Справа №760/18035/24 2-о/760/557/24
10 вересня 2024 року місто Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Верещінської І.В., за участю секретаря судового засідання Прищепи С.С., представника заявника - Кірей Н.В., представника заінтересованої особи - Іващенко І.О.,
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за заявою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, заінтересована особа: ФОП ОСОБА_1 , АБ «Укргазбанк» про розкриття інформації, що містить банківську таємницю,
Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, заінтересовані особи: ФОП ОСОБА_1 , АБ «Укргазбанк», звернулося до Солом'янського районного суд м. Києва із заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, в якій просить суд зобов'язати АБ «Укргазбанк» розкрити банківську таємницю по рахунках: № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , відкритих в АБ «Укргазбанк», які належать платнику податків ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), за період з 03.05.2024 по 14.06.2024 у розрізі окремих операцій та призначень..
В обґрунтування заяви ГУ ДПС у м. Києві зазначає, що відповідно до Наказу ГУ ДПС у м. Києві від 13.06.2024 № 4140-п «Про проведення фактичних перевірок», п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст.80, п. 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 - VI (зі змінами), Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322 -VIII (зі змінами та доповненнями), Законів України від 06.07.1995 № 265/95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), на підставі направлень на перевірку від 13.06.2024 № 13651/26-15-07-07-01, № 13652/26-15-07-07-02, № 13653/26- 15-07-05-01, з метою забезпечення контролю за діяльністю суб'єктів господарювання сфери торгівлі та послуг, які здійснюють розрахунки в безготівковій формі (банківські POS-термінали), в період з 14.06.2024 по 21.06.2024 посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку платника податків ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за адресою: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
ФОП ОСОБА_1 , орган ДПС основної реєстрації - ГУ ДПС у Дніпропетровській області (дата взяття на облік - 20.05.2022), здійснює господарську діяльність у сфері роздрібної торгівлі непродовольчими товарами (технікою «APPLE») за готівковий та безготівковий рахунок та за наявності програмного реєстратора розрахункових операцій (далі - ПРРО).
Перед початком перевірки контролюючим органом проведено контрольно- розрахункову операцію, а саме покупку навушників «Аррlе Аіг Pods» за ціною 4599,00 грн., при цьому ПРРО не використовувався, відповідний розрахунковий документ покупцю не видавався. Розрахунок провів продавець ОСОБА_2 , який перебував на своєму робочому місці та виконував трудову функцію, при цьому, готівку отримав, товар та чек видав.
В ході перевірки представниками контролюючого органу встановлено факти: продажу суб'єктом господарювання через ПРРО товарів, які не були відображені в первинних документах, внесених до форми обліку товарних запасів станом на дату початку перевірки; допущення до роботи продавця ОСОБА_2 без укладення з ним трудового договору та повідомлення органів ДПС про прийняття працівника на роботу; наявності у продажу станом на 14.06. 2024 та продажу товарів, не облікованих у встановленому законодавством порядку на загальну суму 329909, 60 грн., тощо.
14.06.2024 представнику ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2 представником контролюючого органу вручено письмовий запит ГУ ДПС у м. Києві щодо надання документів, зокрема банківських виписок про рух коштів на банківських рахунках за період з 03.05.2024 по 14.06.2024, в яких міститься інформація про проведені розрахункові операції через банківський еквайрінг (банківські POS-термінали), ймовірно без застосування РРО/ПРРО.
ФОП ОСОБА_1 запитуваних банківських документів контролюючому органу не надав, в порушення вимог п. 85.2 ст. 85, ст. 44 Податкового кодексу України.
За результатами фактичної перевірки складено акт від 21.06.2024, реєстраційний № 71118/26/15/07/3633007312, дата реєстрації 24.06.2024.
У висновках перевірки встановлено порушення суб'єктом господарської діяльності п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), ч. 4 ст. 24 КЗпП України.
Після ознайомлення зі змістом акта перевірки, представник ФОП ОСОБА_1 - продавець ОСОБА_2 відмовився від підписання акту та отримання другого його примірника, про що складено акт відмови від підпису акту фактичної перевірки від 21.06.2024 № 5343.
