.11 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 27 листопада 2024 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Накладено на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.
Не погодившись із вказаною постановою ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Солом'янськогорайонного суду міста Києва від 27 листопада 2024 року та закрити провадження у справі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що перехрестя, по якому вона рухалася, є регульованим, оскільки на ньому встановлений світлофор і на момент дорожньої пригоди він працював.
Вказує, що надаючи пояснення, і вона, і інший учасник ДТП ( ОСОБА_3 ) чітко зазначили, що рухалися на зелене світло світлофора.
Проте працівники поліції та суд першої інстанції проігнорували зазначений факт, не стали з'ясовувати хто ж саме порушив правила проїзду регульованого перехрестя на заборонений сигнал світлофору.
Зазначає, що за основу був взятий «хибний статус» перехрестя - нерегульований, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Таким чином, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутнє порушення п. 16.11 ПДР та відповідно відсутні ознаки адміністративного правопорушення.
Заслухавши представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його адвоката Володько С.С., який підтримав доводи апеляційної скарги, представника поліції Левченка Є.А., перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з пунктом 2.3б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 16.11 ПДР на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Відповідальність за ч. 1 ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Тобто, умовою відповідальності за вказаною нормою є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв'язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями.
Чинне законодавство України та нормативно-правові акти покладають обов'язок на водіїв не лише знати та безумовно виконувати правила ПДР України, а також враховувати особливості та технічний стан транспортного засобу.
Дослідивши матеріали справи та апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Висновки суду першої інстанції про доведеність факту вини ОСОБА_1 в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди стверджуються зібраними у справі доказами, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 119532 від 29 серпня 2024 року в частині часу і місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу, яка його вчинила, ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким особа керувала;
схемою місця дорожньо-транспортної пригоди;
поясненнями водія ОСОБА_1 , яка зазначила, що 29.08.2024 року приблизно о 12:30 почала рух на зелений сигнал світлофора в напрямку Чоколівського бульвару. На кільці стояв тролейбус, в якого злетіли «роги». Об'їжджаючи тролейбус з лівого боку, оскільки стояла в лівому ряду автомобіль «ГАЗ» моделі «3309-357» об'їжджав в той самий час цей тролейбус з правого боку, рухаючись в напрямку пр-т Повітряних сил, відразу за тролейбусом відбулося зіткнення з автомобілем «ГАЗ»;
поясненнями водія ОСОБА_3 , який зазначив, що керуючи транспортним засобом ГАЗ 3309 по вулиці Повітрофлотський проспект в напрямку аеропорт «Жуляни» в правому крайньому ряду перед Севастопольською площею він стояв на червоне світло світлофора, коли засвітилося зелене світло, він почав рух. З боку проспекту Лобановського їхала жінка на автомобілі КІA д.н.з. НОМЕР_4 в бік Чоколівського проспекту не надала йому переваги в русі та скоїла зіткнення з його автомобілем.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції.
Дослідивши вказані докази та надавши їм належну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 , що перебувало у причинному зв'язку із наслідками даної дорожньо-транспортної пригоди, а також про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та на законних підставах наклав на водія стягнення, належним чином мотивувавши своє рішення.
Наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, об'єктивних підстав ставити під сумнів наявні в матеріалах справи докази у суду не має. Сутність вчиненого правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення викладена із належною повнотою та відповідає диспозиції ст. 124 КУпАП.
Про порушення ОСОБА_1 п. 2.3б, 16.11 ПДР, що призвело до виникнення дорожньо-транспортної пригоди, свідчить схема дорожньо-транспортної пригоди, без зауважень підписана обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди, на якій відображено розташування автомобілів на проїзній частині після зіткнення, із якої вбачається, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «КІА» моделі «Sportage» державний номерний знак НОМЕР_2 , рухалась по другорядній дорозі та при виїзді на нерегульоване перехрестя з головною дорогою не надала дорогу транспортному засобу «ГАЗ» моделі «3309-357», державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався по головній дорозі, а саме на повороті головної дороги в лівий бік, та скоїв з ним зіткнення.
Про порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, що призвело до виникнення дорожньо-транспортної пригоди, свідчить і локалізація пошкоджень автомобілів, які були спричинені зіткненням, зокрема, «КІА» «Sportage»: задньої правої двері, заднього правого крила, заднього бампера, заднього правого колесного диску; «ГАЗ» моделі «3309-357»: пошкодження переднього бамперу.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що враховуючи місце зіткнення транспортних засобів та їх розташування після дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль «ГАЗ» моделі «3309-357» рухався по головній дорозі, тому в даному випадку відповідно до п. 16.11 ПДР саме водій ОСОБА_1 зобов'язана була надати дорогу водієві ОСОБА_3 , який рухався по головній дорозі, а відтак зіткнення транспортних засобів відбулося на перехресті нерівнозначних доріг.
Таким чином, судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок, з яким погоджується апеляційний суд, що невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п. 2.3б, 16.11 ПДР перебуває у прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками у виді спричинення механічних пошкоджень транспортним засобам.
Помилковими є доводи апеляційної скарги про те, що перехрестя, по якому ОСОБА_1 рухалася, є регульованим, оскільки зі схеми місця ДТП убачається, що подія відбулася вже після світлофору на участку, який був не регульований, а тому ОСОБА_1 повинна була дотримуватися дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу».
Також, це підтверджується поясненнями працівника поліції в судовому засіданні у суді апеляційної інстанції, згідно із якими під'їзд до перехрестя був регульованим світлофором, але зіткнення відбулося за світлофорним об'єктом далі на ділянці дороги, де встановлені знаки пріоритету, а саме знак 2.1 «Дати дорогу».
Зазначені висновки зроблені судом першої інстанції з урахуванням координат розміщення транспортних засобів один відносно одного та відносно сталих орієнтирів, локалізацією та характеру отриманих автомобілями ушкоджень, встановлених зі схеми місця ДТП, письмових пояснень водіїв, і з даними висновками погоджується апеляційний суд.
Апеляційний суд враховує, що Правила дорожнього руху затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.
Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Отже, кожен водій, рухаючись по головній дорозі, вправі розраховувати, що інші водії будуть дотримуватись Правил дорожнього руху, а, відтак, у нього на шляху не виникнуть перешкоди у вигляді іншого транспортного засобу, який, виїжджаючи з другорядної дороги, не надасть йому дороги.
Таким чином, доводи апеляційної скарги, що постанова суду першої інстанції є передчасною і винесеною з порушенням вимог КУпАП, такою, що не підтверджується наявними в справах доказами, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.
Наведене вказує на безпідставність апеляційної скарги, доводи якої направлені на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, щоб особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Наявні у справі докази жодних підстав для сумнівів у винуватості ОСОБА_1 не викликають.
Наведене вказує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Апеляційним судом враховується рішення по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, розглядаючи матеріали справи, суд першої інстанції дослідив належним чином зібрані докази по справі, а також з'ясував всі обставини у справі, тобто дотримався вимог ст. 251, 280 КУпАП.
Висновки, які викладені в постанові суду, відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події. При винесення постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи.
Підстави для закриття провадження в справі відсутні.
Постанова судді Солом'янськогорайонного суду міста Києва від 27 листопада 2024 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Солом'янськогорайонного суду міста Києва від 27 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Писана