номер провадження справи 17/154/24
28.01.2025 Справа № 908/2480/24
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши матеріали справи № 908/2480/24
за позовною заявою: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
представник: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2
до відповідача: об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Центральний 23», 69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 23
про визнання частково недійсним рішення загальних зборів
У судовому засіданні приймали участь:
від позивача: Сердюченко В.В., ордер серії АР № 1190408 від 31.07.24
від відповідача: Чупілко О.Л., протокол № 1 від 28.04.16
вільний слухач: ОСОБА_3 , паспорт
вільний слухач: ОСОБА_4 , паспорт
16.09.24 до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд» надійшла позовна заява за вих. від 16.09.24 з вимогами ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ) до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Центральний 23» (надалі ОСББ “Центральний 23») про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ “Центральний 23», оформлене протоколом № 1/24 від 28.04.24 в частині визначення вартості утримання будинку для нежитлового приміщення VI (літ. А-13), загальною площею 575,6 кв.м., в розмірі 6,50 грн за 1 кв.м.
17.09.24 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/2480/24 між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою суду від 23.09.24 по справі № 908/2480/24 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, який не перевищує 5 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, до якої додати належні докази відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення на юридичну адресу відповідача.
26.09.24 до суду в системі “Електронний суд» від представника позивача надійшла заява за вих. від 26.09.24 про усунення недоліків позовної заяви, якою усунуто недоліки вказані в ухвалі суду від 23.09.24.
Ухвалою від 01.10.24 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2480/24, якій присвоєно № провадження 17/154/24. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 30.10.24 о 12 год. 00 хв.
18.10.24 до суду від відповідача надійшов відзив без номеру та дати на позовну заяву, в якій останній просить суд позовну заяву ОСОБА_1 у цій справі залишити без розгляду.
30.10.24 на адресу суду від відповідача надійшла заява за вих. від 30.10.24 з проханням допустити представником для захисту інтересів відповідача у цій справі - людину ОСОБА_5 на підставі рішення правління та довіреності за вих. від 24.10.24.
В засіданні 30.10.24 судом прийнято до розгляду відзив відповідача на позовну заяву.
Представник позивача в судовому засіданні 30.10.24 підтримав клопотання викладене в прохальній частині позовної заяви від 16.09.24 та просить суд в порядку ст. 81 ГПК України витребувати у ОСББ “Центральний 23» засвідчену копію рішення загальних зборів ОСББ “Центральний 23» оформленого протоколом № 1/24 від 28.04.24 (з додатками до нього).
В якості доказу звернення позивача до відповідача щодо надання копії рішення загальних зборів ОСББ “Центральний 23» (оформленого протоколом № 1/24 від 28.04.24) останнім надано адвокатський запит за вих. від 14.08.24.
Представник відповідача в судовому засіданні 30.10.24 надав пояснення щодо клопотання представника позивача викладеного в прохальній частині позовної заяви від 16.09.24 про витребування доказів.
Відповідно до приписів ст. 81 ГПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах 2 та 3 ст. 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ч. 1). У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання (ч. 2). У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази (ч. 4). Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (ч. 7). Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали (ч. 8). У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (ч. 9).
З метою повного і всебічного з'ясування обставин у справі у засіданні 30.10.24 судом задоволено клопотання представника позивача викладене в прохальній частині позовної заяви за вих. від 16.09.24 щодо витребування у ОСББ “Центральний 23» засвідченої копії рішення загальних зборів ОСББ “Центральний 23» та на підставі ст. 81 ГПК України витребувано у відповідача засвідчену копію рішення загальних зборів ОСББ “Центральний 23», оформленого протоколом № 1/24 від 28.04.24 (з додатками до нього).
В судовому засіданні 30.10.24 судом оголошено перерву до 19.11.24 об 11 год. 30 хв. Явку представників сторін в судове засідання визнано обов'язковою.
04.11.24 до суду в системі “Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив (зареєстровано канцелярією суду та передано судді 05.11.24), в якій останній просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
12.11.24 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання без номеру та дати, в якому останній просить суд додати до матеріалів справи протоколи: № 1/22 від 22.01.22 загальних зборів ОСББ № 23 по бул. Центральний з додатками; № 1/24 від 28.04.24 загальних зборів ОСББ № 23 по бул. Центральний з додатками; № 2/24 від 10.04.24 зборів членів правління ОСББ № 23 по бул. Центральний.
15.11.24 до суду від відповідача надійшло клопотання за вих. від 15.11.24, в якому останній просить суд відкласти розгляд справи призначений на 19.11.24 на іншу дату у зв'язку із хворобою уповноваженого представника відповідача.
Представник відповідача в судове засідання 19.11.24 не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 19.11.24 судом прийнято до розгляду відповідь на відзив (сформовану в системі "Електронний суд" 04.11.24), задоволено клопотання представника відповідача б/н і дати про долучення документів до матеріалів справи та зазначені документи, а саме протоколи: № 1/22 від 22.01.22 загальних зборів ОСББ № 23 по бул. Центральний з додатками; № 1/24 від 28.04.24 загальних зборів ОСББ № 23 по бул. Центральний з додатками; № 2/24 від 10.04.24 зборів членів правління ОСББ № 23 по бул. Центральний, які долучено до матеріалів справи № 908/2480/24.
Ухвалою від 19.11.24 судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 10.12.24 об 11 год. 30 хв.
В судовому засіданні 10.12.24 розглянувши заяву представника відповідача за вих. від 30.10.24 про допуск представника - людини Булку Л.Л. (представник відповідача підтримав, представник позивача заперечив проти задоволення вказаної заяви), суд дійшов висновку про наступне.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Положеннями ч. ч. 1-4 ст. 56 ГПК України визначено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Держава, АР Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади АР Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади АР Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Згідно із ч. 1 ст. 58 ГПК України, пп. 11 п. 16-1 Перехідних положень Конституції України, з 01.01.19 у судах першої інстанції представництво в суді відповідно до ст. 131-2 Конституції, здійснюється виключно адвокатами, крім малозначних спорів.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ГПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
З урахуванням викладеного вище в тексті цієї ухвали, а також приймаючи до уваги те, що:
- ухвалою від 29.07.24 судом вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження;
- відповідно до пп. 11 п. 16-1 Перехідних положень Конституції України з 01.01.19 у судах першої інстанції представництво в суді відповідно до ст. 131-2 Конституції, здійснюється виключно адвокатами, крім малозначних спорів;
- представник Булка Л.Л. не є членом виконавчого органу ОСББ “Центральний 23», а також не є адвокатом (докази зворотнього у справі відсутні і на відповідній стадії судового процесу суду не надано);
- інших доказів правомочності Булка Л.Л представляти інтереси ОСББ “Центральний 23» у справі № 908/2480/243 не надано,
у суду відсутні правові підстави для допуску Булка Л.Л. до участі в цій справі в якості представника відповідача.
