04 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/15098/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),
суддів: Головко О.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року (суддя Савченко А.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій заявлено такі позовні вимоги:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку і виплаті пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням сукупного доходу, отриманого ним у 2021 році в загальному розмірі 398429 грн., і доходу, отриманого ним у 2022 році в загальному розмірі 157200 грн., починаючи з 21.02.2023;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок і виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням сукупного доходу, отриманого ним у 2021 році в загальному розмірі 398429 грн., і доходу, отриманого ним у 2022 році в загальному розмірі 157200 грн., починаючи з 21.02.2023, з урахуванням вже отриманих сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером за віком з 21.01.2023, при первинному визначенні пенсії позивачеві, відповідач застосував такі показники сукупного доходу позивача для нарахування пенсії: за 2021 рік застосовано дохід усього за рік для пенсії 72500 грн. та за 2022 рік застосовано дохід усього за рік для пенсії 78600 грн., проте позивач додатково отримує дохід як адвокат, а саме у 2021 році у загальній сумі 71704 грн. і у 2022 році 17292 грн., при цьому ЄСВ по адвокатській діяльності за 2021 рік було сплачено у березні 2022 року, а ЄСВ по адвокатській діяльності за 2022 рік було сплачено щоквартально протягом 2022 року. У подальшому, позивач звернувся до відповідача із листом-заявою про перерахунок пенсії за оновленими показниками доходу за 2021 і 2022 роки, однак листом від 22.05.2023, відповідач визначив індивідуальний коефіцієнт заробітної плати у розмірі 2,96205, як правильний і такий, що ніякому перерахунку у сторону збільшення не підлягає. Позивач не згоден із такими діями відповідача, вважає їх протиправними внаслідок неврахування його додаткового доходу із незалежної професійної діяльності за 2021 і 2022 роки, з огляду на це звернувся до суду за захистом своїх прав.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та просить скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надано належної оцінки усім доводам сторін у справі, зокрема те, що в результаті відповідних розрахунків (оптимізації) отримано індивідуальний коефіцієнт зарплати для обчислення пенсії позивача, який становить 2,96205 (без оптимізації коефіцієнт становить 2,36081), тобто, у разі не проведення такої оптимізації коефіцієнтів заробітної плати та здійснення розрахунку пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2024, розмір пенсії позивача зменшиться. Звертаємо увагу суду, що суд першої інстанції фактично поставив під сумнів проведення перерахунку пенсії із зарахуванням доходу позивача за даними Індивідуальних відомостей про застраховану особу (ОК-5) за 2021 рік у розмірі 398429,00 грн та за 2022 рік у розмірі 157200,00 грн, що було підтверджено документально. Окремо необхідно звернути увагу щодо висновку суду першої інстанції про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії позивачу за алгоритмом, визначеним судом.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з 21.01.2023 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із чим останній перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Відповідно до Протоколу про призначення пенсії від 03.02.2023 розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 обчислено, виходячи із страхового стажу, зарахованого по 31.12.2022, що складає 41 рік 2 місяці 9 днів, заробітної плати за даними системи персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 по 29.02.2012, з 01.05.2012 по 31.05.2012, з 01.08.2012 по 31.08.2012, з 01.03.2013 по 31.12.2022 за даними персоніфікованого обліку, що у підсумку становить 259 місяців. Сума доходу за цей період склала 1425382,95 грн. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,41167 (41 рік х 12 місяців + 2 місяці = 494 місяців : 12 : 100 х 1). Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати після оптимізації становить 2,96205 (до оптимізації - 2,24058). Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020-2022 роки (10846,37 грн.) становить 32127,49 грн. (10846,37 грн * 2,96205). Загальний розмір пенсії з 21.01.2023 склав 13351,50 грн, з яких: 13225,92 грн - розмір пенсії за віком (32127,49 грн * 0,41167); 125,58 грн - доплата за понаднормовий стаж 6 років (2093,00 грн. х 6%).
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області від 22.05.2023 №23254-17453/У-01/8-0400/23 позивача повідомлено, що розмір його пенсійної виплати обчислено, виходячи із страхового стажу, зарахованого по 31.12.2020, що складає 41 рік 2 місяці 9 днів, заробітної плати за даними системи персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 по 29.02.2012, з 01.05.2012 по 31.05.2012, з 01.08.2012 по 31.08.2012, з 01.03.2013 по 31.12.2022. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% складає 0,41167 (41 рік х 12 місяців + 2 місяці = 494 місяців : 12:100x1). Індивідуальний коефіцієнт Вашої заробітної плати після оптимізації становить 2,96205. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020-2022 роки (12236,71 грн.) становить 36245,75 грн. (12236,71 грн х 2,96205). Загальний розмір пенсії з 21.01.2023 складає 15046,87 грн, з яких: 14921,29 грн - розмір пенсії за віком (36245,75 грн х 0,41167); 125,58 грн - доплата за понаднормовий стаж 6 років (2093,00 грн. х 6%). Пенсія розрахована і виплачується згідно вимог чинного законодавства.
Відповідно до довідки форми ОК-5 від 27.03.2023 року сума заробітку для нарахування пенсії ОСОБА_1 за звітній 2021 рік становить 72500 грн., за звітний 2022 рік - 78600,00 грн.
Водночас, згідно з даними довідки форми ОК-5 від 06.05.2023 сума заробітку для нарахування пенсії ОСОБА_1 за звітній 2021 рік становить 78600,00 грн., за звітній 2022 рік - 398429,00 грн.
Звертаючись до органу ПФУ щодо перерахунку пенсії згідно з даними довідки форми ОК-5 станом на 06.05.2023, позивач вказував, що такі оновлені та збільшені дані щодо заробітку для нарахування пенсії пов'язані з повторним поданням декларації за 2021 рік та поданням декларації за 2022 рік.
Оскільки розмір заробітку збільшився позивач вважає, що це повинно було вплинути на обрахунок індивідуального коефіцієнту заробітної плати, чого не відбулось.
Позивач, не погодившись з правомірністю відмови у проведенні перерахунку пенсії, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Статтею 1 вищевказаного Закону № 1058-IV визначено, що пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно частини 1 статті 27 Закону № 1058-IV, розмір пенсії за віком визначається за формулою:
П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно достатті 25цього Закону.
Частиною другою статті 40 визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
З наведеної формули слідує, що розмір заробітної плати (доходу) є прямопропорційним розміру коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Таким чином, чим більший коефіцієнт заробітної плати, тим більший розмір пенсії за віком отримує застрахована особа.
Отже, з аналізу вказаних норм слід дійти висновку, що сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески враховується, зокрема, при обрахунку коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії.
Судом першої інстанції встановлено, що у відзиві на позов відповідач зазначає, що після подання відповідачем звітності про сплату єдиного соціального внеску та надходження сплати єдиного внеску за 2021, 2022 роки позивачу проведено перерахунок пенсії із зарахуванням доходу позивача за даними Індивідуальних відомостей про застраховану особу (ОК-5), сума доходу за період з 01.07.2000 по 31.12.2022 врахована у розмірі 1829911,95 грн., індивідуальний коефіцієнт заробітної плати до оптимізації - 2,36081, після оптимізації - 2,96205.
При цьому, відповідно до алгоритму розрахунку за 2021 рік заробіток ОСОБА_1 становив:
з 01.01.2021 - 31.01.2021 - 33160 грн;
з 01.02.2021 - 28.02.2021 - 33160 грн;
з 01.03.2021 - 31.03.2021 - 33160 грн;
з 01.04.2021 - 30.04.2021 - 33160 грн;
з 01.05.2021 - 31.05.2021 - 33160 грн;
з 01.06.2021 - 30.06.2021 - 33160 грн;
з 01.07.2021 - 31.07.2021 - 33160 грн;
з 01.08.2021 - 31.08.2021 - 33160 грн;
з 01.09.2021 - 30.09.2021 - 33160 грн;
з 01.10.2021 - 31.10.2021 - 33160 грн;
з 01.11.2021 - 30.11.2021 - 33160 грн;
з 01.12.2021 - 31.12.2021 - 33669 грн;
Усього за 2021 рік - 398429, 00 грн.
Відповідно до алгоритму розрахунку за 2022 рік заробіток ОСОБА_1 становив:
з 01.01.2022 - 31.01.2021 - 13000 грн;
з 01.02.2022 - 28.02.2023 - 13000грн;
з 01.03.2022 - 31.03.2022 - 13000 грн;
з 01.04.2022 - 30.04.2022 - 13000 грн;
з 01.05.2022 - 31.05.2022 - 13000 грн;
з 01.06.2022 - 30.06.2022 - 13000 грн;
з 01.07.2022 - 31.07.2022 - 13000 грн;
з 01.08.2022 - 31.08.2022 - 13000 грн;
з 01.09.2022 - 30.09.2022 - 13000 грн;
з 01.10.2022 - 31.10.2022 - 13400 грн;
з 01.11.2022 - 30.11.2022 - 13400 грн;
з 01.12.2022 - 31.12.2022 - 13400 грн;
Усього за 2022 рік - 157200, 00 грн.
Водночас, позивач у відповіді на відзив зазначив, що, як зазначає відповідач, при призначенні пенсії враховано загальний розмір доходу у сумі 1425382,59 грн., але у подальшому, після подання звітності за 2021, 2022 роки, враховано більший загальний розмір доходу у сумі - 1829911,95 грн.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що індивідуальний коефіцієнт заробітної плати 2,96205 (до оптимізації - 2,36081), застосовувався відповідачем з моменту призначення пенсії позивача і не змінився при перерахунку у зв'язку зі збільшенням заробітку.
Проте, той факт, що при збільшенні заробітку коефіцієнт заробітної плати не змінився, свідчить про те, що розмір цього коефіцієнту розраховано неправильно, оскільки не враховано збільшений заробіток.
Отже, під час перерахунку пенсії зв'язку зі збільшенням заробітку позивача відповідач, в порушення ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV, неправильно обрахував індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, а саме не врахував збільшення заробітку позивача, у зв'язку з чим індивідуальний коефіцієнт заробітної плати (оптимізований) залишився незмінним - 2,96205.
Також, посилання відповідача на те, що індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача до оптимізації становив 2,36081, а після оптимізації - 2,96205 не свідчить про врахування збільшеного доходу позивача при його цього коефіцієнту, оскільки «оптимізація» застосовується при призначенні пенсії та стосується автоматичного визначення місяців для обрахунку коефіцієнта та ніяк не свідчить про врахування розміру заробітку.
З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий - суддя Т.І. Ясенова
суддя О.В. Головко
суддя А.В. Суховаров