Справа № 148/2768/24
Провадження №2-а/148/3/25
Іменем України
28 січня 2025 року м. Тульчин
Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретаря Семенової М.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , подану представником адвокатом Ткаченко Тамарою Володимирівною, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Представник позивача адвокат Ткаченко Т.В. від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позов мотивований тим, що 09.11.2024 діловодом групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим солдатом ОСОБА_2 щодо позивача складено протокол № Т/24/1780 про адміністративне правопорушення, за ч. 3 ст. 210-3 КУпАП із зазначенням суті правопорушення: «09.11.2024 року встановлено, що 29.08.2024 року військовозобов'язаному ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність з'явитися 29.09.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про необхідність з'явитися 29.09.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , проігнорував даний виклик та у зазначену дату до ІНФОРМАЦІЯ_2 не прибув, цим не виконав свій обов'язок, порушив абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч. 1, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Своєю бездіяльністю ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП».
У протоколі позивач власноручно записав пояснення такого змісту: «підпис на повістці не мій. Повістку не отримував, ст. 63 Конституції України».
У протоколі також зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10:00 год. 21.11.2024 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . У призначений день та час позивач приїхав до ІНФОРМАЦІЯ_2 та надав свої пояснення щодо неотримання повістки на 29.09.2024 та щодо не його підпису на розписці (що візуально вбачається із підпису на ній та у протоколі, до якого її було додано), а також, що 29.09.2024 була неділя, що у нього не було підстав неявки, оскільки він повістки отримував неодноразово та з'являвся за ними, а також за власною ініціативою, у зв'язку з чим у нього не було підстав неявки у разі отримання цієї, чергової повістки. Ці пояснення, як з'ясувалось із тексту оскаржуваної постанови, не були ні відображені у ній, не проаналізовані та не спростовані.
У подальшому, 29.11.2024 засобами поштового позивач отримав копію постанови від 21.11.2024 № 24/3048 про притягнення його до адміністративної відповідальності, за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього штрафу у сумі 17000 грн, яку винесено тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_3 .
Як вбачається із постанови, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, за яке позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, установлена в наступному: «29.08.2024 року громадянину ОСОБА_1 вручена повістка № РЗ/Т/05405, відповідно до якої 29.09.2024 року він повинен був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується розпискою про отримання повістки
№РЗ/Т/05405, рапортом начальника адміністративного ІНФОРМАЦІЯ_2 . Натомість військовозобов'язаний ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про необхідність 29.09.2024 з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 , проігнорував даний виклик та у зазначену дату не прибув, цим самим порушив абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Представник позивача вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, з наступних підстав.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Отже, як вбачається із положень законодавства, на яке посилається відповідач у оскаржуваній постанові, його порушенням (у частині, що інкреміновано позивачу) є неприбуття до ТЦК та СП за викликом, що має бути здійсненим повісткою, у якій, у свою чергу, має бути зазначена мета виклику до ТЦК та СП. При цьому, громадяни можуть викликатись до ТЦК та СП з метою: оформлення військово-облікових документів; взяття на військовий облік; проходження медичного огляду; направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності; призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів (абз. 1 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»); на збірні пункти ТЦК та СП (для військовозобов'язаних та резервістів, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час - бойові повістки) (ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Як вбачається із оскаржуваної постанови, одним із доказів порушення позивачем законодавства про мобілізацію є розписка про отримання ним повістки № РЗ/Т/05405, за якою він ніби то не з'явився, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності. У самій розписці зазначено, що позивач викликався з метою уточнення своїх персональних даних.
Однак, представник позивача вважає, що згідно процитованого вище законодавства, на яку посилався відповідач, така мета як уточнення персональних даних військовозобов'язаного - у ньому не міститься.
На виконання приписів ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» КМУ своєю постановою № 560 від 16.06.2024 затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок 560).
Відповідно до абз. 3 п. 69 Порядку 560 громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.
Отже, направлення громадян на медичний огляд може відбуватися лише після уточнення ними своїх облікових даних.
Позивач був направлений на медичний огляд і пройшов його 28.08.2024.
Відтак, його дані були уточнені перед таким направленням, що підкреслює сумнівність мети повістки для уточнення цих даних у ніби то отриманій повістці на 29.09.2024. При цьому, за умов заперечення позивачем факту її отримання, про що зазначено у протоколі, відповідачем протилежного не доведено.
Крім того, представник позивача зазначає, що як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення № Т/24/1780 від 09.11.2024 до нього додано «копію паспорту, РНОКПП, розписка про отримання повістки».
Згідно положень п. 40 Порядку 560, під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським. До протоколу матеріалів фото- і відеофіксації вручення повістки позивачеві - не надано.
Щодо протоколу як доказу, відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як вбачається із протоколу № Т/24/1780, його складено 09.11.2024 про правопорушення, що відбулося, як зазначено у ньому, 29.09.2024. Тобто, майже через півтора місяці та за невчинення передбачених законом імперативних дій, спрямованих на затримання та доставлення до ТЦК та СП особи, яка вчинила правопорушення.
Окрім того, є сумнівними повноваження діловода групи документального забезпечення у званні старшого солдата на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
За таких обставин протокол № Т/24/1780 від 09.11.2024 є недопустимим доказом, а за відсутності інших достатніх допустимих доказів - вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП - є недоведеним.
За таких обставин, представник позивача просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 24/3048 від 21.11.2024, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді 17000 грн штрафу та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги ОСОБА_1 вважає незаконними та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
В приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , 09.11.2024 встановлено, що 28.08.2024, військовозобов'язаному ОСОБА_1 повідомлено про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 - 29.09.2024 о 11:00 год., за адресою: АДРЕСА_1 з метою уточнення своїх персональних даних.
Факт належного оповіщення ОСОБА_1 про дату, час та місце прибуття підтверджується розпискою про отримання повістки № РЗ/Т/05450 за підписом ОСОБА_1 , на що позивач даний виклик проігнорував та у зазначену в отриманих ним документах дату, час та місце не прибув, тим самим не виконав свій обов'язок, передбачений абз. 2 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч. 1, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
З метою притягнення до адміністративної відповідальності, 09.11.2024 діловодом групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшим солдатом ОСОБА_2 , відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення № Т/24/1780, за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Під час складання протоколу, ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а також про свої права, передбаченні ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, про що поставив свій підпис у протоколі № Т/24/1780.
Окрім цього, ОСОБА_1 отримав копію протоколу № Т/24/1780, про що також свідчить його підпис у протоколі.
На розгляд справи ОСОБА_1 прибув та повідомив, що підпис на повістці йому не належить.
Враховуюче зазначене вище, 21.11.2024, повно та всебічно дослідивши матеріали справи №Т/24/1780 від 09.11.2024, з'ясувавши всі фактичні обставини та об'єктивно надавши оцінку доказам, відповідно до постанови № 24/3078, тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнято рішення накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у розмірі 17 000 грн.
Відповідно до п. 23 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк, смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Також, пунктом 24 цього Порядку передбачено, що у разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Таким чином, ОСОБА_1 , проігнорувавши виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не маючи поважних причин для неприбуття по раніше отриманій повістці, не прибувши у встановлений законодавством строк, своєю бездіяльністю, порушив абз. 2 п. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 17 «Про оборону України», абз. 1, 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до частини 1 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, невиконання обов'язків, визначених в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законі України «Про військовий обов'язок та військову службу», зокрема, неявка за належним чином врученою повісткою ТЦК та СП у визначену дату, час та місце, становить собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП.
У позовній заяві, ОСОБА_1 стверджує, що підпис на розписці про отримання повістки № РЗ/Т/05405 йому не належить.
