Справа № 523/1708/25
Провадження №2/523/2333/25
"06" лютого 2025 р. м. Одеса
Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Мурманова І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення боргу за договором позики, -
Від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Суворовського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, звернувся адвокат Янєва Яна Степанівна.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 23.10.2024 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики коштів, який було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай С.В. Згідно договору позики, відповідач отримала від позивача грошові кошти в розмірі: 310 050, 00 гривень, які зобов'язалась повернути до 12 грудня 2024 року. Представник позивача зазначає, що відповідач грошові кошти не повернула у визначений строк та відмовляється повертати кошти, відмову мотивує відсутністю коштів.
З урахування викладеного представник позивача просить:
стягнути з відповідача ОСОБА_2 , на користь позивача борг за договором позики коштів від «23» жовтня 2024 р., посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Джулай С.В. за реєстр № 2296 в сумі: 310050 гривень;
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , на мою користь позивача суму 4340,70грн. індексу інфляції за час прострочки сплати боргу,
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 , на користь позивача суму 584,74 грн. трьох відсотків річних за час прострочки сплати боргу.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2 понесені витрати, пов'язані з розглядом справи 9000 грн., судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 239,75 грн. та 58,32 комісія за оплату.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Після надходження цивільної справи, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 06 лютого 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Позовна заява містить в собі п. 7 про накладення арешту на грошові суми та майно, що належить відповідачу ОСОБА_2 в межах ціни позову.
Вирішуючи питання щодо забезпечення позову суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006 року № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою до суду. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову - ст. 151 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб - п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України
В силу вимог ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Частиною першою статті 150 ЦПК України встановлено перелік видів забезпечення позову, відповідно до якого позов забезпечується, зокрема шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частиною 1 статті 151 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити, з поміж іншого, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
В прохальній частині позовних вимог, представником позивача зазначено щодо накладення арешту на всі суми та майно відповідача в мажах заявлених позовних вимог.
Слід наголосити на тому, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Тому, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо посилатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо позивач не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.
При цьому, при зверненні до суду із заявою, заявником не надано переліку майна з відповідними доказами того, що вказане майно належить на праві власності відповідачу, не вказано рахунків з відповідними банківськими установами на які суду необхідно накласти арешт, а відтак суд на даний час позбавлений можливості вирішити питання про накладення арешту, з підстав недоведеності вимог заяви про забезпечення позову.
Слід зазначити, що законодавчо визначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, суд може накласти арешт лише на майно або грошові кошти, що належать відповідачу, тобто суд має переконатись в тому, що забезпечуючи позов арешт накладається на конкретно визначене майно належне стороні у справі.
Керуючись ст.ст.149, 150, 151, 152, 153 ЦПК України, суддя
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Янєвої Яни Степанівни про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майна відповідача в межах ціни позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: