Справа № 523/13843/22
Провадження №2/523/38/25
"29" січня 2025 р. Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Сувертак І.В.
при секретарі Мельніченко Г. О.,
розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в місті Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича (65082, м. Одеса, вул. Гоголя, 19, офіс 1), приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича (65082, м. Одеса, вул. Гоголя, 19, офіс 1), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), Державного підприємства «СЕТАМ» (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6), третя особа на стороні відповідачів: Акціонерне товариство «Сенс Банк» («Альфа-Банк») (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) про визнання недійсними електронного аукціону (торгів), протоколу про проведення електронного аукціону та акту приватного виконавця про проведений електронний аукціон,
за участю : позивача ОСОБА_1 , представників відповідачів адвокатів Бикова Д.Ю. і Зауліної О.Г., представника 3-ї особи адвоката Байрамова О.В.
Установив:
Позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С., приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В. М., ОСОБА_3 , Державного підприємства «СЕТАМ», третя особа на стороні відповідачів: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», що змінило назву на Акціонерне товариство «Сенс Банк») про визнання недійсними електронного аукціону (торгів), протоколу про проведення електронного аукціону та акту приватного виконавця про проведений електронний аукціон.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у рамках виконавчого провадження №68370433 з виконання виконавчого листа №755/6662/15-ц від 20.05.2015, виданого Дніпровським районним судом м. Києва В.А. про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк» заборгованість по договору кредиту №2007/24-24/177 від 21.09.2007 р. у розмірі 2383837 гривень, 74 копійки, третейського збору в сумі 6325 гривень, 28 копійок та 243 грн., 60 коп. судового збору 09.08.2022 відбувся електронний аукціон (торги) із реалізації частки нежитлових приміщень діагностичної лабораторії загальної площі 224,5 м.кв., за адресою: АДРЕСА_3 , які належать ОСОБА_1 . Позивачі вважають, що вищеназвані прилюдні торги проведені з грубим порушенням законодавства та є недійсними виходячи з наступного. Позивачі стверджують, що реалізоване із торгів майно є спільною сумісної власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та у зв'язку із тим, що порушення вимог ч. 5 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», вони не були повідомлені приватним виконавцем про результати визначення вартості чи оцінки належного боржнику майна, вказане майно було реалізоване за заниженою ціною. Тому позивачі звернулись з позовними вимогами:
- визнати недійсним електронний аукціон (торги), проведений 09.08.2022 Державним підприємством «СЕТАМ» із реалізації частки нежитлових приміщень діагностичної лабораторії загальної площі 224,5 м.кв., за адресою: АДРЕСА_3 , які належать ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 08.08.2012, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради, реєстраційний номер майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно:16185802
- визнати недійсним протокол проведення електронного аукціону (торгів) №574953, який проведений 09.08.2022 Державним підприємством «СЕТАМ» із реалізації частки нежитлових приміщень діагностичної лабораторії загальної площі 224,5 м.кв., за адресою: АДРЕСА_3 , які належать ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 08.08.2012, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради, реєстраційний номер майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно:16185802
- визнати недійсним акт приватного виконавця про проведений електронний аукціон, який складений 23.08.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Притуляким Валерієм Миколайовичем в рамках виконавчого провадження №68370433 із реалізації частки нежитлових приміщень діагностичної лабораторії загальної площі 224,5 м.кв., за адресою: АДРЕСА_3 , які належать ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 08.08.2012, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради, реєстраційний номер майна в реєстрі прав власності на нерухоме майно:16185802.
- стягнути із приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича судові витрати на проведення експертного дослідження.
10.01.2023року до суду надійшли відзиви від приватних виконавців виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича та Щербакова Юрія Сергійовича , згідно яких відповідачі позов не визнавали, посилаючись на дотримання норм чинного законодавства під час проведення прилюдних торгів.
29.03.2023 року позивачі подали до суду відповідь на відзиви.
24 липня 2023 року ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси призначено судову оціночно-будівельну експертизу за клопотанням позивачів, проведення якої доручено Одеському науково - дослідному інституту судових експертиз МУЮ, провадження у справі зупинено.
31 жовтня 2023 року ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 31 жовтня 2023 року відновлено провадження у справі у зв'язку із надходженням повідомлення від судового експерта ОНДІСЕ Билєнок Ірини №23-4231 про неможливість надання висновку експертизи.
