07 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 522/16379/17
провадження № 61-10753ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Карпенко С. О., суддів Сердюка В. В., Фаловської І. М. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Гарська Вікторія Валеріївна, ОСОБА_3 , про встановлення нікчемності заяви про скасування заповіту, встановлення нікчемності заповіту, скасування та вилучення запису, визнання права на спадкування, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 9 червня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 4 червня 2024 року,
У липні 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 червня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 04 червня 2024 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями
від 26 липня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Олійник А. С., судді які входять до складу колегії, Ігнатенко В. М. і Фаловська І. М.
Ухвалою Верховного Суду від 15 серпня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 15 серпня 2024 року заявник подала заяву про усунення недоліків касаційної скарги, додавши нову редакцію касаційної скарги та квитанцію про доплату судового збору.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 вересня 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Карпенко С. О., судді, які входять до складу колегії, Сердюк В. В. і Фаловська І. М.
Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2024 року постановленою у складі суддів Карпенко С. О., Сердюка В. В., Фаловської І. М., поновлено строк та відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 червня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 04 червня 2024 року, а також витребувано матеріали цивільної справи № 522/16379/17.
15 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із заявою про відвід судді Верховного Суду Карпенко С. О.
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2025 рокувизнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Карпенко С. О. від участі у розгляді справи № 522/16379/17; заяву про відвід судді-доповідача Карпенко С. О. передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2025 рокувідмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Карпенко С. О. від участі у розгляді справи № 522/16379/17.
21 січня 2025 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення дії постанови Одеського апеляційного суду від 04 червня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2025 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Одеського апеляційного суду від 04 червня 2024 року у справі № 522/16379/17.
21 січня 2025 року ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала заяву про відвід суддів Верховного Суду Карпенко С.О., Сердюка В. В. і Фаловської І. М. від участі у розгляді цієї справи.
Заява мотивована тим, що у демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість довіру. Як зазначає заявник, ухвала Верховного Суду від 16 січня 2025 року підписана спочатку одним суддею Карпенко С. О., а після подання скарги підписана іншими суддями, що входять до складу колегії. Посиланням на ухвалу від 16 жовтня 2024 року про відкриття касаційного провадження, як вона вважає, неможна мотивувати необґрунтованість заяви про відвід, поданої 15 січня 2025 року. На переконання ОСОБА_1., дії колегії суддів у складі суддів Карпенко С. О., Фаловської І. М. і Сердюка В. В. таку довіру не вселяють. Поведінка суддів викликає обґрунтований сумнів щодо їх безсторонності та неупередженості, а також щодо спроможності об'єктивно розглянути справу.
Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2025 року визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Карпенко С.О., Сердюка В. В. і Фаловської І. М. та передано для вирішення зазначеного питання іншому судді у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
На виконання вимог частини третьої статті 40 ЦПК України, 06 лютого 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Карпенко С.О., Сердюка В. В. і Фаловської І. М. в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України, передано судді Верховного Суду Коротуну В. М.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України, згідно з якою суддя підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Стаття 37 ЦПК України закріплює недопустимість повторної участі судді в розгляді справи.
Відповідно до частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з частиною четвертою статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (BELUKHA v. UKRAINE, N 33949/02, § 49 - 52, ЄСПЛ, від 09 листопада 2006 року).
Згідно з частинами другою, третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з частиною одинадцятою статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Доводи заяви свідчать про незгоду з процесуальними діями суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Карпенко С.О., Сердюка В. В. і Фаловської І. М., що відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу.
Враховуючи викладене, судом не встановлено обставин, які передбачені частиною першою статті 36 ЦПК України для відводу суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Карпенко С.О., Сердюка В. В. і Фаловської І. М.,а тому Верховний Суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись статтями 36, 40, 260 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Карпенко С. О., суддів Сердюка В. В., Фаловської І. М. відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Коротун