Справа № 545/43/24 Номер провадження 22-ц/814/387/25Головуючий у 1-й інстанції Сініцин Е.М. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
27 січня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючий суддя: Триголов В.М.
Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.
Розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 31 липня 2024 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 07 лютого 2023 року між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №7388696, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно вказаного договору, позикодавець зобов'язався надати позичальникові позику на суму 10 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути позику та сплатити плату від позики, нараховані згідно умов вказаного Договору.
Однак відповідачем не виконано зобов'язання у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість.
В подальшому, між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Росвен ІнвестУкраїна» укладено договір факторингу №01.02-36/23 від 11.07.2023 року, відповідно до якого право вимоги, у тому числі за вищезгаданим кредитним договором, перейшло до ТОВ «Росвен Інвест Україна».
Враховуючи викладене, ТОВ «Росвен Інвест Україна» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором позики №7388696 від 07 лютого 2023 року у розмірі: 40000,00 грн., з яких 10000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту та 30000,00 грн. заборгованість по відсотках, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.
Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 31 липня 2024 року Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» заборгованість за договором позики №7388696 від 07 лютого 2023 року у розмірі: 40000,00 грн., з яких 10000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту та 30000,00 грн. заборгованість по відсотках.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» суму судового збору у розмірі 2684,00 гривень.
Не погодившись із вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржив відповідач ОСОБА_1 . Скарга мотивована тим , що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права із неповним дослідженням доказів по справі.
Скаржник не погоджується із розрахунком заборгованості за процентами та вказує, що право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку дії договору чи у разі пред'явлення до позивальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України .
Відповідно до положень Договору позики №73886969 від 07.02.2023 року, строк позики ( строк дії договору) становить 30 днів , дата надання позики 07.02.2023 року , дата повернення позики 09.03.2023 року. Таким чином , оскільки Договором надання грошових коштів у позику №7388696 від 07.02.2023 року визначений строк його дії, який становить 30 днів з 07 лютого 2023 року , саме протягом даного строку позивач мав право нараховувати відповідачу передбачені цим договором відсотки.
Скаржник зазначає, що вважає необхідним провести правильний розрахунок заборгованості у межах строку дії договору позики №73886969 від 07.02.2023 року, у межах строку його дії , тобто протягом 30 днів з 07 лютого 2023 року . Враховуючи отриману суму позики не повернуту протягом дії договору - 10 000 грн , проценти користування кредитом становлять 2 625, 00 грн (відповідно до п.2 та п.5.2 договору позики № 73886969 та Додатку №1 до договору позики) .
Відтак , заборгованість відповідача по відсоткам за договором надання грошових коштів у позику № 73886969 від 07 лютого 2023 року становить 2 625, 00 грн.
У зв'язку із вказаним скаржник просить скасувати рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 31 липня 2024 року , та ухвалити нове про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Росвен Інвест Україна» , та стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 12 625 , 00 грн , в іншій частині позовних вимог відмовити.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Судовим розглядом встановлено, що 07.02.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» було укладено договір позики №7388696 , згідно якого товариство надало , а відповідач позичив 10 000 грн.
Відповідно до п.2 Договору занижена процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики становить 0,01 % . Процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день складає 2,70% .
Згідно п. 6.9 Договору при продовженні строку користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день продовження буде розраховуватись за ставкою 2.50% ( ставка незмінна протягом всього строку позики) , якщо інше не буде встановлено в додатковій угоді , укладеній між сторонами.
Пунктом 15 Договору передбачено, що у разі якщо Позичальник не дотримується умов Офіційних правил програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та/або правил постійно діючої акції під умовою назвою «Економ» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» , занижена процентна ставка , визначена п.2 Договору припиняє свою дію та застосовується базова процентна ставка , визначена п.2 Договору. В такому випадку Проценти нараховані за зниженою процентною ставкою , підлягають перерахуванню за базовою процентною ставкою та сплачується Позичальником в повному обсязі за весь період строку позики.
Згідно договору факторингу від 11.07.2023 № 01.02-36/23 ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» відступило , а ТОВ «Росвен Інвест Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором укладеним між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .
Факт укладення договору факторингу , зокрема, підтверджується і Платіжною інструкцією №9198 від 13 липня 2023 року та реєстром боржників за договором факторингу № 01.02-36/23 від 11.07.2023.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-36/23 від 11.07.2023, до позивача перейшло право вимоги від Боржника ОСОБА_1 загальної суми заборгованості - 40 000 грн.( з якої 10 000 грн - сума заборгованості за тілом, 30 000 грн. - сума заборгованості по процентам за користування).
Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, (стаття 628 ЦК України).
Згідно зі статтями 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статей 638, 640, 642 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документа, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину, втілюється в електронному документі.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно з частинами першою, другою статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувань електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Встановлено, що ОСОБА_1 погодився на укладання договору № 7388696 від 07.02.2023 шляхом підписання з використанням електронного підпису 7і7CeocScJ.
Суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що сума заборгованості за Договором №7388696 від 07.02.2023 року у загальному розмірі 40 000 грн, з яких: - заборгованість по тілу кредиту 10 000 грн.; заборгованість по відсотках 30 000 грн , є необґрунтованою , оскільки наявність договірних правовідносин та заборгованості підтверджується матеріалами справи. Зокрема , укладеним договором позики №7388696 від 07 лютого 2023 року, який є чинним , витягом з реєстру боржників №1 до договору факторингу від від 11.07.2023 № 01.02-36/23 за договором фінансового кредиту, який також ніким не оскаржений та є чинним.
Відповідачем у свою чергу , не спростована зазначена сума заборгованості та не поданий новий розрахунок заборгованості, також не доведено й факту неузгодження між сторонами договору позики відповідної відсоткової ставки нарахованої на тіло позики за весь період неналежного виконання ним свого зобов'язання.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року).
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, ґрунтується на засадах верховенства права, принципах справедливості, добросовісності та розумності, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 31 липня 2024 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя: В.М. Триголов
Судді: А.І. Дорош
О.А. Лобов