печерський районний суд міста києва
Справа № 757/4935/25-к
04 лютого 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
підозрюваної - ОСОБА_5 ( в режимі ВКЗ)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12023000000001807 від 27.09.2023, -
04.02.2025 у провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12023000000001807 від 27.09.2023,.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що 07.11.2024 підозрюваній ОСОБА_5 було повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 303, ч. 2 ст. 302 КК України.
08.11.2024 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 23 год. до 06 год. наступної доби, до 03.01.2025, із покладенням на неї наступних обов'язків: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду;повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками та іншими підозрюваними по даному кримінальному провадженню;здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
23.12.2024 постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 07.02.2025.
02.01.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_6 № 757/61628/24-к строк домашнього продовжено до 07.02.2025.
28.01.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_7 № 757/3811/25-к строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 6-ти місяців, тобто до 07.05.2025.
Прокурор вказує, що на даний час у кримінальному провадженні продовжуються проводитися слідчі (розшукові) дії, направлені на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, однак для закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, необхідно провести ще ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а самевстановити та допитати у якості свідків всіх осіб, яким може бути про обставини вчинених кримінальних правопорушень, у тому числі осіб, які у зв'язку із початком повномасштабної агресії проти України виїхали за кордон; у разі необхідності провести одночасні допити між підозрюваними та особами, яким може бути відомо про обставини вчинення кримінальних правопорушень, свідками тощо;провести тимчасові доступи до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;призначити та отримати висновки комп'ютерно-технічних, фоноскопічних та інших експертиз; установити інших можливих учасників кримінального правопорушення, які були причетні до його виконання;розсекретити та долучити до матеріалів кримінального провадження матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, оглянути отримані матеріали;провести додаткові допити підозрюваних осіб за результатами розсекречених матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій;продовжити строк дії застосованих до підозрюваних запобіжних заходів;повідомити учасникам організованої групи про підозру в кінцевій редакції; провести інші слідчі (розшукові) дії, необхідність в яких виникне під час досудового розслідування даного кримінального провадження;вчинити дії передбачені ст. 290 КПК України та ознайомити сторону захисту з матеріалами досудового розслідування даного кримінального провадження;скласти та направити до суду обвинувальний акт і реєстр матеріалів даного кримінального провадження.
Проведення зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій мають суттєве значення для судового розгляду даного кримінального провадження, вирішення кваліфікації дій кожного з підозрюваних та вплинуть на повноту досудового розслідування і судового розгляду.
Провести зазначені слідчі (розшукові) та процесуальні дії до закінчення дії попередньої ухвали про нічний домашній арешт, тобто до 07.02.2025, не представилось можливим, у зв'язку із характером вчинених кримінальних правопорушень, специфікою розслідування даного роду злочинів, об'ємністю кримінального провадження, перевіркою підозрюваних на вчинення інших кримінальних правопорушень у складі організованої групи, великим обсягом призначених судових експертиз, виконання яких вплине на остаточну кваліфікацію дій підозрюваних, а також у зв'язку із іншими об'єктивними обставинами, які перешкоджали завершити досудове розслідування у зазначений строк.
Також прокурор вказує, що на даний час ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного не зменшились та продовжують існувати.
Відтак, на даний час існують сукупність підстав вважати, що підозрювана ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
- існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який обґрунтовується тим, що підозрюваній повідомлено про підозру у тому числі у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого у складі організованої групи, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна. Повідомлення про підозру повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження, тому останній усвідомлюючи невідворотність покарання у разі визнання її винною, яке пов'язане із позбавленням волі за вчинення вказаних кримінальних правопорушень, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, у тому числі маючи можливість безперешкодного виїзду за межі території України, може переховуватись за кордоном;
- існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, який обґрунтовується тим, що на теперішній час органом досудового розслідування продовжуються дії, спрямовані на пошук та фіксацію усіх доказів вчинення кримінального правопорушення, у тому числі документальних матеріалів та речових доказів, які містять сліди злочинів. Перебуваючи на волі, підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на знищення та приховування матеріальних носіїв інформації, які містять сліди злочину;
- існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки перебуваючи на волі, підозрювана з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, може вчинити дії направлені на примушення до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами, підробки документів, або всіляко сприяти уникненню від допиту осіб, яких необхідно допитати;
- існує ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрювана може і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як тривалість вчинення вищевказаного злочину вказує на систематичний характер неправомірних дій ої необхідності в отриманні джерела доходів, для забезпечення його життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення аналогічних кримінальних правопорушень.