А тому, як наслідок, судом відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача за вих. від 30.10.24 про допуск представника Булка Л.Л. до участі у цій справі.
При цьому, судом враховано, що особиста участь у справі голови правління ОСББ «Центральний, 23» Чупілко О.Л. не позбавляє його права мати іншого уповноваженого представника у цій справі за умови надання відповідачем суду відповідних доказів в порядку визначеному чинним законодавством держави Україна.
Крім того, у засіданні 10.12.24 судом з'ясовано положення ст.ст. 182, 185 ГПК України та повноту виконання запропонованих вимог, викладених в ухвалі суду про відкриття провадження у даній справі.
Представники позивача та відповідача повідомили суд, що до матеріалів справи надані всі документи, необхідні для вирішення даної справи по суті спору.
Ухвалою від 10.12.24 судом закрито підготовче провадження у справі із зазначенням про початок розгляду справи по суті з 31.12.24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.01.25 о 10 год. 30 хв.
Представники сторін в судовому засіданні 14.01.25 надали усні пояснення на запитання (головуючого), які виникли в розгляді справи по суті.
В судовому засіданні 14.01.25 судом оголошено перерву в розгляді справи по суті до 28.01.25 об 11 год. 30 хв.
22.01.25 до суду в системі «Електронний суд» надійшла заява за вих. від 22.01.25, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 500,00 грн.
28.01.25 до суду надійшло клопотання за вих. від 28.01.25, в якому представник відповідача заперечує проти заяви позивача за вих. від 22.01.25 та просить суд відмовити позивачу в задоволені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 500,00 грн.
Представники сторін в судовому засіданні 28.01.25 надали усні пояснення на запитання (головуючого), які виникли в розгляді справи по суті.
В судовому засіданні судом прийнято до розгляду заява позивача за вих. від 22.01.25 про відшкодування витрати на професійну правничу допомогу та клопотання відповідача за вих. від 28.01.25 щодо заперечення на відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу.
В засіданні 28.01.25, на підставі ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Присутнім в засіданні суду представникам сторін повідомлено про дату складення повного тексту судового рішення.
Позивач, в особі уповноваженого представника, підтримав позовні вимоги викладені у позовній заяві за вих. від 16.09.24 та у відповіді за вих. від 04.11.24 на відзив на позовну заяву. Просив суд визнати недійсним рішення загальних зборів ОСББ “Центральний 23», оформлене протоколом № 1/24 від 28.04.24 в частині визначення вартості утримання будинку для нежитлового приміщення VI (літ. А-13), загальною площею 575,6 кв.м., в розмірі 6,50 грн за 1 кв.м.
Відповідач в особі голови правління ОСББ заперечив проти позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві без номеру та дати на позовну заяву. Просив суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.
При цьому, судом враховано, що:
- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;
- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;
- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;
- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав від 29.03.23 № 327392684, ОСОБА_1 належить на праві власності нежитлове приміщення (літ. А-13), з реєстраційним № об'єкта нерухомого майна 1810307023101, загальною площею 575,6 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , приміщення VI, з розміром частки 1/1, № відомостей про речове право: 49740162. Державну реєстрацію права власності проведено 29.03.23 о 14:26:35.
Відповідно до рішення установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , оформлений протоколом № 1 від 14.04.16, створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та затверджено його назву «Центральний 23» (питання 2), затверджено Статут об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центральний 23» (питання 3) та обрано правління ОСББ (питання 4).
Рішенням зборів правління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центральний 23», оформленого протоколом № 1 від 28.04.16, обрано голову та заступника голови правління ОСББ «Центральний 23» (питання 2), а саме: голова правління - ОСОБА_6 , заступник голови правління - ОСОБА_7 .
Пунктом 1 розділу І Статуту ОСББ «Центральний 23» (Статут), затвердженого протоколом № 1 загальних зборів об'єднання співвласників «Центральний 23» від 14.04.16) визначено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Центральний 23» (об'єднання) створено власниками квартир та нежитлових приміщень (співвласники) багатоквартирного будинку (багатоквартирних будинків) АДРЕСА_3 , відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Згідно із п. 2 розділу І Статуту, об'єднання діє відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», чинного законодавства України та Статуту.
У відповідності до п. 1 розділу ІІІ Статуту, органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, управління ревізійна комісія (ревізор) об'єднання.
Вищим органом управління об'єднання є загальні збори, загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік (п. 2 розділу ІІІ Статуту).
Пунктом 3 розділу ІІІ Статуту визначено, що до виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема: затвердження Статуту об'єднання, внесення змін до нього та визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.
У відповідності до п. 5 розділу ІІІ Статуту, загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Згідно із п. 6 розділу ІІІ Статуту, у загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника. Загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.
Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Статуту, рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.
Пунктом 1 розділу IV Статуту визначено, що джерелами фінансування є кошти об'єднання, які складаються, зокрема, з внесків і платежів співвласників.
Сплата встановлених загальними зборами об'єднання внесків і платежів, у
т.ч. відрахувань до ремонтного, резервного фондів у розмірах і в строки, що
встановлені загальними зборами об'єднання, є обов'язковою для всіх співвласників. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у т.ч. відрахувань до резервного, ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об'єднання відповідно до законодавства та Статуту. Загальні збори об'єднання можуть прийняти рішення про списання боргів співвласників у разі виконання ними робіт, необхідних для утримання спільного майна, на суму боргу (п. 2 розділу IV Статуту).
У відповідності до п. 5 розділу IV Статуту, кошти об'єднання, включаючи кошти ремонтного, резервного фондів, витрачаються правлінням згідно з кошторисами, затвердженими загальними зборами співвласників, та окремими рішеннями загальних зборів співвласників. Кошторис об'єднання за поданням правління щороку затверджується загальними зборами не пізніше 01 січня поточного року, якщо інший строк не встановлено загальними зборами співвласників. За рішенням загальних зборів можуть затверджуватися кошториси на два і більше років. Якщо інше не встановлено рішенням загальних зборів співвласників, кошторис повинен передбачати такі статті витрат: витрати на утримання і ремонт спільного майна; витрати на оплату комунальних та інших послуг; витрати фондів об'єднання; інші витрати. За рішенням загальних зборів для здійснення витрат за рахунок ремонтного, резервного фондів можуть затверджуватися окремі (спеціальні) кошториси. Про виконання кошторисів, у тому числі окремих (спеціальних), правління складає щорічний звіт, який подає на перевірку ревізійній комісії (ревізору), а після такої перевірки - загальним зборам для затвердження. Перший фінансовий рік об'єднання починається з дати його державної реєстрації і закінчується 31 грудня року, в якому проведено державну реєстрацію. Наступні фінансові роки відповідають календарним.
Згідно із п. 1 розділу VІІ Статуту, внесення змін до Статуту об'єднання здійснюється виключно за рішенням загальних зборів. Якщо інше не визначено рішенням загальних зборів, ініціатор загальних зборів (правління або ініціативна група) надає кожному співвласнику текст пропонованих змін до Статуту об'єднання не пізніше ніж за 14 днів до проведення загальних зборів.
