Справа № 761/9068/17
Провадження № 1-кс/761/2163/2025
27 січня 2025 року м. Київ
Суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, заяву судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_2 про самовідвід від розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015000000002574 від 19.11.2015 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 262 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 262 КК України (справа № 761/9068/17),
за участю:
секретаря - ОСОБА_5
У провадженні судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_2 перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015000000002574 від 19.11.2015, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 262 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 262 КК України (справа № 761/9068/17).
В рамках даного провадження надійшла заява головуючого судді ОСОБА_2 про самовідвід від розгляду вказаного провадження, для розгляду якої згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2025 було визначено суддю Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .
Так, заява про самовідвід судді ОСОБА_2 мотивована тим, що 21 березня 2024 року в рамках кримінального провадження №42015000000002574 від 19.11.2015 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 262 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 262 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 262 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 262, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, ним прийнято рішення про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та звільнення останніх від кримінальної відповідальності.
Так, звільнення останніх від кримінальної відповідальності та закриття провадження в частині обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зі встановленням факту вчинення останніми злочину за попередньою змовою групою осіб, зокрема із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на думку судді ОСОБА_2 , може викликати у сторін переконання щодо формування у нього певної правової позиції у справі саме щодо обвинувачених, відносно яких судовий розгляд продовжується, що призведе до появи сумнівів у його неупередженості при розгляді даного кримінального провадження.
Прокурор ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленою про дату і час судового засідання, до суду не з'явилася. Разом з тим, до початку судового розгляду через канцелярію суду надійшла заява прокурора, в якій остання просить заяву судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_2 про самовідвід розглядати без її участі. У той же час, до своєї заяви долучила письмові заперечення, зі змісту яких вбачається, що чинний КПК України не передбачає як підставу для відводу чи самовідводу головуючого судді закриття кримінального провадження в частині обвинувачення. Крім того, викладені у заяві суді ОСОБА_2 про самовідвід доводи не відповідають фактичним обставинам. Так, в ухвалі суду від 21.03.2024 головуючий суддя жодним чином не встановив факту вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 злочинів, в яких останні обвинувачувалися. Навпаки, при викладенні фактичних обставин суддя в своїй ухвалі посилається виключно на обвинувальний акт, про що свідчать формулювання «відповідно до обвинувального акта», «відповідно до обвинувачення», «як зазначається в обвинувальному акті». Таким чином, враховуючи, що ст. 75 КПК України передбачає перелік обставин, що виключають участь судді у кримінальному провадженні, однак вказані у заяві головуючого судді ОСОБА_2 твердження не відповідають законодавчо визначеним підставам, прокурор просила відмовити у задоволенні такої заяви.
Інші учасники провадження, будучи належним чином повідомленими про дату і час судового розгляду, у призначений час до суду не прибули. Разом з цим, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_2 про самовідвід по суті.
Суддя ОСОБА_2 розгляд вказаної заяви просив проводити за його відсутності.
Дослідивши матеріали судової справи №761/9068/17, а також скеровані прокурором ОСОБА_8 документи, суддя приходить до таких висновків.
Так, суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_2 розглядається кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015000000002574 від 19.11.2015, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 262 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 262 КК України (справа № 761/9068/17).
В рамках даного провадження суддею Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_2 21.03.2024 постановлено ухвалу, якою кримінальне провадження №42015000000002574 від 19.11.2015 в частині обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 262 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 262, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, закрито, а останні звільнені від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Так, вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений пунктами 1, 2, 5 ч.1 ст. 75 та ст. 76 КПК України.
Зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
- якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача (п.1 ч.1 ст. 75 КПК України);
- якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник (п.2 ч.1 ст. 75 КПК України);
- у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи (п.5 ч.1 ст. 75 КПК України).
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо наявні інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості.
При вирішенні цієї заяви, суд керується положеннями кримінального процесуального законодавства України, а також ураховує практику Європейського суду з прав людини.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб'єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об'єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.
Так, у справі за заявою Мироненка і Мартиненка проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності суду має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. у справі Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії). У кожній окремій справі слід визначити чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та сутність, що свідчать про те, що суд є безстороннім (див. у справі Пуллар проти Сполученого королівства).
Суб'єктивний критерій полягає у з'ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб'єктивному критерію особиста безсторонність судді презюмується. Щодо об'єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді.
Разом з тим, суд вважає за потрібне роз'яснити, що не вважає саму по собі заяву про відвід або самовідвід судді безумовною підставою для відсторонення судді від участі у кримінальному провадженні. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що вимог щодо неупередженості не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об'єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).
Так, заява про самовідвід не містить достатніх обставин, які б могли слугувати підставою для сумніву в неупередженості судді ОСОБА_2 . Доказів особистої упередженості судді ОСОБА_2 також не вбачається зі змісту заяви про самовідвід та матеріалів кримінального провадження №42015000000002574 від 19.11.2015 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 262 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 262 КК України (справа №761/9068/17), в рамках якого суддя ОСОБА_2 ініціював питання про самовідвід.
При цьому, слід зазначити, що ухвалення суддею ОСОБА_2 рішення щодо закриття кримінального провадження щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та звільнення останніх від кримінальної відповідальності не є, в розумінні ст. 75, 76 КПК України, підставою для відводу головуючого судді. Крім того, суддя ОСОБА_2 у своїй ухвалі від 21.03.2024 не констатує про винуватість ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень та не робить жодних висновків про кваліфікацію дій та наявність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 262 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 262 КК України, провадження щодо яких в рамках даного кримінального провадження продовжується.
Більше того, жоден із учасників кримінального провадження не висловив недовіру судді ОСОБА_2 у зв'язку із постановленням ним ухвали від 21.03.2024, якою кримінальне провадження №42015000000002574 від 19.11.2015 в частині обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 262 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 262, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, закрито, а останні звільнені від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, ані окремо, ані в межах розгляду вказаної заяви про самовідвід. Отже у сторін кримінального провадження не існує сумнівів у безсторонності та неупередженості судді ОСОБА_2 .
Таким чином, на переконання суду, відсутні підстави стверджувати про існування у цій справі обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності головуючого судді ОСОБА_2 .
За таких обставин, заява судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_2 про самовідвід від розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015000000002574 від 19.11.2015 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 262 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 262 КК України (справа № 761/9068/17), не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 75-81, 206, 309 КПК України, суддя
Заяву судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_2 про самовідвід від участі у розгляді кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015000000002574 від 19.11.2015 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 262 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 365, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 262 КК України (справа № 761/9068/17) - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголосити 31 січня 2025 року об 11 год. 10 хв.
Суддя ОСОБА_1