05 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 332/4475/24
провадження № 51-413ск25
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянула касаційну скаргу, подану захисником ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Заводського районного суду м. Запоріжжя від 5 серпня 2024 року та Запорізького апеляційного суду від 9 грудня 2024 року і
встановила:
як убачається зі змісту касаційної скарги, яка скерована через підсистему «Електронний кабінет» й підписана захисником ОСОБА_4 , вона звернулася до суду із касаційною скаргою, порушує в ній питання про перегляд рішень судів першої та апеляційної інстанцій щодо засудженого ОСОБА_5 .
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), колегія суддів дійшла висновку, що скаргу було подано без додержання цієї норми процесуального права.
Згідно з положеннями закону в касаційній скарзі має бути викладено правове обґрунтування заявлених вимог, адже суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм права і за наслідками розгляду скарги конкретного учасника провадження наділений повноваженнями скасувати чи змінити оспорювані рішення виключно на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК України. На зазначене при зверненні до Суду скаржниця не зважила.
Як відображено у касаційній скарзі (перша сторінка) особою, яка її подає, є ОСОБА_5 . Однак замість останнього скарга підписана електронним підписом захисника ОСОБА_4 , яка її подала. Наведені розбіжності перешкоджають безспірно визначити конкретну особу учасника кримінального провадження, який оспорює вирок й ухвалу, а отже, і додержанню ст. 436 КПК України при прийнятті рішення за наслідками розгляду касаційної скарги.
Крім того, за змістом поданої скарги, у ній її автор не погоджується з призначеним засудженому ОСОБА_5 покаранням, яке вважає занадто суворим. При цьому скаржник не наводить обґрунтування саме явної несправедливості заходу примусу, як це передбачено ст. 414 КПК України, й на визначену в ст. 50 КК України мету покарання - запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Таким чином, у касаційній скарзі не аргументовано вимоги про зміну оспорюваних судових рішень.
Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК України, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Проте подана касаційна скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини.
Разом із цим, у випадку звернення захисника зі скаргою, він повинен надати належно оформлені документи на підтвердження своїх повноважень та копії оспорюваних судових рішень (ч. 5 ст. 427 КПК України) у формі, як це передбачено Інструкцією з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 20 серпня 2019 року № 814 (у редакції наказу від 17 жовтня 2023 року № 485), або п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів».
Усупереч ч. 1 ст. 50 КПК України та правовому висновку, викладеному в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від
18 листопада 2019 року (справа № 648/3629/17), захисник не надала на підтвердження своїх повноважень копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Частиною 6 ст. 427 КПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються її копії з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження. Ця вимога не поширюється на засудженого, який тримається під вартою.
Тому, якщо зі скаргою звертається захисник, він зобов'язаний надати відповідні копії з додатками для надіслання іншим учасникам провадження або докази надсилання їх згаданим учасникам.
Наведених законодавчих приписів не було враховано.
За таких обставин, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим законом, Верховний Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК України залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків - п'ятнадцять днів з дня отримання цієї ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Ураховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Заводського районного суду
м. Запоріжжя від 5 серпня 2024 року та Запорізького апеляційного суду від 9 грудня 2024 року залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що касаційна скарга, залишена без руху, повертається, якщо особа не усунула її недоліків в установлений судом строк.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3