З урахуванням того, що платником податків в ході перевірки на письмовий запит контролюючого органу не надано банківські виписки по рахунках, відкритих у банківських установах, ГУ ДПС у м. Києві не вдалося в повній мірі дослідити питання дотримання порядку проведення розрахунків ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу було передано судді Солом'янського районного суду м. Києва Верещінській І.В.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 12.08.2024 року в порядку окремого провадження відкрито провадження у цивільній справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, заінтересована особа: ФОП ОСОБА_1 , АБ «Укргазбанк» про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, та судове засідання призначено на 26.08.2024 року.
Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав з підстав, викладених в ній.
Представник заінтересованої особи АБ «Укргазбанк» у судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви. Посилався на те, що ст. 42 п. 42.2. Податкового кодексу встановлено чіткий порядок повідомлення ФОП про проведення перевірки, проте заявником не долучено жодного доказу того, що таке повідомлення ФОП ОСОБА_1 надсилалось. Результати перевірки вручено ОСОБА_2 , доказів того, що він має право діяти від імені ФОП ОСОБА_1 , заявником не надано. Також відсутня інформація про те, чи запитувалась ця інформація у самого ФОП ОСОБА_1 , який би можливо і сам міг її надати. Також, надання такої інформації зачіпає права інших контрагентів, інших осіб. Заявник ставить питання про розкриття інформації за один період, в той час як перевірка проводилась за інший період.
Заінтересована особа ФОП ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату час та місце судового засідання у судове засідання не з'явився.
Як визначено у ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч. 2 ст. 349 ЦПК України, неявка в судове засідання без поважних причин заявника та (або) особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, чи їх представників або представника банку не перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнав їхню участь обов'язковою.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності ФОП ОСОБА_1 ..
Заслухавши позицію сторін по справі, дослідивши письмові докази у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Суд встановив, що відповідно до Наказу ГУ ДПС у м. Києві від 13.06.2024 № 4140-п «Про проведення фактичних перевірок», п.п. 80.2.3 п. 80.2 ст.80, п. 69.27 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 - VI (зі змінами), Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322 -VIII (зі змінами та доповненнями), Законів України від 06.07.1995 № 265/95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), на підставі направлень на перевірку від 13.06.2024 № 13651/26-15-07-07-01, № 13652/26-15-07-07-02, № 13653/26- 15-07-05-01, з метою забезпечення контролю за діяльністю суб'єктів господарювання сфери торгівлі та послуг, які здійснюють розрахунки в безготівковій формі (банківські POS-термінали), в період з 14.06.2024 по 21.06.2024 посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку платника податків ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за адресою: АДРЕСА_1 , магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
ФОП ОСОБА_1 , орган ДПС основної реєстрації - ГУ ДПС у Дніпропетровській області (дата взяття на облік - 20.05.2022), здійснює господарську діяльність у сфері роздрібної торгівлі непродовольчими товарами (технікою «APPLE») за готівковий та безготівковий рахунок та за наявності програмного реєстратора розрахункових операцій (далі - ПРРО).
14.06.2024 представнику ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2 представником контролюючого органу вручено письмовий запит ГУ ДПС у м. Києві щодо надання документів, зокрема банківських виписок про рух коштів на банківських рахунках за період з 03.05.2024 по 14.06.2024, в яких міститься інформація про проведені розрахункові операції через банківський еквайрінг (банківські POS-термінали), ймовірно без застосування РРО/ПРРО.
ФОП ОСОБА_1 запитуваних банківських документів контролюючому органу не надав, в порушення вимог п. 85.2 ст. 85, ст. 44 Податкового кодексу України.
За результатами фактичної перевірки складено акт від 21.06.2024, реєстраційний № 71118/26/15/07/ НОМЕР_3 , дата реєстрації 24.06.2024.
У висновках перевірки встановлено порушення суб'єктом господарської діяльності п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями), ч. 4 ст. 24 КЗпП України.
