Справа № 645/2126/24 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження апел.суду №11-кп/818/388/25 Доповідач: ОСОБА_2
05 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 вересня 2024 року стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023221190001706 від 04.12.2023 за частиною 2 статті 436-2 КК України, -
Вироком Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 вересня 2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, працюючого на посаді лікаря - анестезіолога в Комунальному некомерційному підприємстві «Обласний центр онкології», одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, визнано ОСОБА_7 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 436-2 КК України та призначено покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі без конфіскації майна. Запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку у законну силу не обирався. Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахується з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі. Згідно вироку, згідно з Конституцією України, Україна є суверенною та незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною та недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевськими конвенціями 1949 року, а також усупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною та російською федерацією 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами є окупацією частини території суверенної держави та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом. Діючи в порушення норм міжнародного гуманітарного права, президент російської федерації (далі - РФ) ОСОБА_10 , а також інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням представники влади РФ, всупереч вимогам п.п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципів Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимог ч. 4 ст. 2 Статуту ООН та Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), підготували та розв'язали агресивну війну та військовий конфлікт підрозділів ЗС РФ на території України. 24.02.2022 року на виконання вищевказаного злочинного наказу військовослужбовці Збройних сил РФ, шляхом збройної агресії із загрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглися на територію України через державні кордони України в Автономній Республіці Крим, Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та вчинили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об'єкти, що мають важливе народногосподарське або оборонне значення та вчинили окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України з порушенням порядку, встановленого Конституцією України, яка триває до теперішнього часу та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків. 24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому був неодноразово продовжний та діє дотепер. Усвідомлюючи факт наявності збройної агресії російської федерації проти України, а також розуміючи суспільну небезпеку своїх дій для цивільного населення, військових формувань та правоохоронних органів України, будучи проросійсько-налаштованою особою, громадянин України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, з особистих міркувань, ймовірно перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , точне місце в ході досудового розслідування не встановлено, з 24 червня 2022 року по 07 січня 2024 року, за допомогою власного мобільного телефону ТМ «Хiaomi Redmi Not 11S», IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 , використовуючи власний акаунт « ОСОБА_11 » в соціально-орієнтованій мережі в месенджері «Telegram» перейшовши до каналу з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (російською мовою « ІНФОРМАЦІЯ_4 »), який розміщений за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_5 », до каналу з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », який розміщений за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та до каналу з назвою « ОСОБА_12 », розміщений за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_8 », неодноразово здійснював поширення матеріалів, у вказаних телеграм-каналах, які є відкритими та загальнодоступними, невизначеному колу осіб, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, а також визнання правомірною тимчасової окупації частини території України. Так, 24 червня 2022 року приблизно о 20:13 годині, ОСОБА_7 діючи умисно, з особистих міркувань, розмістив в телеграм-каналі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », який розміщений за покликанням « ІНФОРМАЦІЯ_7 », матеріал із текстовим написом, який починається словами: «Харьков русский город был и всегда им будет, то что сейчас происходит виноват в этом ОСОБА_13 . В Херсоне никаких обстрелов ничего нет город цел, там где во дворах Украинские вояки ставят там разрушения и жертвы», який містить ознаки виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, що виражається у повідомленні про те, що причиною агресії названий президент ОСОБА_14 , а також українські військові, тим самим здійснив поширення матеріалу із текстовим написом у вказаному телеграм-каналі, доступному невизначеному колу осіб. 08 вересня 2022 року у період часу з 17:38 по 19:08 годину, ОСОБА_7 діючи умисно, з особистих міркувань, розмістив в телеграм-каналі з назвою « ОСОБА_12 », який розміщений за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_8 », матеріал із текстовим написом, який починається словами: «Только что связался с Шевченково с родственниками, извините за плохие новости Всуки зашли туда, говорят местные встречают. Мне обидно за местных больше, им и гуманитарку и деньги давали и отношение человеческое, а они все равно вас так давно ждали (я про всук) ну Бог им судья. Да но все же обидно. Пожалуй вы правы, сейчас они хлебнут украинского мира», який містить ознаки визнання правомірною (схвалення) збройної агресії російської федерації проти України, а також визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, що виражається у висвітленні дій російських військових в окупованому сел.Шевченковому як позитивних та гуманних та міститься негативна оцінка деокупації військовими ЗСУ сел.Шевченково, тим самим здійснив поширення матеріалу із текстовим написом у вказаному телеграм-каналі, доступному невизначеному колу осіб. 21 вересня 2023 року приблизно о 23:44 годині, ОСОБА_7 діючи умисно, з особистих міркувань, розмістив в телеграм-каналі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (російською мовою « ІНФОРМАЦІЯ_4 »), який розміщений за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_5 », матеріал із текстовим написом, який починається словами: «Сомневаюсь, что будут удары по очистным и прочим обьектам инфраструктуры с целью полного уничтожения, в городе очень много детей пожилых людей уж они-то точно не в чем не виноваты. Жители Харькова прекрасно знают куда и почему прилетает и в общем-то в какой-то степени относятся пониманием. По крайней мере если говорить об ударах прошлого года по школам то практически все удары были оправданы», який містить ознаки виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, що виражається у повідомленні про те, що обстрілювання російськими військовими навчальних закладів м.Харкова є виправданими, і місцеві мешканці це усвідомлюють, тим самим здійснив поширення матеріалу із текстовим написом у вказаному телеграм-каналі, доступному невизначеному колу осіб. 23 жовтня 2023 року приблизно о 17:46 годині, ОСОБА_7 діючи умисно, з особистих міркувань, розмістив в телеграм-каналі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (російською мовою « ІНФОРМАЦІЯ_4 »), який розміщений за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_5 », матеріал із текстовим написом, який починається словами: «Как же эти нелюди достали со своей мовой, и чаще всего это просто повод устроить скандал, из-за этих скандалов у нас народ в Харькове лишний раз боится слово сказать», який містить ознаки виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, що виражається через позиціонування мешканців м.Харкова як людей, які зазнають утисків, пов'язаних з мовним питанням, бояться висловлювати свої думки, і тому їхні надії пов'язані з приходом російських військ, тобто імплікується думка про те, що російське вторгнення є довгоочікуваним звільненням російськомовних мешканців України від утисків, тим самим здійснив поширення матеріалу із текстовим написом у вказаному телеграм-каналі, доступному невизначеному колу осіб. 03 січня 2024 року приблизно о 16:26 годині, ОСОБА_7 діючи умисно, з особистих міркувань, розмістив в телеграм-каналі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (російською мовою « ІНФОРМАЦІЯ_4 »), який розміщений за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_5 », матеріал із текстовим написом, який починається словами: « ІНФОРМАЦІЯ_9 », який містить ознаки визнання правомірною (схвалення) збройної агресії російської федерації проти України, що виражається в позитивному ставленні до збройної агресії РФ проти України, оскільки впроваджується думка про те, що Росія є єдиною, на кого можно розраховувати, щоб здійснились якісь зміни на краще, тим самим здійснив поширення матеріалу із текстовим написом у вказаному телеграм-каналі, доступному невизначеному колу осіб. 07 січня 2024 року приблизно о 11:21 годині, ОСОБА_7 діючи умисно, з особистих міркувань, розмістив в телеграм-каналі з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (російською мовою « ІНФОРМАЦІЯ_4 »), який розміщений за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_5 », матеріал із текстовим написом, який починається словами: «В Харькове много людей которые ждут Россию но по понятным причинам бояться открыто это говорить но в последнее время активность появляется все больше, много ходит слухов о штурме города…», який містить ознаки виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, що виражається через позиціонування мешканців м.