Фактичні обставини злочинів, інкримінованих підозрюваній свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Також, на користь зазначених вище ризиків вказує і той факт, що злочини, які інкримінуються підозрюваній вчинені у складі організованої групи, що в свою чергу свідчить про те, що усі члени цієї організованої групи були обізнані з можливими наслідками, у випадку викриття їх злочинної діяльності правоохоронними органами, проте все одно продовжували вчиняти злочини.
Зазначені обставини дають підстави для висновку, що непродовження до підозрюваної запобіжного заходу не зможе ефективно попередити спроби підозрюваної ухилитися від досудового розслідування та суду, а також для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні, а тому є необхідність у продовженні дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з викладених в ньому підстав, просив задовольнити.
Адвокат в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, оскільки підозра є необґрунтованою. Також, адвокат зазначив, що відсутні ризики на які посилається прокурор, оскільки підозрювана має належну процесуальну поведінку та виконує всі покладені на неї обов'язки та не займається діяльністю, яка стала підставою для оголошення підозри.
Відтак, просив застосувати запобіжний зхід відносно підозрюваної у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрювана в судовому засіданні підтримала свого захисника.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 статті 181 КПК України зазначено, що домашній арешт - це запобіжний захід, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або в певний період доби.
Згідно ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя враховує частину 5 статті 9 КПК, якою передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Перевіряючи доводи клопотання сторони обвинувачення, слідчим суддею встановлено, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалах клопотання даних.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, інкримінованих їй стороною обвинувачення.
Так, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
З врахуванням зазначеного, та матеріалів, якими обґрунтовує прокурор клопотання, слідчий суддя вважає, що долучені до клопотання докази, містять певні переконливі факти та даних щодо обґрунтованості підозри у вчиненні підозрюваною інкримінованого діяння, разом з цим, слідчий суддя звертає увагу, що в контексті даного розгляду не вирішує питання доведеності вини підозрюваної.
Разом з цим, на думку слідчого судді долучені до клопотання докази, не містять обґрунтованих доказів стосовно наявності ризиків вказаних у клопотанні, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки вони є узагальненими, не підтвердженими, а тому на думку слідчого судді, даний запобіжний захід є занадто суворий та не відповідає ступеню ризиків у кримінальному провадженні.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Дані про особу підозрюваної, її вік, стан здоров'я і те, що він має постійне місце проживання свідчить на користь останньої, та з урахуванням обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, в свою чергу спростовує доводи прокурора щодо можливості існування неналежної процесуальної поведінки підозрюваної.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Згідно рішення Європейського суду з прав людини, яке згідно ч. 5 сг. 9 КПК України, які є джерелом законодавства, у справі «Бойченко проти Молдови» № 41088/05, рішення від 11 липня 2006 року - «одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказівки підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню в справі, переховуватися від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатнім для ухвалення рішення про обрання запобіжного заходу». А у справі «Мамедова проти Росії» № 7064/05, рішення від 01 червня 2006 року Європейський суд дійшов такого висновку: «посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальний елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребує позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваної, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки доводи прокурора щодо необхідності продовження дії зазначеного запобіжного заходу були спростовані стороною захисту. Окрім цього, слідчий суддя враховує, що підозрювана перебуває певний період під домашнім арештом.
Відтак, в задоволенні клопотання про продовження строків перебування підозрюваної під домашнім арештом, слідчий суддя відмовляє.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваною, покладених на нього процесуальних обов'язків, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді у вигляді особистого зобов'язання у межах строку досудового розслідування кримінального провадження № 12023000000001807 від 27.09.2023, а саме: до 04.04.2025 включно з одночасним покладенням процесуальних обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженню щодо обставин кримінального провадження, коло яких повинен визначити прокурор та ознайомити підозрювану; продовжити зберігання у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Питання щодо доведеності вини підозрюваної у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації її дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 181, 193, 199, 376 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12023000000001807 від 27.09.2023 - відмовити.
Застосувати до підозрюваної у кримінальному провадженні № 12023000000001807 від 27.09.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, строком до 04.04.2025 включно, а саме:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду у кримінальному провадженні;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженню щодо обставин кримінального провадження, коло яких повинен визначити прокурор та ознайомити підозрювану;
- продовжити зберігання у відповідних органах державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на неї обов'язків, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, а також накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні № 12023000000001807 від 27.09.2023.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення в частині відмови у задоволенні клопотання.
Слідчий суддя ОСОБА_8