31 січня 2025 року
м. Київ
Справа № 176/2619/23
Провадження № 61-14676ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження
за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник), інтереси якого представляє адвокат Мотуз Олександр Володимирович (далі - адвокат),
на ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року
у справі за скаргою скаржника на дії державної виконавиці Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР) Фещук Олени Андріївни (далі - державна виконавиця) із зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні за участю Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - підприємство) як боржника та
1. У травні 2024 року скаржник звернувся до суду зі скаргою, у якій просив:
- визнати неправомірними дії державної виконавиці щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 (далі - ВП НОМЕР_1) на підставі пункту 1-4 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження»;
- скасувати постанову державної виконавиці про зупинення вчинення виконавчих дій;
- зобов'язати ВПВР поновити вчинення виконавчих дій із виконання виконавчого листа про стягнення з підприємства на користь скаржника 120 000,00 грн відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я внаслідок хронічного професійного захворювання.
2. 20 серпня 2024 року Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області постановив ухвалу про відмову у задоволенні скарги скаржника.
3. 22 жовтня 2024 року Дніпровський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою апеляційну скаргу скаржника залишив без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
4. 4 листопада 2024 року адвокат в інтересах скаржника сформував у системі «Електронний суд» касаційну скаргу (вх. № 34801/0/220-24 від 4 листопада 2024 року), у якій просив скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення скарги на дії державної виконавиці. Обґрунтував скаргу так:
- підприємство є боржником у ВП НОМЕР_1 про стягнення з останнього на користь скаржника 120 000,00 грн відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я внаслідок хронічного професійного захворювання, на підставі рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2023 року у справі № 176/2619/23;
- державна виконавиця неправомірно зупинила виконавчі дії у ВП НОМЕР_1 на підставі пункту 1-4 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на час вчинення виконавчий дій, згідно з яким до 1 січня 2025 року зупиняється вчинення виконавчих дій і заходів примусового виконання рішень (у тому числі накладення арешту на майно та кошти) у виконавчих провадженнях, за якими боржником є підприємство (крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, про відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про стягнення аліментів, про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування);
- державна виконавиця не врахувала, що пункт 1-4 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» не передбачає безумовне зупинення всіх виконавчих проваджень, боржником за якими є підприємство, а встановлює певні винятки, за наявності яких виконавчі провадження не можуть бути зупинені. Такі винятки є у цій справі, бо суд на користь скаржника стягнув з підприємства відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я. Це відшкодування належить до виплат (компенсацій) працівнику у зв'язку з трудовими відносинами;
- під виплатою слід розуміти не тільки форми оплати праці у вигляді заробітної плати, але й інші трудові виплати, віднесені до обов'язку роботодавця (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 336/9595/14);
- відшкодування моральної шкоди працівнику, трудові права якого порушені, є обов'язком роботодавця, тому цю виплату слід вважати трудовою.
За змістом статті 237-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) підставою для відшкодування моральної шкоди є порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації його життя.
Якщо працівнику належать певні кошти і право на них виникло на підставі приписів КЗпП України, то їх слід вважати виплатами (компенсаціями), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами.
5. 29 листопада 2024 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного судупостановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення тієї ухвали. Скаржник мав надати докази надсилання державній виконавиці касаційної скарги з додатками до її електронного кабінету.
6. 5 грудня 2024 року адвокат в інтересах скаржника сформував у системі «Електронний суд» заяву про усунення недоліків (вх. № 38096/0/220-24 від 5 грудня 2024 року), до якої додав: квитанції № 2202330 і № 220239 від 5 грудня 2024 року про доставку документів (заяви про усунення недоліків з додатками) до електронних кабінетів підприємства та Міністерства юстиції України; опис вкладення у цінний лист і накладну 5007400024882 про надсилання державній виконавиці копії касаційної скарги з додатками.
7. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).
8. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У цій скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених останнім абзацом частини другої статті 389 ЦПК України підстав для касаційного оскарження.
Керуючись статтями 260, 261, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державної виконавиці Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Олени Андріївни щодо зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 за участю Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» як боржника.
2. Витребувати з Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області цивільну справу № 176/2619/23.
3. Роз'яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Судді Д. А. Гудима
Є. В. Краснощоков
П. І. Пархоменко