06 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 128/1072/24
провадження № 61-1410ск25
(розгляд № 61-1410вд25)
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротенка Є. В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Грушицького А. І. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки земельної ділянки в натурі, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду 13 травня 2024 року,
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив виділити йому в натурі 1/2 частку із: земельної ділянки площею 0,1552 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 0520687600:02:005:0034; земельної ділянки площею 0,1453 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 0520687600:02:005:0033, та земельної ділянки площею 0,2500 га в межах згідно з планом, кадастровий номер 0520687600:02:005:0035.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 01 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 24 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 визнав неподаною та повернув її позивачу.
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 13 травня 2024 року відмовив у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 24 квітня 2024 року та повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Верховний Суд ухвалою від 12 липня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки земельної ділянки в натурі повернув заявнику (провадження № 61-8843ск24).
Верховний Суд ухвалою від 17 вересня 2024 року визнав подання ОСОБА_1 повторної касаційної скарги на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки земельної ділянки в натурі зловживанням процесуальними правами та повернув її заявнику (провадження № 61-12317ск24).
Верховний Суд ухвалою від 04 листопада 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 травня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки земельної ділянки в натурі вважав неподаною та повернув заявнику (провадження № 61-14062ск24).
Верховний Суд ухвалою від 24 грудня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 травня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки земельної ділянки в натурі вважав неподаною та повернув заявнику (провадження № 61-16304ск24).
31 січня 2025 року ОСОБА_1 , через засоби поштового зв'язку, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 травня 2024 року в указаній вище справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 лютого 2025 рокусправу призначено судді-доповідачеві Петрову Є. В., судді, які входять до складу колегії: Грушицький А. І., Литвиненко І. В.
Касаційна скарга містить заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Білоконь О. В., Грушицького А. І., Лідовця Р. А., Коротуна В. М., Синельникова Є. В., Хопти С. Ф., Яремка В. В., Пророка В. В. на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, оскільки вказані судді безпідставно залишали без руху та повертали його касаційні скарги в інших провадженнях.
04 лютого 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, якою заяву ОСОБА_1 про відвід Хопти С. Ф., Яремка В. В. та суддів Верховного Суду Білоконь О. В., Лідовця Р. А., Коротуна В. М., Синельникова Є. В., Пророка В. В. залишив без розгляду. Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Грушицького А. І. визнав необґрунтованою та передав для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
06 лютого 2025 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями заява про відвід судді передана на розгляд судді Верховного Суду Коротенка Є. В.
Заява ОСОБА_1 про відвід судді Грушицького А. І. задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).
У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об'єктивно виправдані.
Статтею 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Вивчивши матеріали касаційного провадження та зміст заяви про відвід судом встановлено, що заявник не вказав будь-яких об'єктивних і обґрунтованих підстав для відводу судді, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України.
Разом з тим, незгода заявника з ухваленими судовими (процесуальним) рішеннями у межах іншої справи (справ) не може бути підставою для відводу судді в силу приписів імперативної норми - частини четвертої статті 36 ЦПК України.
Верховний Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб'єктивним критерієм, констатує відсутність будь-яких підстав стверджувати, що суддя Грушицький А. І. виявляє особисту упередженість або демонструє заінтересованість у результаті розгляду справи. Безпідставні сумніви заявника у відсутності безсторонності судді не є вирішальним і не можуть бути підставою для відводу судді.
Водночас, Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Враховуючи, що доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді Грушицького А. І. не ґрунтуються на вимогах закону і не свідчать про упередженість та необ'єктивність судді, не доводять наявності у судді прямої чи побічної заінтересованості у результаті розгляду справи, тому підстави для його відводу відсутні.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Грушицького А. І. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки земельної ділянки в натурі, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду 13 травня 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Коротенко