29 листопада 2023 року ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси провадження по справі зупинено у зв'язку з призначенням судової оціночно-будівельної експертиза за клопотанням позивачів.
05 червня 2024 року ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси відновлено провадження у справі у зв'язку із надходженням Висновка експерта №23-6541 судової оціночно-будівельної експертизи від 29.05.2024р.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що Висновком експерта №23-6541 судової оціночно-будівельної експертизи від 29.05.2024 р. підтверджуються доводи позивача щодо неякісності звіту про оцінку майна, проведеної у рамках виконавчого провадження, що призвело до заниження вартості майна на торгах та порушення його прав та його дружини ОСОБА_2 , як власників об'єкту права спільної сумісної власності подружжя.
Представники відповідачів - адвокат Зауліна О.Г., адвокат Биков Д.Ю. , адвокат Байрамов О.В., приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С. , приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. , ОСОБА_3 та третьої особи Акціонерного товариства «Сенс Банк» просили відмовити у задоволенні позовних вимог вважаючи їх безпідставними. Відповідачі та третя особа вважали, що в силу приписів ст. 78 ЦПК України, ст. 4, 13 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» Висновок експерта №23-6541 від 26.12.2023, не може бути визнаний судом допустимим доказом оскільки не є тим засобом доказування, що може підтвердити/спростувати якісність звіту, виготовленого у рамках виконавчого провадження (не є рецензією). Зазначали, що об'єктивність та якісності звіту, складеного у рамках виконавчого провадження, підтверджуються Рецензією на звіт 10.01.2023, виготовленою Суб'єктом оціночної діяльності суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_5 .
Відповідач Державного підприємства «СЕТАМ» в судові засідання не з,явився, обізнаний про розгляд справи, причини неявки суду не повідомлено. Відповідачка ОСОБА_3 також обізнана про розгляд справи , що відображено в її заяві ( л.с.131 т.2).
Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання не з,явилась, раніше приймала участь в попередніх судових засіданнях, де висловила повну підтримку заявлених позовних вимог, в останнє це було 24.07.2023 року л.с.182 т2. Про розгляд справи по суті позовних вимог обізнана в повній мірі, у відповідність ст.131 ЦПК України не повідомила про причини неявки в судове засідання.
Щодо неявки сторони позивача в судове засідання суд зазначає наступне.
Рівність сторін є одним з невід'ємних елементів поняття справедливого судового розгляду. Вона вимагає, аби кожна сторона бачила, що їй надано розумні можливості представити свій інтерес за умов, які не ставлять її у несприятливе становище, порівняно із супротивником (Ocalan проти Туреччини [ВП], § 140, Foucher проти Франції, § 34; Bulut проти Австрії; Faig Mammadov проти Азербайджану, § 19). Вона вимагає забезпечення справедливої рівноваги між сторонами і застосовується як до цивільних, так і до кримінальних справ.
Слухання може бути проведене за відсутності позивача, якщо він відмовився від права бути присутнім на слуханні. Така відмова може бути очевидною або передбачуваною з поведінки, наприклад, коли він або вона намагається ухилитися від судового розгляду (Lena Atanasova проти Болгарії, § 52). Проте будь-яка відмова від гарантій згідно зі статтею 6 повинна виконувати тест «проінформованої та усвідомленої» відмови, як це встановлено у прецедентному праві Суду (Сейдовіч проти Італії [ВП], §§ 86-87)7.
Розумний характер тривалості провадження визначається відповідно до обставин справи, що вимагає оцінки в цілому (Boddaert проти Бельгії, § 36). Хоча окремі стадії провадження можуть провадитись з прийнятною тривалістю, проте загальна тривалість процесу може, однак, перевищити «розумний строк» (Добертен проти Франції, § 44).
Установивши невідповідність акта законодавства критерію «якість закону» суд, за загальним правилом, повинен тлумачити національне законодавство таким чином, щоб результат цього тлумачення відповідав верховенству права з урахуванням усіх складових цього принципу, зокрема, справедливості та розумності (врахування при вирішенні публічно-правового спору загальних (суспільних) інтересів).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Викладене свідчить про можливість вирішення справи у відсутності позивача ОСОБА_2 ..
Вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Судом встановлені наступні обставини справи.
На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С. знаходилось виконавче провадження № 68370433 з виконання виконавчого листа №755/6662/15-ц від 20.05.2015, виданого Дніпровським районним судом м. Києва В.А. про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк» заборгованість по договору кредиту №2007/24-24/177 від 21.09.2007 р. у розмірі 2383837 гривень, 74 копійки, третейського збору в сумі 6325 гривень, 28 копійок та 243 грн., 60 коп. судового збору. (Т. 1, а.с. 56-58). Вказаний у виконавчому документі солідарний обов'язок співпозивачки ОСОБА_2 виник на підставі Договору поруки від 21.09.2007, укладеного у рамках забезпечення виконання зобов'язання за договором кредиту №2007/24-24/177 від 21.09.2007 р., який уклав із банком ОСОБА_1 (Т. 2, а.с. 123)
25.01.2022 року приватним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, щ обула надіслана сторонам виконавчого провадження.
28.01.2022 приватним виконавцем проведено телефону розмову з боржником в ході якої боржнику повідомлено про відкриття ВП№68370433, боржником повідомлено виконавця, що він дійсно проживає за адресою вказаною у виконавчому докуметі: АДРЕСА_4 . Розмову було здійснено під запис про що складено відповідний акт приватного виконавця від 28.01.2022 (т. 1, а.с. 245). 01.02.2022 приватним виконавцем проведено повторну телефону розмову з боржником в ході якої боржнику було запропоновано з'явитись на прийом до приватного виконавця для ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження. Розмову було здійснено під запис про що складено відповідний акт приватного виконавця від 01.02.2022. (т. 1, а.с. 240)
За результатами перевірки майнового стану боржника приватним виконавцем не було виявлено жодного належного боржнику рухомого майна чи коштів. Згідно із Інформаційною довідкою з ДРРП на НМ №296305159 від 25.01.2022 було встановлено, що боржнику на праві власності належить 1/5 частина квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 та частини нежитлового приміщення діагностичної лабораторії, за адресою: АДРЕСА_3 , які належать ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 08.08.2012, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради (Т. 1, а.с. 250-250). Згідно із вищезазначеним свідоцтвом, воно було видано ОСОБА_1 замість дублікату договору купівлі-продажу від 29.03.2007 (Т. 1 а.с. 23). Між тим, згідно із Свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 24.05.1980 було укладено шлюб (Т. 1, а.с. 22). Відомості про розірвання шлюбу станом на день розгляду справи у суду відсутні.
04.02.2022 приватним виконавцем здійснено опис нерухомого майна боржника, а саме: частини нежитлового приміщення діагностичної лабораторії, за адресою: АДРЕСА_3 без потрапляння до внутрішніх приміщень лабораторії, оскільки відповідного доступу боржником надано не було. Того ж дня, 04.02.2022 постанова про відкриття виконавчого провадження була отримана ОСОБА_1 під власний підпис (Т. 1, а.с. 248)
16.02.2022 до приватного виконавця надійшла заява стягувача про неузгодження вартості майна між сторонами та призначення суб'єкта оціночної діяльності для складання звіту про вартість майна (т. 1, а.с. 239) Відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону України про виконавче провадження» у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Згідно ч. 4 цієї статті встановлено, що у разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Враховуючи, що сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, оскільки спільних заяв до державного виконавця не надходило, 16.02.2022 приватним виконавцем була винесена постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (Т. 1, а.с. 237-238)
22.06.2022 приватним виконавцем отримано звіт про незалежну оцінку частини нежитлового приміщення діагностичної лабораторії, за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно зі висновку про вартість майна, вказане майно оцінено в 551 689,00 гривень (18 858,00 доларів США, курс НБУ на дату оцінки: 1$ США = 29,2549 грн.).
Згідно із вимогами ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі-документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. У відповідності до ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Судом встановлено, що на виконання вимог ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем у день отримання звіту (22.06.2022) було надіслано повідомлення про визначену вартість майна боржнику за адресою, вказаною у виконавчому документі та адресою фактичного проживання боржника, що підтверджується списком рекомендованих поштових відправлень №1179 від 22.06.2022 (Т. 1, а.с. 228-229). Отже, доводи позивачів про неналежне сповіщення боржника про результати визначеної вартості майна, є безпідставними.
