справа № 758/14190/24 Головуючий у суді І інстанції: Войтенко Т.В.
провадження №22-ц/824/4686/2025 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.
05 лютого 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сушко Л.П., суддів Музичко С.Г., Олійника В.І., розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою адвоката Буші Андрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 06 листопада 2024 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кепіталкемп» про відшкодування збитків,
У листопаді 2024 року до Подільського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 06 листопада 2024 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погодившись з вказаною ухвалою, адвокат Буша А.В., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що суд першої інстанції повернув позовну заяву з формальних підстав.
Водночас суд першої інстанції в порушення ст. 185 ЦПК України не надав строк для усунення недоліків, а повернув позовну заяву.
Посилався також на те, що основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви позивачу, суд першої інстанції керуючись п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, обгрунтовував свої висновки тим, що в наданому Бушем А.В. ордері на його фоновій частині відсутній захисний малюнок, а також відсутній реквізит «Назва організації» - Національна асоціація адвокатів України, які наявні у зразках ордерів на офіційній веб-сторінці Національної асоціації адвокатів України, що не відповідає типовій формі ордера. Оскільки до позовної заяви додано ордер невстановленої форми, який відповідно не може підтверджувати повноваження особи, за підписом якої подана позовна заява, як представника позивача, тому суд позбавлений можливості встановити, що позовну заяву підписано особою, яка має на це право.
Такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено, що позовна заява ОСОБА_1., подана через підсистему «Електронний суд» до суду першої інстанції 05 листопада 2024 року від імені Буша А.В. , який діє в інтересах позивача, підписана адвокатом Буша А.В..
До вищезазначеної позовної заяви був доданий ордер на надання правничої (правової) допомоги серії від 05.11.2024 (без зазначення обмежень у правах на представлення інтересів) на представлення інтересів ОСОБА_1 у Подільському районному суді м. Києва (а.с. 9).
За правилами частини другої статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до частини сьомої статті 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Частиною 2 ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» закріплено, що ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги, який видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Пунктом 10 даного положення передбачено, що ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, обов'язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об'єднання і скріплений печаткою юридичної особи.
Рішенням №45 від 29 квітня 2022 року «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги», пункт 10 доповнено новим абзацом, відповідно до якого під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об'єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об'єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності".
Крім того, судом першої інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27 вересня 2023 року у справі 367/1152/23, де зазначено, що відповідно до частини першої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо у суду виникли сумніви в тому, що документи на підтвердження повноважень представника є недостатніми, то суду слід було залишити заяву без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а не повертати її одразу заявнику.
При цьому у постанові від 04 серпня 2022 року у справі №640/12628/21 Верховний Суд також зауважував, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №826/5500/18 сформувала універсальний принцип, зміст якого полягає у тому, що повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань судочинства, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
У постанові від 10 лютого 2022 року у справі № 560/11791/21 Верховний Суд вказав, що представник учасника справи може подавати на підтвердження своїх повноважень довіреність або ордер в електронній формі, підписані належним електронним підписом. Таку можливість для представника сторони слід розглядати як додаткову конституційну гарантію, передбачену статтями 55 та 129 Конституції України. Сучасний стан електронного судочинства в Україні враховує передові світові стандарти у сфері інформаційних технологій, дає змогу зробити його використання для особи зручним, а суду - уникати надмірного формалізму під час забезпечення доступу такої особи до правосуддя.
Як вбачається із матеріалів справи, до позовної заяви, поданої від імені позивача його представником через підсистему «Електронний суд», додано електронний ордер, якою ОСОБА_1 уповноважила Буша А.В. на представництво її інтересів в Подільському районному суді м. Києва і цей ордер виданий із дотриманням зазначених правил, як електронний документ, і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді та має додаватися до документів, відправлених представником засобами Електронного суду, автоматично. QR-кодна ордері відсилає на посилання адвоката у реєстрі. Адвокат самостійно не може вплинути на формування зовнішнього вигляду ордеру та його атрибути, а може лише заповнювати графи, які йому система надає.
Додана до апеляційної скарги довіреність сформована в системі «Електронний суд», отже до наведених обставин належить застосовувати частину сьому статті 62 ЦПК України.
Суд першої інстанції, застосувавши пункт 1 частини 4 ст. 185 ЦПК України, дійшов помилкового висновку про неналежне оформлення ордера, керуючись тим, що ордер наданий адвокатом не відповідає типовій формі, оскільки правила засвідчення копій ордерів, виданих у паперовій формі, не застосовуються до електронних доручень, сформованих учасником справи у підсистемі «Електронний суд».
Враховуючи наведене, у суду першої інстанції не було правових підстав для повернення заяви заявнику.
Виходячи з наведеного, доводи апеляційної скарги слід визнати обґрунтованими, а оскаржувану ухвалу такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена із порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 374, 379, 381 ЦПК України, Київський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката Буші Андрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 06 листопада 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено «05» лютого 2025 року.
Головуючий суддя Л.П. Сушко
Судді С.Г. Музичко
В.І. Олійник