Після ознайомлення зі змістом акта перевірки, представник ФОП ОСОБА_1 - продавець ОСОБА_2 відмовився від підписання акту та отримання другого його примірника, про що складено акт відмови від підпису акту фактичної перевірки від 21.06.2024 № 5343.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За положеннями пп. пп. 19-1.1.1, 19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Як визначено у пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Аналогічне положення закріплене у п. 75.1. ст. 75 ПК України, відповідно до якого, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41 статті 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених пунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску. А також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Пунктом 61.1. статті 61 Податкового кодексу визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно- аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. (Пункт 71.1. статті 71 Податкового кодексу).
Крім того, згідно з п. 63.12 ст. 63 Податкового кодексу, інформація, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних.
Пунктом 74.3 ст. 74 Кодексу визначено, зокрема, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.
Згідно п. 81.1. ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у пункті 12 «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб» № 10 від 30.09.2011 року, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У зв'язку із цим у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 року у справі № 752/19172/18 та від 28.05.2020 року у справі № 761/13288/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 1076 ЦК України, банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
Згідно ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації; 9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності.
Порядок розкриття банківської таємниці визначений ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Цією нормою визначено коло осіб, на вимогу яких розкривається банківська таємниця, підстави її розкриття та обсяг інформації, яка надається.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 62 Закону, підставами для розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, є: по-перше, письмовий запит або дозвіл власника інформації; по-друге, письмова вимога або рішення суду; по-третє, письмова вимога уповноважених державних органів, перелік яких визначено законом і є вичерпним.
З аналізу зазначеної правової норми слідує, що на вимогу відповідних уповноважених державних органів банк вправі надати інформацію, яка містить банківську інформацію, у межах і обсягах, визначених цим та іншими законами, тобто банки надають обмежену законом інформацію.
Відповідно до п. 5 глави 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 року № 267, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03.08.2006 року за № 935/12809, банки зобов'язані виконувати рішення суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, у порядку, установленому законодавством України. За рішенням суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, банк розкриває інформацію в обсязі, визначеному рішенням суду.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що ГУ ДПС у м. Києві направляло копію наказу про проведення документальної фактичної виїзної перевірки та направлення на перевірку платнику податків - ФОП ОСОБА_1 - у передбачений чинним законодавством спосіб. Направлення на перевірку від 13.06.2024 року підписані ФОП ОСОБА_2 .
Як встановлено в судовому засіданні, письмовий запит про надання документів від 14.06.2024 року, зокрема банківських виписок про рух коштів на банківських рахунках за період з 03.05.2024 року по 14.06.2024 року було пред'явлено ФОП ОСОБА_2 , а не ФОП ОСОБА_1 , щодо якого здійснюється перевірка. В самому запиті, складеному представниками ГУ ДПС у м. Києві 14.06.2024 року, зазначено, що ФОП ОСОБА_3 є представником ФОП ОСОБА_1 на підставі договору про спільну діяльність, проте суду такий договір наданий не був і згідно пояснень представника заявника, у них відсутній.
Також акт про проведення фактичної перевірки було вручено ОСОБА_2 , який відмовився від підписання акту та отримання другого його примірника, про що складено акт відмови від підпису акту фактичної перевірки від 21.06.2024 року №5343.
За таких обставин суд вважає, що ГУ ДПС у м. Києві не вжито передбачених чинним законодавством способів реагування щодо ФОП ОСОБА_1 та не надано доказів на підтвердження неможливості вжити такі дії відповідно до способів реагування.
Пунктами 4, 5 ст. 348 ЦПК України встановлено, що заява про розкриття банківської таємниці має містити, поміж іншого, обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено; обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання.
Відповідно до ч. 2 ст. 350 ЦПК України, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав та повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви.
Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява ГУ ДПС у м. Києві про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 19-1, 20, 73, 75, 77, 81 Податкового кодексу України, ст. 1076 Цивільного кодексу України, ст. ст. 60, 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст. ст. 2, 4, 19, 23, 76-81, 95, 263-265, 268, 273, 293, 294, 347-350, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, пп. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, заінтересована особа: ФОП ОСОБА_1 , АБ «Укргазбанк» про розкриття інформації, що містить банківську таємницю - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Верещінська