Оскільки 24.05.2022 року між приватними виконавцями виконавчого округу Одеської області Щербаковим Юрієм Сергійовичем та ОСОБА_6 було укладено Договір про заміщення приватного виконавця Щербакова Юрія Сергійовича (посвідчення №0045) на Притуляка Валерія Миколайовича (посвідчення № НОМЕР_3 ) у зв'язку із тимчасовим зупиненням діяльності ОСОБА_7 до моменту поновлення його діяльності, 06.07.2022 було винесено постанову про передачу виконавчого провадження на виконання приватному виконавцю Притуляку Валерію Миколайовичу та постанову про прийняття ним виконавчого провадження (Т. 1, а.с. 234-236). Усі наступні виконавчі дії здійснювалися приватним виконавцем Притуляком Валерієм Миколайовичем.
12.07.2022 року до ДП «СЕТАМ» було направлено заявку на реалізацію арештованого майна. Відповідно до вимог п. 2 розділу VI Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 року №2831/5.
Згідно з протоколом проведення електронних торгів № 574953 від 09.08.2022, реєстраційний номер лота 514577 реалізоване на перших торгах нерухоме майно - частина нежитлових приміщень діагностичної лабораторії загальної площі 224,5 м.кв., за адресою: АДРЕСА_3 , придбала ОСОБА_3 , що була єдиним учасником, який сплатив гарантійний внесок, за стартовою ціною 551 689.00 грн. (https://setam.net.ua/auction/513026)
23.08.2022 приватним виконавцем було видано акт про проведений електронний аукціон, який є підставою для видачі відповідного свідоцтва переможцю торгів ОСОБА_3 . Вказаний виконавчий документ надіслано переможцю аукціону та сторонам виконавчого провадження рекомендованим поштовим відправлення. Відповідно до списку рекомендованих поштових відправлень №1930 від 23.08.2022, боржнику надіслано вказаний акт за номером відправлення - 0505094443045. Відповідно до трекінгу вказаного відправлення, акт про проведений електронний аукціон від 23.08.2022 отримано боржником особисто 02.09.2022 року (Т. 2, а.с. 24-27)
25.08.2022 року Наказом Міністерства юстиції України № 3601/5 діяльність приватного виконавця Щербакова Юрія Сергійовича відновлена, у зв'язку з чим заміщення було припинено. 28.09.2022 приватним виконавцем прийнято виконавче провадження для виконання. На наступний день, 29.09.2022 боржник вчергове з'явився на прийом до приватного виконавця та ознайомився з матеріалами справи.
04.01.2023, із власної ініціативи приватним виконавцем була винесена постанова про призначення суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні із метою рецензування звітів про вартість майна. Суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_5 , було попереджено, що за відмову або ухилення від дачі висновку чи за дачу завідомо неправдивого висновку (недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна) настає відповідальність згідно статей 384, 385 КК України. Суб'єкт оціночної діяльності суб'єкт господарювання ФОП ОСОБА_5 ознайомився з вказаними постановами, про що свідчить особистий підпис рецензента в вищезазначених постановах.(Т. 2 а.с 90-92)
10.01.2023 ФОП ОСОБА_5 була виготовлена Рецензія на звіт. Згідно із Рецензією Суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_5 рецензований звіт в цілому відповідають вимогам Закону, хоча і має незначні недоліки, що не вплинули на вартість майна.(Т. 2 а.с. 86-89).
Щодо позовних вимог про визнання недійсними електронних торгів
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справа № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Статтею 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 рокуу справі №554/154/22 (провадження № 14-24цс24), зазначено, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати істотних збитків стягувачу у виді неотриманого доходу, а боржнику - у виді передачі майна на реалізацію за значно нижчою від ринкової вартістю. Велика Палата Верховного Суду висновує, що в разі встановлення такої обставини, як реалізація майна за заниженою ціною, такі торги є несправедливими та не можуть створити для його учасників правомірні наслідки.
