Справа № 161/20754/24
Провадження № 1-кп/161/449/25
06 лютого 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030000000434 від 12 жовтня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Журавники Горохівського району Волинської області, жительки АДРЕСА_1 та зареєстрованої в АДРЕСА_2 , громадянки України, українки, з повною вищою освітою, заміжньої, на утриманні перебуває двоє малолітніх дітей: син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фізичної особи підприємця, не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст.286 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
потерпілого - законного представника потерпілих ОСОБА_9 ,
представника потерпілих ОСОБА_10 ,
обвинуваченої ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_11 ,
Обвинувачена ОСОБА_3 , 12 жовтня 2024 року, близько 12 год. 30 хв., керуючи автомобілем марки «Mercedes-Benz ML350», р.н. НОМЕР_1 , та рухаючись по автодорозі Н-17 сполученням «Львів-Радехів-Луцьк» в с. Чаруків Луцького району Волинської області, в напрямку до м. Львів, на відстані 237,8 м від початку інформаційно-вказівного дорожнього знаку Правил дорожнього руху України 5.51 «Початок населеного пункту» (Чаруків), грубо порушуючи вимоги п.п. 2.3 (б, д), 10.1, 12.3, 14.6 (г), заборонного дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено», горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 «вузька суцільна лінія», інформаційно-вказівного дорожнього знаку 5.53 «Початок забудови населеного пункту» Правил дорожнього руху України, була неуважною, не зреагувала на зміну дорожньої обстановки, не переконалась, що рух керованого нею транспортного засобу буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, перевищила максимально дозволену швидкість на вказаній ділянці дороги, проігнорувала заборону перетину вузької суцільної лінії горизонтальної дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, вимоги заборонного дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено», виїхала на смугу зустрічного руху для здійснення обгону, внаслідок чого допустила зіткнення правою передньою частиною автомобіля з лівою бічною частиною автомобіля марки «ЗАЗ», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_12 , яка рухалась попереду в попутному напрямку та виконувала маневр повороту ліворуч до вул. Вокзальна с. Чаруків, Луцького району Волинської області.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки «ЗАЗ», р.н. НОМЕР_2 - ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала тілесні ушкодження: злам шийного відділу хребта на рівні першого шийного хребця із повним розривом спинного мозку; крововилив в м'які тканини голови, злами ребер з обох сторін із пошкодженням парієтальної плеври, масивними крововиливами коренів легень, гемоторакс, крововиливи в середостіння, крововиливи під парієтальною плеврою в міжреберні м'язи; крововилив в жирову капсулу лівої нирки; численні садна обличчя та тіла, забійно-рвана рана підборіддя; закритий злам кісток лівої гомілки. Причиною смерті є злам шийного відділу хребта на рівні першого шийного хребця із повним розривом спинного мозку.
Таким чином, у прямому причинному зв'язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п. 2.3 (б, д), 10.1, 12.3, 14.6 (г), заборонного дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено», інформаційно-вказівного дорожнього знаку 5.53 «Початок забудови населеного пункту», горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 «вузька суцільна лінія» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (з наступними замінами та доповненнями), а саме: п. 2.3 (б) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 2.3 (д), згідно якого, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; п. 10.1, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п. 12.3, згідно якого, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди; п. 14.6 (г), згідно якого, обгін заборонено в кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопроводах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості; вимоги заборонного дорожнього знаку 3.25 «Обгін заборонено», згідно якого забороняється обгін усіх транспортних засобів (крім поодиноких, що рухаються зі швидкістю менше ніж 30 км/год); вимоги інформаційно-вказівного дорожнього знаку 5.53 «Початок забудови населеного пункту», який застосовується виключно в межах населених пунктів, початок яких позначено знаком 5.51, для позначення межі, де починається забудова безпосередньо поблизу проїзної частини (за умови наявності такої забудови). Означає обмеження максимальної дозволеної швидкості до 50 км/год.; горизонтальної дорожньої розмітки 1.1 “вузька суцільна лінія», яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) та яку перетинати забороняється.
За таких обставин, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні необережних дій, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, та дані її дії кваліфікує, як вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину у інкримінованому їй кримінальному правопорушення (злочині), передбаченому ч.2 ст.286 КК України визнала повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця і часу та наслідків, що настали, про які зазначено в обвинувальному акті, з приводу пред'явленого їй обвинувачення показала, що вона дійсно 12 жовтня 2024 року, в обідню пору, рухалась автомобілем «Mercedes-Benz ML350», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Н-17 сполученням «Львів-Радехів-Луцьк» в с. Чаруків Луцького району Волинської області, в напрямку до м. Львів, з перевищенням швидкості, була неуважною, не зреагувала на зміну дорожньої обстановки, не переконалась, що рух керованого нею транспортного засобу буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, проігнорувала вимоги ПДР і допустила зіткнення з автомобілем, що рухався у зустрічному напрямку, в результаті чого, водій останнього загинула на місці події. У вчиненому щиро розкаялась, просила суд суворо її не карати, цивільний позов визнала повністю, зазначаючи про добровільне часткове відшкодування збитків потерпілим та бажання надалі відшкодувати усю шкоду та вказуючи про вибачення перед ними за скоєне.
Суд, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, з'ясувавши правильність розуміння учасниками судового провадження зміст обставин, викладених в обвинувальному акті, які ніким не оспорюються, не маючи сумніву у добровільності їх позицій, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
У відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, дані про її особу та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , суд не вбачає.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Поряд з цим, призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд враховує конкретні обставини кримінального правопорушення, а саме те, що правопорушення вчинено з необережності, грубість порушення Правил дорожнього руху, що є наслідком спричинення смерті потерпілої, інформацію про стан здоров'я обвинуваченої, яка на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться і за допомогою до них не зверталась, її молодий вік, відомості про те, що остання вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше до адміністративної відповідальності, в тому числі, у сфері безпеки дорожнього руху не притягувалась, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, працевлаштована, одружена та здійснює із чоловіком догляд за двома малолітніми дітьми півторарічного віку, тобто має міцні соціальні зв'язки та веде добропорядний спосіб життя, добровільне часткове відшкодування завданої моральної шкоди за позовом, думку потерпілих та їх представника про призначення останній суворого покарання.
З урахуванням наведеного, суд призначає обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, в межах санкції частини статті, за якою вона засуджується у виді позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами, при цьому, на підставі ст. 75 КК України, звільняє її від відбування призначеного основного покарання із випробуванням, встановивши максимальний трьохрічний іспитовий строк, із покладенням на неї обов'язків, згідно ст. 76 КК України.
Суд вважає, що дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченої ОСОБА_3 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.
Щодо посилань потерпілої сторони на тяжкість, ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення та його наслідки, то врахування як підстави для посилення кримінальної відповідальності лише тих загальних обставин вчинення злочину, які охоплюються його об'єктивною стороною, поза зв'язком із іншими конкретними обставинами справи й даними про особу винної, не ґрунтується на принципі індивідуалізації, що передбачає диференційований підхід як обов'язкову умову справедливості кримінальної відповідальності.
До початку судового розгляду представник потерпілих ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_9 , який діє також в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_7 подала в суд цивільний позов до обвинуваченої ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди в користь ОСОБА_9 в розмірі 500000 грн.; ОСОБА_9 , який діє як законний представник в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7 - 500000 грн.; ОСОБА_9 , який діє як законний представник в інтересах неповнолітнього ОСОБА_8 - 500000 грн.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 , заявлений до неї цивільний позов визнала повністю, при цьому, зазначивши, що на даний час нею добровільно відшкодовано потерпілим - 650000 грн.
Заслухавши думки учасників судового провадження, оглянувши та дослідивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог до ОСОБА_3 , у зв'язку із визнанням цивільним відповідачем заявлених до неї вимог та частковим добровільним відшкодуванням моральної шкоди, що доводиться відповідною квитанцією та розписками.
У відповідності до вимог ст.ст. 100, 174 КПК України суд вирішує долю речових доказів, питання накладеного арешту та приймає рішення по питанню процесуальних витрат за проведення судової експертизи.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд, -
Визнати винною ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити їй покарання у виді позбавленням волі на строк 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки, не вчинить нового кримінального правовопорушення і виконає покладені на неї обов'язки, а саме: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід застосований відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній у вигляді домашнього арешту.
Захід забезпечення застосований відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній у вигляді тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом - правом керувати транспортними засобами.
Цивільний позов представника потерпілих ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_9 , який діє в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_7 до обвинуваченої ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 , який діє також в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , моральну шкоду в загальній сумі 850000 (вісімсот п'ятдесят тисяч) гривень.
В решті позовних вимог відмовити.
Речові докази: автомобіль марки «ЗАЗ», р.н. НОМЕР_3 , сірого кольору, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , належить ОСОБА_9 - залишити за належністю ОСОБА_9 ; автомобіль марки «Mercedes-Benz ML350», р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , належить ОСОБА_3 - повернути ОСОБА_3 ; оптичний диск з відеозаписом - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 18 жовтня 2024 року, на майно, яке вилучене 12 жовтня 2024 року в ході проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, а саме: автомобіль марки «ЗАЗ», р.н. НОМЕР_3 , сірого кольору, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , належить ОСОБА_9 та автомобіль марки «Mercedes-Benz ML350», р.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , належить ОСОБА_3 - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави витрати пов'язані із залученням експертів для проведення судової інженерно-транспортної експертизи у розмірі 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) грн. 60 коп.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити учасникам судового провадження.
Головуючий:/підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1