06 лютого 2025 року
м. Рівне
Справа № 557/2136/23
Провадження № 22-ц/4815/44/25
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий: Боймиструк С.В.,
судді: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 19 лютого 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У грудні 2023 року Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову, вказує, що 19 лютого 2024 рокуміж ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІНВЕСТРУМ» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №10893-09/2022.
29.06.2023 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ТзОВ Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №29062023, відповідно до умов якого ТзОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» передає (відступає) ТзОВ ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ ФК «ЄАПБ» приймає належні ТзОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу №29062023 від 29.06.2023 року ТзОВ ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20125,00 грн. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 не погасив кредитну заборгованість.
Тому позивач змушений звернутися до суду та просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості в розмірі 20125, 00 грн., що складається з 5000,00 грн. - сума за основною сумою боргу; 15125,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 0,00 грн. - пеня, а також судові витрати.
Заочним рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 19 лютого 2024 рокупозов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість в розмірі 20 125 (двадцять тисяч сто двадцять п'ять) грн. 00 коп., за кредитним договором №10893-09/2022, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 15125,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплачений судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень 00 копійок.
Ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 10 вересня 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
На рішення суду представником ОСОБА_1 - адвокатом Герусом Б.І. подано апеляційну скаргу, де покликався на його незаконність та необґрунтованість, які полягали в неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності встановлених обставин і невідповідності висновків обставинам справи.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що сума процентів за користування кредитними коштами нарахована поза межами строку кредитування; відповідач був призваний на військову службу 30 вересня 2022 року під час дії воєнного стану та мобілізації, тому на нього поширюються пільги ч.15 ст. 14 Закону України Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо припинення нарахування відсотків військовослужбовцям.
З наведених підстав просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким стягнути з відповідача 5000 гривень заборгованості за основною сумою боргу.
Правом надання відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористався, хоча йому про це роз'яснювалось ухвалою Рівненського апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Нормами статей 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Як установлено, 12.09.2022 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» було укладено договір про надання фінансового кредиту №10893-09/2022 (кредитний договір), який підписано електронним підписом. Згідно умов даного договору позичальник надає клієнту кредит у сумі 5000 грн., строк кредиту 30 днів, тобто до 11.10.2022.
За користування кредитом передбачена сплата відсотків в сумі 365,0% річних в розрахунку 1,0% на добу. Також договором встановлено інші істотні умови, права та обов'язки сторін.
Додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту №10893-09/2022 від 12.09.2022 є графік платежів.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 7 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
Також з'ясовано, що 29 червня 2023 року між ТОВ "ФК "Інвеструм" та ТОВ "ФК "ЄАПБ" укладено договір факторингу №29062023 відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Інвеструм" передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "ФК "Інвеструм" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Згідно п. 1.2. Договору факторингу Права Вимоги, які Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» відступає Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за цим Договором, відступаються (передаються) в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку № 2.
29.06.2023 підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу №29062023 від 29.06.2023.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 29062023 від 29.06.2023 року ТзОВ ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20125,00 грн., з яких 5000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 15125,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Між тим, суд попередньої інстанції не врахував, що згідно з п. 1.2. кредитного договору кредит надавався строком на 30 днів, тобто до 11.10.2022. Дата надання кредиту 12 вересня 2022 року.
З Додатку №1 до кредитного договору (графік платежів) видно, що сума кредиту склала 5000 гривень, проценти за користування 1500 гривень, кількість днів у розрахунковому періоді 30, а саме з 12 вересня 2022 року по 11 жовтня 2022 року. Тобто загальна вартість кредиту становить 6500 гривень.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленим у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання, однак в порядку вказаної правової норми такої позовної вимоги заявлено не було. Тому суд не вправі вийти за межі заявлених вимог з огляду на дію принципу диспозитивності цивільного судочинства.
Частиною 15 статті 14 ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (в редакції, що була чинна на момент укладення кредитного договору) передбачено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Водночас відповідач при зверненні із заявою про перегляд заочного рішення копію військового квитка не надав, а при поданні апеляційної скарги не вказував на наявність підстав для долучення нових доказів на стадії апеляційного перегляду справи.
Таким чином заперечення скаржника стосовно суми боргу за відсотками знайшли своє часткове підтвердження: заборгованість, яка нарахована первинним кредитором поза строком кредитування та більше узгодженої в графіку платежів загальної вартості кредиту (відсотків), до стягнення не підлягає, оскільки здійснення нарахувань за цими межами є неправомірним.
Колегія суддів відхиляє посилання позивача на п.1.6 кредитного договору, що на його думку закріплює невід'ємною частиною цього договору Правила надання коштів у позику, які розміщені на сайтах товариства - www.zecredit.com.ua, оскільки положення договору такого пункту не містять.
У пункті 1.8. є посилання на Правила надання коштів у позику, що розміщені на сайті www.bananacredit.com.ua, проте матеріали справи не містять доказів, що відповідач розумів, ознайомилася та погодився з Правилами надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, які розміщені на веб-сайті первинного кредитора.
Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються кредитором, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим він має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому неможливо застосувати до спірних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України.
Доцільним є застосування при вирішенні спору висновків постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі №342/180/17 (провадження №14-131цс19), які в т.ч. викладені щодо правильного застосування норм права, зокрема, щодо належності та допустимості інших складових кредитного договору, які розміщені на веб-сайті кредитора, а також особливостей, за відповідних обставин, укладення договору приєднання в порядку ст.634 ЦПК України та необхідності врахування принципу захисту прав споживачів фінансових послуг.
За таких обставин, до стягнення з відповідача на користь нового кредитора підлягає стягненню чітко визначена контрагентами договору про надання фінансового кредиту №10893-09/2022 від 12 вересня 2022 року заборгованість в розмірі 6500 грн. (5000 грн. борг + 1500 грн. відсотки).
Підставою для прийняття нової постанови - про часткове задоволення позову відповідно до пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, що спонукало до неправильного застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 19 лютого 2024 рокуроку.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" 6500 гривень 00 копійок заборгованості за кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" 866 гривень 88 копійок судового збору.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Судді: Боймиструк С.В.
Гордійчук С.О.
Ковальчук Н.М.