Водночас, у справі № 554/154/22 (провадження № 14-24цс24) Велика Палата Верховного Суду зазначала, що особливістю справи, що переглядається, є те, що заявник в установлений законом спосіб оскаржив дії державного виконавця з проведення оцінки арештованого майна, які вчинені до передачі майна на реалізацію. Ухвалою від 26 серпня 2021 року Октябрський районний суд м. Полтави визнав такою, що не підлягає застосуванню, оцінку у формі письмового звіту про незалежну оцінку майна, а саме про вартість спірної квартири.
Отже, реалізація майна за заниженою ціною може бути підставою для визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, проте заявник має оскаржити дії державного виконавця з проведення оцінки арештованого майна у встановлений законом порядок, і такі обставини мають бути встановлені в рамках розгляду вказаної скарги (Постанова Верховного суду по справі №522/13306/19, провадження № 61-8607св24 від 20.11.2024).
Разом з цим, судом встановлено, що дії приватних виконавців із оцінки майна боржником у порядку судового контролю не оскаржувались, відповідні рішення судами не виносились.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.
За вимогами ст. 4 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна
У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із вимогами ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Слід зазначити, що ЗУ «Про виконавче провадження» не містить обов'язку виконавця, здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб'єктом оціночної діяльності, але це не позбавляє права виконавця призначити рецензента із власної ініціативи, чи за клопотанням сторін виконавчого провадження.
З урахуванням вищенаведених положень Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», рецензування звіту з оцінки є єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки.
Верховний суд Постанові по справі №545/2979/14-ц, провадження № 61-13630ск20 від 30.09.2021 зазначає, що суди мають надавати належну оцінку тому, чи подав боржник заперечення проти звіту про оцінку майна, проведеного у рамках виконавчого провадження, та чи відмовив боржнику виконавець у призначенні рецензування звіту.
Судом встановлено, що боржник не скористались своїм правом на рецензування звіту про незалежну оцінку вартості майна, у порядку, встановленому законом - шляхом подання виконавцю відповідної заяви. При цьому , у рамках виконавчого провадження було проведено рецензію, яка підтвердила якісність звіту (Т.2, а.с.85-89).
Враховуючи наведене, в силу приписів ст. 78 ЦПК України, ст. 4, 13 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» Висновок експерта №23-6541 від 26.12.2023, підготовлений на підставі ухвали суду про призначення експертизи, не є допустимим доказом оскільки не є тим засобом доказування, що може спростувати якісність звіту, виготовленого у рамках виконавчого провадження (не є рецензією). Обставини справи щодо об'єктивності звіту, які за вимогами ст. 4, 13 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» мають бути підтверджені рецензією, проведеною у рамках виконавчого провадження, по цій справі підтверджуються Рецензією на звіт 10.01.2023, виготовленою Суб'єктом оціночної діяльності суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_5 . Така позиція суду відповідає висновкам Верховного суду, висловленим у постановах по справі №501/3311/21, провадження №61-9509св22 від 30 січня 2023 року; №520/3663/15-ц, провадження №61-12965св23 від 20 лютого 2024, №607/12426/18, провадження №61-4767св23 від 07.02.2024, №520/3663/15-ц, провадження № 61-5482св22 від 16.11.2022.
Отже, доводи позивачів про заниження вартості майна під час проведення оцінки у рамках виконавчого провадження є безпідставними.
Звертаючись до суду із цим позовом, позивачі стверджували, що за результатами примусової реалізації нерухомого майна було порушено право позивача ОСОБА_2 , як власника частки в такому майні, оскільки майно набуте за час перебування в шлюбі з ОСОБА_1 , а отже, належало їм на праві спільної сумісної власності. Суд відхиляє зазначені доводу із огляду на наступне.
Згідно із частиною третьої статті 61 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (частина друга статті 65 СК України). Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то цивільні права та обов'язки за цим договором виникають в обох із подружжя.
Відповідно до частини другої статті 73 СК України стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і те, що було одержане за договором, використано на її потреби. За спільними зобов'язаннями подружжя останнє відповідає усім своїм майном.
Судом встановлено, що частини нежитлового приміщення діагностичної лабораторії, за адресою: АДРЕСА_3 належали ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 08.08.2012, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради (Т. 1, а.с. 250-250). Згідно із вищезазначеним свідоцтвом, воно було видано ОСОБА_1 замість дублікату договору купівлі-продажу від 29.03.2007 (Т. 1 а.с. 23).
Згідно із Свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 24.05.1980 було укладено шлюб (Т. 1, а.с. 22). Відомості про розірвання шлюбу чи наявності спору між подружжям про поділ майна станом на день розгляду справи у суду відсутні.
Між тим, на виконанні у приватного виконавця знаходилось виконавче провадження №68370433 з виконання виконавчого листа №755/6662/15-ц від 20.05.2015, виданого Дніпровським районним судом м. Києва В.А. про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сенс Банк» заборгованість по договору кредиту №2007/24-24/177 від 21.09.2007 р. у розмірі 2383837 гривень, 74 копійки, третейського збору в сумі 6325 гривень, 28 копійок та 243 грн., 60 коп. судового збору. (Т. 1, а.с. 56-58). Вказаний у виконавчому документі солідарний обов'язок співпозивачки ОСОБА_2 виник на підставі Договору поруки від 21.09.2007, укладеного у рамках забезпечення виконання зобов'язання за договором кредиту №2007/24-24/177 від 21.09.2007 р., який уклав із банком ОСОБА_1 (Т. 2, а.с. 123)
Отже, позивачі на обґрунтування заявлених позовних вимог не довели, що відчуження спірного нерухомого майна призвело до порушення прав ОСОБА_2 як співвласника цього майна, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про те, що у боржника існувало рухоме майно, на яке можна було звернути стягнення. Крім того, позивачка повинна була усвідомлювати зміст зобов'язань за кредитним договором та договором поруки, а також наслідки неналежного виконання її чоловіком таких боргових зобов'язань.
Зважаючи на викладене, суд вважає безпідставними доводи позову у цій частині. Така позиція суду відповідає висновкам Верховного суду, висловленим у постанові по справі №295/7160/18, провадження №61-62св22 від 18.08.2022.
Суд звертає увагу на те, що для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб'єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Підставою для пред'явлення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює» (Постанова Верховного суду по справі № 753/17628/19, провадження № 61-4990св21 від 10 січня 2023 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/108321913).
Оскільки позивачем не доведено, а судом не встановлено обставин порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів позивачів позов у цій частині є необґрунтованим та підлягає відхиленню.
Щодо позовних вимог про визнання недійсними акту та протоколу про проведення електронних торгів
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18 (пункт 9.21)).
Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (пункт 6.56), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.46), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У Постановах Верховного суду від 4 липня 2023 року у справі № 233/4365/18 (пункт 35), від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 (пункт 104), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.66) та інших Велика Палата Верховного Суду виснувала, що оскільки продаж майна на публічних торгах є правочином, то за певних умов (зокрема, у разі ефективності такого способу захисту для позивача) оскаржити можна саме такий правочин, а не протокол як документ, який засвідчує вчинення цього правочину. Вимоги ж про визнання недійсними протоколу проведення публічних торгів є неналежним і неефективним способом захисту. Такий самий підхід слід застосовувати і щодо оскарження іншого документа - акта про проведені електронні торги.
Отже, позовні вимоги в частині визнання недійсним протоколу проведення публічних торгів та визнання недійсним акту про реалізацію не відповідають належному способу захисту у цій справі, що є самостійною підставою для відмови в позові.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,3,11-16, 203, 215 ЦК України, ст. 61, 73 СК України, ст. 4, 13 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», положеннями ЗУ «Про виконавче провадження», Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2831/5, ст.ст. 2,5,7-8, 10-13,17-18,131,76-82,89, 211, 258, 259, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України, суд ,-
Вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича (65082, м. Одеса, вул. Гоголя, 19, офіс 1), приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича (65082, м. Одеса, вул. Гоголя, 19, офіс 1), ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_5 ), Державного підприємства «СЕТАМ» (01001, м. Київ, вул. Стрілецька, буд. 4-6), третя особа на стороні відповідачів: Акціонерне товариство «Сенс - Банк» («Альфа-Банк») (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100) про визнання недійсними електронного аукціону (торгів), протоколу про проведення електронного аукціону та акту приватного виконавця про проведений електронний аукціон - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення суд повідомляє, коли буде складно повне рішення.
Повний текст рішення (постанови) суду складається відповідно до ч.6 ст. 259 ЦПК України.
Повний текст рішення складено 07 лютого 2025 року.
Суддя