номер провадження справи 9/206/24
07.02.2025 Справа № 908/2976/24
м.Запоріжжя
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СТК АВАНГАРД»
до відповідача: ОСОБА_1
про стягнення суми 5578,27 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без виклику сторін
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СТК АВАНГАРД» про стягнення з відповідача: Фізичної особи-підприємця Невинного Андрія Ігоровича суми 5578,27 грн, яка складається з: суми 3706,48 грн основного боргу, суми 788,59 грн пені, суми 871,28 грн відсотків річних та суми 211,92 грн інфляційних збитків.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 12.11.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2976/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою господарського суду від 19.11.2024 позовну заяву на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
25.11.2024 до суду від позивача на виконання ухвали суду від 19.11.2024 надійшло клопотання з доданими до нього документами, в т.ч. уточненою позовною заявою, відповідачем в якій визначено Невинного Андрія Ігоровича, як фізичну особу без статусу фізичної особи - підприємця.
Ухвалою суду від 27.11.2024 прийнято до розгляду позовну заяву (в уточненій редакції), відкрито провадження у справі № 908/2976/24 (номер провадження 9/206/24), постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені в уточненій позовній заяві. Підставою для звернення до суду з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 2212747 від 26.10.2023, укладеним між ТОВ “СТК АВАНГАРД» (Постачальник) та ФОП Невинним А.І. (Покупець), в частині повної та своєчасної оплати за товар, а саме: за товар поставлений позивачем згідно з видатковими накладними №3-6008330 від 16.01.2024 та № 3-6012945 від 23.01.2024, внаслідок чого з урахуванням здійсненої часткової оплати утворилась заборгованість в розмірі 3706,48 грн. На суму заборгованості позивачем також здійснено нарахування сум пені, відсотків річних та інфляційних втрат за період прострочення грошового зобов'язання. В уточненій позовній заяві позивач в т.ч. зазначив, що на момент укладення договору поставки відповідач мав статус фізичної особи - підприємця, 29.08.2024 Невинний А.І. припинив діяльність як фізична особа-підприємець. Виходячи з правової позиції Великої Палати Верховного Суду, вкладеної у постанові від 13.09.2019 у справі № 910/8729/19, у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності ФОП її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Просив стягнути заявлені до стягнення суми з Невинного Андрія Ігоровича як фізичної особи. Позов обґрунтований ст.ст. 14, 16, 525, 526, 599, 610-612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 42, 193 Господарського кодексу України та умовами договору поставки.
Судом вжито всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у даній справі та її розгляд, враховуючи наступне.
В частині 5 ст. 176 ГПК України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.11.2024, яка була направлена відповідачу на адресу зазначену у позовній заяві, та яка відповідає відомостям Єдиного держаного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання фізичних осіб (арк.с. 28-29), а саме на адресу: 69001, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку «Азов» (раніше - бул. Гвардійський), буд. 24, кв. 70, отримана відповідачем 01.12.2024, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив на позов не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.
З положень ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд
26 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТК АВАНГАРД» (Постачальник, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем Невинним Андрієм Ігоровичем (Покупець) був укладений Договір поставки № 2212747 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим Договором, відповідно до заявок Покупця поставляти товар, а Покупець - в порядку та на умовах, визначених цим Договором, приймати товар та оплачувати його вартість за цінами, вказаними у відповідних видаткових накладних (п.1.1 Договору).
Відповідно до п. 1.2, п. 2.1 Договору, найменування (асортимент), ці ціна і кількість товару вказуються у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору. Всі видаткові накладні, що укладені сторонами в період строку дії цього договору, є видатковими накладними, що укладені сторонами в рамках та на виконання цього Договору. Сума Договору визначається шляхом підсумовування вартості товару, зазначеної у видаткових накладних.
В пункті 3.6 Договору визначено перелік товаросупровідних документів, які надаються Покупцеві в оригіналах, оформлених належним чином: видаткова накладна; товарно-транспортна накладна (за необхідності). Доказом отримання зазначених документів є підпис представника Покупця на видаткових накладних.
Згідно з п. 3.5 Договору товар передається Покупцеві на підставі довіреності, оформленої відповідно до вимог законодавства. Покупець гарантує, що особа, яка розписалась з його боку у видатковій накладній, є належним чином уповноваженою особою на отримання товару.
Відповідно до п. 2.2 Договору, Покупець зобов'язаний здійснити оплату товару протягом не більше 7 (семи) календарних днів з моменту отримання товару, якщо інше не передбачено у видатковій накладній (накладній). Покупець оплачує поставлений Постачальником товар за цінами, вказаними у видаткових накладних на дану партію товару. Моментом отримання товару вважається дата підписання видаткової накладної представником Покупця, якщо представник Покупця не зазначив дату у видатковій накладній, - то дата оформлення (складання) видаткової накладної Постачальником.
В пунктах 2.3, 2.4 Договору передбачено, що розрахунки між сторонами проводяться у безготівковій формі згідно з платіжними реквізитами, вказаними в Договорі (рахунку, рахунку-фактурі) або шляхом внесення коштів за товар в касу Постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
При наявності у Покупця заборгованості з оплати декількох видаткових накладних, першою оплачується видаткова накладна, виписана більш ранньою датою. При цьому Постачальник має право відносити платежі, здійснені Покупцем з порушенням умов цього Договору, на власний розсуд в рахунок оплати накладних, виписаних більш ранньою датою, незалежно від призначення платежу, зазначеного Покупцем у платіжних дорученнях (п. 2.5 Договору).
За змістом п.8.1 Договору, останній набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2023 року, а в частині виконання зобов'язань - до повного їх виконання. В разі, якщо за 10 днів до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін письмово не повідомить іншу про розірвання Договору в зв'язку з його закінченням, Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах щорічно.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі вищезазначеного Договору поставки позивач поставив Фізичній особі - підприємцю Невинному А.І. товар за видатковою накладною № 3-6008330 від 16.01.2024 на суму 170,04 грн та видатковою накладною № 3-6012945 від 23.01.2024 на суму 3705,48 грн. Всього за цими накладними поставлений товар на загальну суму 3875,52 грн.
Товар був прийнятий відповідальною особою одержувача (Покупця), яка підписала вищевказані видаткові накладні та товарно-транспортні накладні від 16.01.2024 та від 23.01.2024 на переміщення алкогольних напоїв, копії яких містяться в матеріалах справи.
В пункті п. 2.2 Договору, зокрема, визначено, що Покупець зобов'язаний здійснити оплату Товару протягом не більше 7 (семи) календарних днів з моменту отримання Товару, якщо інше не передбачено у видатковій накладній (накладній).
У видатковій накладній № 3-6008330 від 16.01.2024 вказано дату, до якої необхідно було сплатити товар - до 15.01.2024, у видатковій накладній № 3-6012945 від 23.01.2024 - до 22.01.2024.
Як слідує зі змісту уточненої позовної заяви, розрахунку заборгованості та копій платіжних інструкцій, з урахуванням здійснених Покупцем часткових оплат, зарахованих позивачем відповідно до умов п. 2.5 Договору, загальна заборгованість Покупця за товар, поставлений позивачем за вищевказаними видатковими накладними, складає 3706,48 грн.
Позивачем на адресу ФОП Невинного А.І. була направлена претензія про сплату боргу від 16.09.2024 № 48, за змістом якої позивач вимагав оплатити суму заборгованості в розмірі 3706,48 грн та повідомив, що у разі несплати боргу ТОВ «СТК АВАНГАРД» змушене буде звернутися до суду з позовною заявою про стягнення вказаної заборгованості із застосуванням відповідальності, передбаченої умовами договору та нормами чинного законодавства.
Однак, як зазначив позивач, відповіді на претензію ним не отримано, заборгованість не сплачена, що стало підставою для звернення ТОВ «СТК АВАНГАРД» з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/2976/24.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.
З положень ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України слідує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення зобов'язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку), зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений до статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 693 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частинами 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Як встановлено судом вище, Покупець - ФОП Невинний А.І. отримав товар за видатковими накладними № 3-6008330 від 16.01.2024 та № 3-6012945 від 23.01.2024 на загальну суму 3875,52 грн, який був оплачений ним частково.
Повну оплату за отриманий товар Покупцем не здійснено, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 3706,48 грн.
Відповідно до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 29.08.2024 внесено запис про припинення підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця Невинного Андрія Ігоровича, підстава: власне рішення.
Частиною 9 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Відповідно до ст. 52 ЦК України, фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.
Правовий аналіз статті 526 ЦК України дає підстави для висновку, що цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, які полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Зобов'язання виникають, зокрема, з договорів та інших юридичних фактів (стаття 11 ЦК України). Зобов'язанням є правовідношення (частина перша статті 509 ЦК України), а змістом правовідношення - права й обов'язки його сторін.
Із аналізу вищенаведених приписів законодавства, ст.ст. 598-609 ЦК України слідує, що однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з державного реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними із підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Отже, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою, як її права, так і обов'язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 по справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 320/9471/15-ц (провадження № 61-18132св18).
Також у постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 по справі №338/180/17 зазначено, що з 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи-підприємця, яка є однією зі сторін у справі.
Відтак, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Таким чином, оскільки Невинний Андрій Ігорович на час звернення позивача з позовом до суду у даній справі втратив статус суб'єкта підприємницької діяльності, позивач обґрунтовано зазначив відповідачем у позовній заяві (в уточненій редакції) ОСОБА_1 (як фізичну особу), за яким залишаються обов'язки за договорами, укладеними під час здійснення ним підприємницької діяльності.
Відповідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Позивачем надані в матеріали справи докази в обґрунтування заявлених позовних вимог в частині стягнення суми 3706,48 грн заборгованості.
Відповідач в свою чергу позовні вимоги, в т.ч. в частині заявленої до стягнення суми основного боргу, не спростував, відзив на позов не подав. Доказів виконання зобов'язання щодо оплати заявленої до стягнення суми заборгованості матеріали справи не містять.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми 3706,48 грн заборгованості є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, у зв'язку із простроченням оплати боргу в сумі 3706,48 грн позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми 788,59 грн пені, суми 871,28 грн - 30% річних, які нараховані починаючи з 31.01.2024 по 11.11.2024 (286 днів), та суми 211,92 грн інфляційних втрат, нарахованих за період березень 2024 - вересень 2024, як то слідує зі змісту позовної заяви та наведеного у ній розрахунку.
Відповідно до приписів ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст.612 ЦК України).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 5.1 Договору сторони узгодили, що у разі прострочення Покупцем оплати товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми боргу за кожен день прострочення до повного погашення боргу Покупцем. У разі прострочення виконання грошового зобов'язання Покупець окрім пені, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% процентів річних від простроченої суми.
Факт порушення відповідачем строків виконання грошових зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару є доведеним, підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований.
Перевіривши розрахунок пені, суд встановив, що його (в межах заявленого позивачем періоду нарахування) здійснено правильно, тому позовні вимоги в частині стягнення суми 788,59 грн пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У розрахунку 30% річних (розмір процентів річних встановлений у Договорі) позивачем допущено помилку через неправильне визнання кількості днів у 2024 році (366, а не 365). У зв'язку із цим, здійснивши перерахунок в межах заявленого позивачем періоду нарахування, суд встановив, що до стягнення з відповідача на користь позивача належить сума 868,90 грн 30 % річних. В іншій частині вимог про стягнення відсотків річних судом відмовляється.
Розрахунок інфляційних втрат в межах заявленого позивачем періоду нарахування з березня по вересень 2024 року в розмірі 211,92 здійснений позивачем правильно, а тому позовні вимоги в цій частині задовольняються судом у заявленому позивачем розмірі.
На підставі усього вищевикладеного, позовні вимоги задовольняються судом частково.
Витрати зі сплати судового збору відповідно до положень ст. 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Невинного Андрія Ігоровича, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТК АВАНГАРД», код ЄДРПОУ 42621186 (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 12) суму 3706 (три тисячі сімсот шість) грн 48 коп. основного боргу, суму 788 (сімсот вісімдесят вісім) грн 59 коп пені, суму 868 (вісімсот шістдесят вісім) грн 90 коп. - 30% річних та суму 211 (двісті одинадцять) грн 92 коп. втрат від інфляції.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути з Невинного Андрія Ігоровича, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТК АВАНГАРД», код ЄДРПОУ 42621186 (69123, м. Запоріжжя, вул. Василя Стуса, буд. 12) суму 3026 (три тисячі двадцять шість) грн 71 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення складено та підписано 07.02.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва