Гребінківський районний суд Полтавської області
Справа № 528/1392/24
Іменем України
06.02.2025 м. Гребінка
Гребінківський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Вітківського М.О.,
при секретарі Коваленко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гребінка за правилами спрощеного провадження без повідомленням учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
25 листопада 2024 року представник позивача адвокат Рябека Р.М., звернувся до Гребінківського районного суду Полтавської області з вказаним позовом, яким просить: визнати протиправною та скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №1758 від 18.11.2024 року про накладення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн., та закрити справу про адміністративне правопорушення щодо позивача. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , понесені ним судові витрати у сумі 605,60 грн.
Позов обґрунтовує наступним, що 14 листопада 2024 року, інструктор відділення рекрутингу та комплектування п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 головний сержант ОСОБА_3 склав протокол № 1758 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП. При цьому у вказаному не вказано якими своїми діями він порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, передбачені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Стаття 2101 КУпАп, в чинній редакції з 19 травня 2024 року, передбачає відповідальність за:
- Неявку на збори чи спеціальні заняття без поважних причин
- Порушення правил військового обліку
- Невиконання законних вимог посадових осіб органів військового управління
- Перешкоджання виконанню посадовими особами ТЦК їх обов'язків
Жодних посилань на вищевказані порушення складений протокол не містить.
Зазначає, що після складення протоколу його не було повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Тобто суб'єктом владних повноважень не виконано належним чином обов'язку для забезпечення реалізації позивачем прав, визначених статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що становлять об'єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття незаконного рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.
Вказує, що 25 листопада 2024 року, під час відвідування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 йому стало відомо, що 18 листопада 2024 року винесено постанову про адміністративне правопорушення № 1758, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000 грн.
Враховуючи вищевикладене, він вимушений звернутись до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, оскільки вважає Постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки відсутнє належним чином повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення; відповідачем не були враховані усі обставини, що мають значення для прийняття рішення по справі, передбачені ст. 280 КУпАП.
Зокрема, до складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що він скоїв правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП, не приєднано жодного доказу, що він вчинив: неявку на збори чи спеціальні заняття без поважних причин, порушення правил військового обліку, невиконання законних вимог посадових осіб органів військового управління, перешкоджання виконанню посадовими особами ТЦК їх обов'язків. Відсутність в його діях вищевказаних порушень повністю підтверджується відомостями внесеними до його військового квитка серії НОМЕР_2 , які підтверджують його перебування на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 з 06.05.2019 року. Також з 09.09.2019 року по 23.09.2019 року він пройшов навчальні збори при в/ч НОМЕР_3 за ВОС 113975А/215. Відповідно до витягу з військово-облікового документу «РЕЗЕРВ +» його військово-облікові дані уточнені вчасно, дата уточнення даних 20.05.2024 року. Пояснює, що жодних дій направлених на невиконання законних вимог посадових осіб органів військового управління, чи перешкоджання виконанню посадовими особами ТЦК їх обов'язків ОСОБА_1 не вчиняв.
Із відповіді №948240 від 06.12.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19).
Ухвалою судді від 06.12.2024 року відкрито провадження у вказаній справі та вирішено її розгляд проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення, за результатами розгляду якої було винесено постанову від 18 листопада 2024 року №1758 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП (а.с. 21-23).
Відповідач відзиву не подавав, хоча він належним чином повідомлений про розгляд справи. Ухвалу суду від 06.12.2024 року щодо витребування доказів не виконав.
В силу вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та надані до суду докази, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 -5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що 14 листопада 2024 року, інструктор відділення рекрутингу та комплектування п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 головний сержант ОСОБА_3 склав протокол № 1758 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП. У протоколі вказано, що розгляд справи відбудеться 18.11.2024 року об 11 год. 00 хв. у кабінеті № 25. Отримання другого примірнику протоколу підтверджено підписом ОСОБА_1 (а.с. 12-13).
Судом встановлено, що 18.11.2024 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_2 було винесено Постанову № 1758 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , штрафу в розмірі 17000 грн.
Із копії вищевказаної постанови по справі про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 , у порушення Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП (а.с.14).
Судом встановлено, що копію вищевказаної постанови ОСОБА_1 отримав під особистий підпис 22.11.2024 року (а.с.14 зворот).
Згідно зі статтею 72 КАСУ, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 94 КАСУ визначено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до ст. 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано суду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, за результатами розгляду якої було винесено постанову від 18.11.2024 року № 1758 про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення.
Із інформації, внесеної до електронного кабінету військовозобов'язаного Резерв+, вбачається, що дані ним уточнено вчасно, а саме 20.05.2024 року (у «Резерв+» у військово-обліковому документі проставлено відмітку «Дані уточнено вчасно»), дата ВЛК 01.02.2022 року, присвоєно номер в реєстрі «Оберіг» (а.с. 11).
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За нормою п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішення відповідача - постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії.
Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства. Це право передбачено ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 6 КАС України.
У відповідності до положень ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до вимог статті 210-1 КУпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Примітка. Положення статей 210, 210 - 1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Санкцією ст. 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 248 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також КУпАП) розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Виходячи із норм викладених в частині 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею78 КАС України.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період. Після оприлюднення Указу Президента України від 24.02.2024 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», тому особливий період.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач вчасно уточнив персональні дані (20.05.2024 року).
Зважаючи на те, що відповідачем не доведено вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, не вказані докази на підтвердження вини позивача, та у зв'язку з тим, що відповідно до інформації, наявній у «Резерв +», позивач вчасно уточнив персональні дані (20.05.2024), суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення.
За приписами п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Пунктом 3 ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Щодо вимог позивача про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною, суд дійшов наступного висновку.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
При цьому згідно ч. 3 ст. 286 КАС України, у повноваження місцевого загального суду за наслідками розгляду справи не входить право про визнання постанови протиправною.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 132-1, 143, 210, 229, 245, 247, 251, 279-7, 288 КУпАП, ст.ст. 139, 242, 243, 250, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову № 1758 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП від 18.11.2024 року, винесену ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 , про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , штрафу в розмірі - 17000 грн. за скоєне адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Провадження по адміністративній справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://court.gov.ua/sud1605
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , юридична адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя М. О. Вітківський