Справа № 706/41/25 3/706/39/25
07 лютого 2025 року м.Христинівка
Суддя Христинівського районного суду Черкаської області Школьна А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від ВПД № 3 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ГР № 356880 від 04.01.2025 ОСОБА_1 04.01.2025 близько 14 год, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, виражалася нецензурною лайкою в сторону своєї матері ОСОБА_2 , чим вчинила відносно неї домашнє насильство.
Дії ОСОБА_1 поліцейським кваліфіковані за ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП.
У судові засідання, призначені на 10.01.2025, 22.01.2025 та 07.02.2025 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялась шляхом направлення поштової кореспонденції та засобами телефонного зв'язку. У телефонному режимі повідомила, що не може з'явитися до суду, оскільки перебуває за межами міста, вину у вчиненні адміністративного проступку не визнає, вказує, що саме мати вчинила відносно неї протиправні дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП участь особи при розгляді справи про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП не є обов'язковою, а тому суддя вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутність ОСОБА_1 .
Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані працівником поліції докази на предмет їх належності та допустимості, а в сукупності - достатності, суддя доходить до висновків про недоведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі презумпції невинуватості, передбаченого статтею 62 Конституції України, згідно з якою всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
У статті 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП).
Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Подія та склад адміністративного правопорушення мають підтверджуватися належними і допустимими доказами.
При цьому, доказами в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
На підтвердження обставин викладених у протоколі та винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, ДОП СП ВПД № 3 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області сержант поліції Юрчишин О.П. надав до суду такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ГР № 356880 від 04.01.2025, в якому зазначено, що ОСОБА_1 04.01.2025 близько 14 год, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, виражалася нецензурною лайкою в сторону своєї матері ОСОБА_2 , чим вчинила відносно неї домашнє насильство. Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у протоколі відсутні. Від його підпису та отримання копії ОСОБА_1 відмовилась (а.с. 1);
- протокол про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 04.01.2025 від ОСОБА_2 . У протоколі відібраної заяви зазначено, що 04.01.2025 близько 14 год дочка заявниці - ОСОБА_1 обзивала її нецензурною лайкою, провокувала на бійку і виганяла із домоволодіння. Свідків події немає (а.с. 2);
- пояснення ОСОБА_2 від 04.01.2025 про те, що її донька 04.01.2025 близько 14 год ображала її нецензурною лайкою, провокувала на бійку і виганяла із домоволодіння, що спонукало заявницю викликати працівників поліції (а.с. 3);
- за результатами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 04.01.2025, працівник поліції встановив низький рівень небезпеки та виснував про відсутність підстав для оформлення термінового заборонного припису (а.с. 4 - 5).
Відповідальність за частиною 1 статті 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
За правовою конструкцією норма ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП є адміністративним правопорушенням із матеріальним складом, для відповідальності за яким обов'язковою умовою є настання наслідків у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Будь - яких відомостей щодо спричинення потерпілій ОСОБА_2 шкоди здоров'ю ні протокол про адміністративне правопорушення, ні інші зібрані уповноваженою посадовою особою докази, не містять.
Сам факт висловлювання нецензурної лайки в адресу особи, яка є її близьким родичем чи членом сім'ї, не утворює беззаперечно склад правопорушення за ч. 1 ст. 173 - 2 КУпАП.
Психологічне насильство в сім'ї - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи ( п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Отже, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.
Тобто, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із них, дії особи не можна розцінювати як насильство.
Беззаперечні докази вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства судді не надано.
Поліцейський, оцінивши ризики вчинення домашнього насильства, вказав про низький рівень небезпеки ОСОБА_1 , підстав для винесення термінового заборонного припису не знайшов.
Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
Водночас поліцейський причину конфлікту не з'ясував та не перевірив наявність обов'язкових ознак домашнього насильства.
Викладене в протоколі про адміністративне правопорушення твердження про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства в стані алкогольного сп'яніння долученими до справи доказами не підтверджується. Матеріали справи не містять відомостей щодо освідування особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на стан алкогольного сп'яніння та його результатів. Опитана ОСОБА_2 про перебування дочки в нетверезому стані також не зазначала.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.
Із врахуванням положень і тлумачень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи те, що при розгляді справи, доказів, що стверджують факт скоєння ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, не було встановлено, суддя дійшла до переконання про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, з наведених вище мотивів.
На підставі викладеного та керуючись ст. 1, 7, 9, 173 - 2, 245, 247, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173 - 2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Христинівський районний суд Черкаської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Альона ШКОЛЬНА