Харкова як людей, які зазнають утисків, пов'язаних з мовним питанням, бояться висловлювати свої думки, і тому їхні надії пов'язані з приходом російських військ, тобто імплікується думка про те, що російське вторгнення є довгоочікуваним звільненням російськомовних мешканців України від утисків, тим самим здійснив поширення матеріалу із текстовим написом у вказаному телеграм-каналі, доступному невизначеному колу осіб. Не погоджуючись із вироком суду, прокурор та захисник обвинуваченого подали апеляційні скарги. Прокурор до початку апеляційного розгляду відмовився від поданої апеляційної скарги, про що надав до суду відповідну заяву. Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 просить вирок суду змінити, призначити ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі статті 75 звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на строк 1 рік з покладенням обов'язків, передбачених статтею 76 КК України. В обгрунтування апеляційних вимог захисник посилається на те, що обставинами, що пом'якшують покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обвинувачений одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, батьків пенсіонерів, працює лікарем-анестезіологом в КНП «Обласний центр онкології». ОСОБА_7 повністю усвідомив хибність своїх думок, неодноразово надавав грошову допомогу ЗСУ, та іншим державним установам. Будь-яких тяжких наслідків від його дій не настало. Судом не враховано, що дописи ОСОБА_7 робив під впливом пропаганди. Не дивлячись на рекомендації органу пробації, зачне зменшення ризиків, те що обвинувачений є дипломованим спеціалістом, суд зробив помилковий висновок щодо неможливості виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства. Під час судового розгляду стороною захисту було долучено низку документів щодо захворювання дитини обвинуваченого, зазначалося, що під час її приступів першу невідкладну медичну допомогу надає саме батько, але судом першої інстанції вказані обставини не були враховані та не відображені у вироку. До початку апеляційного розгляду захисником подано клопотання про долучення до матеріалів провадження документів, що характеризують обвинуваченого, а саме: характеристику з місця роботи, копії медичних документів щодо стану здоров'я батька обвинуваченого, копії платіжних інструкцій щодо перерахування коштів до БФ «Медичний фронт України», сертифікати про проходження курсів з волонтерства, скріншоти з відео новин та статей щодо волонтерської діяльності обвинуваченого, копія довідки щодо здійснення донації донорської крові. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити вирок суду без змін, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши оскаржуваний вирок, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне. Висновки суду відносно фактичних обставин справи та кваліфікації дій обвинуваченого апелянтом не заперечуються, у зв'язку із чим суд апеляційної інстанції на підставі частини 1 статті 404 КПК України переглядає вирок суду в межах апеляційної скарги. Надаючи оцінку вироку в частині правильності призначення покарання обвинуваченому, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції призначив ОСОБА_7 покарання, яке за своїм видом і розміром є необхідним та достатнім для його виправлення й попередження вчинення, як ним, так і іншими особами нових злочинів. Підстав уважати призначене обвинуваченому покарання явно несправедливим через його суворість та підстав для застосування положень статей 75, 76 КК України, про що захисник зазначає в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено. Відповідно до статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації таке покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Під час вибору заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують. Призначаючи покарання у кримінальному провадженні, залежно від конкретних обставин справи, особи засудженого, дій, за які його засуджено, наслідків протиправної діяльності суд вправі призначити такий вид та розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме перевихованню засудженої особи та відповідатиме кінцевій меті покарання в цілому. Суд першої інстанції, визначаючи ОСОБА_7 вид та міру покарання, врахував, що обставинами, які пом'якшують покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, які обтяжують покарання, передбачені статтею 67 КК України судом першої інстанції не встановлені. Крім того, суд першої інстанції посилався на дані про особу обвинуваченого, який раніше не засуджений, на обліку в психоневрологічному диспансері не перебуває, як вбачається з повідомлення КНП «Обласна клінічна наркологічна лікарня» від 20.02.2024 року №1670, ОСОБА_7 на диспансерному (профілактичному обліку) не перебуває, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьків пенсіонерів - ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , працює на посаді лікаря - анестезіолога в Комунальному некомерційному підприємстві «Обласний центр онкології», за місцем роботи та місцем фактичного проживання характеризується позитивно. Суд першої інстанції не встановив підстав для застосування положень статті 75 КК України, посилаючись на те, що вчинений ОСОБА_7 злочин, пов'язаний із ситуацією, яка наразі склалася в країні, а саме зі збройною агресією рф. ОСОБА_7 скоїв умисний нетяжкий злочин, але який створює в очах громадян та суспільства в цілому, негативне враження безладдя, безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану, що свідчить про значну суспільну небезпечність такого злочину. Крім того, судом першої інстанції надано оцінку висновку органу пробації, відповідно до якого, орган пробації, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість ОСОБА_7 , його спосіб життя, готовність до змін, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, прийшов до висновку, що виправлення цієї особи можливо без ізоляції від суспільства. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як: середній. Однак, суд першої інстанції не вважав наданий органом пробації висновок слушним та дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого без часткової ізоляції від суспільства не можливе. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими. Обставини, що пом'якшують покарання, були враховані судом першої інстанції при визначенні виду та міри покарання, яке не є максимальним, враховуючи санкцію частини 2 статті 436-2 КК України, та підстав для зменшення цієї міри покарання, колегія суддів не вбачає. Щодо можливості застосування в даному випадку положень статті 75 КК України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Стаття 75 КК України передбачає, якщо суд, крім випадків засудження за окремі злочини, визначені цією статтею, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням. Питання щодо призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер кримінального правопорушення, обставини справи, особу винного, а також обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання. Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який повинен з урахуванням усіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення. З матеріалів провадження встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 одружений, має неповнолітню дитину 2012 року народження - ОСОБА_9 . Відповідно до консультативних висновків спеціаліста від 20.04.2017, 15.06.2017, 11.09.2017 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , встановлено діагноз: наслідки раннього (антиперинатального) ураження ЦНС, специфічні порушення сну, бруксизм, астено-невротичний синдром. Згідно виписки з медичної карти хворого № 1542/521, ОСОБА_9 перебувала на стаціонарному лікуванні з 11.04.2024 по 08.05.2024, встановлено діагноз: вегетативна дисфукція, пароксизмальний тип перебігу з ангіоспазмами та синкопальними станами, астенічний синдром, порушення сну, визначено супутні діагнози. У змісті виписки зазначені скарги, анамнез хвороби, призначене лікування. Як зазначено в апеляційній скарзі, під час приступів у доньки батько першим надає невідкладну медичну допомогу, оскільки є фахівцем. Відповідно до платіжних інструкцій, наданих суду першої інстанції, ОСОБА_7 здійснив внески на рахунок БФ «Суперлюди» в сумі 500 гривень 27.08.2024, на благодійність у сумі 500 гривень - 22.08.2024, на рахунок Охматдит НДСЛ МОЗ у сумі 500 гривень - 22.08.2024, на рахунок БФ «Медичний фронт України» у сумі 500 гривень - 27.08.2024. Крім того, відповідно до наданих суду апеляційної інстанції платіжних інструкцій, ОСОБА_7 здійснював внески на рахунок БФ «Медичний фронт України» на суму 2000 гривень - 25.01.2025, на суму 1000 гривень - 29.11.2024, на суму 1000 гривень - 31.10.2024, на суму 500 гривень - 30.09.2024. Стороною захисту також долучено під час апеляційного розгляду сертифікати про проходження ОСОБА_16 онлайн-курсів 06.12.2024 та 12.12.2024 - «Волонтерство від А до Я», «Волонтерство під час війни», медичні документи щодо стану здоров'я батька обвинуваченого. Відповідно до скріншотів з інформаційних ресурсів від 16.01.2025, ОСОБА_7 брав участь під час розбору завалів будівлі Державного біотехнологічного університету, який постраждав через російські обстріли. Відповідно до довідки № 924312, ОСОБА_7 здійснив донацію донорської крові 30.01.2025. Відповідно до характеристики (без вказівки на дату її складення), наданої генеральним директором КНП «Обласний центр онкології» ОСОБА_17 , ОСОБА_7 з серпня 2024 по теперішній час працює лікарем-анестезіологомв Харківському обласному клінічному онкологічному центрі, за час роботи виявив себе кваліфікованим спеціалістом, зарекомендував як відповідальний та дисциплінований працівник. Під час воєнного стану для забезпечення надання кваліфікованої медичної допомоги потрібні такі лікарі з досвідом роботи, у зв'язку із чим директор просить не позбавляти медичну установу висококваліфікованого спеціаліста. Суд апеляційної інстанції приймає до уваги зазначені обставини, що характеризують особу обвинуваченого, його соціальні зв'язки, висновки органу пробації, поряд з цим колегія суддів зважає на той факт, що ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку в той час, коли відповідно до указу Президента України від 24 лютого 2022 року 64/2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України введено воєнний стан на всій території України, який продовжено до теперішнього часу. Крім того, колегія суддів враховує конкретні обставини інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, а саме те, що він у період з 24.06.2022 по 07.01.2024, періодично здійснював розміщення текстових повідомлень у відкритих, загальнодоступних телеграм-каналах наступного змісту: «Харьков русский город был и всегда им будет, то что сейчас происходит виноват в этом ОСОБА_13 . В Херсоне никаких обстрелов ничего нет город цел, там где во дворах Украинские вояки ставят там разрушения и жертвы»; «Только что связался с Шевченково с родственниками, извините за плохие новости Всуки зашли туда, говорят местные встречают. Мне обидно за местных больше, им и гуманитарку и деньги давали и отношение человеческое, а они все равно вас так давно ждали (я про всук) ну Бог им судья. Да но все же обидно. Пожалуй вы правы, сейчас они хлебнут украинского мира»; «Сомневаюсь, что будут удары по очистным и прочим обьектам инфраструктуры с целью полного уничтожения, в городе очень много детей пожилых людей уж они-то точно не в чем не виноваты. Жители Харькова прекрасно знают куда и почему прилетает и в общем-то в какой-то степени относятся пониманием. По крайней мере если говорить об ударах прошлого года по школам то практически все удары были оправданы»; «Как же эти нелюди достали со своей мовой, и чаще всего это просто повод устроить скандал, из-за этих скандалов у нас народ в Харькове лишний раз боится слово сказать»; «Кроме как на Россию надеяться не на кого»,«В Харькове много людей которые ждут Россию но по понятным причинам бояться открыто это говорить но в последнее время активность появляется все больше, много ходит слухов о штурме города…» Період, протягом якого обвинувачений неодноразово залишав вищенаведені текстові написи, а саме включно до 07.01.2024, їх зміст та поширення невизначеному колу осіб, в умовах воєнного стану, під час збройної агресії ворога проти України, свідчить про підвищену суспільну небезпечність даного кримінального правопорушення та на переконання колегії суддів ставить під сумнів посткримінальну поведінку обвинуваченого, на яку вказує сторона захисту, та дійсну зміну громадянської позиції ОСОБА_7 . Суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку самі собою певні позитивні дані про ОСОБА_7 , надані стороною захисту під час апеляційного розгляду, наявність у нього батьків та дитини із захворюваннями не є достатніми підставами для його звільнення від відбування покарання з випробуванням, як про це просить сторона захисту, та не є вагомою противагою суспільній небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи обставини, визнані судом першої інстанції доведеними та зміст текстових написів, що розміщені ОСОБА_7 . Беручи до уваги конкретні обставини вчиненого ОСОБА_7 кримінального провадження, дотримуючись принципу співмірності та індивідуалізації покарання, колегія суддів вважає, що виправлення обвинуваченого без реального відбування призначеного йому покарання у виді обмеження волі, є неможливим. Переконливих доводів, які би ставили під сумнів законність рішення суду першої інстанції, вмотивованість його висновків з питання правильності призначеного покарання та справедливості обраного обвинуваченому заходу примусу, стороною захисту не наведено. Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено. У зв'язку із наведеним, судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для задоволення апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 та застосування до обвинуваченого положень статті 75 КК України.
Керуючись статтями 405, пунктом 1 частини 1 статті 407, 418, 419 КПК України,-
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Фрунзенського районного суду м. Харкова від 05 вересня 2024 року - залишити без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: