5 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 569/24624/24
провадження № 51-22 ск 25
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши матеріали провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 16 липня 2024 року та Рівненського апеляційного суду від 4 листопада 2024 року,
установила:
Захисник звертався з касаційною скаргою на згадану ухвалу. Подану скаргу через її невідповідність ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) Касаційний кримінальний суд Верховного Суду (далі - Суд) 10 січня 2025 року залишив без руху з наданням строку для усунення недоліків. У рішенні Суду було зазначено, в чому саме полягали допущені недоліки скарги, і роз'яснено, що в разі невиконання вимог згаданої норми права в установлений строк касаційна скарга повертається особі, яка її подала.
У межах наданого строку ОСОБА_4 повторно звернулася до суду касаційної інстанції. Проте з тексту нового звернення вбачається, що при його поданні вимог ст. 427 КПК знову не додержано й повною мірою не усунуто недоліків, на які було вказано в ухвалі від 10 січня 2025 року.
Беручи до уваги правила п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно повернути авторці на таких підставах.
Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України право на касаційне оскарження забезпечується у визначених законом випадках.
Приводом для ревізії судових рішень у касаційному порядку є звернення особи, зміст якого має кореспондуватися з нормативним урегулюванням.
У юридичному аспекті касаційна скарга - це документ, який перевіряється і розглядається Судом із урахуванням ч. 2 ст. 433 КПК, тобто насамперед у межах позиції скаржниці та її правового обґрунтування. Тому в ст. 427 цього Кодексу законодавець установив конкретні вимоги до змісту скарги, наслідком недодержання яких є її повернення.
За положеннями згаданої статті в скарзі належить умотивувати заявлені вимоги, котрі мають узгоджуватись зі статтями 433, 436, 438 КПК, якими регламентовано межі перегляду, повноваження суду касаційної інстанції та правові підстави для прийняття відповідного рішення в конкретному провадженні за наслідками перегляду. У касаційній скарзі необхідно зазначити, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення з огляду на підстави для його зміни або скасування судом касаційної інстанції, визначені в ст. 438 КПК; які конкретні статті закону порушили суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оспорювані рішення. Це зумовлено принципом юридичної визначеності й корелюється з ч. 3 ст. 442 КПК.
Окресленого при поданні нової скарги не було враховано.
Так, за змістом скарги, у ній її авторка проситьзмінити судове рішення, скасувати ухвали судів попередніх інстанцій і ухвалити новий вирок. Однак у юридичному аспекті така вимога не узгоджується зі ст. 436 КПК (повноваження суду касаційної інстанції). Адже залишено поза увагою те, що згаданою нормою процесуального права не передбачено повноваження суду касаційної інстанції ухвалювати вирок, а прохання про зміну та скасування ухвал не корелюється з принципом юридичної визначеності.
За відсутності у касаційній скарзі належно сформульованої конкретної вимоги Суд позбавлений можливості визначити межі касаційного перегляду, а учасники судового провадження - скористатися процесуальним правом подати відповідні заперечення (ст. 431 КПК) та висловити свою позицію.
Водночас скаржницею знову не викладено аргументів, які би ставили під сумнів правильність висновків місцевого й апеляційного судів, допущення ними таких порушень норм процесуального права, що відповідно до ст. 412 КПК є істотними і зумовлюють обов'язкове скасування на підставі п. 1 ч. 1 ст. 438 цього Кодексуоспорюваних ухвал з огляду на особливості застосування правил глави 34 КПК. Натомість, наполягаючи на новому вироку, сторона захисту фактично ставить питання про повторний перегляд в порядку касаційної процедури остаточного рішення у кримінальному провадженні стосовно засудженого ОСОБА_5 , що законом не передбачено.
Отже, скеровуючи нову касаційну скаргу захисник не дотримався вимог ст. 427 КПК і допущених недоліків не усунув.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 вказаного Кодексу касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліків скарги, залишеної без руху. А тому на підставі цієї норми закону касаційну скаргу разом із усіма доданими матеріалами належить повернути особі, яка їх подала.
Керуючись ч. 3 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на ухвали Рівненського міського суду Рівненської області від 16 липня 2024 року та Рівненського апеляційного суду від 4 листопада 2024 року разом із усіма доданими матеріалами повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3