печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4996/25-к
04 лютого 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4 ( в режимі ВКЗ)
підозрюваної - ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12023000000001807 від 27.09.2023, -
04.02.2025 у провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу в вигляді домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12023000000001807 від 27.09.2023.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що Головним слідчим управлінням здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001807 від 27.09.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 302, ч. 3 ст. 303 КК України.
Так, 07.11.2024 ОСОБА_5 , було повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 303, ч. 2 ст. 302 КК України.
08.11.2024 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 23 год. до 06 год. наступної доби, до 03.01.2025, із покладенням на неї наступних обов'язків:прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду;повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками та іншими підозрюваними по даному кримінальному провадженню; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
23.12.2024 постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 07.02.2025.
02.01.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 № 757/61631/24-к строк домашнього продовжено до 07.02.2025.
28.01.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 № 757/3811/25-к строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 6-ти місяців, тобто до 07.05.2025.
Прокурор вказує, що на даний час у кримінальному провадженні продовжуються проводитися слідчі (розшукові) дії, направлені на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, однак для закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, необхідно провести ще ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а саме:встановити та допитати у якості свідків всіх осіб, яким може бути про обставини вчинених кримінальних правопорушень, у тому числі осіб, які у зв'язку із початком повномасштабної агресії проти України виїхали за кордон; у разі необхідності провести одночасні допити між підозрюваними та особами, яким може бути відомо про обставини вчинення кримінальних правопорушень, свідками тощо;провести тимчасові доступи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;призначити та отримати висновки комп'ютерно-технічних, фоноскопічних та інших експертиз; установити інших можливих учасників кримінального правопорушення, які були причетні до його виконання;розсекретити та долучити до матеріалів кримінального провадження матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, оглянути отримані матеріали;провести додаткові допити підозрюваних осіб за результатами розсекречених матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій;продовжити строк дії застосованих до підозрюваних запобіжних заходів;повідомити учасникам організованої групи про підозру в кінцевій редакції; провести інші слідчі (розшукові) дії, необхідність в яких виникне під час досудового розслідування даного кримінального провадження;вчинити дії передбачені ст. 290 КПК України та ознайомити сторону захисту з матеріалами досудового розслідування даного кримінального провадження;скласти та направити до суду обвинувальний акт і реєстр матеріалів даного кримінального провадження.
Проведення зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій мають суттєве значення для судового розгляду даного кримінального провадження, вирішення кваліфікації дій кожного з підозрюваних та вплинуть на повноту досудового розслідування і судового розгляду.
Провести зазначені слідчі (розшукові) та процесуальні дії до закінчення дії попередньої ухвали про нічний домашній арешт, тобто до 07.02.2025, не представилось можливим, у зв'язку із характером вчинених кримінальних правопорушень, специфікою розслідування даного роду злочинів, об'ємністю кримінального провадження, перевіркою підозрюваних на вчинення інших кримінальних правопорушень у складі організованої групи, великим обсягом призначених судових експертиз, виконання яких вплине на остаточну кваліфікацію дій підозрюваних, а також у зв'язку із іншими об'єктивними обставинами, які перешкоджали завершити досудове розслідування у зазначений строк.
Також прокурор зазначає, що на даний час ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної не зменшились та продовжують існувати.
Так, існують підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
- існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який обґрунтовується тим, що підозрюваній повідомлено про підозру у тому числі у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого у складі організованої групи, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна. Повідомлення про підозру повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, тому останній усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання його винним, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаних кримінальних правопорушень, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у тому числі маючи можливість безперешкодного виїзду за межі території України, може переховуватись за кордоном;
- існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, який обґрунтовується тим, що на теперішній час органом досудового розслідування продовжуються дії, спрямовані на пошук та фіксацію усіх доказів вчинення кримінального правопорушення, у тому числі документальних матеріалів та речових доказів, які містять сліди злочинів. Перебуваючи на волі, підозрювана з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на знищення та приховування матеріальних носіїв інформації, які містять сліди злочину;
- існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні. Так, зокрема, перебуваючи на волі, підозрювана з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами, підробки документів, або всіляко сприяти уникненню від допиту осіб, яких необхідно допитати;
- існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який обґрунтовується тим, що підозрювана може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як тривалість вчинення вищевказаного злочину вказує на систематичний характер неправомірних дій підозрюваного, необхідності в отриманні джерела доходів, для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення аналогічних кримінальних правопорушень.
Прокурор вказує, що на користь зазначених вище ризиків вказує і той факт, що злочини, які інкримінуються підозрюваній у вчинені у складі організованої групи, що в свою чергу свідчить про те, що усі члени цієї організованої групи були обізнані з можливими наслідками, у випадку викриття їх злочинної діяльності правоохоронними органами, проте все одно продовжували вчиняти злочини.
Зазначені обставини дають підстави для висновку, що непродовження до підозрюваної запобіжного заходу не зможе ефективно попередити спроби підозрюваної ухилитися від досудового розслідування та суду, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні, а тому є необхідність у продовжені запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з викладених в ньому підстав, просив задовольнити.
Підозрювана та захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання та просили застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно зі ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Вказаною статтею передбачено, також, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваної з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, що дає підстави для вирішення питання про продовження дії запобіжного заходу.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальними правопорушеннями, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Так, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Таким чином, прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи про можливе притягнення до кримінальної відповідальності; знищити, приховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Слідчий суддя враховує частину 5 статті 9 КПК, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Так, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно враховувати, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Також, слідчий суддя приймає до уваги, що у справі потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, направлені на закінчення досудового розслідування.
Таким чином, оцінивши в сукупності тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, загрозу призначення суворого покарання за нього, характер вчинених злочинних дій, у яких підозрюється ОСОБА_5 ризики які зазначені у клопотанні, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, дані які характеризують особу, слідчий суддя приходить до висновку, за доцільне продовжити відносно підозрюваної передбачений ст. 181 КПК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту впевний період доби, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування, тобто до 04.04.2025..
Таким чином, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 181, 193, 199, 376 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк тримання підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом із забороною залишати місце проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , з 23:00 год. по 06:00 год. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування в укриття цивільного захисту, у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12023000000001807 від 27.09.2023, а саме: до 04.04.2025 включно.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, строком до 04.04.2025, а саме:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженню щодо обставин кримінального провадження, коло яких повинен визначити прокурор та ознайомити підозрювану;
- продовжити зберігання у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8