Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/151/25
Провадження № 3/382/139/25
"07" лютого 2025 р. м. Яготин Бориспільського району Київської області
Суддя Яготинського районного суду Київської області Савчак Сергій Петрович, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
За протоколом про адміністративне правопорушення від 21.01.2025 року (серія ВАВ № 937774) ОСОБА_2 21.01.2025 року о 21:30 год. вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї бабусі ОСОБА_3 виражався в її адресу образливими словами, що могло спричинити шкоду психологічному здоров'ю потерпілій, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
В судове засідання 07.02.2025 року ОСОБА_2 не з'явився, повістка про виклик, яка була надіслані йому за місцем проживання правильність якого підтверджена його підписом в протоколі про адміністративне правопорушення, не була вручена йому через відсутність адресата за вказаною адресою. Крім того, ОСОБА_1 повідомлявся про дату, час та місце проведення судового засідання шляхом надіслання електронної повістки на номер його телефону зазначеному в протоколі про адміністративне правопорушення, правильність якого підтверджена його підписом в протоколі про адміністративне правопорушення. Про поважність причин не з'явлення суд не повідомив.
Суддя вважає ОСОБА_1 повідомленим про дату, час та місце судового засідання. Крім того, враховуючи, що процесуальними нормами КУпАП України не врегульовано питання щодо наслідків направлення повістки про виклик особі та неотримання її нею внаслідок відсутності за місцем проживання, суддя відповідно до загальних засад (принципів) права застосовує аналогію закону, а саме п. 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, оскільки саме нормами ЦПК України врегульовані подібні за змістом відносини. Отже, і у зв'язку з вищезазначеним слід вважати ОСОБА_1 повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ст. 268 КУпАП участь ОСОБА_1 у розгляді вказаної категорії справ не є обов'язковою, а тому враховуючи, що він не повідомляв суд поважність причин не з'явлення, заяв/клопотань про відкладення судового засідання від нього не надходило справу слід розглянути у його відсутність.
Про надходження на розгляд суду вказаної справи було повідомлено прокурора Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області. Прокурор не скористався правом на участь у розгляді справи. Участь прокурора у вказаній категорії справ не є обов'язковою відповідно до ст. 250 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Відсутність прокурора при розгляді справи не перешкоджає її розгляду по суті та не є підставою для закриття провадження в справі через відсутність події і складу адміністративного правопорушення відповідно до ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Крім того, відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення відсутність прокурора при розгляді справи не є підставою для відмови судом щодо встановлення обставин та наявності/відсутності складу адміністративного правопорушення в діях/бездіяльності особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 підтвердила спричинення їй образ онуком, зазначила, що до лікарів вона не зверталася.
19.12.2024 року набрав чинності ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 22.05.2024 року № 3733-ІХ.
Вказаним законом частину першу статті 173-2 КУпАП викладено в наступній редакції «Вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого».
Отже, внаслідок зазначеного законодавцем була усунена відповідальність за вчинення домашнього насильства внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілого, тобто відповідальність не настає за умови наявності такого наслідку, як можливість завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Докази того, що внаслідок образ ОСОБА_1 його бабусі ОСОБА_3 була завдана шкода психічному здоров'ю до матеріалів справи не додано.
Крім того, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року).
При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати/збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, суддя не може самостійно змінити обвинувачення особи в вчиненні певного адміністративного правопорушення, яке вказане працівниками поліції у відповідному протоколі.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставини відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі зазначено, провадження в справі слід закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП в діянні ОСОБА_1 через відсутність такого наслідку, його дій, як завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілого.
Керуючись ст. 8, 173-2, 247, 251, 252, 268, 283-285, 288-289 КУпАП суддя
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП внаслідок відсутності події і складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Яготинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку оскарження постанови вона набирає законної сили з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження у випадку залишення її без змін.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Суддя С.П. Савчак