Номер провадження 2-а/754/13/25
Справа №754/13714/24
Іменем України
07 лютого 2025 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Буша Н.Д., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови. Обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що 20 вересня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було винесено постанову №862 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 25 500 грн. Відповідно зі змісту постанови від 20.09.2024 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 210-1 КУпАП нібито за порушення призовниками, військовозобов'язаних, резервістами правил військового обліку. В постанові не вказано обгрунтованих доказів вчинення адміністративного правопорушення, а також, що позивач є належним суб'єктом до адміністративної відповідальності, що справа розглянута відповідно до теритріальної юрисдикції, доказів про наявність відомостей про належне повідомлення особи про дату, час і місце розгляду справи, а також дотримання інших вимог КУпАП щодо розгляду справи. Крім того, позивачем зазначено, що в постанові не вказано доказів, що позивач є громадянином України, який перебуває на військовому обліку, а також був зобов'язаний протягом 60 днів з 18.05.2024 року уточнити адресу проживання, номери засобів зв?'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності була розглянута за відсутності позивача, а відповідач не надав доказів про своєчасне сповіщення позивача про місце і час розгляду адміністративної справи. Тиким чином, позивач незаконно був позбавлений можливості приймати участь у розгляді справи, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, або іншого фахівця у галузі права. Також позивач був позбавлений права під час розгляду справи оспорити звинувачення у порушенні, що б зобов'зувало відповідача скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 266 КУпАП. Позивач просить суд скасувати постанову № 862 від 20 вересня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення, так як дані було оновлено 20.06.2024 року в ЦНАПі Деснянської РДА м. Києва згідно Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 18.05.2024 року, позивачем було пройдено ВЛК 19.07.2024 року. Позивач являється студентом 2 курсу Українського державного університету залізничного транспорту і має право на відстрочку з 19.07.2024 року №8/161 на термін до 12.08.2024 року, який продовжено до 09.11.2024 року №11/138.
11.11.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю з таких підстав - позивач не виконав обов'язок, встановлений у ч. 1 ст. 22 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не з'явився за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці 25.07.2024 року. Оскільки і в подальшому позивач до відповідача не прибув, відповідачем в порядку ст. 259 КУпАП 03.09.2024 року було направлено до Деснянського управління поліції ГУНП в м. Києві звернення №9672 щодо доставлення громадян, в тому числі позивача, як осібу, яка вчинила адміністративні правопорушення за ст. ст. 210, 210-1 КУпАП. 19.09.2024 року позивч з'явився до відповідача. В цей день відносно позивача був складений протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Другий примірник протоколу позивач отримав, про що свідчить його підпис в протоколі. 20.09.2024 року начальником відповідача відносно позивача винесена оскаржувана постанова №862, відповідно до якої позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн. Позивач не надав докази, які б підтверджували наявність поважних причин неявки до ТЦК на виклик за повісткою і не сповістив про їх наявність у строк, встановлений пунктом 24 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487.
14.11.2024 року від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що 24.07.2024 року йому дійсно було вручено повістку про виклик до відповідача на 25.07.2024 року на 08.30 год. В зазначену дату та час позивач не зміг з'явитись, оскільки він перебував на навчанні в іншому місці. До відповідача позивач прибув лише 19.09.2024 року, після чого, відносно нього одразу був складний протокол про адімністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а 20.09.2024 року відповідачем була винесена постанова №862 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності із накладенням штрафу в розмірі 25 500 грн. Такі дії відповідача позивач вважає безпідставними та протиправними, осккільки позивач давно перебуває на військовому обліку у відповідача, його дані є оновленими, крім того, на той час у позивача була продовжена відстрочка до 09.11.2024 року, оскільки позивач являється студентом 2 курсу. Тому, позивач не бачить причин щодо виклику його в цілому. Крім того, позивач зазначає, що про день та час винесення зазначеної постанови, позивача повідомлено не було. Також позивачу не було роз'янено вимоги ст. 63 Конституції України щодо його прав та можливость надати свої заперечення щодо розгляду данного протоколу. Тому позивач вважає, що оскаржувана постанова не є законною та обгрунтованою, а тому підлягає скасуванню.
18.12.2024 року від позивача на адресу суду надійшли письмові пояснення в порядку ч.1 ст. 166 КАС України. Позивач зазначає, що під час складання повістки про виклик до відповідача, йому було також вручено розписку про отримання цієї повістки. Так, повістка містить дані іншої особи, оскільки там зазначено зовсім інше прізвище, а саме « ОСОБА_1 », тоді, як прізвище позивача є вірним « ОСОБА_1 », що є неналежним повідомленням позивача про прибуття до відповідача і стало причиною його неявки. Таким чином, позивач вважає, що в порушення вимог чинного законодавства протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесені без належного повідомлення позивача. А тому, під час розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачем не дотримано приписи статей 268, 278 КУпАП, чим порушено право позивача знайомитись з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою адвоката тощо. Позивач просить суд задовольнити його позов.
03.10.2024 року ухвалою суду відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та додаткові пояснення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідний зміст спірних правовідносин.
Завданням адміністративного судочинства, згідно з ч.1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом ) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В силу приписів ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 1, 2 ст. 72 КАС України).
Як визначено ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
В силу приписів ст. 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 90 КАС України).
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є військовозобов'язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
20.06.2024 року позивач в ІНФОРМАЦІЯ_1 оновив свої дані згідно Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Крім того, 19.07.2024 року позивачем було пройдено ВЛК та отримано статус «придатний».
ОСОБА_1 надано відстрочку від призиву на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що підтверджується копіями довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 №8/161 від 19 липня 2024 року та №11/138 від 09 серпня 2024 року.
24.07.2024 року ОСОБА_1 під розписку видано повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 25.07.2924 р. на 08 год. 30 хв.
Суд звертає увагу, що надана стороною відповідача до відзиву копія вказаної розписки містить виправлення та помилки, а саме: прізвище особи щодо якої виписувалась повістка зазначено « ОСОБА_1 », дата одержання та дата, на яку викликається особа, містять виправлення, без відповідних підписів та застережень уповноваженої посадової особи, яка виписувала повістку з розпискою, які б в свою чергу могли б засвідчувати правильність виправлень, що не відповідає Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України №329 від 23.10.2021 року.
Уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 офіцером адміністративного відділення лейтенантом ОСОБА_4 відносно позивача було складено 19.09.2024 року протокол №862 про адміністративне правопорушення, який не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП України та 20.09.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 винесено постанову №862 з порушенням вимог ст. 283 КУпАП України.
Відповідно до копії постанови про накладення адміністративного стягнення №862 від 20 вересня 2024 року, ОСОБА_1 25.07.2024 року о 08 год. 30 хв. не прибув за викликом ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, зазначений у повістці, отриманій 24.07.2024 року, чим порушив вимоги ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 25 500 грн.
У статті 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Аналіз наведених вище правових норм, дає можливість дійти висновку, що про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. У процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами передбаченими статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №676/752/17, від 21.03.2019 року у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 року у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17 та від 06.02.2020 року у справі №205/7145/16-а.
В протоколі про адміністративне правопорушення № 862 від 19 вересня 2024 року, складеного відносно позивача міститься інформація про місце, час та дату розгляду справи про адміністративне правопорушення, а саме зазначено, що розгляд відбудеться 20 вересня 2024 року об 11 год. 00 хв.
Суд враховує, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Оскільки ОСОБА_1 був поінформований про дату, час та місце розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, менш ніж за три доби до моменту розгляду справи, суд погоджується із доводами позивача щодо порушення його права на захист внаслідок надання недостатнього часу для підготовки до розгляду справи, надання власних пояснень по суті порушення та подання ним своїх доказів, а відтак неправомірності постанови за справою про адміністративне правопорушення.
Крім того, для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 210-1 КУпАП встановленню підлягають наступні обставини: чи вчинені особою відповідні дії (бездіяльність), що становлять об'єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.
Так, при винесені оскаржуваної постанови не з'ясовано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з ст. 286 КАС за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З врахуванням викладеного та враховуючі, що відповідачем не в повній мірі було встановлено дійсні обставини поведінки позивача як військовозобов'язаного в особливий період (в оскаржуваній постанові належним чином не описано об'єктивну сторону правопорушення, яке ставиться в провину позивачу), що призвело до порушень прав позивача, передбачених ст. 268 КУпАП, суд дійшов висновку про скасування постанови № 862 від 20.09.2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 25 500 грн. та подальше направлення справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В ході нового розгляду адміністративного провадження, відповідачу слід виконати вимоги ст. ст. 268, 279 КУпАП, завчасно та належним чином повідомити ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, а також надати можливість подати власні пояснення та письмові докази, розглянути справу про адміністративне правопорушення з дотриманням права особи на участь у розгляді справи, визначитись з об'єктивною стороною правопорушення, яке ставиться в провину позивачу.
Суд не встановлює інші фактичні обставини та не надає оцінку наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст.210-1 КУпАП, оскільки така оцінка первинно має бути надана суб'єктом притягнення та накладення адміністративного стягнення в межах належної адміністративної процедури, що визначена ст. ст. 268, 279 КУпАП.
Так само суд не вирішує питання закриття провадження у справі, оскільки вирішення цього питання є передчасним, саме тому позов підлягає частковому задоволенню.
Подібну позицію зайняв Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 25.05.2023 у справі №158/2718/22.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір, але прохальна частина адміністративної позовної заяви не містить вимогу про стягнення судових витрат із відповідача. Зважаючи на викладене, судові витрати залишаються за позивачем.
На підставі ст. ст. 268, 279 КУпАП, керуючись ст.ст. 246, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення №862 від 20.09.2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн.
Справу за протоколом №862 від 19.09.2024 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , направити до ІНФОРМАЦІЯ_1 - на новий розгляд.
Судові витрати залишити за позивачем.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення в частині нового розгляду справи за протоколом №862 від 19.09.2024 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд міста Києва протягом 10 днів з дня складення повного тексту рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складений та підписаний 07.02.2025 року.
Суддя Н.Д.Буша