Поряд з цим представник відповідача зазначає, що підтвердити це твердження позивач не може. Дійсно, з детального аналізу згаданої розписки можна зрозуміти, що підпис ОСОБА_1 на розписці № РЗ/Т/ НОМЕР_1 дещо відрізняється від підпису ОСОБА_1 в його паспорті, проте, це тільки підтверджує неоднорідність підпису позивача.
На підтвердження цього варто проаналізувати підпис ОСОБА_1 в різних документах, які він надавав до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Так, підпис ОСОБА_1 в його паспорті відрізняється від підпису в розписці №РЗ/Т/05405. Також, він відрізняється від його підпису в заяві про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, яку позивач 05.11.2024 подавав до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Окрім цього, підпис в паспорті ОСОБА_1 також відрізняється від його підпису в розписці про отримання повістки № РЗ/Т/07954, яку він отримав 24.12.2024.
Представник відповідача звертає увагу на розписку про отримання повістки №РЗ/Т/04705, відповідно до якої, ОСОБА_1 повинен був з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 - 29.08.2024, тобто на ту дату, коли йому була вручена повістка № РЗ/Т/05405.
Як можна побачити з цієї розписки, підпис позивача на ній відрізняється від підписа в його паспорті. Проте, ОСОБА_1 не стане заперечувати, що цей підпис ставив саме він, оскільки, 29.08.2024 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 «по повістці». На підтвердження цьому надаємо до матеріалів справи витяг з Журналу реєстрації громадян, в якому зазначено, що ОСОБА_1 , 1982 року народження, номер запису в журналі 4887, мешканець м. Тульчин, номер телефону НОМЕР_2 , прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 29.08.2024 о 10:15 год «по повістці» та був направлений до відповідальної особи.
Також, можна долучити до матеріалів справи ще одну розписку про отримання повістки №РЗ/Т/07266 на ім'я ОСОБА_1 , де підпис на цій повістці також відрізняється від підпису ОСОБА_1 , проте отримання цієї повістки позивач заперечувати також не буде.
З вищевикладеного можна зробити висновок, що підпис ОСОБА_1 змінюється в залежності від факторів, на які він не має безпосереднього впливу, а тому і повірити в те, що підпис на розписці № РЗ/Т/05405 не його виявляється неможливим.
Від представника позивача адвоката Ткаченко Т.В. надійшла відповідь на відзив, згідно якої доводи представника відповідача у відзиві не спростовують підстав для задоволення позовних вимог.
Так, предметом позову є протиправність постанови про визнання винним позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, як у процесуальній частині так і винесення її за відсутності складу адміністративного правопорушення в діях позивача.
Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує наступним: повістку на 29.09.2024 він не отримував та стверджує, що підпис на розписці про отримання повістки не його, у нього не було підстав неявки до ТЦК та СП, оскільки раніше він повістки отримував неодноразово та з'являвся за ними, а також за власною ініціативою, у зв'язку з чим, у нього не було підстав неявки у разі отримання цієї, чергової повістки. У цей день була неділя, тому є сумнівним виклик на цей день.
На спростування цих тверджень відповідач надав копії інших розписок та документів, підписаних позивачем, із яких вбачається різність підписів на них, та копії двох сторінок журналу відвідувань (вірогідно, так як титульні сторінки його не надано, як і слідів підшивання та нумерації), із якого вбачається, що «черговий по рецепції» Білик зробив запис про прибуття 29.08.2024 (час нерозбірливо) ОСОБА_1 , 1982 року народження по повістці (знов-таки, невідомо куди). При цьому, якщо й допустити, що у ІНФОРМАЦІЯ_3 наявний журнал відвідувань (хоча й не прошитий та не пронумерований), то належним доказом на спростування тверджень позивача були б записи у ньому (із поданням суду оригіналу цього журналу), що свідчили б про прийом громадян 29 вересня, в неділю.
Окрім наведеного, Порядком 560 передбачено ведення Журналу реєстрації виданих для оповіщення повісток (за формою Додатку 3 до нього), що має бути прошитим, пронумерованим та мати інвентарний номер. Цього доказу щодо повістки позивачеві на 29.09.24 відповідач не надає.
Також, у розписці про отримання позивачем повістки № РЗ/Т/05405 зазначено, що він викликався з метою уточнення своїх персональних даних, однак, з одного боку, така мета як уточнення персональних даних військовозобов'язаного законодавством, яким відповідач обгрунтував оскаржувану постанову, не передбачена. З іншого боку, позивач був направлений на медичний огляд і пройшов його 28.08.2024, що було б неможливо без попереднього уточнення ним своїх облікових даних; до протоколу позивачеві не надано матеріалів фото- і відеофіксації вручення повістки, всупереч положень п. 40 Порядку 560.
Сам протокол № Т/24/1780 від 09.11.2024 є недопустимим доказом, оскільки його було складено не протягом 24 годин, а майже через півтора місяці та за невчинення передбачених законом імперативних дій, спрямованих на затримання та доставлення до ТЦК та СП особи, яка вчинила правопорушення.
Окрім того, є сумнівними повноваження діловода групи документального забезпечення у званні старшого солдата на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Підтверджень повноважень цієї особи на складання протоколів відповідач також не надав.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.
Згідно розписки про одержання повістки № РЗ/Т/05405, ОСОБА_1 29.08.2024 одержав повістку про виклик з метою уточнення своїх персональних даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 29.09.2024 о 11:00 год (зв.б. а.с. 8)
Відповідно до протоколу № Т/24/1780 від 09.11.2024, який складений діловодом групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим солдатом ОСОБА_2 , 09.11.2024 встановлено, що 29.08.2024 військовозобов'язаного ОСОБА_1 повідомлено про необхідність з'явитися на 29.09.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Будучи належним чином повідомлений ОСОБА_1 проігнорував даний виклик, та у зазначену дату не прибув, цим не виконав свій обов'язок, порушив абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч. 1, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Своєю бездіяльністю ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Про розгляд справи про адміністративне правопорушення, який відбувся 21.11.2024 о 10:00 год останній був повідомлений, про що свідчить його підпис у протоколі. У поясненні і зауваженнях щодо змісту протоколу ОСОБА_1 зазначив «підпис на повістці не мій. Повістку не отримував»(зв.б. а.с. 7, 8).
Постановою № 24/3048 від 21.11.2024 тимчасово виконувача обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_3 накладено на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн, оскільки 29.08.2024 громадянину ОСОБА_1 вручена повістка № РЗ/Т/05405 відповідно до якої 29.09.2024 він повинен був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується розпискою про отримання повістки, рапорт начальника адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак будучи належним чином повідомленим про необхідність 29.09.2024 з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 проігнорував даний виклик та у зазначену дату не прибув, цим самим не виконав свої обов'язки, які передбачені ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оборону», ч. 3, абз. 2, 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 9, 10).
Дана постанова була вручена позивачу 28.11.2024 засобами поштового зв'язку (а.с. 11).
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 160/1871 від 29.08.2024, солдат запасу ОСОБА_1 , 1982 року народження, придатний до військової служби (а.с. 7).
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
За змістом статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період.
Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно статті 235 КУпАП, розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Згідно статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні настав з 17.03.2014, з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
У подальшому, 24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України, та діє до теперішнього часу.
За змістом частин 1-3 статті 1, статті 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі-Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі-відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За статтею 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого статтею 210 КУпАП є порушення військовозобов'язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин в особливий період.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: а) об'єкту; б) об'єктивної сторони; в) суб'єкту; г) суб'єктивної сторони.
Верховний Суд у постанові від 27.06.2019 зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно із ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що громадяни зобов'язані:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації та в особливий період (далі Порядок № 650).
Абзацом 5 Порядку № 560 визначено, зокрема, організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.
Статтею 68 Порядку № 560, встановлено, що у мирний час під час визначення призначення резервіста або військовозобов'язаного на особливий період та включення його до складу військових команд для комплектування військових частин (установ) вони проходять медичний огляд, за результатами якого таким особам оформляється довідка з висновком щодо придатності до військової служби. Строк дії такої довідки становить п'ять років. Придатним до військової служби резервістам та військовозобов'язаним вручається мобілізаційне розпорядження.
Згідно із ст. 69 Порядку № 560 резервісти та військовозобов'язані, які в мирний час були призначені на комплектування військових частин (установ) з врученням мобілізаційних розпоряджень під час мобілізаційного розгортання Збройних Сил та інших військових формувань, призиваються на військову службу під час мобілізації, на особливий період за результатами раніше пройдених медичних оглядів та їх опитування про наявність або відсутність скарг на стан здоров'я. Резервісти або військовозобов'язані, у яких відсутні скарги на стан здоров'я, на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду не направляються.
Особи, які не проходили медичний огляд або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, направляються на військово-лікарську комісію.
Громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.
Згідно розписки про одержання повістки № РЗ/Т/05405, ОСОБА_1 29.08.2024 одержав повістку про виклик з метою уточнення своїх персональних даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 29.09.2024 о 11:00 год (зв.б. а.с. 8).
Відповідно до протоколу № Т/24/1780 від 09.11.2024, який складений діловодом групи документального забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим солдатом ОСОБА_2 , 09.11.2024 встановлено, що 29.08.2024 військовозобов'язаному ОСОБА_1 було повідомлено про необхідність з'явитися на 29.09.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Будучи належним чином повідомлений ОСОБА_1 проігнорував даний виклик, та у зазначену дату не прибув, цим не виконав свій обов'язок, порушив абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч. 1, ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Своєю бездіяльністю ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Про розгляд справи про адміністративне правопорушення, який відбувся 21.11.2024 о 10:00 год останній був повідомлений, про що свідчить його підпис у протоколі. У поясненні і зауваженнях щодо змісту протоколу ОСОБА_1 зазначив «підпис на повістці не мій. Повістку не отримував»(зв.б. а.с. 7, 8).
Постановою № 24/3048 від 21.11.2024 тимчасово виконувача обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_3 накладено на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн, оскільки 29.08.2024 громадянину ОСОБА_1 вручена повістка № РЗ/Т/05405 відповідно до якої 29.09.2024 він повинен був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується розпискою про отримання повістки, рапорт начальника адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак будучи належним чином повідомленим про необхідність 29.09.2024 з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 проігнорував даний виклик та у зазначену дату не прибув, цим самим не виконав свої обов'язки, які передбачені ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оборону», ч. 3, абз. 2, 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с. 9, 10).
Відповідно до оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнано винним у порушенні ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка передбачає, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Аналізуючи обставини справи та досліджені матеріали, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 у разі отримання повістки, мав з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зазначені у ній місце та строк, однак 29.09.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оборону», ч. 3, абз. 2, 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», а тому в його діях наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за яке його 21.11.2024 постановою №24/3048 притягнуто до адміністративної відповідальності.
Доказів на спростування факту не отримання повістки позивачем не надано, що в свою чергу підтверджується розпискою про отримання повістки № РЗ/Т/05405.
Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону, тому суд вважає постанову №24/3048 від 21.11.2024 законною та обґрунтованою, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Представник позивача у позовній заяві просить суд поновити строк звернення до суду.
Згідно ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що дійсно, позивач отримав оскаржувану постанову 28.11.2024 засобами поштового зв'язку, тому звернувся до суду 07.12.2024, тобто строк звернення до суду є пропущеним з поважних причин, тому суд дійшов висновку, що строк звернення до суду з позовом про скасування постанови підлягає поновленню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 72-77, 79, 90, 139, 205, 242-246, 286 КАС України, статтями 7, 9, 210-1, 235, 245, 247, 215, 252, 254, 256, 268, 279, 280, 283, 293 КУпАП, суд, -
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , подану представником адвокатом Ткаченко Тамарою Володимирівною, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя: