05 лютого 2025 року
м. Київ
провадження №22-ц/824/7561/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач), Желепи О. В., Поливач Л. Д.,
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 ,
на рішення Подільськогорайонного суду міста Києва
від 05 червня 2023 року
у цивільній справі №758/13214/20 Подільського районного суду міста Києва
за позовом ОСОБА_3
до ОСОБА_1 ,
третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації,
про визначення місця проживання дитини
та
за зустрічним позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_3 ,
треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Подільської районної у м. Києві державної адміністрації,
про визначення місця проживання дитини з батьком,
Рішенням Подільськогорайонного суду міста Києва від 05 червня 2023 року первісний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Зустрічний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 (позивач за зустрічним позовом) 18 грудня 2024 року через суд першої інстанції подав апеляційну скаргу. Цивільна справа разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 надійшла до Київського апеляційного суду 31 січня 2025 року.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2025, дану справу призначено судді-доповідачу Мазурик О. Ф. (головуючий суддя), судді, які входять до складу колегії: Немировська О. В., Желепа О. В.
Згідно протоколу автоматизованої зміни складу колегії суддів від 04.02.2025, суддю Немировську О. В., у зв'язку з припиненням повноважень замінено на суддю Поливач Л. Д.
Суд дослідив матеріали справи і дійшов до висновку, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 слід відмовити, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що в листопаді 2020 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини.
У червні 2021 року ОСОБА_1 подав до суду зустрічну позовну заяву про визначення місця проживання дитини з батьком.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 22 червня 2021 року зустрічний позов ОСОБА_1 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_3 .
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 05 червня 2023 року первісний позов задоволено частково. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
За приписами ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як вже вказувалося вище, з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 05.06.2023, ОСОБА_1 звернувся 18 грудня 2024 року, тобто після спливу одного року з дня ухвалення судового рішення.
Частиною 2 статті 358 ЦПК України визначено, що незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи (п. 1); пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (п. 2).
З аналізу вказаної норми вбачається, що незалежно від дати складення судового рішення апеляційний суд відкриває апеляційне провадження, якщо суд першої інстанції розглянув справу без належного повідомлення особи про розгляд справи або внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
У справі №490/9587/18 Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25 вересня 2024 року зазначила, що "особою, не повідомленою про розгляд справи" (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України), не можна вважати особу, яка власне ініціювала розгляд справи або відповідного судового провадження (позивача, заявника, треті осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору), яка скористалася своїм правом доступу до правосуддя, подала позовну заяву (заяву, скаргу), на підставі якої було відкрите судове провадження.
У даній справі, що переглядається, ОСОБА_1 є позивачем за зустрічним позовом.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 особисто та його представник ОСОБА_2 , якою підписано та подано апеляційну скаргу, були присутні в судових засіданнях 03.06.2021, 04.08.2021, 14.12.2021, 25.10.2022, 23.02.2023, 28.03.2023, 26.04.2023, 18.05.2023, 25.05.2023, а також в судовому засіданні 05.06.2023, в якому ухвалено оскаржуване рішення (том 1, а. с. 97-98, 171-172, 247-250; том 2, а. с. 28, 156, 185-187, 209-211, 218-219, 224-225).
Також ОСОБА_1 особисто та через свого представника ОСОБА_2 подавав до суду заяви та клопотання з процесуальних питань, як то заява про забезпечення позову, відзив на позовну заяву, клопотання про залучення третіх осіб, відповідь на відзив на зустрічний позов, письмові пояснення, заперечення на письмові пояснення, заява про долучення доказів, пояснення, клопотання про долучення додаткових пояснень (том 1, а. с. 85-96, 104-107, 112-119, 152-169, 202-210; том 2, а. с. 24-37, 66-72, 190-198, 234-242).
Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд справи, оскільки подав зустрічну позовну заяву та приймав активну участь під час розгляду справи, як особисто, так і через свого представника.
З огляду на наведене відсутні підстави вважати, що права позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 на доступ до суду та справедливий судовий розгляд відповідно до пункту 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є порушеними.
Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що копію оскаржуваного рішення ним отримано 22 листопада 2024 року апеляційний суд зазначає наступне.
Як вбачається з тексту оскаржуваного рішення від 05.06.2023 в останньому не зазначено дату складення повного тексту. Тому апеляційний суд вважає, що зазначена у повному тексті дата оскаржуваного рішення і є датою складання повного тексту.
Також колегія суддів констатує, що згідно відомостей з ЄДРСР загальний доступ до рішення надано 22.11.2024.
Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу, що в постанові від 04.11.2024 Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі №405/4689/19 зазначила, що відсутність у рішенні суду вказівки на дату складання його повного тексту та несвоєчасне надіслання оскаржуваного рішення суду першої інстанції до ЄДРСР за умови, що учасник справи (зокрема, котрий ініціював позов, - позивач), який подає апеляційну скаргу, знав про розгляд справи, не є перешкодою для отримання цією особою у розумний строк інформації про стан відомого їй судового провадження та не свідчить про наявність випадків, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України.
Як вказувалося вище, позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 особисто та через свого представника ОСОБА_2 брав участь в численних судових засіданнях в суді першої інстанції та неодноразово подавав до суду процесуальні документи.
Встановлено, що ОСОБА_1 та його представник були присутніми в судовому засіданні 05.06.2023, в якому ухвалено оскаржуване рішення.
В матеріалах справи відсутні відомості, що після 05.06.2023 ОСОБА_1 особисто або через представника в розумний строк вчиняв дії щодо отримання інформації про стан відомого йому судового провадження.
За таких обставин колегія суддів вважає, що підстави для відкриття апеляційного провадження, як то передбачено п. 1 ч. 2 ст. 358 ЦПК України відсутні, оскільки ОСОБА_1 , як позивач за зустрічним позовом, фактично є ініціатором провадження, та був обізнаним про розгляд справи судом першої інстанції і приймав у розгляді справи активну участь.
Також, звертаючись до суду з апеляційною скаргою після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, ОСОБА_1 не зазначив обставин непереборної сили, внаслідок яких не міг звернутися до суду з апеляційною скаргою до спливу одного року з дня складення повного судового рішення.
Беручи до уваги імперативний характер положень частини другої статті 358 ЦПК України та те, що річний строк, визначений вказаною процесуальною нормою, є присічним і поновленню не підлягає, суд позбавлений у цьому випадку можливості оцінювати поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
За обставин, коли апеляційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, і особа, яка подала апеляційну скаргу - позивач за зустрічним, який є ініціатором судового провадження, була обізнана про розгляд справи судом першої інстанції та пропуск строку на апеляційне оскарження виник не внаслідок обставин непереборної сили, суд приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження, що передбачено ст. 358 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 358 ЦПК України
Відмовити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Подільського районного суду міста Києва від 05 червня 2023 року.
Ухвала набирає законної сили з часу її постановлення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Судді О. Ф. Мазурик
О. В. Желепа
Л. Д. Поливач