Пунктом 2 розділу VІІ Статуту визначено, що зміни до Статуту об'єднання підлягають державній реєстрації у порядку встановленому законодавством для державної реєстрації юридичних осіб.
Рішенням загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , оформлене протоколом № 1/22 від 22.01.22 розглянуто питання 6 порядку денного, а саме: «Внесення змін у Статут ОСББ «Центральний 23». Щодо можливості безпосередньо голосувати представнику квартири (одному з співвласників) від імені усіх співвласників приміщення. Усі оголошення та оповіщення щодо діяльності ОСББ «Центральний 23» здійснювати через офіційну групу -месенджер. Щодо боржників за утримання будинку ОСББ. Надати повноваження правлінню ОСББ усіх боржників опубліковувати у групі Вайбер. Надати повноваження правлінню ОСББ звертатися до суду щодо боргів більше 3000 гривень або не оплат продовж 9 місяців. Нараховувати пеню злістним боржникам у розмірі 1 % у місяць від суми заборгованості за умови наявності заборгованості більш, ніж 4 місяці. Внести відповідні зміни до статуту ОСББ.».
По вказаному 6 питанню порядку денного виступив голова правління ОСББ «Центральний 23» ОСОБА_6 , власник кв. АДРЕСА_4 та запропонував наступні зміни у Статут ОСББ «Центральний 23» (дослівно):
« 6.1. Щодо можливості безпосередньо голосувати представнику квартири (одному з співвласників) від імені усіх співвласників приміщення на загальних зборах та шляхом письмового опитування.
6.2. Усі оголошення та оповіщення щодо діяльності ОСББ «Центральний 23» здійснювати через офіційну групу ОСББ будь якого месенджеру.
6.3. Щодо боржників за утримання будинку ОСББ. Враховуючи наявність боржників за утримання будинку, надати повноваження правлінню ОСББ часткові персональні данні усіх боржників опубліковувати у загальній групі ОСББ. Надати повноваження правлінню ОСББ звертатися до суду щодо боргів більше 3000 гривень або не оплат продовж 9 місяців. Нараховувати пеню злістним боржникам у розмірі 1 % у місяць від суми заборгованості за умови наявності заборгованості більш, ніж 4 місяців Внести відповідні зміни до статуту ОСББ.».
Обмінявшись думками, власники квартир прийняли рішення (дослівно): «Внести відповідні зміни до статуту ОСББ та провести державну реєстрацію нової редакції статуту ОСББ «Центральний 23» (зі змінами). Доручити провести державну реєстрацію нової редакції статуту ОСББ «Центральний 23» (зі змінами) голові правління ОСББ «Центральний 23» Чупілко О.Л.».
Відповідно до рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , оформлене протоколом № 1/24 від 28.04.24, затверджено нові тарифи внесків співвласників на забезпечення утримання будинку (питання 5 порядку денного).
Так, зокрема, по п'ятому питанню порядку денного (дослівно): «виступив голова правління та враховуючи раніше озвучену ситуацію з боргом та договором з Обленерго, підняттям тарифу за електричної енергії майже втричі, зростанням мінімальної зарплатні втричі, загальним зростанням цін на матеріали та роботи, необхідні для фукціонування ОСББ, дуже гостро стоїть питання збільшення тарифу внесків співвласників на забезпечення утримання будинку. Поточний тариф, якщо його не переглянути у бік збільшення не зможе покривати усі поточні витрати ОСББ, оскільки вартість аварійних ремонтних робіт значно збільшилися. Про те, щоб проводити роботи з благоустрою будинку та наповнення ремонтно-резервного фонду з поточним тарифом мова навіть не іде. Враховуючи все це, правлінням було вирішене винести на загальні збори питання підвищення тарифу внесків співвласників на забезпечення утримання будинку, до 10 грн за м2 у цьому році. Це дозволить переглянути Кошторис на 2024 рік, провести заплановані ремонтні роботи, мати фінансовий запас для погашення боргу за е/е та вирішення аварійних ситуацій. На останніх зборах правління власником кв. АДРЕСА_5 ОСОБА_7 було запропоновано зробити це підвищення у два етапа: з 1.05.24 року до 8.5 грн за м2 таз 1.09.24 року до 10 грн за м2. Голова запропонував власникам висловити свої думки з цього приводу. Власниці кв. АДРЕСА_6 ОСОБА_8 висловила думку, що доцільніше зробити підвищення в один етап з 1.06.24 року до 10 грн за м2 доки відсутній платіж за опалення. На її думку власникам буде так простіше сплачувати комунальні послуги. Власник кв. АДРЕСА_7 ОСОБА_9 підтримав пропозицію голови оскільки ціни зросли на все і для підтримання комфортного рівня життя у будинку таке підвищення є необхідним. ОСОБА_3 власниця кв. АДРЕСА_8 в ході обговорення питання додала, що членами правління розглядався варіант економії на платежі за е/е, а саме відключення одного ліфта у кожному під'їзді, проте цей варіант було відкинуто оскільки крім зниження рівня комфорту для співвласників, перед включенням ліфта треба проводити обов'язковий технічну експертизу усіх чотирьох вимкнених ліфтів та платіж за експертизу перекриє всю заплановану економію. Якщо ліфти періодично не перемикати, то призведе до зношення одного з ліфтів та відповідно затрат на його ремонт. Власниця кв. АДРЕСА_9 ОСОБА_10 підтримала пропозицію про підвищення тарифу внесків співвласників на забезпечення утримання будинку, та зауважила, що підвищення в залежності від площі квартири складе від 120 до 300 гривень, що на її думку не є критичним для власників житла але допоможе ОСББ нормально функціонувати.
Голова правління зауважив, що співвласники нежитлових приміщень мають такі ж обов'язки щодо внесків, як і співвласники квартир, відповідно для них розмір внесків також зросте. Попередньо частина власників нежитлових приміщень висловили свою згоду на підвищення тарифу, оскільки прекрасно розуміють економічне становище у країні. В ОСББ «Центральний 23» є кілька типів нежитлових приміщень. Власників приміщень КЕРАМІКА ІХ А-13 та МЕТАЛВІСТ VII А-13 з моменту утворення ОСББ завжди допомагали нашому ОСББ на прохання голови та мешканців, приймали активну участь у житті ОСББ, за свій рахунок облаштували прибудинкову територію з боку пустиря, зробили там автостоянку, якою на безоплатній основі можуть користуватися мешканці нашого будинку, а також вони самостійно вивозять своє сміття та прибирають від сміття, листя та снігу прибудинкову територію, прилеглу до їхніх приміщень. ОСОБА_11 , співвласниця кв. АДРЕСА_10 запропонувала врахувати ці обставини та на підставі кошторису зробити для приміщень КЕРАМІКА IX А-13 та МЕТАЛВІСТ VII А-13 внески нарівні 5.50 гривень за м2, а для решти нежитлових приміщень (трьох приміщень VI А-13, які знаходяться у власності ОСОБА_1 та двох приміщень, які знаходяться у комунальної власності м. Запоріжжя) 6,50 гривень за м2.
Після обговорення власники квартир прийняли рішення: підвищити тариф на утримання будинку для мешканців будинку на 3 грн за м2 до 10 грн за м2 та для нежитлових приміщень відповідно кошторису на 2024 року.».
Згідно із довідкою ОСББ «Центральний 23» визначено, що з 01.06.24 вартість утримання будинку для нежитлового приміщення № 6 (римське) А-13 становить 6,50 грн за кв.м. відповідно до рішення загальних зборів ОСББ «Центральний 23» від 28.04.24 (протокол № 1/24 від 28.04.24).
Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України «Про аграрні ноти» (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із ст. 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб та порядок, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю,
У відповідності до ч. ч. 1 та 3 ст. 167 Господарського кодексу України (ГК України), корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до вимог закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
В пункті 1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.16 № 4 “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» зазначено, що господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у т.ч. учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
Стаття 55 ГК України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Господарською діяльністю у Господарському кодексі України вважається діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (ст. 3 ГК України).
Згідно із ч. 1 ст. 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Відповідно до преамбули Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.01 № 2866-ІІІ, цей Закон визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їх прав та виконання обов'язку щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.
Статтею 1 даного Закону визначено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
У відповідності до ст. 4 даного Закону, об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та ін. законами України. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
Згідно із ч. 1 ст. 85 ЦК України, непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у т.ч. і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад (ч. 1 ст. 98, ч. 1 ст. 99 ЦК України).
Таким чином, вищезазначений Закон України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.01 № 2866-ІІІ визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використанню їхнього власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
Як вже зазначалося вище, спірні правовідносини виникли у зв'язку з незгодою позивача із прийнятим відповідачем рішенням загальних зборів ОСББ «Центральний 23», що оформлено протоколом № 1/24 від 28.04.24 в частині визначення вартості утримання будинку для нежитлового приміщення VI (літ. А-13), загальною площею 575,6 кв.м. в розмірі 6,50 за 1 кв.м.
Згідно із вимогами ст. 6 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (у редакції станом на час ухвалення оспорюваного рішення), об'єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об'єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на квартири та нежитлові приміщення, загальна площа яких становить більше половини загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень у такому будинку. Для створення об'єднання скликаються установчі збори. Установчі збори приймають рішення з питань порядку денного з можливістю їх обговорення. За технічної можливості може бути організовано участь в установчих зборах окремих співвласників (їх представників) (за їхнім бажанням) дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції. Голосування таких співвласників (їх представників), крім голосування за обрання голови зборів, здійснюється шляхом заповнення ними листків опитування. Ініціатором установчих зборів є ініціативна група, яка складається не менш як із трьох власників квартир або нежитлових приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціатором установчих зборів не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення установчих зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у т.ч. у формі електронного документа) співвласника до ініціатора установчих зборів, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення установчих зборів, повідомлення про проведення установчих зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві. У повідомленні про проведення установчих зборів повинна міститися інформація про: 1) ініціатора установчих зборів; 2) дату, час та місце проведення установчих зборів; 3) порядок денний установчих зборів; 4) наявність/відсутність технічної можливості для участі співвласників в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції із зазначенням інформації щодо підключення до неї. До повідомлення про проведення установчих зборів можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що розглядатимуться на зборах. Дата, час і місце проведення установчих зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів. Установчі збори веде голова зборів. Рішення про обрання голови зборів приймається більшістю голосів присутніх співвласників (їх представників), крім тих, які беруть участь у зборах дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції. При прийнятті такого рішення кожний присутній співвласник (його представник) має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Установчі збори приймають рішення про створення об'єднання, визначення особи, уповноваженої на підписання та подання документів для проведення державної реєстрації об'єднання як юридичної особи, а також затверджують його статут. Установчі збори уповноважені приймати й інші рішення, віднесені цим Законом до повноважень загальних зборів об'єднання. Перший склад правління та голова правління обираються за рішенням установчих зборів. Зміна та відкликання членів і голови правління здійснюються у порядку, передбаченому статутом об'єднання. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), загальна кількість голосів яких становить більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених частинами 10 і 15 цієї статті. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною тринадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим. Письмове опитування під час установчих зборів об'єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку". Кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення установчих зборів або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування ("за" або "проти"). Голосування представником співвласника здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Примушення співвласників (їх представників) до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи надання їм будь-якої винагороди при проведенні голосування під час установчих зборів або письмового опитування співвласників забороняється. При підрахунку голосів враховуються голоси, подані співвласниками (їх представниками), у тому числі співвласниками (їх представниками), які взяли участь в установчих зборах дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, під час проведення установчих зборів та письмового опитування. Кожний співвласник (його представник) може проголосувати з одного питання лише один раз. Рішення установчих зборів оформлюється протоколом, який повинен містити відомості про: 1) ініціатора установчих зборів; 2) дату, час, місце проведення установчих зборів (у тому числі інформацію про технічні засоби електронних комунікацій, з використанням яких співвласники брали участь в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції); 3) загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку; 4) загальну площу квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку; 5) кожного співвласника (його представника), який взяв участь в установчих зборах, у тому числі дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, або письмовому опитуванні, а саме: прізвище, ім'я, по батькові співвласника та його представника (у разі представництва особи); номер квартири або нежитлового приміщення; загальна площа квартири або нежитлового приміщення; документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника); 6) обраного голову установчих зборів; 7) порядок денний установчих зборів; 8) підсумки голосування щодо кожного питання порядку денного установчих зборів. Листки опитування, створені у паперовій формі, пронумеровуються, прошнуровуються та зберігаються правлінням або іншою уповноваженою співвласниками особою. Листки опитування, створені у формі електронних документів та підписані шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, зберігаються правлінням або іншою уповноваженою співвласниками особою на електронному носії інформації у форматі, що дає змогу перевірити їх цілісність на такому носії. Повідомлення про прийняті установчими зборами рішення із зазначенням результатів голосування з кожного питання не пізніше 15 календарних днів з дня проведення установчих зборів або завершення строку, встановленого для проведення письмового опитування (у разі його проведення), надаються ініціатором установчих зборів у письмовій формі кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилаються рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, або в іншому порядку, визначеному установчими зборами. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у т.ч. у формі електронного документа) співвласника повідомлення про прийняті установчими зборами рішення надсилаються йому на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій за контактними даними, зазначеними у заяві. У такому разі надання такому співвласнику або надсилання йому рекомендованим листом повідомлення про прийняті установчими зборами рішення не вимагається. Установчі документи об'єднання (протокол установчих зборів та статут об'єднання) підписує голова установчих зборів або інша уповноважена зборами особа. Державна реєстрація об'єднання проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об'єднання вважається утвореним з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація змін до статуту об'єднання проводиться у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 10 Закону № 2866-ІІІ, органами управління об'єднання є загальні збори об'єднання, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються та проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів з урахуванням положень цієї статті. Ініціатором загальних зборів є правління об'єднання або ініціативна група, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежитлових приміщень. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів об'єднання доводяться до відома співвласників ініціатором загальних зборів у порядку, визначеному ч. 26 ст. 6 цього Закону, або в іншому порядку, визначеному загальними зборами об'єднання. Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів об'єднання відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах. За рішенням загальних зборів можуть бути обрані представники від об'єднання, яким зборами надаються відповідні повноваження щодо оперативного вирішення нагальних питань шляхом скликання зборів представників. Статутом визначаються порядок скликання та голосування, перелік питань, які можуть вирішуватися зборами представників. Збори представників не можуть вирішувати питання, які стосуються майнових прав співвласників, погіршують умови використання майна або умови проживання. Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, ніж передбачено частинами 14 та 15 статті 6 цього Закону. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, які разом мають більше половини загальної кількості голосів усіх співвласників (крім випадків, якщо законом та/або статутом об'єднання встановлена більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення). Статутом об'єднання може бути встановлена інша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення з окремих питань. Забороняється встановлювати у статуті об'єднання кількість голосів, необхідну для прийняття рішення, менше ніж 50 % загальної кількості голосів усіх співвласників та більше ніж 75 % загальної кількості голосів усіх співвласників (а для прийняття рішення з питань обрання органів управління об'єднання, зміни форми управління, встановлення та зміни розмірів внесків/платежів, затвердження кошторису - більше ніж 67 % загальної кількості голосів усіх співвласників), крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення загальних зборів об'єднання про відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами вважаються прийнятими, якщо за них проголосували співвласники, які разом мають більше ніж 75 % загальної кількості голосів усіх співвласників. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частинами чотирнадцятою та п'ятнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами. До компетенції правління відноситься: підготовка кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством; розпорядження коштами об'єднання відповідно до затвердженого загальними зборами об'єднання кошторису; укладення договорів про виконання робіт, надання послуг та здійснення контролю за їх виконанням; ведення діловодства, бухгалтерського обліку та звітності про діяльність об'єднання; скликання та організація проведення загальних зборів об'єднання або зборів представників; призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення. Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю правління об'єднання на загальних зборах обирається з числа співвласників ревізійна комісія (ревізор) або приймається рішення про залучення аудитора. Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджуються загальними зборами.
У відповідності до преамбули Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.15 № 417-VІІІ, цей Закон визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Статтею 1 даного Закону визначено, що співвласник багатоквартирного будинку (далі співвласник) - це власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку; частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
Предметом регулювання цього Закону, відповідно до його ст. 2, є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку. Положення цього Закону застосовуються до відносин, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов'язків власників житлових та нежитлових приміщень у гуртожитках, на які поширюється дія Закону України “Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».
Згідно з ст. 4 вказаного Закону, власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов'язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.
Пунктом 2 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону № 417-VІІІ унормовано, що співвласники мають право: брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника. Реалізація співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.
Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 3 ст. 7 Закону № 417-VІІІ, співвласники зобов'язані: виконувати рішення зборів співвласників. У разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення новий власник набуває усіх обов'язків попереднього власника як співвласника.
Статтею 9 Закону № 417-VІІІ передбачено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку). Наймачі, орендарі та інші користувачі квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку можуть брати участь в управлінні багатоквартирним будинком виключно за дорученням власників таких квартир та приміщень.
Згідно із ст. 10 вказаного Закону, співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів та прийняття відповідних рішень здійснюються згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: 1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; 2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; 3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; 4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; 5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт; 6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників; 7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком; 8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; 9) вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги). Ініціатором зборів співвласників є ініціативна група, яка складається не менш як із трьох власників квартир або нежитлових приміщень, або управитель, обраний відповідно до цього Закону. Збори співвласників у прийнятих в експлуатацію новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на квартири та нежитлові приміщення, загальна площа яких становить більше половини загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень у такому будинку. Збори співвласників приймають рішення з питань порядку денного з можливістю їх обговорення. За технічної можливості може бути організовано участь у зборах співвласників окремих співвласників (їх представників) (за їхнім бажанням) дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції. Голосування таких співвласників (їх представників), крім голосування за обрання голови зборів, здійснюється шляхом заповнення ними листків опитування. Повідомлення про проведення зборів співвласників направляється ініціатором зборів співвласників не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у т.ч. у формі електронного документа) співвласника до ініціатора зборів співвласників, отриманою не пізніше ніж за 15 календарних днів до дня проведення зборів співвласників, повідомлення про проведення зборів співвласників надсилається такому співвласнику на іншу поштову адресу або на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій, зазначених у такій заяві. У повідомленні про проведення зборів співвласників повинна міститися інформація про: 1) ініціатора зборів співвласників; 2) дату, час та місце проведення зборів співвласників; 3) порядок денний зборів співвласників; 4) наявність/відсутність технічної можливості для участі співвласників у зборах співвласників дистанційно в режимі відеоконференції із зазначенням інформації щодо підключення до неї. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що розглядатимуться на зборах. Дата, час та місце проведення зборів співвласників обираються зручними для більшості можливих учасників зборів. Збори співвласників веде голова зборів. Рішення про обрання голови зборів приймається більшістю голосів присутніх співвласників (їх представників), крім тих, які беруть участь у зборах дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції. При прийнятті такого рішення кожний присутній співвласник (його представник) має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки належної співвласнику площі квартири або нежитлового приміщення у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, крім випадків, визначених частинами десятою та чотирнадцятою цієї статті. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної часткової власності, належна кожному співвласнику площа квартири або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки у праві спільної часткової власності. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить співвласникам на праві спільної сумісної власності, для цілей цього Закону такі співвласники вважаються власниками рівних часток. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень, визначених абзацами другим - сьомим цієї частини. Рішення вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 % загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, з питань, зазначених: 1) у пункті 1 частини 2 цієї статті, - у частині правочинів, що підлягають державній реєстрації відповідно до закону; 2) у пункті 5 частини 2 цієї статті, - у частині проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, пов'язаних з: відселенням осіб, які проживають у багатоквартирному будинку (крім випадків, якщо таке відселення необхідне для проведення робіт з ліквідації наслідків аварій, пожеж, збройної агресії та інших надзвичайних ситуацій); формуванням нових або зникненням існуючих складових частин будівлі, споруди, що є самостійними об'єктами нерухомого майна (квартира, вбудоване, прибудоване чи вбудовано-прибудоване житлове та нежитлове приміщення у будівлі, споруді, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове або нежитлове приміщення); 3) у пункті 8 частини другої цієї статті. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 або більше % загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували більш як 50 % загальної кількості співвласників, крім рішень, визначених абзацами 2-7 цієї частини. Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували більш як 75 % загальної кількості всіх співвласників, з питань, зазначених: 1) у пункті 1 частини 2 цієї статті, - у частині правочинів, що підлягають державній реєстрації відповідно до закону; 2) у пункті 5 частини 2 цієї статті, - у частині проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, пов'язаних з: відселенням осіб, які проживають у багатоквартирному будинку (крім випадків, якщо таке відселення необхідне для проведення робіт з ліквідації наслідків аварій, пожеж, збройної агресії та інших надзвичайних ситуацій); формуванням нових або зникненням існуючих складових частин будівлі, споруди, що є самостійними об'єктами нерухомого майна (квартира, вбудоване, прибудоване чи вбудовано-прибудоване житлове та нежитлове приміщення у будівлі, споруді, гаражний бокс, машиномісце, інше житлове або нежитлове приміщення); 3) у пункті 8 ч. 2 цієї статті. Рішення зборів співвласників оформлюється протоколом, який повинен містити відомості про: 1) ініціатора зборів співвласників; 2) дату, час, місце проведення зборів співвласників (у тому числі інформацію про технічні засоби електронних комунікацій, з використанням яких співвласники брали участь в установчих зборах дистанційно в режимі відеоконференції); 3) загальну кількість співвласників багатоквартирного будинку; 4) загальну площу квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку; 5) кожного співвласника (його представника), який взяв участь у зборах співвласників, у т.ч. дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, або письмовому опитуванні, а саме: прізвище, ім'я, по батькові співвласника та його представника (у разі представництва особи); номер квартири або нежитлового приміщення; загальна площа квартири або нежитлового приміщення; документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника); 6) обраного голову зборів співвласників; 7) порядок денний зборів співвласників; 8) підсумки голосування щодо кожного питання порядку денного зборів співвласників. Протокол зборів співвласників підписує голова зборів співвласників. Якщо в результаті проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частинами тринадцятою та чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах співвласників. Письмове опитування співвласників проводиться протягом не більше ніж 45 календарних днів з дня проведення зборів співвласників. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим. Письмове опитування проводиться ініціатором зборів співвласників та/або іншими співвласниками (за їхньою згодою), визначеними ініціатором зборів співвласників. Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Письмове опитування проводиться у письмовій та/або в електронній формі шляхом заповнення співвласниками листків опитування. Кожний співвласник (його представник), який взяв участь у голосуванні під час проведення зборів співвласників або письмового опитування, заповнює листок опитування та підписує його власноруч або шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, із зазначенням результату голосування ("за" або "проти"). Листки опитування, створені у паперовій формі, пронумеровуються, прошнуровуються та зберігаються уповноваженою співвласниками особою. Листки опитування, створені у формі електронних документів та підписані шляхом накладення електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, зберігаються уповноваженою співвласниками особою на електронному носії інформації у форматі, що дає змогу перевірити їх цілісність на такому носії. Листки опитування з питань розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку є невід'ємною частиною протоколу зборів співвласників. Листок опитування повинен містити такі відомості: 1) дата опитування; 2) прізвище, ім'я, по батькові співвласника; 3) номер квартири або нежитлового приміщення; 4) загальна площа квартири або нежитлового приміщення; 5) документ, що підтверджує право власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення, або відомості, які містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію права власності співвласника на квартиру чи нежитлове приміщення; 6) документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника); 7) питання до співвласника - пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за" або "проти". Питання повинно бути чітко і зрозуміло сформульоване, що не допускає різних тлумачень; 8) відповідь співвласника "за" або "проти" щодо кожного питання окремо; 9) власноручний або електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, співвласника та особи, яка проводила опитування. Голосування представником співвласника здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Примушення співвласників (їх представників) до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи надання їм будь-якої винагороди при проведенні голосування під час зборів співвласників або письмового опитування співвласників забороняється. При підрахунку голосів враховуються голоси, подані співвласниками (їх представниками), у тому числі співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах співвласників дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій у режимі відеоконференції, під час проведення зборів співвласників та письмового опитування. Кожний співвласник (його представник) може проголосувати з одного питання лише один раз. Протокол зборів співвласників з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, складається не менш як у двох примірниках, один з яких зберігається в управителя, а другий передається на зберігання до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради за місцем розташування багатоквартирного будинку, який розміщує резолютивну частину рішення, прийнятого зборами співвласників, на своєму офіційному веб-сайті. Порядок зберігання виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад протоколів зборів співвласників та розміщення ними на офіційному веб-сайті інформації про рішення, прийняті такими зборами, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Повідомлення про прийняті зборами співвласників рішення із зазначенням результатів голосування з кожного питання не пізніше 15 календарних днів з дня проведення зборів співвласників або завершення строку, встановленого для проведення письмового опитування (у разі його проведення), надаються в письмовій формі кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилаються рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку. За складеною у довільній формі письмовою заявою (у т.ч. у формі електронного документа) співвласника повідомлення про прийняті зборами співвласників рішення надсилаються йому на адресу електронної пошти чи з використанням інших технічних засобів електронних комунікацій за контактними даними, зазначеними у заяві. У такому разі надання такому співвласнику або надсилання йому рекомендованим листом повідомлення про прийняті зборами співвласників рішення не вимагається. Рішення зборів співвласників є обов'язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які після прийняття таких рішень набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення. За рішенням зборів співвласників повноваження щодо прийняття рішень стосовно спільного майна, яким користується лише певна група співвласників (власники квартир та нежитлових приміщень, розташованих в одному під'їзді або секції багатоквартирного будинку, тощо), за умови що при цьому не порушуються права інших співвласників, можуть бути передані цій групі співвласників (крім рішень щодо вчинення правочинів стосовно розпорядження спільним майном, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації). Рішення щодо спільного майна приймаються зборами такої групи співвласників та доводяться до її відома у порядку, передбаченому цією статтею. Рішення зборів групи співвласників є обов'язковими для такої групи співвласників та виконуються за її рахунок. Рішення зборів групи співвласників у письмовій формі доводяться до відома управителя не пізніше 15 календарних днів з дня проведення зборів групи співвласників або завершення строку, встановленого для проведення письмового опитування (у разі його проведення), а до відома інших співвласників - у спосіб, визначений зборами співвласників у рішенні щодо передачі таких повноважень. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 % загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під'їзд, секція багатоквартирного будинку тощо). Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 або більше % загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під'їзду, секції багатоквартирного будинку тощо), рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більш як 75 % загальної кількості власників усіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під'їзду, секції багатоквартирного будинку тощо). Передбачені цією статтею електронні документи створюються з дотриманням законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».
Як вже зазначалося судом, у відповідності до п. 5 розділу ІІІ Статуту, загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів.
Згідно із п. 6 розділу ІІІ Статуту, у загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника. Загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.
Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Статуту, рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.
Матеріали справи свідчать, що 28.04.24 відбулись загальні збори ОСББ «Центральний 24», на яких прийняті рішення, що оформлені протоколом від 28.04.24 № 1/24.
Вказаний протокол підписаний головою та секретарем зборів у кінці протоколу після прийнятих рішень.
Доказом на підтвердження голосування співвласників на вказаних зборах надані Додатки 1 до протоколу загальних зборів ОСББ «Центральний 23» від 28.04.24 № 1/24, які підписані головою загальних зборів, а саме: таблицю голосування з питань порядку денного загальних зборів ОСББ по бул. Центральний, буд. 23, в яких проставлено підписи кожного співвласника (особисто) щодо кожного питання окремо.
У статуті відповідно Закону має бути визначено, зокрема порядок скликання та проведення загальних зборів.
На питання головуючого в судових засіданнях та у відзиві без номеру та дати на позовну заяву представник відповідача (голова правління ОСББ) повідомив суду, що скликання загальних зборів було проведено в офіційній групі ОСББ «Центральний 23» месенджеру «Viber» (Вайбер) у відповідності до Статуту.
Судом встановлено, що згідно із рішенням загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , оформлене протоколом № 1/22 від 22.01.22 внесено зміну до Статут ОСББ «Центральний 23» (затв. протоколом № 1 загальних зборів об'єднання співвласників «Центральний 23» від 14.04.16) (дослівно):
« 6.1. Щодо можливості безпосередньо голосувати представнику квартири (одному з співвласників) від імені усіх співвласників приміщення на загальних зборах та шляхом письмового опитування.
6.2. Усі оголошення та оповіщення щодо діяльності ОСББ «Центральний 23» здійснювати через офіційну групу ОСББ будь якого месенджеру.
6.3. Щодо боржників за утримання будинку ОСББ. Враховуючи наявність боржників за утримання будинку, надати повноваження правлінню ОСББ часткові персональні данні усіх боржників опубліковувати у загальній групі ОСББ. Надати повноваження правлінню ОСББ звертатися до суду щодо боргів більше 3000 гривень або не оплат продовж 9 місяців. Нараховувати пеню злістним боржникам у розмірі 1 % у місяць від суми заборгованості за умови наявності заборгованості більш, ніж 4 місяців Внести відповідні зміни до статуту ОСББ.».
Крім того, в рішенні загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , оформлене протоколом № 1/22 від 22.01.22 по вказаному питанню, а саме по питанню шостому зазначено, що (дослівно): «Внести відповідні зміни до статуту ОСББ та провести державну реєстрацію нової редакції статуту ОСББ «Центральний 23» (зі змінами). Доручити провести державну реєстрацію нової редакції статуту ОСББ «Центральний 23» (зі змінами) голові правління ОСББ «Центральний 23» Чупілко О.Л.».
При цьому, пунктом 2 розділу VІІ Статуту визначено, що зміни до Статуту об'єднання підлягають державній реєстрації у порядку встановленому законодавством для державної реєстрації юридичних осіб.
Вирішуючи справу по суті спору судом враховано, що відповідачем не надано доказів щодо проведення державної реєстрації у порядку встановленому законодавством для державної реєстрації юридичних осіб зміни до Статуту ОСББ «Центральний 23», які були прийняті рішенням загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , оформленим протоколом № 1/22 від 22.01.22.
Доказів зворотнього матеріали справи № 908/2480/24 не містять та суду не надано.
Діяльність співвласників багатоквартирного будинку, відповідно до ст. 3 Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», регулюється, зокрема, статутом об'єднання.
Відтак, враховуючи п. 5 розділу ІІІ Статуту ОСББ «Центральний 23» та пояснення голови правління ОСББ (відповідача), надані у судовому засіданні та у відзиві без номеру та дати на позовну заяву, суд приходить до висновку щодо неналежного повідомлення позивача про проведення загальних зборів ОСББ «Центральний 23» 28.04.24, що порушує її право, як співвласника будинку (та власника нежитлового (вих) приміщення (нь) загальною площею 575,6 м2) за адресою: м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 23 на участь у зборах (на яких вирішувалось питання економічного характеру). А саме, правління (ініціативна група) повинно (на) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручити кожному співвласнику під розписку або направити рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів.
Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З урахуванням наведеного вище в тексті цього рішення судом задовольняються позовної вимоги позивача у повному обсязі.
Судом визнаються надуманими та, як наслідок, відхиляються твердження голови правління ОСББ з посиланням на:
- рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , оформленим протоколом № 1/22 від 22.01.22 в частині зміни до Статуту ОСББ «Центральний 23»,
- форс-мажорні обставини (у даному випадку запроваджений з 24 лютого 2022 року і діючий по всій підконтрольній Україні території воєнний стан).
Доказом цьому, в розумінні суду, є той факт, що рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , оформленим протоколом № 1/22 від 22.01.22 в частині зміни до Статуту ОСББ «Центральний 23», на які посилався керівник відповідача щодо (дослівно) « 6.1. … можливості безпосередньо голосувати представнику квартири (одному з співвласників) від імені усіх співвласників приміщення на загальних зборах та шляхом письмового опитування.
6.2. Усі оголошення та оповіщення щодо діяльності ОСББ «Центральний 23» здійснювати через офіційну групу ОСББ будь якого месенджеру.
6.3. Щодо боржників за утримання будинку ОСББ. Враховуючи наявність боржників за утримання будинку, надати повноваження правлінню ОСББ часткові персональні данні усіх боржників опубліковувати у загальній групі ОСББ. Надати повноваження правлінню ОСББ звертатися до суду щодо боргів більше 3000 гривень або не оплат продовж 9 місяців. Нараховувати пеню злістним боржникам у розмірі 1 % у місяць від суми заборгованості за умови наявності заборгованості більш, ніж 4 місяців Внести відповідні зміни до статуту ОСББ.»,
- не стосуються виконання наведених вище в тексті цього рішення норм матеріального права щодо скликання загальних зборів членів ОСББ, а також вимог Статуту (пункту 5 розділу ІІІ щодо … не менше, ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручення кожному співвласнику під розписку, або направлення рекомендованим листом на адресу квартири або не житлового приміщення, що належить співвласнику будинку письмового повідомлення про проведення загальних зборів).
Більш того, у голови правління ОСББ, на переконання суду, було достатньо часу (більше ніж місяць до дати введення в Україні воєнного стану) для проведення державної реєстрації змін до Статуту ОСББ «Центральний 23».
А формальне посилання вказаного керівника відповідача на воєнний стан, без зазначення того, чи дійсно ним (як уповноваженою зборами особою) вчинялись такі дії (та які саме) для проведення державної реєстрації змін до Статуту ОСББ, та що саме послугувало перешкодою до такої реєстрації, на переконання суду, є спробою видати бажане за дійсне.
Крім того, оголошення та оповіщення щодо діяльності ОСББ «Центральний 23» та бажання здійснення таких оголошень через офіційну групу ОСББ будь якого месенджеру не є, в розумінні норм чинного законодавства наведеного в тексті цього рішення та Статуту, повідомленням про проведення загальних зборів.
З огляду на наведене вище в тексті цього рішення судом не досліджувались питання правомірності збільшення відповідачем розміру внеску за забезпечення утримання будинку ОСББ «Центральний 23» для позивача у цій справі (приміщення …) до 6,50 грн за м2.
Відповідно до ст. 129 України, судовий збір покладається на відповідача.
Стосовно розподілу судових витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Статтею 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3).
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст. 126 ГПК України).
Приписами ч. 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу, позивачем надано:
- копію договору (угоди) про надання правової (правничої) допомоги від 31.07.24;
- копію акту приймання-передачі наданих послуг від 22.01.25 до договору (угоди) про надання правової (правничої) допомоги від 31.07.24;
- копію ордеру серії АР № 1190408 від 31.07.24 на надання правничої допомоги Новасардовой Л.М.
Матеріалами справи підтверджено, що 31.07.24 між ОСОБА_1 (Клієнт) та Сердюченко В.В. (Адвокат) укладено договір (угода) про надання правової (правничої) допомоги (договір).
Згідно із п. 1.1. договору, Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов'язання щодо надання правової допомогу Клієнту. Правова допомога надається в будь-яких справах/провадженнях/спорах (адміністративних, цивільних, господарських тощо), які порушуються (розслідуються, відкриваються, розпочинаються, ведуться тощо) на території України та за її межами відносно Клієнта, або за його (їх) участю чи ініціативою: у переговорах за участю Клієнта; при супроводі діяльності Клієнта; за окремими письмовими дорученнями Клієнта.
У відповідності до п. 1.2. договору, Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов'язання представляти, відстоювати та захищати права, свободи та законні інтереси Клієнта та/чи у всіх судах (не залежні від спеціалізації та інстанції суду) органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, органах, організаціях незалежно від форми власності чи підпорядкування, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні таза її межами.
Пунктом 3.1. договору визначено, що формою винагороди Адвокатаза надані відповідно до цього договору послуги є гонорар Адвоката та додаткова винагорода Адвоката.
У відповідності до п. 3.2. договору, розмір, порядок обчислення (фіксований, погодинний тощо) та та порядок сплати гонорару Адвоката за виконання доручення Клієнта узгоджується сторонами та може визначатись у додатку до цього договору, який є його невід'ємною частиною, або в акті приймання-передачі наданих послуг…
Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 22.01.25 № 1 до договору (угоди) про надання правової (правничої) допомоги від 31.07.24, Адвокат надав, а Клієнт прийняв правову (правничу) допомогу за договором про надання правової (правничої) допомоги від 31.07.24 в межах розгляду господарської справи № 908/2480/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСББ «Центральний, 23» про визнання частково недійсним рішення загальних зборів, що розглядається (-лась) в Господарському суді Запорізької області, в такому обсязі і вартості:
- усна консультація по спірним правовідносинам - 1 000,00 грн (1 година);
- підготовка та направлення адвокатських запитів до ОСББ «Центральний 23» (2 шт.) - 2 000,00 грн (2 години);
- підготовка та подача позовної заяви в Господарський суд Запорізької області - 5 000,00 грн (5 годин);
- підготовка та подача відповіді на відзив - 3 000,00 грн (3 години);
- участь адвоката в судовому засіданні 10.10.24 - 1 500,00 грн (1 година);
- участь адвоката в судовому засіданні 19.11.24 - 1 500,00 грн (1 година);
- участь адвоката в судовому засіданні 10.12.24 - 1 500,00 грн (1 година);
- участь адвоката в судовому засіданні 14.01.25 - 1 500,00 грн (1 година);
- участь (запланована) адвоката в судовому засіданні 28.01.25 - 1 500,00 грн. (1 година).
Крім того, вказаний акт приймання-передачі наданих послуг від 22.01.25 № 1 до договору (угоди) про надання правової (правничої) допомоги від 31.07.24 містить примітку: участь адвоката в судовому засіданні (одноразово) - 1 500,00 грн.; 1 година роботи адвоката по складанню документів або участі в інших діях в інтересах клієнта (окрім участі в судовому засіданні) - 1 000,00 грн.
Загальна вартість наданих послуг/виконаних робіт за актом приймання-передачі наданих послуг від 22.01.25 № 1 до договору (угоди) про надання правової (правничої) допомоги від 31.07.24, як стверджує представник позивача, складає 18 500,00 грн.
Судом враховано, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд, за клопотанням іншої сторони, може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (вказане викладене і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.02.23 у справі № 160/19098/21).
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.21 у справі № 927/237/20).
Судом враховано заперечення відповідача у справі № 908/2480/24 викладене у клопотанні за вих. від 28.01.25, в яких останній зазначає, що:
- представник позивача у позові з початку розгляду справи посилався на те, що очікує понести витрати у розмірі 15 000,00 грн, а потім через деякий час витрати зростають до 18 500,00 грн;
- чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосувати при визначені розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін;
- важливим є висновок Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де зазначено, що суд не позбавлений присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Судом прийнято до уваги, що постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз'яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхі дного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи, тощо.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та ін. істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Приймаючи до уваги принцип співмірності судом враховано, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу господарський суд дійшов висновку, що:
- усна консультація адвоката клієнту по спірним правовідносинам неспівмірна заявленій сумі 1 000,00 грн та відноситься до підготовки та подачі позовної заяви до Господарського суду Запорізької області;
- підготовка на направлення адвокатських запитів до ОСББ «Центральний 23» (2 шт., які фактично, є аналогічними за змістом) неспівмірні сумі 2 000,00 грн, оскільки вказані адвокатські запити не могли готуватись 2 години;
- підготовка та подача позовної заяви та відповіді на відзив до Господарського суду Запорізької області співмірні заявленим сумам, а саме 5 000,00 грн та 3 000,00 грн відповідно;
- участь адвоката позивача в судових засіданнях, а саме: 10.10.24, 19.11.24, 10.12.24, 14.01.25 та 28.01.25 підтверджується та співмірна сумі 7 500,00 грн (1 500,00 грн за одне судове засідання );
А тому, як наслідок, загальна сума за надані послуги з правової (правничої) допомоги повинна становити 17 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 129, 202, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Визнати недійсним рішення загальних зборів ОСББ “Центральний 23», оформлене протоколом № 1/24 від 28.04.24 в частині визначення вартості утримання будинку для нежитлового приміщення VI (літ. А-13), загальною площею 575,6 кв.м., в розмірі 6,50 грн за 1 кв.м.
Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Центральний 23» (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 23, код ЄДРПОУ 40498080) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на правничу допомогу та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.
Повний текст рішення складено 07.02.2025.
Суддя В.Л. Корсун